Постанова

від 15.09.2020 по справі 227/3748/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 227/3748/12

Провадження № 22-ц/801/1422/2020

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 рокуСправа № 227/3748/12м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року, ухвалене суддею Войнаревичем М.Г. в м. Хмільнику, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кривошиївської сільської ради Хмільницького району, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно,

встановив :

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Кривошиївської сільської ради Хмільницького району, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області помер її брат - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 3,1838 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняв його батько - ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області помер її батько - ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі і майно, яке він успадкував після смерті сина ОСОБА_4 . З моменту відкриття спадщини право на спадкування виникло в неї, спадкоємця за заповітом та за законом, та в спадкоємця за законом першої черги - ОСОБА_3 , яка від прийняття спадщини відмовилася.

Спадщину після смерті батька вона фактично прийняла, так як постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною дочкою ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області.

Встановлено факт належності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кривошиї Хмільницького району Вінницької області ощадної книжки на грошовий вклад Ощадного банку України філії №2913/06 в м. Хмільнику на рахунку НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_5 ;

ОСОБА_6 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- земельну ділянку площею 3,1838 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 42 212 грн 91 коп., згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №681264, виданого ОСОБА_4 на підставі розпорядження Хмільницької районної адміністрації від 04.05.2006 за №258, розташованої на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010682900044;

- земельну ділянку площею 3,20 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 42 213 грн. 65 коп., згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №0000472, виданого ОСОБА_5 на підставі розпорядження Хмільницької районної адміністрації 17.12.2002 за №349, розташованої на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1316;

- право на земельну ділянку площею 0,47 га з яких 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та 0,22 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_5 відповідно до рішення 14 сесії Кривошиївської сільської ради 21 скликання від 10 грудня 1993 року, про передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність;

- грошовий вклад Ощадного банку України філії №2913/06 в м.Хмільнику на рахунку НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Не погодившись із вказаним рішенням особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 та ухвалити нове рішення, яким у позовній вимозі ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 (державний акт на право власності на землю серії ЯБ №681264), відмовити.

Скарга мотивована тим, що суд вийшов за межі заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, оскільки вимоги про визнання за нею права власності на земельну ділянку позивачем не заявлялося; судом не було залученого його до участі справі, внаслідок чого порушено його право власності на землю.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 залишити без змін.

Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Рішення суду першої інстанції оскаржується ОСОБА_1 лише в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 , тому в іншій частині рішення суду у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,1838 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 42 212 грн 91 коп., що розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .

Спадкодавець ОСОБА_5 за життя в заповіті виявив волю про те, щоб після його смерті все майно успадкувала його дочка ОСОБА_2 .

В матеріалах справи наявні довідки №464 від 08.11.2011 та №234 від 21.06.2012, видані Кривошиївською сільською радою.

Взявши до уваги вказані довідки, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час відкриття спадщини позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 , так як був зареєстрований та проживав з ним на час відкриття спадщини за однією адресою.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, тому що апеляційним судом були встановлені обставини, які ставлять під сумнів висновки суду першої інстанції.

Особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Отже, первинним для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 - особи, яка не брала участі у цій справі, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про його права, інтереси, та (або) обов`язки.

Звертаючись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказував на те, що він не був залучений до участі у справі, а оскаржуваним рішенням порушується його право власності не землю.

Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області помер ОСОБА_4 (а.с.7).

ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 681264 від 15.06.2006 був власником земельної ділянки площею 3,1838 га, яка розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524882900:02:001:0042 (а.с.8).

Звертаючись до суду із позовом у даній справі ОСОБА_2 зазначила, що спадщину після смерті ОСОБА_7 фактично прийняв батько останнього - ОСОБА_5 у відповідності до ст. 1268 ЦК України ( Перша черга спадкоємців за законом ), оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 не відмовлявся та до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини він не звертався.

На підтвердження факту постійного проживання спадкодавця ОСОБА_4 разом із спадкоємцем ОСОБА_5 позивач надала довідку Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №464 від 08.11.2011, відповідно до якої разом із ОСОБА_4 на день смерті проживав та був зареєстрований його батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).

Із відповіді державного нотаріуса Хмільницької державної нотаріальної контори Вінницької області Глуздань С.В. №808/01-16 від 13.11.2012, яка міститься в матеріалах справи, та №479/02-14 від 08.08.2020, яка надійшла на запит апеляційного суду слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 у Хмільницькій державній нотаріальній конторі не заводилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Визнаючи за ОСОБА_2 право власності на спірну земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що після смерті останнього спадщину у відповідності до ст. 1268 ЦК України прийняв ОСОБА_5 .

Однак, на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду від 20.11.2012 вже існувало рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.09.2012 про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку.

Так, з матеріалів цивільної справи №227/3130/12, яка надійшла на запит апеляційного суду слідує, що у вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до Кривошиївської сільської ради, ОСОБА_8 із позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 та визнання права власності на спадкове майно.

При зверненні до суду із вказаним вище позовом ОСОБА_1 зазначив, що іншим першочерговим спадкоємцем ОСОБА_4 , в тому числі, є ОСОБА_5 батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадщини після смерті сина ОСОБА_4 не приймав.

На підтвердження факту прийняття спадщини на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 надав довідку Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №215 від 01.04.2012, відповідно до якої ОСОБА_1 постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмільницького районного суду Вінницької області від 10.09.2012 в цивільній справі №227/3130/12 встановлено факт, що ОСОБА_1 постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1838 га в межах згідно з планом, вартістю 42 212 грн 91 коп., яка розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, та належала ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №681264 виданого 19 червня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010682000044.

Вказане рішення набрало законної сили 20.09.2012 .

26.12.2012 ОСОБА_1 на підставі рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.09.2012 у справі №227/3130/12 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯО №557636.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_1 як власника земельної ділянки площею 3,1838 га, яка розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 не відноситься до кола спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, оскільки юридичний факт родинних відносин, а саме, що він являється сином спадкодавця ОСОБА_4 , не встановлено.

З матеріалів зазначеної вище цивільної справи №227/3130/12 вбачається, що дійсно в свідоцтві про народження ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками записані: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб через три роки після народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 02.12.2011.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.03.2012 в цивільній справі №212/674/2012 за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: відділу РАЦС Вінницького міського управління юстиції та ОСОБА_8 , про встановлення факту батьківства, яке наявне в матеріалах цивільної справи №227/3130/12, встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , 1957 року народження, уродженця с.Кривошиї Хмільницького району Вінницької області, відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення набрало законної сили 20.03.2012.

Відтак, ОСОБА_1 в силу вимог ст. 1261 ЦК України відноситься до першої черги спадкоємців за законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Верховний Суд в своїй постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно - земельну ділянку, право на яку на підставі рішення суду має як позивач, так і ОСОБА_1 . Відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, або особи, які вважають себе спадкоємцями.

За встановлених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що Кривошиївська сільська рада Хмільницького району Вінницької області є неналежним відповідачем за вимогою позову про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 . Належним відповідачем за цією вимогою має бути ОСОБА_1 , оскільки оскаржуваним рішенням суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно вирішено питання про його права на таке майно.

Незалучення апелянта ОСОБА_1 до участі в справі в якості відповідача унеможливлює вирішення спору в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 .

Апеляційна інстанція не наділена повноваженнями заміни сторони або залученням до участі у справі інших осіб (відповідачів).

Доводи скарги є вагомими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому приймаються апеляційним судом до уваги.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає частковому скасуванню в оскаржуваній частині з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 .

Відповідно до положень п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Апелянтом за подачу апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 1589,40 грн.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (визнання за ОСОБА_2 права власності на одну земельну ділянку), то судовий збір за подання скарги повинен був бути сплаченим лише щодо перегляду судового рішення в частині такої позовної вимоги, а саме 633,18 грн (150%*422,12 грн).

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 633,18 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 3,1838 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району (державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №681264), скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 633 (шістсот тридцять три) гривні 18 копійок судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко