Рішення

від 18.09.2020 по справі 420/920/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/920/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джем. до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2, від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2, від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2, від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2, від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2, визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563, № UA500010/2019/00586, № UA500010/2019/00604, № UA500010/2019/00637, № UA500020/2019/00262, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Джем. звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, в якій просило: визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби митний пост Одеса-центральний про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA500010/2019/000146/2 від 02.11.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/031128 від 01/11/2019р, № UA500010/2019/000150/2 від 13.11.2019р.та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00586, за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/032334 від 13/11/2019, № UA500010/2019/000153/2 від 21.11.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500010/2019/00604 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/033118 від 20/11/2019, №UA500010/2019/000161/2 від 05.12.2019р та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500010/2019/00637 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/034975 від 05/12/2019, №UA500010/2019/000003/2 від 12.12.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2019/00262 за результатами перевірки митної декларації UA500020/2019/200590 від 12/12/2019.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Одеською митницею Державної фіскальної служби України в особі структурного підрозділу ВМО №1 митного посту Одеса-центральний прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA500010/2019/000146/2 від 02.11.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/031128 від 01.11.2019 р., №UA500010/2019/000150/2 від 13.11.2019 р.та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00586, за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/032334 від 13.11.2019, №UA500010/2019/000153/2 від 21.11.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500010/2019/00604 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/033118 від 20.11.2019, №UA500010/2019/000161/2 від 05.12.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500010/2019/00637 за результатами перевірки митної декларації UA500010/2019/034975 від 05.12.2019, №UA500010/2019/000003/2 від 12.12.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2019/00262 за результатами перевірки митної декларації UA500020/2019/200590 від 12.12.2019. Позивач вважає, що зазначені рішення та відповідні картки підлягають визнанню протиправними та скасуванню., оскільки в усіх п`ятьох рішеннях відповідачем не зазначено, в яких саме документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні, відповідачем не зазначено, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару, відповідачем не доведено, що позивачем заявлені неповні, необ`єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Джем. до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2, від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2, від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2, від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2, від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2, визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563, № UA500010/2019/00586, № UA500010/2019/00604, № UA500010/2019/00637, № UA500020/2019/00262 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16.09.2019 року між ТОВ Джем. (Україна) (Покупець) та компанією ZHEIJIANG ZHONGLONG IMPORT & EXPORT CO LTD (Китай) (Продавець) укладений контракт FJH1972, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар - мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені із поліетиленових смуг звичайні та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ було подано до митного органу електронну митну декларацію № UA500010/2019/031128 від 01.11.2019 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме в розмірі 2,12 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ надано Одеській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (2,117 доларів США за 1 кг. товару), а саме: ЗЕД контракт № FJH1972від 16.09.2019 р., рахунок-фактура (інвойс) № FJH1972 від 15.09.2019 р. (з перекладом), прейскурант (прайс-лист) виробника товару FJH1972 від 16.09.2019 р., пакувальний лист № 2019XJR0813 від 30.08.2019 р.(з перекладом), коносамент №COSU6213694680 від 05.09.2019 р., декларація походження товару 2019XJR0813 від 30.08.2019 р., документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу № 85 від 16.10.2019 р., довідка про вартість послуг з перевезення, договір про надання послуг митного брокера №10/09 від 01.09.2018 р., інші некласифіковані документи.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що в наданому до митного оформлення висновку про вартість характеристики товарів від 31.10.2019 № 120 -1367 експертом проведена експертизу відповідності контрактної вартості товару ринковій вартості в одиницях виміру, відмінній від зазначеній у контракті. Також експерти відзначають наявність додатку-маркетинг ринку. Такий додаток до митного оформлення не надавався; декларантом не подані документи згідно переліку умов зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України.

На вимогу відповідача ТОВ Джем. листом від 01.11.2019 р. вих. № 115 та від 02.11.2019 р. додатково надані документи, зокрема й експертний висновок Миколаївської РТПП № 120-1367 від 31.10.2019 р.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2,55 доларів США за 1 кг замість заявленої позивачем ціни у митній декларації в розмірі 2,117 доларів США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563.

25.09.2019 року між ТОВ Джем. (Покупець) та компанією RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT & EXPORT CO LTD (Китай) (Продавець) укладений контракт № 2019XJR0912, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар - мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені із поліетиленових смуг тип HOPE RASHEL BAGS звичайні у мішках та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції та пряжа кручена вибілена, неармована, лінійною щільністю 2000 дтекс, у вигляді бобін у формі усіченого конусу, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту, відповідно до п.1.1. істотні умови контракту визначаються сторонами у інвойсі та/або у додатках, що становить невід`ємну частину Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ було подано до митного органу електронну митну декларацію UA500010/2019/032334 від 13.11.2019 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме 1,985819 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ надано Одеській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (1,985819 доларів США за 1 кг товару), а саме: пакувальний лист №FGJH9972 від 16.09.2019 р. (з перекладом), пакувальний лист б/н від 25.09.2019 р., рахунок-фактура (інвойс) від 25.09.2019 р. №2019XJR0912 (з перекладом), рахунок-фактура (інвойс) від FJH1972 від 16.09.2019 р. (з перекладом), коносамент № WMS19092565 від 25.09.2019 р., коносамент ZYTC19094003 від 19.09.2019 р., навантажувальний документ 2019XJR0912 від 25.09.2019 р., декларація про походження товару 32991 від 12.11.2019 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 31.10.2019 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б\н від 11.11.2019 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.10.2019 р., висновок Миколаївської РТПП про вартісні характеристики товару № 120-1367 від 31.10.2019 р., ЗЕД контракт № 2019XJR0912 від 25.09.2019 р., договір про надання послуг митного брокера 10/09 від 01.09.2018 р., інші некласифіковані документи.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що відповідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.09.2019 р. № 2019XJR0912 інвойс є невід`ємною частиною договору та відповідно до п.4.1. оплата здійснюється згідно реквізитів, що вказані в п.12 контракту, але у інвойсі не зазначені реквізити до оплати та вказаний інший телефон відправника; відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, подаються транспортні перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05 2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надані транспортно-експедиційні послуги, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність до товару, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури. Але до митного оформлення робіт з наведених документів не надано, у зв`язку з цим виникли достатні підстави вважати що в наданих до неї документах зазначені недостовірні відомості які потребують уточнення; відповідно до п.2.4. зовнішньоекономічного договору від 25.09.2019 товар повинен супроводжуватись сертифікатом про походження, але такий документ не поданий; в наданому до митного оформлення висновку про вартісні характеристики товарів від 13.11.2019 р. № 20-1427 експертом проведена експертиза відповідності контрактної вартості товару, ринкової вартості в одиницях виміру, відмінний від зазначеної в контракті, також експерт зазначає про наявність додатку-маркетинг ринку. Такий додаток до митного оформлення не надавав; у поданих документах комерційні пропозиції від 24 вересня 2019 р., прайс-листи від 24 вересня 2019 р. б/н не зазначено період, на який дійсна ця цінова пропозиція.

На вимогу відповідача ТОВ Джем. листом від 18.10.2019 р. вих. №108 додатково надані додаткові документи, зокрема експертний висновок Миколаївської РТПП №120-1367 від 31.10.2019 р.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2,55 доларів США за 1 кг замість заявленої позивачем ціни у митній декларації в розмірі 1,985819 доларів США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00586.

06.09.2019 р. між ТОВ Джем. (Україна) (Покупець) та компанією ZHEIJIANG ZHONGLONG IMPORT & EXPORT CO LTD (Китай) (Продавець) укладений контракт №FJH1935, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар - мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені із поліетиленових смуг звичайні у мішках та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту, відповідно до п.1.1 істотні умови контракту визначаються сторонами у інвойсі та/або у додатках, що становить невід`ємну частину Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ було подано до митного органу електронну митну декларацію № UA500010/2019/033118 від 20.11.2019 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме в розмірі 2,06 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ СІГЕЙТ надано Одеській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (2,06 доларів США за 1 кг товару), а саме: пакувальний лист № FJH1935 від 06.09.2019 р. (з перекладом), рахунок-фактура (інвойс) від 06.09.2019 р. №FJH1935 (з перекладом), коносамент №ZYTC19093103 від 15.09.2019 р., навантажувальний документ 32932 від 08.11.2019 р., сертифікат про походження товару №FJH1935від 06.09.2019 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.09.2019 р., ЗЕД контракт №FJH1935від 06.09.2019 р., договір про надання послуг митного брокера 10/09 від 01.09.2018 р.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 06.09.2019 р. відсутня інформація щодо умов та форм оплати відповідної партії товару, що передбачено п.4 ЗЕД Контракту, також згідно розділу 4.1. Контракту оплата відповідної партії товару може бути здійснена як у формі передоплати, так і після отримання кожної партії протягом 90 днів, що викликає сумнів в автентичності поданих документів через те що контракт є разовим й укладений на конкретну партію товару; відповідно до наданих товаросупроводжувальних документів, поставка товару здійснюється відповідно до умов поставки CFR Одеса (Інкотермс 2010), тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; прайс-лист від 05.09.2019 р. №б/н не містить посилання на зовнішньоекономічний договір та інші документи, що може свідчити про неактуальність цін конкретної поставки товару, відповідно до яких сформована ціна за товар.

На вимогу відповідача ТОВ Джем. листом від 21.11.2019 р. вих. №б/н додатково надані додаткові документи, зокрема експертний висновок Миколаївської РТПП №120-1428 від 13.11.2019 р.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2,55 доларів США за 1 кг замість заявленої позивачем ціни у митній декларації в розмірі 2,06 доларів США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00604.

24.09.2019 р. між ТОВ Джем. (Україна) (Покупець) та компанією ZHEIJIANG XINXIN TRADING CO LTD (Китай) (Продавець) укладений контракт №TT19XIN044, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар - мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені із поліетиленових смуг звичайні у мішках та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту, відповідно до п.1.1 істотні умови контракту визначаються сторонами у інвойсі та/або у додатках, що становить невід`ємну частину Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ було подано до митного органу електронну митну декларацію № UA500010/2019/034975 від 05.12.2019 р., в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме в розмірі 2,06 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Джем. надано Одеській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (1,89 доларів США за 1 кг товару), а саме: пакувальний лист №б/н від 24.09.2019 р. (з перекладом), рахунок-фактура (інвойс) від 24.09.2019 р. №TT19XIN044 (з перекладом), коносамент №COSU6222020910 від 04.10.2019 р., навантажувальний документ 22136082 від 08.11.2019 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №319345 від 08.11.2019 р., сертифікат про походження товару №TT19XIN044 від 24.09.2019 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 23.09.2019 р., висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №120-1407 від 08.11.2019 р., ЗЕД контракт №TT19XIN044 від 24.09.2019 р.; договір про надання послуг митного брокера 10884 від 03.05.2017 р., інші некласифіковані документи.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості як упаковка або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із спілкуванням. Згідно пункту 3.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.09 2019, ціна на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо даної складовою митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості і самого товару; згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору від 24.09.2019 передбачено декілька варіантів оплати партій товарів від покупця продавцю: у формі передоплати, так і після отримання кожної партії товару протягом 30 днів після приймання на рахунок продавця, згідно реквізитів, що вказані в пункті 12 контракту на суму, вказану в інвойсі, що супроводжує дану партію товару. Проте, у даному до митного контролю та оформлення інвойсі відсутні відомості щодо умов здійснення платежів за товар від покупця продавцю згідно даної поставки; в наданому до митного оформлення прайс-листі від 23.09.2019 р. та комерційній пропозиції від 23.09.2019 р. відсутня інформація, на який період дійсна цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливості встановити зв`язок між вказаними документами та поставкою товару; в наданому до митного оформлення висновку про вартісні характеристики товару, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 08.11.2019 № 120-1407 внесено проведення аналізу вартості товару експертом базувалась на інформації, одержаної від замовника експертизи та в ході незалежних досліджень проведених експертом. Проте, відсутня інформація на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближеної до дати ввезення іноземних товарів на митну територію України. Разом з тим, в розділі: Висновок наведено ринкову вартість товару у інших одиницях виміру (кг) ніж вказано у комерційному документі в інвойсі (тис. шт.), тобто не зроблено висновок щодо ринкової вартості за одиницю товару що ввозиться на митну територію Україну згідно поданої митної декларації, не вказана кількість одиниць товару, щодо яких проводиться аналіз вартості У поданих до митного оформлення товаросупровідних документах таких як коносамент, інвойс, пакувальний лист, вагові характеристики товару не відповідають заявленому декларантом у митній декларації, що підтверджується актом зважування, який надано до митного оформлення декларантом та відсутні коригуючі комерційні документи для підтвердження витрат на транспортування декларантом; відповідно до ч.2 статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надані транспортно-експедиційні послуги, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність до товару, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури. Але до митного оформлення робіт з наведених документів не надано у зв`язку з цим виникли достатні підстави вважати що в наданих до неї документах зазначені недостовірні відомості які потребують уточнення.

На вимогу відповідача ТОВ Джем. листом від 31.10.2019 р. вих. № 130 додатково надані додаткові документи, зокрема комерційна пропозиція б/н від 23.09.2019 р., прайс-лист б/н від 23.09.2019 р., експертний висновок Миколаївської РТПП №120-1407 від 07.11.2019 р., платіжне доручення в іноземній валюті №45 від 29.11.2019 р. на суму 28200,00 доларів США, платіжне доручення в іноземній валюті №46 від 02.12.2019 р. на суму 10000,00 доларів США.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2,55 доларів США за 1 кг замість заявленої позивачем ціни у митній декларації в розмірі 1,89 доларів США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00556.

07.10.2019 року між ТОВ Джем. (Україна) (Покупець) та компанією ZHEIJIANG ZHONGLONG IMPORT & EXPORT CO LTD (Китай) (Продавець) укладений контракт №FJH1936, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар - мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені із поліетиленових смуг звичайні у мішках та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту, відповідно до п.1.1 істотні умови контракту визначаються сторонами у інвойсі та/або у додатках, що становить невід`ємну частину Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару ТОВ Джем. через декларанта ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ було подано до митного органу електронну митну декларацію № UA500020/2019/200590 від 12.12.2019 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме в розмірі 2,054 доларів США за 1 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Джем. надано Одеській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (2,06 доларів США за 1 кг товару), а саме: пакувальний лист №б/н від 07.10.2019 р.(з перекладом), рахунок-фактура (інвойс) від 07.10.2019 р. №FJH1936 (з перекладом), коносамент №COSU6222020950 від 29.08.2019 р., навантажувальний документ 22214881 від 13.11.2019 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару 320111 від 12.12.2019 р., декларація про походження товару №FJH1936 від 07.10.2019 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.09.2019 р., ЗЕД контракт №FJH1936 від 07.10.2019 р., договір про надання послуг митного брокера 10884 від 03.05.2017 р., інші некласифіковані документи.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості як упаковка або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із спілкуванням. Згідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.10.2019 р., ціна на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо даної складовою митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно пункту 2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.12 2019 р. при відправці кожної партії товару, Продавець передає по факсу чи електронною поштою копії інвойсу, СМR, сертифікати походження. Оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені разом із вантажем. Проте до митного контролю та оформлення не надано сертифікат походження товару; у поданому до митного оформлення прайс-лист б/н від 06.10.2019 р. та комерційні пропозиції від 06.10.2019 р. відсутня інформація, на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливості встановити зв`язок між вказаними документом та поставкою товару; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевезення) документи а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2013 р. № 599, але до митного оформлення жодного з наведених документів не надано.

На вимогу відповідача ТОВ Джем. листом від 12.12.2019 р. вих. № 131 додатково надані додаткові документи, зокрема експертний висновок Миколаївської РТПП №120-1420 від 13.11.2019 р.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2,55 доларів США за 1 кг замість заявленої позивачем ціни у митній декларації в розмірі 2,054 доларів США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2019/200590.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Відповідно до умов договорів (контрактів) ціни на Товар включають в себе зокрема вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

В оскаржуваних рішеннях Одеської митниці про коригування митної вартості товарів зазначено, що до митного контролю та оформлення не подано сертифікат про походження товару.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вказаний документ надавався декларантом до митного контролю та оформлення, а тому зауваження митного органу з даних підстав є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд погоджується з позивачем, що сертифікат про походження товару не передбачений ч.2 ст.53 МК України як документ що підтверджують митну вартість товару та не є обов`язковим для надання до митного контролю та оформлення.

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначає, що у наданих до митного оформлення прайс-листах та комерційних пропозиціях відсутня інформація, на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

Разом з цим, комерційна пропозиція - це, в першу чергу, текст, що передає зміст певної послуги, свого роду продаж партнерства, метою якого є запросити перспективних постачальників до подачі своїх комерційних пропозицій для участі в процесі вибору постачальника відповідного типу матеріалу чи послуги. Даний документ відсилається на підприємство до укладення договору, контракту, а тому не може містити посилання на такий договір, контракт чи інвойс. Тотожна є ситуація з прайс-листами, які також не в обов`язковому порядку мають містити посилання на договір, контракт чи інвойс, а тому такі зауваження митного органу з даних підстав також є необґрунтованими та безпідставними.

Як вже було зазначено судом вище, ТОВ Джем. надавало до митного органу листи, в яких, серед інших документів також надавалися довідки про транспортні витрати на доставку, рахунки-фактури на транспортні витрати, а тому суд погоджується з позивачем, що дане зауваження не є обґрунтованою підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не ідентичного) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у рішеннях про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів міститься лише посилання на інші митні декларації без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2, від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2, від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2, від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2, від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2, а також прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563, № UA500010/2019/00586, № UA500010/2019/00604, № UA500010/2019/00637, № UA500020/2019/00262 - є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Джем. (вул. Свободи, буд. 66, с. Калинівка, Вітовський р-н., Миколаївська обл., 57212, ідентифікаційний код 40862051) до Одеської митниці ДФС (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 39441717) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2, від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2, від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2, від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2, від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2, визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563, № UA500010/2019/00586, № UA500010/2019/00604, № UA500010/2019/00637, № UA500020/2019/00262 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2019 року № UA500010/2019/000146/2, від 13.11.2019 року № UA500010/2019/000150/2, від 21.11.2019 року № UA500010/2019/000153/2, від 05.12.2019 року № UA500010/2019/000161/2, від 12.12.2019 року № UA500010/2019/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00563, № UA500010/2019/00586, № UA500010/2019/00604, № UA500010/2019/00637, № UA500020/2019/00262.

3. Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Джем. (код ЄДРПОУ 40862051) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5499,66 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко