Рішення

від 18.09.2020 по справі 911/1853/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/1853/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Оріяна про стягнення 25262,01грн, без виклику представників сторін,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Київська обласна ЕК» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Оріяна (далі - ТОВ Біо-Оріяна ) про стягнення 25 262,01грн (складається з: 20907,24грн - основний борг за поставлену електричну енергію у період з 01.01.2019 по 01.01.2020; 3082,84грн - пеня, нарахована за період з 08.02.2019 по 31.05.2020; 524,94грн - 3% річних за період з 08.02.2019 по 31.05.2020; 746,99грн - втрат від інфляції за період з 08.02.2019 по 30.04.2020).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №4200017004 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 щодо оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк (а.с.3-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 судом: відкрито провадження у справі за поданим позовом, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій (а.с.73-74).

Копія відповідної ухвали суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103274284599, 0103274284408, отримана: позивачем - 23.07.2020; відповідачем - 31.08.2019, що також підтверджується інформацією з сайту АТ Укрпошта щодо поштового відправлення №0103274284408 (а.с. 85-86).

27.07.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, про намір подати які повідомлено у позові, - довідки ПрАТ Київобленерго №03/100/250/4531 від 23.06.2020 щодо обсягу розподілення електричної енергії за період з січня 2019 року по травень 2020 року для потреб споживачів, у т.ч. відповідача - ТОВ Біо-Оріяна . До відповідного клопотання долучено докази направлення копії доданих документів відповідачу (а.с.76-78).

У строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідачем подано відзив на позов (здано для відправлення до суду відділенню зв`язку 15.08.2020, а.с.91-97).

У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність заявлених вимог. Так, відповідач вказує, що:

- позивач не надав доказів приєднання ТОВ Біо-Оріяна до публічного договору про постачання електричної енергії та не довів наявності договору споживача з оператором системи розподілу - ПрАТ Київобленерго , укладення якого є обов`язковою умовою для постачання електричної енергії;

- не доведено факту наявності боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420017004 від 01.01.2019 у розмірі 20 907,24грн та не доведено надсилання, передачі або отримання відповідачем рахунків на оплату або актів прийому-передачі;

- ТП 1302 не є власністю відповідача і передано на баланс актом прийому-передачі від 15.10.2007 КП Софія , від якого ТОВ Біо-Оріяна отримувало електричну енергію у період з 31.10.2016 по 30.06.2018, а з липня 2018 року не володіє приміщенням, яке б використовувало електроенергією;

- позивач безпідставно встановив, що у точці комерційного обліку за об`єктом споживання ЕІС - код 62Z7319079225572 ввідбувається зміна власника на ТОВ Біо-Оріяна .

21.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка направлена до суду з дотриманням строку, встановленого судом ухвалою від 20.07.2020 (здана відділенню зв`язку для направлення до суду 19.08.2020, а.с.120-121).

Відхиляючи доводи відзиву, позивач вказує, що:

- відповідач як споживач послуг з постачання електричної енергії є стороною договірних відносин з надання послуг з розподілу електричної енергії;

- на відповідача умовами договору та чинним законодавством покладається обов`язок отримати рахунки та вчасно сплачувати за електричну енергію;

- не є допустимими та належними докази, надані відповідачем - акти здачі-приймання робіт та лист ЗАТ А.Е.С. Київобленерго , оскільки вони не стосуються заявленого періоду.

07.09.2020 від відповідача суд отримав заперечення, які подані з дотриманням строку, який встановив суд ухвалою від 20.07.2020 (здані відділенню зв`язку для направлення до суду 31.08.2020 (а.с.129-132).

Заперечуючи щодо доводів, викладених у відповіді на відзив, відповідач посилається на те, що:

- позивач не надав доказів, які б могли свідчити про приєднання до договору, а саме: підписаної заяви-приєднання, доказів оплати споживання електричної енергії, факт оплати будь-якого обсягу електричної енергії;

- не доведено належність точки обліку, зазначеної позивачем, ТОВ Біо-Оріяна .

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

Позивач у даній справі - ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

У поданій заяві позивач стверджує, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420017004 від 01.01.2019 шляхом приєднання. При цьому, як стверджує позивач, відповідач до такого договору приєднався шляхом фактичного споживання електричної енергії, що заперечує відповідач у даній справі, оспорюючи факт споживання електричної енергії за відповідною точкою та належність об`єкта, на який здійснюється постачання електричної енергії.

Предметом спору у даній справі є виникнення у відповідача обов`язку оплатити електричну енергію, яка, як вказує позивач, спожита відповідачем за період з січня 2019 року по січень 2020 року, а також застосування до нього відповідальності за порушення відповідного зобов`язання у вигляді пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Спеціальним законом, який регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України Про ринок електричної енергії (далі - Закон).

Вказаним Законом, зважаючи на сферу його дії, врегульовані спірні відносини сторін, враховуючи момент їх виникнення та правову природу.

Так, відповідно до пп.30,67,68,84 ч.1 ст. 1 вказаного Закону, у вказаному Законі терміни вживаються у такому значенні:

- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Згідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Відповідно до вказаного пункту, з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

- упродовж двох років (у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних відносин) з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір , зокрема надання підписаної заяви про приєднання , оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії .

Отже, відповідна норма містить перелік дій, які є підтвердженням волевиявлення споживача на приєднання до умов договору постачання універсальних послуг: підписання заяви про приєднання, оплата рахунку та/або факт споживання електричної енергії.

Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Правила).

Як визначено п. 2 вказаної постанови, якою затверджено Правила, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п.1.1.2 Правил, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно п.1.2.15 Правил, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Цим пунктом визначено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Під час розгляду спору у даній справі судом не встановлено, що відповідач підписав заяву про приєднання до договору у вказаному порядку; не встановлено і факту оплати будь-якого з рахунків позивача як і не встановлено фактів їх направлення.

При цьому, доказів направлення претензії від 29.11.2019 за вих. №2380, у додатку якої зазначено рахунок-фактура за спожиту електричну енергію за жовтень від 31.10.2019, адресованої відповідачу (а.с.51). позивач також не надав, пояснивши у заяві від 09.07.2020, що такий документ направлений простою кореспонденцією (а.с.62). Після звернення до суду з позовом позивачем направлено відповідачу копію такої претензії, однак, без рахунку, зазначеного у додатку, про що свідчить опис у цінний лист, прийнятий для відправлення відділенням зв`язку відповідачу за накладною №0305611710211 (а.с.65-67). Договору, номер якого зазначений у відповідних рахунках та актах №420017004, підписаного відповідачем не надано.

Надані позивачем рахунки-фактури за споживання електричної енергії за спірний період не містять даних про їх отримання відповідачем (а.с.14-26), як і копії актів, які підписані лише відповідачем в особі уповноважених осіб структурного підрозділу (а.с.27-39).

Факт споживання саме відповідачем електричної енергії у спірний період також не можна вважати доведеним.

Так, на підтвердження факту споживання електричної енергії у спірний період відповідачем, позивачем надано довідку ПрАТ Київобленерго від 23.06.2020 №03/100/250/4531 про обсяг розподіленої електричної енергії за період січень 2019 року - травень 2020 року для потреб споживача - ТОВ Біо-Оріяна за точкою обліку -62Z7319079225572.

Як визначено п.1.1.2 Правил, точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що у відповідній точці, яка зазначена у довідці ПрАТ Київобленерго відбувається зміна власника електричної енергії на відповідача не надано; даних щодо розташування відповідної точки не надано; доказів того, що постачання здійснено на об`єкти, належні відповідачу також позивач не надав.

Як визначено п.1.2.4 Правил, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Зазначеним пунктом, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначалось, що договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.

Як визначено абзацом 5 п.1.2.15 Правил, при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Об`єкт, як визначено п.1.1.2 Правил, є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Доказів того, що електрична енергія, яка розподілена оператором системи розподілу - ПрАТ Київобленерго у зазначеній у довідці точці комерційного обліку, постачалась на об`єкти саме відповідача, що обладнані електроустановками, які належать йому на праві власності або користування, і ним спожита позивачем не надано.

Отже, у даній справі не доведено і факту споживання саме відповідачем вказано обсягу електричної енергії за даними обліку у відповідній точці.

При цьому, суд не бере до уваги довідку ЗАТ А.Е.С. Київобленерго щодо належності трансформаторної підстанціїї, акт приймання-передачі житлового комплексу від 15.10.2007, наданий відповідачем у підтвердження того, що ТП 1302 передана КП Софія та актів, якими визначено обсяг електричної енергії, що має відшкодовуватись відповідачем зазначеному підприємству, а також договір уступки майнового права на приміщення від 05.06.2018, оскільки не доведено, що вказаний об`єкт відноситься до зазначеної точки обліку (а.с.102-106,108-113,114-115).

З урахуванням зазначеного, суд не вважає встановленим факт приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, розміщеного на офіційному веб-сайті ТОВ Київська обласна ЕК , та виникнення у нього зобов`язань за таким договором.

З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення заявлених вимог у частині стягнення основного боргу, пені, процентів та втрат від інфляції у даній справі не має, тому суд у позові відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді оплати позову судовим збором у розмірі 2102грн підлягають покладенню на позивача.

У першій заяві по суті відповідач орієнтовно визначив розмір судових витрат, однак, жодних доказів у підтвердження їх понесення або виникнення у нього обов`язку сплатити такі витрати не подав.

Як визначено ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 42094646, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул. Київська, 8-В) до Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 30886432;08363, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 48А) про стягнення 20907,24грн основного боргу, 3082,84грн пені, 524,94грн - 3% річних, 746,99грн - втрат від інфляції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова