Рішення

від 15.09.2020 по справі 161/20611/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20611/19

Провадження № 2/161/487/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пахолюка А.М.

при секретарі - Будько І.Ю.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Андрусік А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади, про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

ОСОБА_4 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Позивач за первісним позовом, свої вимоги з урахуванням відзиву на зустрічний позов та письмовими запереченнями обґрунтовує тим, що вона разом з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок чого вони проживають окремо. На даний час вона проживає за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де і зареєстрована. Однак, вказує, що забрати свого малолітнього сина їй не вдалося, оскільки, цьому перешкоджає відповідач та його батьки.

Зазначає, що дитина находиться в такому віці, коли материнська турбота йому більше потрібна, при цьому вона має більшу прихильність до дитини, має постійне житло, має дохід і може забезпечити дитину усім необхідним, в тому числі для здійснення своїх обов`язків по вихованню та догляду, проживання малолітнього сина з батьком суперечить інтересам дитини, оскільки батько не приділяє йому належної уваги через постійну зайнятість на роботі за кордоном, дитина фактично виховується бабусею та дідусем, у той час як проживаючи з нею та зі своєю старшою сестрою, дитина була оточена постійною увагою.

З врахуванням наведеного просить суд, визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_1 , заперечує щодо задоволення зустрічного позову.

Відповідач з врахуванням відзиву на первісні позовні вимоги, свої вимоги зустрічного позову обґрунтовує тим, що він дійсно 21 червня 2019 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народися син - ОСОБА_5 , який зареєстрований та на даний час проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходиться на його утриманні.

Зазначає, що на даний час з ОСОБА_1 проживають окремо. Вказує, що за спільною згодою було прийнято рішення, щодо місця проживання сина ОСОБА_5 разом з ним. Також, вказує, що будь-яких перешкод у спілкуванні сина та позивачки він не чинить, натомість остання з жовтня 2019 року лише кілька декілька разів провідала сина ОСОБА_5 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на ту обставину, що має можливість створити для сина усі належні умови для його фізичного та духовного розвитку. Крім того, посилався на ту обставину, що відповідачка не забезпечена власним житлом, в той час як будинок в якому проживає їхній син ОСОБА_5 складається з чотирьох кімнат. Також зазначив, що крім них з сином в будинку проживають його батьки, які беруть активну участь у вихованні дитини, тому відокремлення дитини від батька, баби та діда буде суперечити інтересам малолітнього.

На підставі наведеного просить суд, визначити місце проживання малолітньої дитини, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні первісного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади, про визначення місця проживання малолітньої дитини прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Протокольною ухвалою суду від 26 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала, з підстав викладених у заяві.

Крім того, будучи допитаною в якості свідка, позивач суду показала, що до припинення шлюбних відносин з відповідачем проживала з дитиною та чоловіком за місцем проживання останнього. На даний час дитина проживає разом з батьком, згоди на проживання сина з батьком вона не давала, а їй як матері чиняться усілякі перешкоди для спілкування та виховання дитини з боку відповідача, на даний час вона не може забрати дитину для спільного проживання. Також вказувала, що її син насильно та примусово розлучений з своєю старшою сестрою.

Представник позивача в судовому засіданні пояснення своєї довірительки підтримала. Додатково суду пояснили, що дитина була відібрана у матері всупереч закону, а кращі умови проживання і догляд батька не може бути безумовною підставою для задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача пред`явлені позовні вимоги не визнала, заявлені її довірителем зустрічні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що не погоджується з тим, щоб дитина проживала з матір`ю, оскільки, між її довірителем та позивачкою у справі була домовленість, що син буде проживати з батьком. На даний час відповідач створив іншу сім`ю та проживають за його адресою разом з сином. Крім того, зазначила, що за місцем його проживання в с. Княгининок умови проживання для дитини кращі ніж в квартирі матері. Просила відмовити в первісному позові та задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача служба у справах дітей Луцької міської ради в судовому засідання пояснила, що вважає первісний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що інтересам дитини відповідатиме визначення місця проживання з матір`ю, оскільки, вихованням дитини фактично займається бабуся, підтримала висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, зустрічний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини.

Згідно зі ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц вказано, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі М.С. проти України , від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, йдеться про визначення інтересів дитини , її місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Таким чином, згідно вимог закону вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б насамперед інтересам неповнолітніх дітей. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Судом встановлено, що сторони перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі (а.с.4), який станом на день подачі позову до суду не розірваний, однак, на даний час сторони проживають окремо.

Від даного шлюбу у сторін народилася спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 5).

Із пояснень сторін в судовому засіданні судом встановлено, що дитина з серпня 2019 року постійно та проти волі позивачки проживає разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час сторони у справі перебувають у неприязних стосунках між собою та не можуть дійти згоди стосовно того, з ким має проживати їхній малолітній син ОСОБА_5 .

Допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 суду показали, що в серпні 2019 року у зв`язку із конфліктом між сторонами малолітня дитина залишилась жити з батьком, при цьому сторони не дійшли взаємної згоди щодо визначення місця проживання дитини, позивач не має змоги належним чином відвідувати дитину.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна , крім тих випадків , коли є виняткові обставини , бути розлучена зі своєю матір ю .

Конвенція про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), виходячи з рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Отже, вищезазначені норми Декларації та Конвенції вказують та наявність виключних обставин для розлучення малолітньої дитини з матір?ю у разі коли батьки проживають окремо.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016 по справі № 6-2445цс16.

Судом встановлено, що позивач на даний час проживає в квартирі АДРЕСА_3 , разом з мамою та ще однією дитиною від іншого шлюбу, та має належні умови для проживання, не перебуває на обліку в психіатричній лікарні та наркодиспансері (а.с.8-9,12).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Княгининівської сільської ради від 24.06.2020 року №65, яким затверджено висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.234-235), аналогічний висновок наданий службою опіки та піклування Луцької міської ради від 24.03.2020 року (а.с.8-9, ІІ том).

Таким чином, виключних підстав, передбачених Конвенцією та ч.2 ст.161 СК України для розлучення малолітньої дитини ОСОБА_5 із матір?ю ОСОБА_1 суд не вбачає.

Проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 разом із матір?ю, на думку суду, буде відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки, дитина на даний час находиться в такому віці, коли материнська турбота їй більше потрібна, а спілкування саме з матір?ю сприятиме його повноцінному фізичному та духовному розвитку та формуванню.

Крім того, разом із позивачем також проживає рідна сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_13 , а тому розлучення дітей в даному випадку, на думку суду, є неприпустимим.

Покликання сторони відповідача на наявність кращих матеріально-побутових умов для проживання і виховання дитини в родині батька, на думку суду, сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини для проживання.

Разом з тим, суд вважає, що дії відповідача щодо різкої зміни постійного місця проживання дитини разом з матір`ю, а також той факт, що ОСОБА_4 створив нову сім`ю з іншою жінкою, суперечать принципу розумної турботи про дитину у поєднанні з обережною для психіки дитини увагою до неї.

Стороною відповідача в обґрунтування своїх вимог в порушення ст. 81 ЦПК України не доведено наявність будь-яких істотних обставин, що зумовлювали б недоцільність проживання малолітньої дитини разом із матір`ю, жодних доказів, які б негативно характеризували позивача, як матір суду не надано.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що проживання дитини разом із матір`ю на даний час забезпечить найвищі інтереси дитини, стабільні та гармонійні умови її життя, а тому первісний позов слід задовольнити, в задоволенні вимог зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 18, 19, 141, 150, 151, 157, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 29 Цивільного кодексу України, Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 21.02.1990 року, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади, про визначення місця проживання малолітньої дитини- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, код ЄДРПОУ -34745204, адреса: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 21;

Третя особа - Орган опіки та піклування Княгининівської сільської об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ - 04332294, адреса: с. Княгининок, вул. Соборна, 77, Луцький район.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк

Волинської області