Рішення

від 09.09.2020 по справі 315/112/20

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/112/20

Номер провадження № 2/315/182/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Романько О.О.,

за участю секретарів Сухової С.М., Браціло І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подану через їх представника ОСОБА_3 до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області про визнання права постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через представника - адвоката Сивоненко О.В., звернулися до суду з позовною заявою до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області про визнання права постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що згідно рішення районної ради від 30.03.1995 №3 Про виділення земельних ділянок ОСОБА_4 для створення селянського (фермерського) господарства виділено земельну ділянку площею 56 га сіножатей поліпшених із земель запасу Воздвижівської сільської ради. Також органом місцевого самоврядування прийняте рішення провести відведення земельних ділянок у встановленому порядку. Згідно розпорядження Гуляйпільської районної державної адміністрації від 16.01.1997 р. № 13 Про затвердження матеріалів встановлення меж земельних ділянок розглянувши матеріали, розроблені Запорізькою філією інституту землеустрою та керуючись Земельним кодексом України, фермерському господарству ОСОБА_5 надано у постійне користування ділянки площею 54.5 га у т.ч. сіножатей 54.5 га та лісосмуг - 0.1 га. На підставі згаданого розпорядження на ім`я ОСОБА_5 . 14.02.1997 року було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЗП 06-501588. який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56.

Як вказали далі в позові позивачі, селянське (фермерське) господарство Прилуки було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. як юридична особа 29.12.2001, у цей же день Гуляйпільською районною державною адміністрацією за № 02140886ю0010160 був зареєстрований статут Селянського (фермерського) господарства Прилуки .

Далі з позову слідує, що відповідно до пунктів 1.1-1.4 Статуту господарство створене і діє у відповідності до Законів України Про селянське (фермерське) господарство . Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві . Про власність , Про підприємництво , законодавства про землю та інших законодавчих акті в України. Засновником господарства є громадянка України ОСОБА_5 , який є також головою господарства. Члени сім`ї та родичі засновника господарства самостійно приймають рішення про участь в діяльності господарства. До земель господарства належать землі передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено, відповідно. Державним актами на право приватної власності на землю та постійного користування землею, виданими на ім`я голови Господарства. Згідно пункту 2.1. 2.2. Статуту головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції. її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності. Господарство є юридичною особою, мас розрахунковий рахунок валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням. У пункті 5.1 Статуту зазначено, що до земель господарства належать земельні ділянки отримані (придбані) голові господарства у власність, у постійне користування та надані господарству в оренду. Протягом 2001-2018 років Селянське (фермерське) господарство Прилуки користувалося спірною земельною ділянкою, звітуючись перед податковими органами про користування та сплату земельного податку за земельну ділянку розміром 54.5 га.

Згідно актового запису про смерть від 06.03.2015 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до договору про розподіл спадщини, ОСОБА_1 , яка є донькою померлого ОСОБА_5 , є спадкоємцем права на часту у статутному капіталі С(Ф)Г Прилуки , автомобіль та тракторний причеп. ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого ОСОБА_5 , є спадкоємцем житлового будинку та внесків з відсотками в банку.

Таким чином, як далі слідує з тексту позовної заяви, з 25.03.2015 року керівником господарства є ОСОБА_1 (донька померлого). ІНФОРМАЦІЯ_2 зміни до Статуту селянського (фермерського) господарства Прилуки зареєстровані в Єдиному державною реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. Після звернення позивачки 1 до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу їй 22.01.2020 р. була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування земельною ділянкою з тієї підстави, що право постійного користування припиняється у разі смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачі вважають, що у порядку спадкування мають право на постійне користування вказаною земельною ділянкою, виходячи з приписів ч. 2 ст.7 Земельного кодексу (далі - ЗК) України від 18.12.1990 року, яка діяла на час виникнення права постійного користування землею померлого батька ОСОБА_5 .

Оскільки позивачі вважають своє право порушеним, прохають визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом, право постійного користування на земельні ділянки площею 23.4641 га, кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 та площею 32.4765 га. кадастровий номер 2321881000:08:009:0013 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 06-501588 виданого 14.02.1997 року на підставі розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, які розташовані на території Воздвижівської сільської ради та які належали на праві постійного користування ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 311 06-501588, виданого 14.02.1997 року на підставі розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 15.01.1997 року № 3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №56.

15.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наведені позовні вимоги та доводи представника позивача є необґрунтованими та незаконними, тому керуючись ст. 178 ЦПК України Воздвижівська сільська рада заперечує проти позовних вимог повністю, так як позов задоволенню не підлягає в повному обсязі з наступних підстав: - за позовом першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, шо уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивач Воздвижівська сільська рада до відповідача Селянського (фермерського) господарства Прилуки про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, є рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2019р. справа № 908/1578/19, де суд вирішив витребувати із незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства Прилуки на користь Воздвижівської сільської ради земельні ділянки комунальної власності сільськогоподарського призначення площею 23, 4641 га, кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 та площею 32, 4765 га, кадастровий номер 2321881000:08:009:0013, що розташовані на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області. Просили відмовити у позові ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Воздвижівської сільської ради про визнання права постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування у повному обсязі (а.с.163-165).

В судове засідання позивачі, які надавали раніше заяви про розгляд прави за їх відсутності, та представник позивачів не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивачів подала засобами електронного зв`язку заяву від 09.09.2020 року, в якій зазначила, що прохає розглядати справу за її відсутності (а.с. 213).

В судове засідання представник відповідача - Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області не з`явився, подали через канцелярію суду письмову заяви від 07.09.2020 року, в якій зазначили, що заперечують проти позовних вимог у повному обсязі, прохали розглядати справу без представника за наявними в ній матеріалами (а.с. 212).

Виходячи з положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору про розподіл спадщини від 02.02.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , встановлено, що у спадщину до ОСОБА_2 переходить: житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_1 та внески з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться на зберіганні у філії АТ Державний ощадний банк України ; у спадщину до ОСОБА_1 переходить: право власності на корпоративні права СФГ Прилуки , вантажний автомобіль марки ГАЗ-САЗ 3507, 1985 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 , тракторний причіп марки 2ПТС-2.4, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 (а.с. 19).

Відповідно до копії листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № Ш-1143-1765/6-16 від 30.03.2016 року, повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду її листа з приводу надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 55,9406 га (2321881000080060007 - 23,4641 га, 2321881000080090013 - 32,4765 га), які розташовані на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району, повідомляють наступне. Відповідно до вимог ст. 123 ЗК України, особи, які побажали отримати у користування земельну ділянку, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). За інформацією відділу Держгеокадастру у Гуляйпільському районі, земельні ділянки, зазначені у листі позивач 1, перебувають у користуванні. Також, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. СФГ Прилуки є юридичною особою, тому відповідно до вищезазначених вимог Земельного кодексу України надання земельних ділянок має здійснюватися на конкурентних засадах. Зважаючи на вище зазначене, Головне управління не вбачало підстав для задоволення листа ОСОБА_1 (а.с. 20).

Аналогічну відповідь було надано ОСОБА_1 також Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 19.09.2016 року за № 27-4257-4271/6-16 (а.с. 21).

ОСОБА_5 14.02.1997 року, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації Гуляйпільського району Запорізької області від 15.01.1997 року № 13, було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 06-501588, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56, на підставі якого йому надавалася у постійне користування земельна ділянка площею 54,5 га на території Воздвижівської сільської ради для ведення фермерського господарства (а.с. 22), що підтверджується також відповідним Витягом із розпорядження голови Гуляйпільської РДА № 13 від 16.01.1997 року Про затвердження матеріалів встановлення меж земельних ділянок (а.с. 23) та Витягом із рішення п`ятої сесії двадцять п`ятого скликання Гуляйпільської районної Ради народних депутатів № 3 від 30.03.1995 року про виділення земельних ділянок, яким вирішено виділити ОСОБА_5 для створення фермерського господарства земельну ділянку площею 56 га сіножатей поліпшених із земель запасу Воздвижівської сільської ради (а.с. 24).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 06.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гуляйпільського районного управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років в м. Гуляйполе Запорізької області (а.с. 25).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55921692 від 19.04.2019 року, за параметрами запиту: ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу 77/2015 та видано свідоцтва про право на спадщину за номерами у спадковому реєстрі: 58524895 (видане 02.02.2016 року), 58524946 (видане 02.02.2016 року), 58524982 (видане 02.02.2016 року), НОМЕР_6 (видане 02.02.2016 року) (а.с. 26-27).

Згідно копії Статуту селянського (фермерського) господарства Прилуки в редакції 2016 року, головою СФГ Прилуки є ОСОБА_1 , членами господарства: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Метою діяльності господарства є отримання прибутку на земельних ділянках, наданих йому для ведення фермерського господарства. Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Статуту до земель господарства належать: землі передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідно державними актами на право приватної власності на землю та постійного користування землею, виданим на ім`я голови господарства; земельні частки (паї) засновника, отримані при виході з колективного господарства, що посвідчені сертифікатами на право власності на земельну частку (пай) або державним актом на право приватної власності на землю; землі орендовані у фізичних та юридичних осіб будь-якої форми власності (а.с. 28-32).

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003050282019 сформованого 19.04.2019 року, земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:009:0013 розташована на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, форма власності: державна, площа земельної ділянки - 32,4765 га, відомості про право власності - право постійного користування (а.с. 33).

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003064252019 сформованого 23.04.2019 року, земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 розташована на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, форма власності: державна, площа земельної ділянки - 23,4641 га, відомості про право власності - право постійного користування (а.с. 34).

Згідно копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 року № 8-1751/15-18-СГ Про передачу земельних ділянок у комунальну власність та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 року, передано Воздвижівській сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1321,3163 га (а.с. 39, 40).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 170026097 сформованого 11.06.2019 року, земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 площею 23,4641 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, розташованої на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області перебуває у власності Воздвижівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Воздвижівської сільської ради, форма власності - комунальна (а.с. 41).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 170026409 сформованого 11.06.2019 року, земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:096:0013 площею 32,4765 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, розташованої на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області перебуває у власності Воздвижівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Воздвижівської сільської ради, форма власності - комунальна (а.с. 42).

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 23,4641 га розташованої на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області кадастровий номер 2321881000:08:006:0007, складає 144552,79 грн. (а.с. 43, 61, 62).

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 32,4765 га розташованої на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області кадастровий номер 2321881000:08:096:0013, складає 221283,37 грн. (а.с. 44, 59, 60).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, селянське (фермерське) господарство Прилуки , ідентифікаційний код 31380375, знаходиться за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Кірова, буд. 15. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_1 , Засновники (учасники): ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 . Керівник та підписант з 23.03.2015 року - ОСОБА_1 , без обмеження прав. Дата державної реєстрації: 29.12.2001 року, дата запису: 02.11.2009 року (а.с. 45-47).

22.01.2020 року приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на підставі розглянутих документів, поданих ОСОБА_1 для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з наступних підстав: за частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою. При цьому, Земельний кодекс не передбачає будь-яких способів розпорядження такими земельними ділянками, включаючи можливість передачі їх у спадщину, в тому числі громадянами, які упродовж тривалого часу, починаючи з 1992 року й до тепер, добросовісно та сумлінно користуються земельними ділянками і ведуть фермерське господарство. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу. За змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі Державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини (а.с. 48).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168348790 від 28.05.2019 року земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 площею 23.4641 га зареєстрована на праві комунальної власності за Воздвижівською сільською ОТГ в особі Воздвижівської сільської ради, дата реєстрації - 23.05.2019 року (а.с.150).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168348790 від 28.05.2019 року земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:009:0013 площею 32.4765 га зареєстрована на праві комунальної власності за Воздвижівською сільською ОТГ в особі Воздвижівської сільської ради, дата реєстрації - 23.05.2019 року (а.с.150).

26.11.2019 року рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1578/19 задоволено позов Першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області до Селянського (фермерського) господарства Прилуки про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, витребувано із незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства Прилуки на користь Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2321881000:08:006:0007 площею 23,4641 га, що розташована на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, та земельну ділянку за кадастровим номером 2321881000:08:009:0013 площею 32,4765 га, що розташована на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області (а.с. 140-147, 166-172).

Вищевказане рішення оскаржене СФГ Прилуки до Центрального апеляційного господарського суду (а.с. 148, 173) та було скасоване відповідно до постанови суду апеляційної інстанції від 03.08.2020 року з прийняттям нового рішення щодо відмови в позові.

Суд, вирішуючи дану справу виходить з наступного.

Предметом позову у цій справі є визнання в порядку спадкування за законом за спадкоємцями першої черги, а саме дочкою та дружиною померлого права постійного користування на земельні ділянки площею 23.4641 га кадастровий номер 2321881000:08:006:0007 та 32.4765 га кадастровий номер 2321881000:08:009:0013 в межах згідно з планом, розташованих на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, призначених для ведення селянського (фермерського) господарства, які були надані ОСОБА_5 як голові СФГ відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЗП 06-501588, виданого 14.02.1997 року на підставі розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 15 січня 1997 року № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56.

Згідно Статуту СФГ Прилуки вбачається, що господарство було зареєстроване Гуляйпільською РДА 29.12.2001 року за № 02140886ю0010160.

На час реєстрації господарства ще не набрав чинності Закон України Про фермерське господарство від 29.07.2003 року і новий Земельний кодекс України від 2001 року.

Відносини власності регулювалися Законом України Про власність , Цивільним кодексом Української УРСР, іншими законодавчими актами, зокрема Земельним кодексом України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ , який втратив чинність з 01.01.2002 року.

Засновником господарства був ОСОБА_11 , який доводиться батьком та чоловіком позивачам відповідно.

Правовідносини щодо спірних земельних ділянок виникли з 1995 року, зокрема відповідно до рішення Гуляйпільської районної Ради народних депутатів п`ятої сесії двадцять другого скликання № 3 від 30.03.1995 року Про виділення земельних ділянок ОСОБА_5 для створення фермерського господарства виділено земельну ділянку площею 56 га сіножатей поліпшених із земель запасу Воздвижівської сільської ради.

Затим, відповідно до розпорядження голови Гуляйпільської РДА Про затвердження матеріалів встановлення меж земельних ділянок від 16.01.1997 року № 13 фермерському господарству ОСОБА_5 надано у постійне користування земельні ділянки площею 54,5 га в т.ч. сіножатей 54,5 га та лісосмуг - 0,1 га.

Далі на підставі цього розпорядження (хоча в самому Державному акті зазначено дату такого розпорядження як 15.01.1997 року, але номер такий же) ОСОБА_5 14.02.1997 року було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП 06-501588, цільове призначення землі для ведення фермерського господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

03.09.2015 року приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Демченко Т.М. була заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_5 за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_12 ..

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993 року, чинній на момент виникнення правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно із ч.1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993 року чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

З наведених нормативних положень вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_5 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII Про селянське (фермерське) господарство (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство ) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Таким чином, законодавством, чинним на момент виникнення правовідносин та на момент створення СФГ Прилуки , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

В ст. 1 цього Закону зазначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону № 937-IV).

Таким чином, й на теперішній час, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

Отже, аналізуючи приписи ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).

Згідно ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 06.09.2014 року, на момент смерті голови господарства ОСОБА_5 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

З наведеного вбачається, що на момент смерті голови СФГ Прилуки ОСОБА_5 , право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (у редакції Закону чинній як на час створення СФГ так і на момент смерті ОСОБА_5 ), було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, ст. 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 06.09.2014 року, на момент смерті ОСОБА_5 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). Відповідно до земельного законодавства (як чинному на момент виникнення правовідносин 1995 рік, реєстрації СФГ Прилуки , так і з 01 січня 2002 року й до тепер) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Вказане покликане для того, щоб правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Отже, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

В судовому засіданні було встановлено, що після смерті голови-засновника СФГ Прилуки ОСОБА_5 , якому було надано у постійне користування спірні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, саме господарство свою діяльність не припинило. При цьому, позивач 1 ОСОБА_1 навіть стала головою вказаного господарства з 25.03.2015 року, а позивач 2 ОСОБА_2 входить до його членів.

Таким чином, суд вважає, що оскільки правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельних ділянок, які були надані засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку, то питання щодо їх успадкування особами як спадкоємцями першої черги саме після смерті фізичної особи не є належним способом захисту порушених в цьому випадку прав.

А тому позовна заява підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 13, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поданої через їх представника ОСОБА_3 до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області про визнання права постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування, - відмовити.

Рішення повністю складене 15.09.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько