Ухвала

від 16.09.2020 по справі 160/13013/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 вересня 2020 року Справа №160/13013/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" про накладення штрафу та встановлення нового строку виконання рішення суду в адміністративній справі №160/13013/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебуває адміністративна справа №160/13013/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ево-2» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено, а саме суд вирішив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1310005/41609482 від 18.10.2019 р., про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 8 від 26.02.2019 р.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 26.02.2019 р. у сумі 100000,00 грн. т.ч. ПДВ 16666,67 грн. датою її фактичного отримання 15.03.2019 р.;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1330539/41609482 від 14.11.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 01.03.2019 р.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 01.03.2019 р. у сумі 115014,29 грн. т.ч. ПДВ 19169,05 грн. датою її фактичного отримання - 29.03.2019 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ево-2» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3842,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме:

1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Повний текст рішення складено 11.03.2020 р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 р. апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернуто заявнику.

Рішення набрало законної сили 27.04.2020 р.

20.05.2020 р. супровідним листом за вих. №19031 на адресу позивача направлені виконавчі листи по справі.

02.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/13013/19, згідно якого заявник просив постановити ухвалу, якою зобов`язати ДПС України у місячний строк подати звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/13013/19, а саме зобов`язано ДПС України у місячний строк подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/13013/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

01.09.2020 р. засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про продовження терміну на виконання ухвали про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/13013/19, в якому податковий орган керуючись ст. 47 КАС України повідомляє, що наразі вживаються невідкладні заходи, спрямовані на виконання судового рішення щодо здійснення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 р. клопотання Державної податкової служби України про продовження терміну на виконання ухвали про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/13013/19 залишено без задоволення.

04.09.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" про накладення на керівника ДПС України, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлення нового строку ДПС України на подання звіту про виконання рішення суду та зобов`язати ДПС України протягом 10 календарних днів подати звіт про виконання рішення суду по справі №160/13013/19.

В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що станом на дату звернення до суду, судове рішення не виконано та податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому ДПС України не має можливості надати відповідній звіт суду, що, на думку позивача, має наслідком накладення на керівника ДПС України, відповідального за виконання рішення суду, штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 14:00 год. 16.09.2020 р.

У судове засідання 16.09.2020 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно положень статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, станом на поточну дату відповідачем не надано доказів виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, ДПС України на виконання ухвали суду про встановлення судового контролю від 29.07.2020 р. не було подано звіту про виконання рішення суду у справі №160/13013/19.

Крім того, ДПС України, звертаючись до суду з заявою про продовження терміну виконання рішення суду, не було вказано жодних правових підстав та/або інших доводів, які б у сукупності та/або окремо свідчили про ускладнення або неможливість подати звіт про виконання рішення суду у строк. Таких підстав судом також не встановлено.

Суд акцентує увагу на тому, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що " це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію . Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97, пункт 41). " Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.09 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

Ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Водночас затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України.

Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (див. згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), п. 68).

Суд також звертає увагу, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

У Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав про задоволення клопотання позивача про накладення штрафу за невиконання судового рішення та констатує, що судове рішення в адміністративній справі №160/13013/19 в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні - не виконано без наявності на те поважних причин.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) на дату постановлення цієї ухвали керівником ДПС України значиться ОСОБА_1 з 30.04.2020 р.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення на керівника ДПС України ОСОБА_1 штрафу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 42040,00 грн.

Згідно з ч.6 ст. 382 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до частини сьомої вказаної статті сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання ДПС України звіту про виконання рішення суду, а саме протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили ухвали суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання, яке розглядається, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 248, 256, 382 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" про накладення штрафу та встановлення нового строку виконання рішення суду в адміністративній справі №160/13013/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ево-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Накласти на начальника ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код 43005393) ОСОБА_1 штраф за невиконання рішення суду у розмірі 42040,00 грн., з них:

21020,00 грн. - стягнути на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВО-2 (49000, м. Дніпро, вул. Дзвінка, буд.30, кв. 31, код ЄДРПОУ 41609482);

21020,00 грн. - стягнути до Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100) стягувач - Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795, адрес: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Ухвала суду є виконавчим документом.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання становить: для ДСА України - три місяці з дня набрання нею законної сили; для Аграрної біржі - три роки з дня набрання нею законної сили.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Зобов`язати ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код 43005393) протягом 10 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 160/13013/19.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова