Рішення

від 10.09.2020 по справі 905/473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

---

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2020 Справа № 905/473/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальності Марпромсервис про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості у розмірі 461 692,22 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Зінов`єв І.Г.;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Маріупольська міська рада звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності Марпромсервис про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості у розмірі 461 692,22 грн.

Позовні вимоги Маріупольська міська рада Донецької області обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки від 31.03.2013, внаслідок чого за ТОВ Марпромсервис обліковується недоїмка у сумі 461 692,22 грн., яка складається з боргу з орендної плати у сумі 444 630,23 грн. за період з червня 2016 року по липень 2019 року та пені у сумі 17 061,99 грн. за період з 30.07.2018 по 30.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/473/20. Підготовче судове засідання призначено на 15.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2020 підготовче засідання відкладено на 14.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.05.2020 повідомлено сторін, що розгляд справи, призначений на 14.05.2020 не відбудеться та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 призначено судове засідання по справі на 15.07.2020 року.

15.07.2020 на електронну адресу Господарського суду Донецької області від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 15.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.07.2020 підготовче засідання відкладено на 11.08.2020.

10.08.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 11.08.2020 року.

11.08.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі останнього.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/473/20 та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2020 року о 15:00 год.

21.08.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 10.09.2020 року в режимі відеоконференції.

Листом Господарського суду Донецької області від 02.09.2020 повідомлено відповідача, що у зв`язку з перебуванням судді Зекунова Е.В, у відпустці з 17.08.2020 по 04.09.2020, питання щодо розгляду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції буде вирішено в терміновому порядку після виходу судді Зекунова Е.В. з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу та всі учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.09.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Марпромсервис про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

10.09.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 10.09.2020 року у звязку із неможливістю представника прибути у зазначене судове засідання.

10.09.2020 до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 10.09.2020 про приєднання до матеріалів справи розрахунку договірних обов`язків станом на 01.06.2019.

У судове засідання 10.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Стосовно заяви відповідача щодо відкладення судового засідання, суд зазначає наступне:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України установлено карантин, що продовжено до 31 липня 2020 року відповідною Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 .

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та послаблено карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Крім того прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів №392 від 20.05.2020 та постанови Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 №435 від 03.06.2020 послаблено протиепідемічні заходи і, в тому числі, відновлена робота метрополітенів, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

Згідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України ).

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд зазначає, що під час дії карантину на всій території України, можливість забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, пов`язаних із участю в судовому засіданні, та наданні певних роз`яснень, була дещо обмеженою, однак відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи також мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Крім того, за приписами ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Таким чином, учасники справи мали можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за умови подання відповідного клопотання та наявності у суді технічної можливості її проведення на дату слухання справи, зокрема, за допомогою системи відеоконференц-зв`язку EasyCon або TrueConf .

Відповідачем заявлено клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 10.09.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у задоволенні якого останньому було відмовлено ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.09.2020 у зв`язку із відсутністю у зазначеному відповідачем суді технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Клопотань від відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів до суду не надходило.

Ухвалою суду від 11.08.2020 явка сторін у судове засідання 10.09.2020 не визнавалася обов`язковою.

За висновками суду, заявлене відповідачем клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання представника не забезпечить реалізацію ним своїх процесуальних прав і спричинить відкладення судового засідання на невизначений термін, що у свою чергу сприятиме затягуванню судового процесу.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання 10.09.2020 не була визнана судом обов`язковою, приймаючи до уваги закінчення встановлених процесуальним законом строків, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання та розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами у визначеному господарським процесуальним кодексом України порядку.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 27.11.2012 № 6/23-2657 від 27.11.2012, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр. Леніна, 103-а у Жовтневому районі міста Маріуполя, (кадастровий номер 1412336300:01:006:1080).

В оренду передається земельна ділянка площею: 0, 2158 га (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля.

Згідно п. 3.1. договору його укладено на 10 (десять) років (з 27.11.2012 року до 27.11.2022 року).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, об`єктів туристичної інфраструктури та установ суспільного харчування, будівель кредитно-фінансових установ, інших будівель суспільної забудови (реконструкція нежилого приміщення у торгово-офісно-готельний комплекс, ресторан, банк, центр молодіжного дозвілля) (п. 5.1. договору).

Згідно п. 4.3. договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: №33213815700052 код 13050200, отримувач - Маріуп. УК/Жовтневий район, код ЄДРПОУ 37989721, банк Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016.

Орендна плата за землю сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю. За місяць протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 4.4. договору).

Відповідно до п.4.5. договору розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Пунктом 4.11. договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно до п.п. 9.3.1.4. Договору, орендодавець має право вимагати своєчасної сплати орендної плати.

Відповідно до п.п. 9.2.10. Договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в порядку та у строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 11.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

11.4.1. взаємною згодою сторін, висловленою письмово та посвідченою нотаріально;

11.4.2. рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок:

- невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором;

- невиконання другою стороною обов`язків, передбачених ст.ст. 25, 26 Закону України Про оренду землі ;

- випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню;

- порушень земельного законодавства, передбачених ст. 211 Земельного кодексу України;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- систематична несплата земельного податку або орендної плати;

- з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 13.2. договору цей договір набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень.

В подальшому, 20.03.2013 між ОСОБА_1 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Марпромсервіс (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі.

Відповідно до п. 1 якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). На земельній ділянці площею 0,2158 га, кадастровий номер 1412336300:01:006:1080, розташовано: нежитлова будівля сторожка літ. А-1, площею 4,4 кв.м., паркан № 1, замощення І. Відчужується нежитлова будівля літ. А-1, площею 4,4 кв.м., паркан № 1, замощення І в цілому.

Згідно до п. 2 договору зазначена нежитлова будівля належить продавцю на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 19.07.2012 справа № 2/0519/2902/12, зареєстрованого у Маріупольському бюро технічної інвентаризації 10.08.2012 згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 35126383 реєстраційний №37346069 номер запису 4952 в книзі 8.

Право власності на придбану нежитлову будівлю у відповідності зі ст. 334 ЦК України виникає у покупця з моменту державної реєстрації посвідченого у нотаріальному порядку цього договору, з цього ж моменту у відповідності зі ст. 640 (п. 3), ст. 210 ЦК України договір цей вважається укладеним та вчиненим (п.10 договору).

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень та зареєстрований приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. 20.03.2013 в реєстрі за № 195.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1433773 від 20.02.2013, що знаходиться в матеріалах справи, вказаний договір зареєстровано 20.03.2013, номер запису про право власності 400238.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.11.2019 по справі №905/1207/19 за позовом Маріупольської міської ради до ТОВ Марпромсервис про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною та розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено частково.

Визнано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 31.01.2013, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 262541 від 1 березня 2013 року, на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2158 га, укладеною в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

від 31.01.2013,

зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 262541 від 01.03.2013

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі Орендодавець , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови Про надання повноважень з вчинення правочинів від 23.01.2017 року № 23р, з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю МАРПРОМСЕРВИС (код ЄДРПОУ 38460943), місцезнаходження: проспект Перемоги, 117, м. Маріуполь, Донецька область, 87550, в особі директора Пащенка Ігоря Костянтиновича, який діє на підставі Статуту, іменований далі Орендар , з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 31.01.2013, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 262541 від 01.03.2013 про нижченаведене:

1. На підставі положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України сторони домовились змінити сторону орендаря в договорі оренди земельної ділянки від 31.01.2013, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 262541 від 01.03.2013, при цьому замість громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , зазначити:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МАРПРОМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 38460943), місцезнаходження: проспект Перемоги, 117, м. Маріуполь Донецька область, 87550, в особі директора ОСОБА_2 , який дії на підставі Статуту .

2. Інші умови договору є незмінними.

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких находиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонами відомий.

5. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту набрання рішенням суду законної сили та відповідно до ст.ст. 3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після державної реєстрації.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада товариство з обмеженою відповідальністю

юридична адреса: 87550, Донецька обл., МАРПРОМСЕРВІС

м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 70, юридична адреса: 87550, Донецька обл.,

код ЄДРПОУ 33852448 м. Маріуполь, пр. Перемоги, 117,

код ЄДРПОУ 38460943

Директор юридичного департаменту Директор

Маріупольської міської ради

---

ОСОБА_3

---

ОСОБА_2

Підпис М.П. Підпис М.П. .

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач зазначає, що за ТОВ Марпромсервис обліковується недоїмка у сумі 461 692,22 грн., яка складається з боргу з орендної плати у сумі 444 630,23 грн. за період з червня 2016 року по липень 2019 року та пені у сумі 17 061,99 грн. за період з 30.07.2018 по 30.07.2019 року.

Вважаючи порушеним своє право, як орендодавця, Маріупольська міська рада Донецької області звернулася до Господарського суду Донецької області із позовом до ТОВ Марпромсервис про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості у розмірі 461 692,22 грн.

За приписами статті 13 Конституції України, земля, зокрема, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 34 Закону України Про оренду землі передбачає наслідки розірвання договору оренди землі, згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з частини першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За висновками суду, положення зазначених норм Закону надають право орендодавцю (Маріупольській міській раді) вимагати у судовому порядку достроково розірвати договори оренди, оскільки:

а) відповідач порушив договірні обовязки;

в) згідно зі частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Виключно судами розглядаються справи щодо землі (відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК), зокрема ч. 2 ст. 158 ЗК, за якою виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей).

Згідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону. За статтею 270 Податкового кодексу України об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом ст.15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Як вже зазначалося, відповідно до п.4.4. договору, орендна плата за землю сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю. За місяць протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації. (п.4.5 Договору).

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до розрахунку договірних обов`язків по орендній сплаті за землю департаменту фінансів Маріупольської міської ради за ТОВ Марпромсервис станом на 01.08.2019 обліковується недоїмка у сумі 461 692,22 грн., яка складається з боргу з орендної плати у сумі 444 630,23 грн. та пені у сумі 17 061,99 грн. за період з червня 2016 року по червень 2019 року включно.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З огляду на вище вказані положення Закону України Про оренду землі , Податкового кодексу України суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт неналежного виконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки від 31.03.2013, внаслідок чого за ТОВ Марпромсервис станом на 01.08.2019 обліковується недоїмка у сумі 444 630,23 грн.

У відповідності до статтей 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Таким чином, несвоєчасна сплата орендної плати є істотним порушенням орендарем договору.

Пунктом 3.4.8. рекомендацій Вищого Господарського Суду України від 02.02.2010 №04-06/15 роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 року №587/173/15-ц, Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року № 6 977цс16.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 188 ГК України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підпунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Обставини справи свідчать про неналежне виконання ТОВ Марпромсервис умов договору оренди земельної ділянки, систематичної несплати орендної плати та наявності недоїмки у сумі 444 630,23 грн., що підтверджується розрахунком Департаменту фінансів Маріупольської міської ради.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наданих відповідачем, які свідчать про повне чи часткове погашення суми боргу по Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2013, доводи викладені в позовній заяві відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 444 630,23 грн. за період з червня 2016 року по червень 2019 року.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (си.611 Цивільного кодексу України ).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивачем нараховано пеню в сумі 17 061,99 грн. за загальний період з 30.07.2018 по 30.07.2019.

Як вже зазначалося, згідно п.4.11. договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені чим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначений період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно невірним у частині нарахування пені на заборгованість з орендної плати за період з червня 2018 року по листопад 2018 року, адже позивачем у цій частині безпідставно збільшено період нарахування пені що виходить за межі шестимісячного строку, передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, внаслідок чого останнім зроблено власний розрахунок.

Відповідно до здійсненого господарським судом власного розрахунку пені за визначений позивачем період, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 12 795,79 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Марпромсервис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.01.2013 підлягають задоволенню.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору господарський суд виходить з наступного.

За приписами п.п.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України Про судовий збір N 3674-VI від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019, № 294-IX, з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 102,00 гривень.

Позивачем у позовній заяві об`єднано вимогу немайнового характеру - розірвання договору оренди земельної ділянки та вимогу майнового характеру - стягнення заборгованості у розмірі 461 692,22 грн., а отже останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за вимогу немайнового характеру та 6 925,38 грн. за вимогу майнового характеру, що разом становить 9 027,38 грн.

Разом з тим, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 10 510,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж визначено чинним законодавством України.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір , у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в розмірі 1 482,62 грн. може бути повернуто позивачу в порядку п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір .

На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Марпромсервис про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості у розмірі 461 692,22 грн. задовольнити частково.

Розірвати договір оренди, укладений між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Марпромсервис земельної ділянки площею 0,2158 (кадастровий номер 1412336300:01:006:1080) по пр. Леніна (Миру), 103а від 31.01.2013 серія та номер: б/н, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 262541 від 01.03.2013 невід`ємною частиною якого є додаткова угода до договору оренди земельної ділянки затверджена рішенням Господарського суду Донецької області від 06.11.2019 по справі №905/1207/19.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Марпромсервис (Україна, 87550, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 117, код ЄДРПОУ 38460943 ) на користь Маріупольської міської ради Донецької області( 87500, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) заборгованість у розмірі 444 630,23 грн., пеню в розмірі 12 795,79 грн., та судовий збір у розмірі 8 943,04 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 вересня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов