Рішення

від 17.09.2020 по справі 905/307/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2020р. Справа №905/307/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.50 років НЗФ, буд.74, код ЄДРПОУ 38709835)

до відповідача: Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, буд.5, код ЄДРПОУ 37426079)

про стягнення 177945,60 грн

за зустрічним позовом : Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера , м.Нікополь

про стягнення 56809,64 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера , м.Нікополь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про стягнення суми заборгованості у розмірі 162945,60 грн за виконані роботи за актом №03 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2019 року та 15000 грн - суми додаткових витрат на судового експерта за надання висновку експертного будівельно-технічного дослідження №2020-1 від 30.01.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №4/7 від 18.07.2019р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати виконаних будівельних робіт.

Одночасно, з огляду на те, що замовник акт №03 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2019 року не підписав, заявник позову звернувся до експертної установи з метою підтвердження факту виконання підрядних робіт в обсязі та вартістю, визначеними у спірному акті форми КБ-2в до договору №4/7 від 18.07.2019р., внаслідок чого, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера , понесені останнім витрати на проведення експертного дослідження підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 17.02.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/307/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві №2087/2020 від 10.03.2020р. проти задоволення позовних вимог заперечував з посиланням на наступне:

- всупереч п.3.3 договору №4/7 від 18.07.2019р. підрядником не надано до матеріалів справи доказів отримання замовником актів форми КБ-2в та КБ-3 за грудень 2019 року;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера належним чином роботи за договором підряду виконані не були (в т.ч., позивачем не здійснений вивіз сміття), що унеможливлює використання об`єкту будівництва за призначенням;

- сторонами погоджені строки виконання будівельних робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р. та підписаний календарний графік (додаток №1 до укладеного сторонами правочину), за змістом якого роботи з капітального ремонту мали бути завершені підрядником до 15.10.2019р. включно; будь-які зміни до договору щодо строку виконання робіт сторонами не вносились;

- надіслана на адресу підрядника претензія щодо сплати штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строку виконання робіт на об`єкті замовника залишена підрядником без задоволення.

Позивач у відповіді №58 від 20.03.2020р. на відзив вказував, що підрядником були скеровані на адресу замовника акти форми КБ-2в та КБ-3 за грудень 2019 року на суму 162945,60 грн та рахунок на оплату цих робіт, які були повернуті адресанту із відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання , будь-яких вмотивованих пояснень щодо відмови від отримання та підписання цих документів замовник не представив; також, вказані первинні документи були направлені на електронну адресу замовника, на підтвердження чого позивачем представлені суду скріншоти таких відправлень.

Крім того, у листі №223 від 16.12.2019р., який було скеровано на адресу замовника, підрядник повідомив про відсутність вини останнього у порушенні строків виконання робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р., та, як наслідок, відмовив у задоволенні претензії щодо сплати штрафних санкцій. За твердженням підрядника, таке порушення строків виконання робіт обумовлено ненаданням замовником підряднику договорів на здійснення авторського та технічного нагляду (в межах договору №4/7 від 18.07.2019р.), проектно-кошторисної документації та погодження (у письмовому вигляді) про початок виконання робіт.

13.03.2020р. Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера про стягнення 56809,64 грн пені за порушення строків виконання зобов`язання.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера умов договору №4/7 від 18.07.2019р. в частині виконання робіт у встановлений договором строк та у повному обсязі, що стало підставою для нарахування пені.

Згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2020р. вказаний зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/307/20.

У відзиві №60 від 31.03.2020р. на зустрічний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувало з посиланням на те, що виконання будівельних робіт було розпочато з порушенням первісно узгоджених умов договору (18.07.2019р.) у зв`язку з несвоєчасною передачею підряднику відповідної документації.

В той же час, на думку підрядника, сторонами було в усному порядку узгоджено продовжити строк виконання робіт за наведеним правочином, оскільки Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради були прийняті без зауважень щодо строків виконання та оплачені у повному обсязі ремонтні роботи за актами №10/3 від 11.10.2019р. на суму 93152,40 грн, №02/10/26 від 07.11.2019р. на суму 107703,60 грн.

Водночас, позивач повторно наголошував на тому, що скеровував спірний акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 162945,60 грн на адресу (в т.ч. електронну) замовника для підписання; Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради первинний документ не підписано та примірник на адресу підрядника не повернуто.

У відповіді №3295/2020 від 15.04.2020р. на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера позивач за зустрічним позовом зазначав, що будь-які зміни до договору №4/7 від 18.07.2019р. щодо строку виконання робіт (в т.ч. у календарний графік) сторонами не узгоджувались, запропонована підрядником редакція додаткової угоди щодо зміни строку виконання робіт замовником не прийнята та не підписана.

Ухвалою суду від 01.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2020р.

Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився.

16.09.2020р. на електронну адресу суду надійшло клопотання без номеру та без дати (вх.№04-18/4309 від 16.09.2020р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера про відкладення судового засідання.

Вказане звернення не скріплене електронним цифровим підписом.

Зазначене звернення представника позивача не приймається судом до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У ч.ч.1, 2 ст.6 вказаного закону визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги (ст.7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг ).

Стаття 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначає, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч.4 ст.18 ЗУ Про електронні довірчі послуги ).

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що клопотання без номеру та без дати (вх.№04-18/4309 від 16.09.2020р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера не скріплене електронним підписом, таке звернення не вважається офіційним та не розглядається судом на час його надходження.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, у клопотанні №34-51159-34.1 від 11.09.2020р. просив суд здійснювати розгляд за відсутності власного представника.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 18.07.2019р. між Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера (підрядник) підписано договір №4/7, за змістом розділу 1 якого, підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорту, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступну роботу: капітальний ремонт з облаштування тіньових навісів Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №150 Родзинка Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул.Казанцева, 31А в м.Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Відповідно до п.2.1 договору №4/7 від 18.07.2019р. ціна договору становить: 460990,80 грн, в т.ч. ПДВ 76831,80 грн.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2019р. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки у відповідності з договором (п.11.1 договору №4/7 від 18.07.2019р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, загальні умови якого, в силу приписів ч.2 ст.317 Господарського кодексу України, визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.875 Цивільного кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.318 Господарського кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Як вказує позивач, у грудні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера було виконано роботи, обумовлені договором №4/7 від 18.07.2019р. ( навіс Н-2: укладання брусів, дощатних покриттів, монтаж покриття з профнастилу ). Проте, Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради встановлений вищевказаним договором обов`язок щодо оплати виконаних підрядних робіт у визначені спірною угодою строки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 162945,60 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Тобто, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1, 3 ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду заявником має бути доведено, в тому числі, факт виконання робіт за договором, а також настання строку виконання замовником за договором обов`язку стосовно оплати підрядних робіт.

Згідно зі ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ст.857 вказаного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч.ч.4, 6 ст.882 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підп.4.3.1 п.4.3 договору №4/7 від 18.07.2019р. замовник зобов`язаний прийняти виконані підрядником роботи у 10-денний термін з моменту їх завершення і підписати акт форми КБ-2в про виконані роботи і довідку форми №КБ-3 обома сторонами.

Після закінчення ремонтних робіт підрядник визначає остаточні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи (акт форми №КБ-2в, довідки форми КБ-3) і подає їх для підписання замовнику в 3-денний термін після виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання у 10-денний термін з моменту отримання (п.3.3 договору №4/7 від 18.07.2019р.).

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (в т.ч., шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №927/414/17, від 14.05.2018р. у справі №916/2726/17, від 19.06.2019р. у справі №910/6275/18.

Тобто, законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляється від належного прийняття виконаної роботи.

Як вказувалось, на підставі укладеного сторонами договору №4/7 від 18.07.2019р. позивач зобов`язався на власний ризик, власними силами і засобами виконати капітальний ремонт з облаштування тіньових навісів Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №150 Родзинка Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул.Казанцева, 31А в м.Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (підрядні роботи), а відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - прийняти виконані підрядником роботи у 10-денний термін з моменту їх завершення та підписати первинні документи (акти форми КБ-2в, КБ-3), які засвідчують факт виконання таких робіт.

У розділі 3 договору сторони погодили порядок приймання робіт, а саме шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) шляхом подання цих документів Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера в 3-денний термін після виконання робіт на підписання замовнику, а департамент, в свою чергу, зобов`язаний їх підписати у 10-денний термін з моменту завершення підрядних робіт та отримання оформленого виконавцем робіт акту.

Як свідчать матеріали справи, акт №03 за грудень 2019 року на суму 162945,60 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року були оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера та скеровані 26.12.2019р. на юридичну адресу замовника (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, буд.5) листом з описом вкладення (поштове відправлення №5321304391137).

В свою чергу, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради підписаний з боку підрядника акт не отримано, 13.01.2020р. поштове відправлення повернуто адресанту із відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого терміну зберігання (т.1 а.с.31).

Разом з цим, господарський суд наголошує, що передбачений договором порядок підписання актів форми КБ-2в, КБ-3 шляхом подання не виключає можливості підрядника скерувати ці акти засобами поштового зв`язку; так само, і не передбачає ця умова договору безпосереднього прибуття представника підрядника до замовника.

Водночас, надсилання поштового відправлення за належною адресою свідчить про добросовісне виконання позивачем умов договору в частині виконання своєї частини зобов`язань щодо надання замовнику акту на підписання; не отримання Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради такого поштового відправлення у відділенні пошти зумовлено не об`єктивними причинами, а виключно суб`єктивною поведінкою останнього щодо отримання кореспонденції.

В розглядуваному випадку, день проставлення поштою відмітки про повернення поштового відправлення у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання вважається днем вручення відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) такого відправлення (зокрема, акту №03 за грудень 2019 року на суму 162945,60 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року).

За змістом п.9.4 укладеного сторонами правочину у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, а також із зазначенням строку усунення недоліків.

Доказів звернення замовника до підрядника щодо виявлених недоліків виконаних робіт, оформлення акту з переліком претензій замовника, який фіксує наявність недоліків, причини та характер їх утворення та строки усунення в порядку норм ст.ст.13, 86 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів справи не надано.

Крім того, слід звернути увагу на те, що під час виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера відповідачем не заявлялось про наявність будь-яких недоліків та не здійснювалось відмови від договору, право останнього щодо чого передбачено приписами ст.849 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги відсутність мотивованої відмови Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради від підписання акту та довідки у встановлені договором строк та порядку, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання підрядних робіт за спірним правочином.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.854 вказаного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вказувалось, на замовника, зокрема, покладено обов`язок з оплати виконаних підрядником робіт, визначених п.1.1 укладеного сторонами правочину, у відповідності з розділом 3 та підписаним актом форми КБ-2в, довідки КБ-3 про виконані роботи (підп.4.3.2 п.4.3 договору №4/7 від 18.07.2019р.).

В той же час, за приписами п.3.1 договору №4/7 від 18.07.2019р. замовник здійснює оплату за фактом виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі довідки про вартість виконаних підрядником робіт, складеної за формою КБ-3, та акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в.

Отже, зважаючи на наведені положення договору, строк виконання зобов`язання з оплати виконаних у грудні 2019 року підрядних робіт на підставі акту №03 (форми КБ-2в) є таким, що настав.

Проте, як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, оплата підрядних робіт вартістю 162945,60 грн у встановлений договором строк та у повному обсязі здійснена не була.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором №4/7 від 18.07.2019р. виконав (іншого відповідачем не доведено), зауважень щодо якості та обсягу виконаних підрядних робіт за вказаним договором від відповідача у встановленому договором порядку не надходило, враховуючи, що останнім порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера до Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради про стягнення суми заборгованості у розмірі 162945,60 грн за виконані роботи за актом №03 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2019 року є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо представленого у складі позовних матеріалів висновку експертного будівельно-технічного дослідження №2020-1, складеного 30.01.2020р. судовим експертом Редькиним Ю.М. на замовлення директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера Кузів О.М. та заявленої до стягнення суми додаткових витрат в розмірі 15000 грн на проведення цієї експертизи, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч.1 ст.98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок . Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст.104 вказаного процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

В силу приписів ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом із тим, у наданому позивачем висновку №2020-1, складеному 30.01.2020р., не вказано, що цей висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України, а отже, такий висновок не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України та не приймаються судом.

Аналогічний правовий висновок щодо належності та допустимості такого доказу висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18.

Отже, зважаючи на те, що представлений позивачем висновок, складений за результатами експертизи, яку проведено на його замовлення, не містить відомостей, що останній підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, такий висновок не приймається судом до уваги, а витрати, понесені позивачем на його проведення, не підлягають стягненню з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера .

Щодо зустрічних позовних вимог, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом п.п.17 - 19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженого постановою №668 від 01.08.2005р. Кабінету Міністрів України, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт , в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об`єкта) може пов`язуватися з виконанням замовником певних зобов`язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо). Датою закінчення робіт (будівництва об`єкта) вважається дата їх прийняття замовником.

Згідно зі ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

У разі коли забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника (п.50 Загальних умов).

За змістом п.п.1.2, 1.3 договору №4/7 від 18.07.2019р. види і обсяги робіт, що доручаються підряднику для виконання, визначаються затвердженою проектно-кошторисною документацією та доданою договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору. Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, передбачених п.1.1 цього договору та виконати зазначений у кошторисі об`єм робіт якісно і в строк згідно з календарним графіком: 90 календарних днів. Дата початку робіт 18.07.2019р. Дата завершення робіт 15.10.2019р. За порушення вказаний строків, підрядник несе відповідальністю згідно п.6.2 договору (підп.4.1.1 п.4.1 укладеного сторонами правочину).

Як свідчить наявний у матеріалах справи календарний графік на виконання робіт з капітального ремонту з облаштування тіньових навісів Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №150 Родзинка Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул.Казанцева, 31А в м.Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) підрядником та замовником було узгоджено виконання наступних видів робіт:

- демонтаж існуючого навісу: розбирання стін, покрівлі, лат з брусів, труб азбестоцементних, дорожніх покриттів (початок робіт: 18.07.2019р. , завершення робіт: 06.08.2019р.) (І етап);

- улаштування фундаменту ФМ-2: копання ям, укладка арматури, бетонування (початок робіт: 07.08.2019р., завершення робіт: 22.08.2019р.) (ІІ етап);

- навіс Н-2: монтаж МК, укладання брусів, дощатних покриттів, обшивання каркасних стін, фарбування, монтаж покриття з профнастилу (початок робіт: 23.08.2019р., завершення робіт: 12.10.2019р.) (ІІІ етап);

- інші роботи (установка бордюрів, навантаження та вивіз сміття) (початок робіт: 13.10.2019р., завершення робіт: 15.10.2019р. ) (ІV етап).

Як вказувалось, у відзиві №60 від 31.03.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера вказувало про те, що виконання будівельних робіт було розпочато з порушенням первісно узгоджених умов договору у зв`язку з несвоєчасною передачею підряднику проектно-кошторисної документації за договором №4/7 від 18.07.2019р., договорів на здійснення авторського та технічного нагляду (в межах договору №4/7 від 18.07.2019р.), а також погодження (у письмовому вигляді) про початок виконання робіт.

Крім того, за твердженням підрядника, сторонами було в усному порядку узгоджено продовжити строк виконання робіт за наведеним правочином, оскільки Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради були прийняті без зауважень щодо строків виконання та оплачені у повному обсязі ремонтні роботи за актами №10/3 від 11.10.2019р. на суму 93152,40 грн, №02/10/26 від 07.11.2019р. на суму 107703,60 грн.

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити наступне.

Календарний графік може бути переглянутий у процесі виконання робіт і по мірі виконання своїх зобов`язань обох сторін за даним договором (підп.4.1.2 п.4.1 договору підряду).

За змістом п.10.1 укладеного сторонами правочину будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу лише у випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Відтак, враховуючи наведене, приписами цього договору обумовлена можливість внесення змін до договору (в т.ч., щодо строків виконання робіт) шляхом підписання сторонами додаткової угоди до укладеного підрядником та замовником правочину.

В той же час, відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як зазначалось, примірник додаткової угоди №2 від 15.10.2019р., у якому підп.4.1.1 п.4.1 договору №4/7 від 18.07.2019р. викладено у наступній редакції: Підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, передбачених п.1.1 цього договору та виконати зазначений у кошторисі об`єм робіт якісно і в строк згідно з календарним графіком: 121 календарних днів. Дата початку робіт 18.07.2019р. Дата завершення робіт 15.10.2019р. був підписаний, скріплений печаткою підрядника та скерований замовнику.

Відповідно до ч.ч.3 - 5 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідачем вказану додаткову угоду підписано не було, домовленості щодо визначеної Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера дати завершення підрядних робіт, сторонами, як слід, не досягнуто, підрядник як заінтересована сторона був наділений правом передати спір на вирішення суду.

В той же час, належних та допустимих доказів погодження у судовому порядку редакції підп.4.1.1 п.4.1 договору №4/7 від 18.07.2019р. у запропонованій підрядником редакції (дата завершення виконання підрядних робіт 15.11.2019р.), матеріали справи не містять.

Водночас, посилання підрядника на те, що сторонами було в усному порядку досягнуто згоди продовжити строки виконання робіт за наведеним правочином також до уваги не приймаються, оскільки будь-які зміни до договору №4/7 від 18.07.2019р. мають бути оформлені у письмовому вигляді та підписані обома сторонами (п.10.1).

Разом з цим, з огляду на те, що договір №4/7 від 18.07.2019р. був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера як з переможцем тендеру про закупівлю робіт на об`єкт Капітальний ремонт з облаштування тіньових навісів Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №150 Родзинка Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул.Казанцева, 31А в м.Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) , підрядник був ознайомлений із необхідними технічними, якісними та кількісними характеристиками предмета закупівлі, які були оприлюднені для вільного доступу на веб-порталі www.prozorro.gov.ua, ще до підписання вказаного договору підряду.

Відтак, посилання підрядника на обставини несвоєчасної передачі останньому проектно-кошторисної документації за договором №4/7 від 18.07.2019р. (як підстава несвоєчасного початку виконання підрядних робіт) також відхиляються судом.

Водночас, умовами наведеного вище правочину не передбачено також передання замовником підряднику договорів на здійснення авторського та технічного нагляду, так само як і не встановлено обов`язку замовника щодо надання відповідного погодження (у письмовому вигляді) про початок виконання робіт.

Таким чином, зважаючи на наведене вище, за висновками суду, капітальний ремонт з облаштування тіньових навісів Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №150 Родзинка Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул.Казанцева, 31А в м.Маріуполі, мав бути завершений підрядником 15.10.2019р. включно.

Як свідчать представлені Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2), підрядні роботи за договором №4/7 від 18.07.2019р. були виконані у наступні строки:

- за актом №10/3 на суму 93152,40 грн - 11.10.2019р. (І, ІІ етапи);

- за актом №02/10/26 на суму 107703,60 грн - 07.11.2019р. (ІІІ етап (частково).

В той же час, як встановлено судом вище, у грудні 2019 року підрядником виконано роботи на суму 162945,60 грн, які оформлені актом №03 приймання виконаних будівельних робіт (навіс Н-2: укладання брусів, дощатних покриттів, монтаж покриття з профнастилу).

Як вказує відповідач та проти чого Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, інші роботи (установка бордюрів, навантаження та вивіз сміття) (ІV етап робіт за календарним графіком) за договором №4/7 від 18.07.2019р. підрядником виконано не було.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що сторонами погоджено строк виконання підрядних робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р. до 15.10.2019р. (поетапне виконання робіт відповідно до календарного графіку), при прийнятті цього рішення суд виходить з того, що фактичне виконання робіт (І-ІІІ етапи) було здійснено позивачем з порушенням строків, які встановлені договором №4/7 від 18.07.2019р.; підрядні роботи ІV етапу є такими, що взагалі Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера не виконані.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до п.9.1 договору №4/7 від 18.07.2019р. підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини зобов`язань за договором і в разі порушення строків, зазначених в договорі, сплачує замовнику штрафні санкції, визначені п.6.2 договору.

За несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, які пов`язані з порушенням строків, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день прострочення порушеного зобов`язання (п.6.2 договору №4/7 від 18.07.2019р.).

Відтак, відповідачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 56809,64 грн з огляду на порушення строків виконання робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р. (ІІ етапу (з 23.08.2020р. по 10.10.2019р.), ІІІ етапу (13.10.2019р. по 06.11.2019р.), ІV етапу (з 16.10.2019р. по 22.12.2019р.) за календарним графіком).

Здійснивши перевірку цього розрахунку, з огляду на те, що відповідач припустився помилки при визначенні початкових дат для нарахування пені за зобов`язаннями ІІІ та ІV етапів робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р., суд дійшов висновку, що сума пені (в межах визначених позивачем періодів) за порушення строків виконання підрядних робіт за договором №4/7 від 18.07.2019р. дорівнює 55786,20 грн.

Частиною 11 ст.238 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне провести у даній справі зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера заборгованість в сумі 107159,40 грн (162945,60 грн - 55786,20 грн), що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір щодо первісного позову в сумі 2669,18 грн та судовий збір щодо зустрічного позову в сумі 2102 грн підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Суд враховує положення ч.11 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у випадку покладення судових витрат на обидві сторони суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку з тим, що при розподілі судових витрат на Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради покладено більшу суму судових витрат, різниця судових витрат в сумі 380,05 грн підлягає стягненню з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 180, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, буд.5, код ЄДРПОУ 37426079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.50 років НЗФ, буд.74, код ЄДРПОУ 38709835) суму заборгованості у розмірі 162945,60 грн, а також судовий збір в сумі 2444,18 грн.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.50 років НЗФ, буд.74, код ЄДРПОУ 38709835) на користь Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, буд.5, код ЄДРПОУ 37426079) пеню в сумі 55786,20 грн, а також судовий збір в сумі 2064,13 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Провести зустрічне зарахування грошових коштів, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного і зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

За результатом зустрічного зарахування стягнутих сум стягнути з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, буд.5, код ЄДРПОУ 37426079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Астера (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.50 років НЗФ, буд.74, код ЄДРПОУ 38709835) заборгованість в сумі 107159,40 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 380,05 грн.

Видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 17.09.2020р.

Повний текст рішення складено 18.09.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця