Ухвала

від 17.09.2020 по справі 420/2787/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2020 року

Київ

справа №420/2787/19

адміністративне провадження №К/9901/22881/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 (далі - ЖБК) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі з позовом ЖБК до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ЖБК звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу № 247 від 04 травня 2017 року та постанови про накладення штрафу № 298 від 17 травня 2017 року (у сумі 416 000,00 грн).

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2020 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 17 травня 2017 року №298 в частині накладення на житлово-будівельний кооператив Ленінський-23 штрафу у розмірі 224 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2020 року рішення суду першої інстанції змінив, виклавши п`ятий абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області (проспект Шевченка, 2, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський-23" (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111; код ЄДРПОУ 20991843) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.".

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишив без змін.

Не погоджуючись із цими рішеннями, ЖБК подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, як видно зі змісту касаційної скарги, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів.

Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму, зміст та строки подання, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо строків касаційного оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалено 16 липня 2020 року, її повний текст складено 27 липня 2020 року, а касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду 03 вересня 2020 року.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано засобами поштового зв`язку 06 серпня 2020 року. На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач надав копію конверту та роздруківку відстеження трек-номеру.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Причини пропуску строку касаційного оскарження, на які покликається скаржник, можна визнати поважними для задоволення заявленого з цього приводу клопотання.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

До касаційної скарги додано копію платіжного доручення № 366 від 03 вересня 2020 року про сплату судового збору у сумі 2000,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж встановлено законом.

ЖБК заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору. Обґрунтоване тим, що ЖБК є неприбутковою організацією, існує на кошти, внесені власниками квартир, що входять до складу кооперативу (більшу частину з яких складають пенсіонери) та не має на залишках балансу суми для оплати судового збору в повному та належному розмірі.

Розглянувши клопотання про розстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні, суд вважає, що у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з позовом (2019 рік) підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як видно з оскаржуваних судових рішень ЖБК звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування постанови від 17 травня 2017 року № 298 про накладення штрафу у сумі 416 000,00 грн. Позов судами задоволено у частині накладення штрафу в сумі 224 000,00 грн.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру, щодо яких подано касаційну скаргу (416 000,00 - 224 000,00 = 192 000,00), заявленими юридичною особою у 2019 році складав 2880,00 грн (192 000,00 х 1,5 % = 2880,00 грн)

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3760 грн (2880,00 * 200% = 5760 - 2000 = 3760 грн).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору необхідно сплатити судовий збір за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - , код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання суду документа про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Житлово-будівельному кооперативу Ленінський - 23 строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року.

Відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Ленінський - 23 залишити без руху .

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Судді: А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук