Постанова

від 17.12.2020 по справі 908/1071/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Справа№ 908/1071/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020

у справі №908/1071/20 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач"

про стягнення 319 999,20 грн

УСТАНОВИВ:

Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" про стягнення 319 999,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2020 позовну заяву Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" про стягнення 319 999,20 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.37/41, оф.703/1; ідентифікаційний код 41354189) на користь Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд.29; ідентифікаційний код 40108688) штрафні санкції у сумі 319 999 грн 20 коп. та судовий збір у сумі 4800,00 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позивачем факту порушення умов договору з боку відповідача, а також відсутністю підстав для зменшення суми штрафних санкцій.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20 скасувати частково. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" задовольнити частково у сумі 60 000,00 грн та 2027,00 грн судового збору.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги у повному обсязі. За твердженням апелянта позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесених ним збитків та/або шкоди внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по договору. За твердженням відповідача суд при визначенні розміру штрафу за неналежне виконання умов договору має врахувати збитки, яких зазнав контрагент за договором.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрите апеляційне провадження у справі №908/1071/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач", розгляд справи призначено на 17.11.2020.

17.11.2020 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці з 04.11.2020 по 20.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 розгляд справи призначено на 17.12.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

11.11.2019 між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник), був укладений Договір на закупівлю товару за державні кошти №629.

Відповідно до п. 1.1. договору, предмет закупівлі "ДК 021:2015-34130000-7- Мототранспортні вантажні засоби (КТЗ спеціального призначення - евакуатор)".

Згідно п. 1.2. договору, Продавець зобов`язується поставити (транспортувати) змонтований та готовий до експлуатації Товар за цінами та переліком згідно зі Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1), вимог Технічної характеристики Товару (Додаток 2) та відповідати технічно-якісним критеріям тендерної пропозиції - у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього кошти на умовах Договору.

У п. 2.1. договору зазначено, що Продавець зобов`язується здійснити поставку Товару Покупцю на адресу: 69057, м. Запоріжжя, вул. Єлизавети Щедрович, буд. 8 не пізніше 20.12.2019 за власний рахунок у повному обсязі.

Датою поставки Товару вважається дата фактичного отримання його Покупцем та оформлення уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних на Товар (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. договору ціна договору складає 1 599 996,00 грн, у тому числі ПДВ 266 666,00 грн.

Пунктом 7.4. договору зазначено, що у випадку не передачі Продавцем Товару у власність Покупця у строки обумовлені Договором Продавець зобов`язаний сплатити на користь Покупця штрафу розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості товару, зазначеної у Договорі за кожен день такого порушення.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.

Згідно п. 8.4. договору, підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (м. Київ), іншим уповноваженим органом виконавчої влади, видана постраждалій Стороні за цим Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та реєстрації його Покупцем, та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань за цим Договором - до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх грошових, гарантійних та зобов`язань щодо відповідальності за цим Договором (п. 10.1. договору).

Як установлено судом відповідач поставки товару за договором не здійснив.

Відповідач звернувся до позивача з листом №19129 від 19.12.2019, у якому повідомив про неможливість виробником завершити виробництво евакуатора до січня 2020 року. У зв`язку із викладеним, відповідач просив погодити нові строки поставки або розірвати договір за взаємною згодою сторін.

Позивач у відповідь на вказаний лист надав відповідь-претензію №32/05/15-2020 від 20.01.2020, у якій повідомив про неможливість погодження нових строків поставки та строку дії договір, та вимагав сплатити штраф у розмірі 3 519 991,20 грн на підставі п. 7.4. договору.

Листом №1-300120 від 30.01.2020 відповідач просив позивача зменшити суму штрафу.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором №629 на закупівлю за державні кошти від 11.11.2019 у частині поставки товару, у зв`язку із чим позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафу у сумі 319 999,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як установлено судом, умовами договору передбачено поставку товару до 20.12.2019 включно.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт порушення відповідачем зобов`язання за Договором щодо поставки товару належним чином доведений та матеріалами справи підтверджений.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.4. договору зазначено, що у випадку не передачі Продавцем Товару у власність Покупця у строки, обумовлені Договором, Продавець зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 20% від вартості товару, зазначеної у Договорі за кожен день такого порушення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Передбачене пунктом 7.4. договору право позивача стягнути з відповідача штрафну санкцію за своєю правовою природою є штрафом, який не може нараховуватися за кожен день прострочення, виходячи з положень ст. 549 ЦК України.

Таким чином, за порушення виконання зобов`язання за договором щодо поставки товару з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% від вартості товару, визначеної у договорі, тобто в розмірі 319 999,20 грн (1 599 996,00 грн х20%:100).

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач стверджує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесених ним збитків та/або шкоди внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по договору. За твердженням відповідача суд при визначенні розміру штрафу за неналежне виконання умов договору має врахувати збитки, яких зазнав контрагент за договором.

Колегія суддів вважає вищенаведені твердження безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №905/1180/17, від 12.09.2018 у справі №912/3594/17, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Колегія суддів відзначає, що апелянт, звертаючись до суду із вимогою про зменшення суми штрафних санкцій, не довів належними засобами доказування наявності виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені, як і не навів поважних причин порушення зобов`язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем.

У п. 8.1. договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.

Згідно п. 8.4. договору, підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (м. Київ), іншим уповноваженим органом виконавчої влади, видана постраждалій Стороні за цим Договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України, зокрема:

- засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

- засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Згідно із ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Згідно із п.3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП України).

Колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання форс-мажорних обставин в розумінні п.8.4. договору та ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Також колегія суддів наголошує, що при укладенні договору відповідач був обізнаний зі змістом п. 7.4. договору в контексті обсягу своєї відповідальності.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України. Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для зменшення суми штрафних санкцій.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, ураховуючи обставини, установлені вище.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодержпостач" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 17.09.2020 у справі №908/1071/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 28.12.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна