Рішення
від 17.09.2020 по справі 908/1071/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 908/1071/20

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 908/1071/20

за позовом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач"

про стягнення 319 999,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" про стягнення 319 999,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №629 на закупівлю за державні кошти від 11.11.2019, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 319 999,20 грн за порушення строків поставки обумовленого договором товару.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2020 позовну заяву Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" про стягнення 319 999,20 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позовну заяву Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

14.07.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

04.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому порушення зобов`язання він визнав, однак просив суд зменшити розмір неустойки.

14.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем(далі - Покупець) та відповідачем (далі - Постачальник), був укладений Договір на закупівлю товару за державні кошти №629 від 11.11.2019 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предмет закупівлі ДК 021:2015-34130000-7- Мототранспортні вантажні засоби (КТЗ спеціального призначення - евакуатор) (далі- Товар).

Згідно п. 1.2. договору, Продавець зобов`язується поставити (транспортувати) змонтований та готовий до експлуатації Товар за цінами та переліком згідно зі Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1), вимог Технічної характеристики Товару (Додаток 2) та відповідати технічно-якісним критеріям тендерної пропозиції - у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього кошти на умовах Договору.

У п. 2.1. договору зазначено, що Продавець зобов`язується здійснити поставку Товару Покупцю на адресу: 69057, м. Запоріжжя, вул. Єлизавети Щедрович, буд. 8 не пізніше 20.12.2019 за власний рахунок у повному обсязі.

Датою поставки Товару вважається дата фактичного отримання його Покупцем та оформлення уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних на Товар (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. договору ціна договору складає 1 599 996,00 грн, у тому числі ПДВ 266 666,00 грн.

Пунктом 7.4. договору зазначено, що у випадку не передачі Продавцем Товару у власність Покупця у строки обумовлені Договором Продавець зобов`язаний сплатити на користь Покупця штрафу розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості товару, зазначеної у Договорі за кожен день такого порушення.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.

Згідно п. 8.4. договору, підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (м. Київ), іншим уповноваженим органом виконавчої влади, видана постраждалій Стороні за цим Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та реєстрації його Покупцем, та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань за цим Договором - до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх грошових, гарантійних та зобов`язань щодо відповідальності за цим Договором (п. 10.1. договору).

Відповідач поставки товару за договором не здійснив.

Відповідач звернувся до позивача з листом №19129 від 19.12.2019, у якому повідомив про неможливість виробником завершити виробництво евакуатора до січня 2020 року. У зв`язку із викладеним, відповідач просив погодити нові строки поставки або розірвати договір за взаємною згодою сторін.

Позивач у відповідь на вказаний лист надав відповідь-претензію №32/05/15-2020 від 20.01.2020, у якій повідомив про неможливість погодження нових строків поставки та строку дії договір, та вимагав сплатити штраф у розмірі 3 519 991,20 грн на підставі п. 7.4. договору.

Листом №1-300120 від 30.01.2020 відповідач просив позивача зменшити суму штрафу.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором №629 на закупівлю за державні кошти від 11.11.2019 в частині поставки товару, у зв`язку із чим, позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафу у сумі 319 999,20 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, умовами договору передбачено поставку товару до 20.12.2019 включно.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставки товару за договором не здійснив.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем зобов`язання за Договором щодо поставки товару належним чином доведений та матеріалами справи підтверджений.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.4. договору зазначено, що у випадку не передачі Продавцем Товару у власність Покупця у строки, обумовлені Договором, Продавець зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 20% від вартості товару, зазначеної у Договорі за кожен день такого порушення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Передбачене пунктом 7.4. договору право позивача стягнути з відповідача штрафну санкцію за своєю правовою природою є штрафом, який не може нараховуватися за кожен день прострочення, виходячи з положень ст. 549 ЦК України.

Таким чином, за порушення виконання зобов`язання за договором щодо поставки товару з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% від вартості товару, визначеної у договорі, тобто в розмірі 319 999,20 грн (1 599 996,00 грн х20%:100).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим, непомірним та призведе до завдання відповідачу збитків. А також, про відсутність збитків у позивача, завданих невиконанням відповідачем зобов`язання за договором, та вжиття останнім всіх можливих заходів з метою поставки товару.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Крім того, суд приймає до уваги, що неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013р. № 7-рп/2013).

У той же час, правовий зміст ст. 233 ГК України свідчить про те, що вона не є імперативною, а застосовується на розсуд суду за наявності визначених у ній умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , а також висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 05.04.2018р. у справі №905/1180/17, від 12.09.2018р. у справі №912/3594/17, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд вважає, що відповідач у даному випадку не довів наявності виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені, як і не навів поважних причин порушення зобов`язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем.

Крім того, відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.

Згідно п. 8.4. договору, підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (м. Київ), іншим уповноваженим органом виконавчої влади, видана постраждалій Стороні за цим Договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України, зокрема:

- засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

- засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Згідно із ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Згідно із п.3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП України).

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження настання форс-мажорних обставин в розумінні п.8.4. договору та ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Окрім того, відповідач був заздалегідь обізнаний зі змістом п. 7.4. договору в контексті обсягу відповідальності за прострочення оплати.

Також з врахуванням положень ст. 42, 193 Господарського кодексу України, суд звертає увагу, що відповідач укладаючи спірний договір повинен належним чином планувати виконання своїх зобов`язань у погоджений сторонами строк, здійснювати свою господарську діяльність на власний ризик з врахування всіх обставин.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підписуючи договір, у пункті 2.1. якого вказано строк поставки до 20.12.2019, позивач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору, у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір з строком поставки до 20.12.2019, позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Також, у даному випадку судом враховано й інтереси позивача, який здійснює власну господарську діяльність та уклавши договір розраховував на своєчасне отримання товару, а також його заперечення проти зменшення штрафних санкцій, наведені у відповіді на відзив.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

У зв`язку із викладеним, суд вважає, що підстави для зменшення визначеної судом суми штрафних санкцій при встановленому та підтвердженому факті прострочення зобов`язання відсутні.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №629 на закупівлю за державні кошти від 11.11.2019 щодо постави товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.37/41, оф.703/1; ідентифікаційний код 41354189) на користь Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд.29; ідентифікаційний код 40108688) штрафні санкції у сумі 319 999 грн 20 коп. та судовий збір у сумі 4800,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020.

СуддяА.І. Привалов

Дата ухвалення рішення17.09.2020
Оприлюднено21.09.2020

Судовий реєстр по справі —908/1071/20

Постанова від 17.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 14.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 26.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Рішення від 17.09.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 17.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 22.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Горохов І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні