Постанова

від 16.09.2020 по справі 904/4231/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року м. Дніпро Справа № 904/4231/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.,

секретар Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва"

про ухвалення додаткової постанови

у справі № 904/4231/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 514 020,98 грн. та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року у даній справі у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва" про стягнення 514 020, 98 грн. та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року у справі № 904/4231/19 скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

01.09.2020 року на адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій він просить ухвалити додаткову постанову у справі № 904/4231/19, якою стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва" 22 016,97 грн. витрат на професійну правничу допомогу, розглянути дану заяву без участі представника відповідача. На підтвердження понесених витрат надано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва" про ухвалення додаткової постанови щодо витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4231/19 призначено в судовому засіданні на 16.09.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. постановлено провести судове засідання у справі № 904/4231/19 з ТОВ "Дніпровське управління регіонального будівництва" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

В судовому засіданні 16.09.2020р. представник відповідача підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткової постанови, а представник позивача проти її задоволення заперечував.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтировний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Поряд з цим, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що він планує понести судові витрати по розгляду даної справи в сумі 25 000,00 грн. за оплату послуг з професійної правничої допомоги.

В судовому засіданні 26.08.2020р. до судових дебатів під час розгляду апеляційної скарги, представник відповідача зазначив, що ним буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву згідно з вимогами ст. 124 ГПК України навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу становлять 25 000,00 грн. (вимогами чинного законодавства - ГПК України не встановлено форми до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу), до судових дебатів в суді апеляційної інстанції заявив про намір подати заяву про відшкодування витрат та впродовж п`яти днів після прийняття апеляційним господарським судом постанови у справі № 904/4231/19 надав докази на підтвердження понесення цих витрат, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, то апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відмови в розподілі витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з підстав недотримання відповідачем ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, 15.09.2020р. позивач звернувся до апеляційного господарського суду із запереченнями на заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У вказаних запереченнях позивач посилався на те, що заявлений розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 016,97 грн. є неспівмірним із складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а тому їх вартість є необґрунтовано завищеною та такою, що не підтверджена належними доказами. Підсумовуючи обсяг наданих послуг, реальну кількість затрачених годин для надання правової допомоги відповідачу, складність та кількість підготовлених документів представником відповідача Рисіним О.О. у справі, а також ті докази, які додані до заяви, позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача у повному обсязі. Позивач зазначає, що заявлені адвокатом до відшкодування витрати в сумі 22 016,97 грн. не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому не повинні бути задоволені судом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви відповідача, додані до неї документи, врахувавши заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково з таких підстав.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката та здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Таким чином, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України ).

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на суму 22 016,97 грн. відповідачем надано оригінали та належним чином засвідчені копії таких документів: договору № 89/39/19 від 21.10.2019р. про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між Адвокатським бюро "Олександра Рисіна" (надалі - бюро) і ТОВ "Дніпровське управління регіонального будівництва" (клієнт); додаткової угоди № 1 від 02.03.2020р. до договору № 89/39/19 від 21.10.2019р. про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якої бюро прийняло на себе зобов`язання надати правову допомогу, а саме по підготовці та подання від імені клієнта до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020р., яким було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ДУРБ" про стягнення з АТ "Укртрансгаз" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 498,93 грн. та представництво інтересів клієнта в Центральному апеляційному господарському суді у справі № 904/4231/19 за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020р. у даній справі, яким було повністю відмовлено в задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "ДУРБ" про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно або стягнення 514 020,98 грн.; угоди про розмір гонорару бюро (додаток № 1 до договору № 89/39/19 від 21.10.2019р.); акту прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 26.08.2020р., яким підтверджується надання Адвокатським бюро "Олександра Рисіна" ТОВ "Дніпровське управління регіонального будівництва" послуг на загальну суму 22 016,97 грн.; платіжні доручення № 57 від 12.03.2020р. на суму 22 000,00 грн., з яких у даній справі - 15 000,00 грн., 165 від 27.08.2020р. на суму 7 016,97 грн.; наказу № 128 Адвокатського бюро "Олександра Рисіна" від 28.12.2019р. "Про встановлення розміру добових витрат на відрядження", згідно з яким встановлено розмір добових витрат при відрядженні працівників АБ "Олександра Рисіна" в розмірі 470,00 грн. на добу відрядження (добові витрати); наказу № 144 Адвокатського бюро "Олександра Рисіна" від 12.06.2020р. "Про встановлення норм витрат на паливо", згідно з яким встановлено наступні норми витрат на паливо для автомобіля "Тойота", модель RAF4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 : 7,4 л/100 км по місту, 6,7 л/100 км за містом; наказу Адвокатського бюро "Олександра Рисіна" № 149 від 18.08.2020р. "Про відрядження", згідно з яким з метою виконання умов договору № 89/39/19 від 21.10.2019р. про надання правової (правничої) допомоги направлено керуючого АБ "Олександра Рисіна" Рисіна О.О. на 1 день - 19.08.2020р. у відрядження до м. Дніпро в Центральний апеляційний господарський суд для представництва інтересів ТОВ "ДУРБ" у справі № 904/4231/19; фіскального чеку № 140790 від 19.08.2020р. на суму 649,75 грн., який свідчить про оплату пального.

Відповідно до акту прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 26.08.2020р. загальна фактична кількість годин надання правової допомоги складає 13 годин, із них: по підготовці відзиву на апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" - 5 годин (6 696,00 грн.), по підготовці заперечень на апеляційну скаргу третьої особи - АТ "НАК "Нафтогаз України" та пояснень АТ "Укртрансгаз" - 4 години (5 356,80 грн.), по підготовці заяв та клопотань з процедурних питань у справі - 1 година (558,00 грн., по представництву інтересів ТОВ "ДУРБ" в Центральному апеляційному господарському суді - 3 години (8 370,00 грн.). Витрати, що понесені Бюро в зв`язку з наданням правової допомоги становлять: відшкодування вартості відрядження адвоката Бюро в м. Дніпро для участі в судових засіданнях - 1 відрядження (470,00 грн.); відшкодування транспортних витрат, які понесені Бюро у зв`язку з відрядженням адвоката Бюро до м. Дніпро для участі у судових засіданнях у справі (566,17 грн. - витрати на бензин).

Верховний Суд в постанові від 13.02.2020р. у справі № 911/2686/18 зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Вивчивши надані відповідачем в обґрунтування адвокатських витрат документи апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем завищено розмір вартості по підготовці відзиву на апеляційну скаргу. Так, відповідач посилається на те, що ним витрачено на підготовку відзиву 5 годин і вартість таких наданих послуг складає 6 696,00 грн. Проте, апеляційний господарський суд звертає увагу, що з урахуванням обсягу поданого відзиву та змісту зазначених у ньому заперечень відсутня необхідність витрачання для підготовки такого відзиву 5 годин часу. Обґрунтованим суд апеляційної інстанції вважає витрачання 4 годин часу для підготовки наданого відзиву на апеляційну скаргу та вартості такої послуги на суму 5 356,80 грн.

Крім того, відповідач посилається на те, що ним витрачено на підготовку заперечень на апеляційну скаргу третьої особи - АТ "НАК "Нафтогаз України" та пояснень АТ "Укртрансгаз" 4 години і вартість таких наданих послуг складає 5 356,80 грн. Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що третьою особою - АТ "НАК "Нафтогаз України" не подавалася апеляційна скарга та вказана особа була залучена до участі у справі судом апеляційної інстанції. Таким чином, обґрунтованим є витрачання 2,5 години часу для підготовки заперечень на відзив третьої особи - АТ "НАК "Нафтогаз України", пояснення АТ "Укртрансгаз" та вартості цієї послуги на суму 3 348,00 грн.

Також апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим витрачання для підготовки заяв та клопотань з процедурних питань у справі, зокрема щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції, 0,5 години часу, що складає 279,00 грн.

Інші витрати відповідача є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню.

Посилання позивача на невідповідність реквізитів, які зазначені в документах, що підтверджують сплату вартості наданих послуг адвоката, реквізитам, зазначеним в договорі про надання правової (правничої) допомоги, не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом з огляду на те, що відшкодування таких послуг не залежить від факту їх оплати на час розгляду справи.

При визначенні суми відшкодування витрат відповідача суд апеляційної інстанції також враховує той факт, що в зв`язку із залученням до розгляду справи третьої особи суд мав у повному обсязі досліджувати всі обставини справи та отримати відповідні пояснення.

Апеляційний господарський суд врахувавши клопотання позивача про зменшення розміру витрат, в якому позивач вказав, що заявлена сума цих витрат у розмірі 22 016,97 грн. є завищеною, неспівмірною із складністю справи, витраченим часом, апеляційний господарський суд, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України та виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача на користь відповідача 18 389,97 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва" про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське управління регіонального будівництва" 18 389,97 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст додаткової постанови складено 21.09.2020р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко