Постанова

від 15.09.2020 по справі 372/932/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня2020 року

м. Київ

справа №372/932/19

провадження № 22-ц/824/9696/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),

суддів - Махлай Л.Д., Шкоріної О.І.

за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2

на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 рокуу складі судді Потабенко Л.В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за собою право на обов`язкову частку у розмірі ј у спадщині після померлого ОСОБА_3 , що складається із земельної ділянки площею 0,0494 га, кадастровий номер 3223186800:03:002:0053, розташованої за адресою: Садове товариство Берізка , Підгірцівська сільська рада, Обухівський район, Київська область; автомобіля Toyota Previa , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме автомобіль Toyota Previaта земельну ділянку у Садовому товаристві Берізка з двома розташованими на ній цегляними будинками, право власності на які не оформлено.

Указувала, що 18 лютого 2015 року позивач звернулася до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно у позивача 17 травня 2018 року державним нотаріусом Фроловою А.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Стверджувала, що відповідач, не надаючи оригінали вказаних документів, чинить позивачу перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину та одноосібно протиправно користується спільним спадковим майном.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку у розмірі ј у спадщині після померлого ОСОБА_3 , що складається із земельної ділянки в с/т Берізка, Підгірцівської сільської ради, Обухівського району, Київської області; автомобіля Toyota Previaза реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Не погоджуючись з указаним рішенням, 18 червня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте всупереч нормам матеріального та процесуального права, за неправильної оцінки судом обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з тим, що частка позивача у спадковому майні є незначною, апелянт уважає за необхідне застосувати до даних правовідносин положення ст. 365 ЦК України та припинити право ОСОБА_1 на частку у спільному майні.

Вказує, що сторони по справі разом не проживають, спільного господарства не ведуть, з огляду на що не вбачає за можливе здійснювати спільне користування земельною ділянкою, призначеною для ведення садівництва, а також спільне користування автомобілем, який є неподільною річчю згідно ст. 183 ЦК України.

Стверджує, що припинення права власності позивача на спадкове майно не завдасть істотної шкоди інтересам останньої, оскільки апелянтом буде сплачено належну грошову компенсацію вартості частки ОСОБА_1 у спірному спадковому майні.

Позивач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності всіх учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_3 і на момент відкриття спадщини була непрацездатною особою пенсіонером, інвалідом другої групи, що підтверджується наданими позивачем копіями посвідченнями пенсіонера та ветерана праці, довідкою до акта огляду МСЕК, тому має право на обов`язкову частку у розмірі 1/4 у спадщині після померлого ОСОБА_3 , проте правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця на спадкове майно у позивача відсутні, що позбавляє можливості оформити право власності в позасудовому порядку.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ №339551, копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за ОСОБА_3 на праві власності зареєстрована земельна ділянка площею 0,0494 га з кадастровим номером 3223186800:03:002:0053, яка призначена для ведення садівництва і розташована за адресою: с/т Берізка, Підгірцівська сільська рада, Обухівський район, Київська область.

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 за ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано автомобіль TOYOTA PREVIA, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

24 жовтня 2012 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав ОСОБА_2 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 6451.

Постановою державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 17 травня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України після смерті її сина ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що останньою не надані правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, а спадкоємиця за заповітом ОСОБА_2 , в якої знаходяться оригінали правовстановлюючих документів, їх нотаріусу не надає.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_4 , убачається, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , 11 березня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб.

Відповідно копії посвідчення ветерана праці за № НОМЕР_6 та пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_7 , копії довідки МСЕ Серії 2-18АВ №153927 від 16 травня 1994 року, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та має інвалідність ІІ групи безстроково. Дата встановлення інвалідності ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У матеріалах спадкової справи №143/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 містяться заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом та ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті ( ч.1 ст.1223 ЦК України).

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із частиною третьою статті 75 СК України непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у п. 19 зазначив, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину відповідно до вимог закону.

ОСОБА_3 24.10.2012 року залишив на ім`я ОСОБА_2 заповіт на все належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0,0494 га, кадастровий номер 3223186800:03:002:0053, яка призначена для ведення садівництва і розташована за адресою: с/т Берізка, Підгірцівська сільська рада, Обухівський район, Київська область та на автомобіль TOYOTA PREVIA, 2007-го року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_3 і на момент відкриття спадщини була непрацездатною особою пенсіонером, інвалідом другої групи, що підтверджується наданими позивачем копіями посвідченнями пенсіонера та ветерана праці, довідкою до акта огляду МСЕК, з огляду на що суд першої інстанції вірно визнав за ОСОБА_3 право на обов`язкову частку у розмірі 1/4 у спадщині після померлого ОСОБА_3 , оскільки у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця на спадкове майно, оформити право власності в позасудовому порядку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину немає можливості.

Зважаючи на викладені обставини справи та норми матеріального права, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права на обов`язкову частку у спадщині у розмірі ј частини спадкового майна.

Таким чином, рішенням суду першої інстанції лише визнано право на обов`язкову частку у спадщині, тоді як відповідач в апеляційній скарзі фактично ставить питання про неможливість виділу частини спадкового майна ОСОБА_1 в натурі і про незначну частку у спадщині. Проте, вимог про припинення права у спільній частковій власності сторонами по справі не заявлялось і дані вимоги можуть бути предметом окремого позову у разі наявності спору між спадкоємцями щодо спадкового майна та способу і порядку користування ним.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи колегією суддів відхиляються, оскільки вже були досліджені місцевим судом та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржником не надано, а тому колегія суддів вважає, що місцевим судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками місцевого суду щодо їх оцінки.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набираєзаконної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2020 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді Л.Д. Махлай

О.І. Шкоріна