Ухвала

від 09.09.2020 по справі 752/24672/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4579/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер: 752/24672/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 170 КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонська Мрія» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2020 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: групу нежитлових приміщень, заг. площею 401,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення №№ 171, 172, які на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «Оболонська Мрія» (ЄДРПОУ 43007120).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Оболонська Мрія» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2020 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора.

Копію оскаржуваної ухвали, як зазначає представник було отримано лише 18.08.2020 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя передчасно прийшов до висновку про відповідність арештованого майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність постанови про визнання майна речовими доказами. Матеріали додані до клопотання не містять доказів щодо протиправної поведінки ОСОБА_10 та доказів причетності товариства чи його посадових осіб до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 було укладено попередній договір купівлі - продажу приміщень та відповідно виникли цивільні правовідносини. Відповідно до наданих розписок та попереднього договору ОСОБА_8 не виконала вчасно взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим сплачувалися штрафні санкції.

Накладений арешт на нерухоме майно перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності юридичної особи, та призводить до збитків. Слідчим суддею було обмежено доступ до правосуддя, оскільки представників ТОВ «Оболонська Мрія» не було викликано на розгляд клопотання прокурора про накладення арешту на майно, що позбавило сторону захисту надати пояснення та докази щодо клопотання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора та представника потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000001219 від 07.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що 18.09.2015 року, між громадянином ОСОБА_10 та громадянином ОСОБА_11 укладено Договір позики грошових коштів № 53 у розмірі 3 240 000 гривень 00 копійок, що за курсом Національного банку України станом на 18.09.2015 року становить 150 000 доларів США, згідно даного Договору громадянин ОСОБА_11 отримує у громадянина ОСОБА_10 150 000 тисяч доларів США.

Цього ж дня, 18.09.2015 року, громадянин ОСОБА_11 домовляється з ОСОБА_8 надати належні на праві приватної власності ОСОБА_8 нежитлові приміщення для забезпечення Договору позики ОСОБА_10 , за адресою:

- АДРЕСА_1 , загальною площею 181 кв.м.;

- АДРЕСА_2 , загальною площею 190,8 кв. м.

При цьому, ОСОБА_10 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 шляхом обману схиляє в забезпечення Договору позики підписати два Договори купівлі-продажу, згідно яких, ОСОБА_8 продає ОСОБА_10 вказані нежитлові приміщення.

Крім того, відповідно до Договору позики ОСОБА_11 мав повернути ОСОБА_10 позику у повному обсязі до 18.03.2016 року.

В подальшому, ОСОБА_10 , повідомив, що ОСОБА_11 не повернув отримані кошти від ОСОБА_10 (позика 150 000 тисяч доларів США).

Таким чином, між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відбувається розмова, під час якої ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_11 брав у нього позику не 150 000 тисяч доларів США, а 500 000 тисяч доларів США і для повернення вказаних вище приміщень назад у власність ОСОБА_8 необхідно, щоб вона виплатила ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 000 тисяч доларів США основного боргу ОСОБА_11 та 250 000 тисяч доларів США комісії за користування позикою.

Для закріплення вказаних вимог, ОСОБА_10 20.10.2017 року зустрічається з ОСОБА_8 , при даній зустрічі ОСОБА_10 погрожував останній продажем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 та приміщення 172 та в результаті психічного тиску на неї примусив її підписати попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого, ОСОБА_8 систематично була вимушена сплачувати грошові кошти ОСОБА_10 , згідно погодженого графіку та відповідно, після сплати коштів, вона мала набути назад право власності на вказані нежитлові приміщення.

Згідно попереднього Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2193, ОСОБА_10 отримує від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі: 260 000 доларів США та 10 000 Євро. Про виплату ОСОБА_8 ОСОБА_10 вказаних грошових сум свідчать власноруч написані розписки ОСОБА_10 .

Крім того, згідно усних домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 предметом яких було безперешкодне користування вказаними нежитловими приміщеннями, ОСОБА_8 з 2015 року по жовтень 2019 року в даних приміщеннях здійснювала підприємницьку діяльність та сплачувала всі комунальні послуги за ОСОБА_10 .

В подальшому, 08.05.2019 року ОСОБА_8 дізналася, що ОСОБА_10 було укладено два Договори дарування нежитлового приміщення, згідно вказаних Договорів:

нежитлове приміщення № 172, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 181 кв.м.;

нежитлове приміщення № 171, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 190,8 кв.м. були подаровані ОСОБА_10 громадянці ОСОБА_12 (мати ОСОБА_10 )

29.10.2019 року за місцем здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_8 ввірвалися десяток молодиків, які поводили себе агресивно, зачинили з середини осіб, які перебували в той момент у приміщеннях АДРЕСА_4 та НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_5 та силоміць винесли усі речі, які зберігалися в даних приміщеннях, силою вигнали усіх осіб, котрі перебували в даних приміщеннях та повідомили про те що від сьогоднішнього дня ОСОБА_8 не буде здійснювати за вказаною адресою та у вказаних приміщеннях підприємницьку діяльність.

Отже, ОСОБА_10 , шляхом обману та зловживання довірою заволодів правами на нежитлові приміщення №171 та №172 за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_8 , тобто в діях ОСОБА_10 є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В подальшому, TOB «Оболонська мрія» 27.11.2019 року об`єднала вказані об`єкти нерухомого майна в одне приміщення (висновок щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна виданий ТОВ «Авістор- Буд»).

06.12.2019 року слідчим СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_13 групу нежитлових приміщень №№ 171, 172 загальною площею 401,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

22.06.2020 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме: групу нежитлових приміщень, заг. площею 401,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення №№ 171, 172, які на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «Оболонська Мрія» (ЄДРПОУ 43007120),

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2020 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: групу нежитлових приміщень, заг. площею 401,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення №№ 171, 172, які на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «Оболонська Мрія» (ЄДРПОУ 43007120).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Згідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя встановив належні правові підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, а саме: групу нежитлових приміщень, заг. площею 401,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення №№ 171, 172, які на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «Оболонська Мрія» (ЄДРПОУ 43007120), оскільки останні відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та відповідно до вмотивованої постанови слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_13 від 06.12.2019 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Тому, доводи представника щодо не відповідності арешту майна меті збереження речових доказів, колегія суддів не приймає до уваги.

Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ТОВ «Оболонська Мрія» з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Доводи апелянта щодо неповідомлення про підозру ОСОБА_10 та посадових осіб ТОВ «Оболонська Мрія», у зв`язку із чим відсутні підстави для накладення арешту, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, так як арешт накладений на майно з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доводи представника щодо обмеження слідчим суддею доступу до правосуддя, оскільки представників ТОВ «Оболонська Мрія» не було повідомлено про розгляд клопотання про накладення арешту на їх майно, колегія суддів не приймає до уваги. Прокурор належним чином обґрунтував розгляд клопотання без повідомлення власників майна, пославшись на наявні підстави, передбачені ч. 2 ст. 172 КПК України, та слідчий суддя у відповідності вказаній статті розглянув клопотання органу досудового розслідування.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга представника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: групу нежитлових приміщень, заг. площею 401,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення №№ 171, 172, які на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «Оболонська Мрія» (ЄДРПОУ 43007120), залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонська Мрія» ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4