Рішення

від 07.09.2020 по справі 127/6295/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6295/20

Провадження № 2/127/1025/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Позов мотивований тим, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач мав повернути до закінчення 2019 року кошти в розмірі 8000 доларів США . В обумовлений в договорі позики строк Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення Позивачу коштів, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

15.07.2020 року на адресу суду надійшов відзив, згідно з яким Відповідач заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що грошові кошти від Позивача він не отримував, а тому договору позики між сторонами не укладено. Відповідач звертає увагу суду на повний зміст наданої письмової розписки, у якій зазначено, що Відповідач зобов`язався до кінця 2019 року повернути суму в еквіваленті 8000,00 доларів США в рахунок погашення боргу по взаєморозрахунках між ТОВ Кармалюкове та ТОВ Біліковці-1 . Відповідач зазначає про те, що такий зміст вказує на наявність боргу саме між іншими юридичними особами.

В судовому засіданні представник Позивача - адвокат Квітін Р.В. позов підтримав за обставин, викладених в ньому, просив позов задовольнити. Суду пояснив про те, що розписка, в якій зазначено про зобов`язання повернути кошти уже підтверджує факт їх отримання відповідачем, а тому відсутність у ній інформації про безпосереднє отримання коштів значення не має. З приводу частини тексту розписки щодо боргу між ТОВ Кармелюкове та ТОВ Біліковці-1 вказав, що йому нічого не відомо про правові відносини між цими підприємствами, тому нічого пояснити суду не може.

Представник Відповідача - адвокат Чернілевська Р.В. проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що зміст розписки вказує на наявність боргу між ТОВ Кармелюкове та ТОВ Біліковці-1 , який відповідач зобов`язався повернути. Цим самим спростовується факт отримання коштів безпосередньо Відповідачем, а отже, і факт наявності правовідносин позики.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.04.2019 року було складено розписку, згідно з якою Відповідач зобов`язався до кінця 2019 року повернути суму в еквіваленті 8000,00 доларів США Позивачу в рахунок погашення боргу по взаємозаліках між ТОВ Кармалюкове та ТОВ Біліковці-1

За змістом цієї розписки відсутня вказівка про факт отримання Відповідачем будь-яких грошових коштів від позивача, крім того наявна пряма вказівка про те, що борг існує між ТОВ Кармалюкове та ТОВ Біліковці-1 і про його повернення йдеться в розписці.

Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає іншій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або інших речей, визначених родовими ознаками.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 року у справі №688/3024/17 зазначив наступне. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Отже, за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України ).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України , за якою якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Аналізуючи зміст наданого Позивачем письмового документу, суд дійшов висновку про відсутність факту отримання Відповідачем від Позивача коштів, що вказує на відсутність між сторонами відносин, які регулюються 1046-1050 Цивільного кодексу України. Оскільки факт передачі коштів Позивачем не доведено, то й не доведено укладення договору позики.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 78 , 79 ЦПК України обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК ).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України ).

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.Керуючись ст. ст. 640, 1046, 1047,1050 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 14.09.2020 р.

Відомості про учасників справи :

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя