Ухвала

від 16.09.2020 по справі 825/3478/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2020 року

Київ

справа №825/3478/14

адміністративне провадження №К/9901/21716/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №825/3478/14 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Чернігівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 5 березня 2020 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував розпорядження в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 жовтня 2014 року №707-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації;

- поновив ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації з 25 жовтня 2014 року;

- стягнув з Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2014 року до 5 березня 2020 року в розмірі 396721,44 грн.

В решті позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 липня 2020 року скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняв в цій частині нове судове рішення.

Стягнув з Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2014 року до 5 березня 2020 року в розмірі 1 109 332 грн 53 коп (один мільйон сто дев`ять тисяч триста тридцять дві гривні 53 копійки).

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року залишив без змін.

У своїй касаційній скарзі Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №825/3478/14 та відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Всупереч вказаному, скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та не виклав відповідних обґрунтувань.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Разом з цим, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, містять документ про сплату судового збору у розмірі: 292,32 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (станом на дату подання касаційної скарги).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,06 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору складав 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 2014 року встановлено 1218,00 грн.

Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено майнову вимогу позивача у розмірі 1 109 332 грн 53 коп та одну немайнову вимогу й похідну від неї.

Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 73,08 грн. Враховуючи те, що 2 відсотки ціни позову в частині майнової вимоги є більшим ніж 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої у 2014 році, судовий збір за майнову вимогу складає 4872,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9890,16 грн ((73,08 грн+4872,00 грн) х 200%).

Враховуючи, що матеріали касаційної скарги містять документ про неповну сплату судового збору у сумі: 292,32 грн, Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації за подання касаційної скарги має доплатити судовий збір у розмірі: 9597,84 грн (9890,16-292,32).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ : 38004897;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету : 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу : "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом подання до Верховного Суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 2) документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №825/3478/14 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху .

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду