Рішення

від 09.09.2020 по справі 922/1080/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1080/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРДФАЙВСТАР" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 154-А, кв.10 ідентифікаційний код 32005921), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 5) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Цигіпова Олена Георгіївна (6103, м. Харків, пл. Конституції,16) про визнання недійсним договору та скасування записів про право власності, про іпотеку та про обтяження за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Шафоростова В.О., ордер серія АХ №1013038 від 03.04.2020;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився

3-го відповідача - адвоката Карелкіна І.О., ордер Серія ХВ №000014 від 12.06.2020;

4-го відповідача - не з`явився;

5-го відповідача - не з`явився;

3-ї особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМАРА-ОНЛАЙН" (1-ий відповідач), ОСОБА_2 (2-ий відповідач), ОСОБА_3 (3-ий відповідач), ОСОБА_4 (4-ий відповідач), ОСОБА_5 (5-ий відповідач), в якій просить:

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15019 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33789868 від 22.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15020 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33798915 від 22.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15021 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33803375 від 23.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15077 від 23.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33808408 від 23.10.2019;

- визнати недійсним договір іпотеки № 16157 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34149087 від 14.11.2019, запис про іпотеку № 34150638 від 14.11.2019, запис про обтяження № 34150069 від 14.11.2019 та запис про обтяження № 34151072 від 14.11.2019.

- визнати недійсним договір іпотеки № 16134 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34146416 від 14.11.2019 та запис про обтяження 34148032 від 14.11.2019;

- визнати недійсним договір іпотеки № 16160 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34151657 та запис про обтяження номер 34151959 від 14.11.2019.

Також, позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає проте, що йому належить частка у статутному капіталі ТОВ "ТУЧА" (перейменовано у ТОВ "ХМАРА-ОНЛАЙН"), а саме 50% статутного капіталу вказаного товариства з внеском 303 603,00 грн. Позивач вказує, що вищевказані договори були укладені у період оскарження позивачем рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча", оформлене протоколом №1 від 23.08.2018 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства в межах розгляду справи №922/2120/19.

За результатами розгляду справи №922/2120/19 судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено рішенням суду від 18.10.2019 та згідно ухвали суду першої інстанції від 18.10.2019 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2019 у справі №922/2120/19. Однак, позивач зазначає, що оспорювані правочини вчинені у період розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом на рішення суду першої інстанції у вказаній справі, та договори купівлі - продажу є фіктивними та укладеними без мети створення реальних правових наслідків, та виключно для фактичного переходу права власності, та з метою формально позбавити товариство належного нерухомого майна. Також, позивач зазначає, що наступні правочини з передачі майна іпотеки є недійсними, бо укладені з порушенням ст. 5 Закону України "Про іпотеку" та ст.ст. 317, 57 ЦК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/2120/19 визнано недійсним вищевказане рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча". Також, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/2120/19 ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2019 у справі №922/2120/19 скасовано.

Згідно абзацу другого ч.1 ст. 176 ГПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до ч.8 ст. 176 ГПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Судом здійснено запити до Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідачів, які є фізичними особами, зокрема: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та встановлено, що дані які вказані позивачем у позовній заяві щодо реєстрації вказаних осіб відповідають даним Єдиного державного демографічного реєстру станом на 10.04.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2020 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали, проте не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Позивачу у встановлений строк запропоновано подати до господарського суду Харківської області:

- описи вкладення до цінного листа про надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- докази доплати судового збору у розмірі 29 228,00 грн.

24.04.2020 до господарського суду Харківської області від представника позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 9698, до якої надано наступні документи: квитанції про сплату судового збору у розмірі 29 228,00 грн: № 0 .0 .1687789412.1 від 24.04.2020 на суму 14 614,00 грн; № #МР_АВ12128РМV_13482981 платіж # 14351426 від 24.04.2020 на суму 14 614,00 грн, оригінали доказів направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1080/20. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "25" травня 2020 р. об 11:30.

В підготовчому засіданні 25.05.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25.05.2020 про задоволення клопотань другого та третього відповідачів про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2020 о 14:20.

В підготовчому засіданні 10.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.06.2020 про задоволення клопотань другого та третього відповідачів про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 15.06.2020 о 14:40.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2020 підтримав клопотання про витребування доказів, що були подані разом із позовною заявою №№ 1, 2, 3, та клопотання про витребування доказів №4, що було подано 25.05.2019 за вх.№11739.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2020 клопотання позивача про витребування доказів №1 задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Цигіпової Олени Георгіївни (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, тел.: НОМЕР_9 наступні документи: засвідчену належним чином копію договору купівлі - продажу № 15019 від 22.10.2019, укладеного між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору купівлі - продажу № 15020 від 22.10.2019, укладеного між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору купівлі - продажу № 15021 від 22.10.2019, укладеного між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору купівлі - продажу № 15077 від 23.10.2019, укладеного між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору іпотеки № 16157 від 14.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною щодо нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору іпотеки № 16134 від 14.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору; засвідчену належним чином копію договору іпотеки № 16160 від 14.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою Оленою Георгіївною та копії матеріалів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення зазначеного договору. Встановлено приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Цигіповій Олені Георгіївні (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, тел.: НОМЕР_9 строк для подання витребуваних доказів до 07 липня 2020 року включно. Клопотання позивача про витребування доказів №2 задоволено. Витребувано у Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61058, Харківська обл., місто Харків, Шевченківський район, вул. Сумська, будинок 61): відомості про дату реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); відомості про те, чи перебувають ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) у зареєстрованому шлюбі станом на день отримання ухвали суду. Якщо ні, то повідомити про дату розірвання шлюбу. Встановлено Харківському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61058, Харківська обл., місто Харків, Шевченківський район, вул. Сумська, будинок 61) строк для подання витребуваних доказів до 07 липня 2020 року включно. Клопотання позивача про витребування доказів №3 задоволено частково. Витребувано у Головному управлінні ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шевченківський район вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код органу: 43141267): податкову звітність платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМАРА-ОНЛАЙН" (код ЄДРПОУ 32005921) (попереднє найменування ТОВ "ТУЧА ") за 4 квартал 2019 року. Встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шевченківський район вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код органу: 43141267) строк для подання витребуваних доказів до 07 липня 2020 року включно. Витребувано у Головному управлінні ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, ідентифікаційний код органу: 43143704): податкову звітність платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМАРА-ОНЛАЙН" (код ЄДРПОУ 32005921) (попереднє найменування ТОВ "ТУЧА") за 4 квартал 2019 року. Встановлено Головному управлінню ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, ідентифікаційний код органу: 43143704) строк для подання витребуваних доказів до 07 липня 2020 року включно. У задоволенні клопотання позивача про витребування у Головному управлінні ДПС у м. Києві та Головному управлінні ДПС у Харківській області балансу (звіт про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМАРА-ОНЛАЙН" (код ЄДРПОУ 32005921) (попереднє найменування ТОВ "ТУЧА") станом на 31.12.2019 - відмовлено. Клопотання позивача про витребування доказів №4 задоволено частково. Витребувано у АТ КБ "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570): відомості про надходження на банківський рахунок № НОМЕР_7 ТОВ "ХМАРА-ОНЛАЙН" (код ЄДРПОУ 32005921) (попереднє найменування ТОВ "Туча") грошових коштів за договором купівлі - продажу № 15019 від 22.10.2019, договором купівлі - продажу № 15020 від 22.10.2019, договором купівлі - продажу № 15021 від 22.10.2019, договором купівлі - продажу № 15077 від 23.10.2019. У задоволенні клопотання позивача про витребування в АТ КБ "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570) виписки про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_7 ТОВ "ХМАРА-ОНЛАЙН" (код ЄДРПОУ 32005921) (попереднє найменування ТОВ "Туча"), який відкритий АТ КБ "Приватбанк" за період з 01 квітня 2019 по 30 жовтня 2019 - відмовлено. Встановлено АТ КБ "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570) строк для подання витребуваних доказів до 07 липня 2020 року включно.

Уповноважено адвоката Шафоростова Валентина Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5289 від 17.12.2018) на підставі ч. 6 ст. 81 ГПК України на отримання доказів, які витребувані даною ухвалою суду.

В підготовчому засіданні 15.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 15.06.2020 про продовження строку підготовчого провадження; про задоволення клопотання представника позивача та представника 3-го відповідача про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 14 липня 2020 року о 10:40.

В підготовчому засіданні 14.07.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.07.2020 про відкладення підготовчого засідання на 03.08.2020 о 10:00.

Позивач заявив клопотання про витребування доказів, що подане ним через канцелярію господарського суду Харківської області 03.08.2020. У поданому клопотанні представник позивача просив витребувати у Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61058, Харківська обл., місто Харків, Шевченківський район, вул. Сумська, будинок 61): відомості про те, чи є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ); відомості про те, чи є ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ); відомості про те, чи є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості про те, чи є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; відомості про те, чи є ОСОБА_5 матір`ю ОСОБА_2 ; відомості про те, чи є ОСОБА_4 сестрою ОСОБА_2 .

14.08.2020 представником позивача у справі подано через канцелярію господарського суду Харківської області заяву про доповнення підстав позову (вх. № 18816).

До заяви про доповнення підстав позову позивачем у справі надані докази надіслання вказаної заяви іншим учасникам справи.

У заяві позивач доповнює підставу позову: 1) про укладення правочинів у період дії заходів забезпечення позову та 2) фіктивності правочинів, додатково посилаючись на те, що оспорювані договори купівлі - продажу нерухомого майна укладено на підставі рішення загальних зборів без врахування вирішальної кількості голосів позивача як учасника з найбільшою часткою розміром 50%, а тому директор Товариства при укладанні договорів діяв без належної згоди загальних зборів учасників Товариства, тобто в порушення ст. 203 ЦК України за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2020 року прийнято до розгляду заяву про доповнення підстав позову.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 17 серпня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 25.08.2020 о 14:00 год.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25 серпня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.09.2020 року об 14:00 год.

У судовому засіданні 02.09.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.09.2020 про оголошення перерви до 09.09.2020 об 10:30 год.

02 вересня 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №20121), в якому позивач просить суд зупинити розгляд справи №922/1080/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку справи №904/920/19.

07.09.2020 представником позивача у справі подано через канцелярію господарського суду Харківської області письмові пояснення (вх. № 20446), які судом приєднано до матеріалів справи.

07 вересня 2020 року до суду від 3-го відповідача надійшла заява (вх. №20465), в якій останній заперечує проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

07 вересня 2020 року до суду від 1-го відповідача надійшла заява (вх. №20467), в якій останній заперечує проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі та просить суд розглянути справу без участі його представника.

07 вересня 2020 року до суду від 2-го відповідача надійшла заява (вх. №20466), в якій останній заперечує проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі та просить суд розглянути справу без участі його представника.

07 вересня 2020 року до суду від 4-го відповідача надійшла заява (вх. №10464), в якій останній заперечує проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі та просить суд розглянути справу без участі його представника.

07 вересня 2020 року до суду від 5-го відповідача надійшла заява (вх. №20462), в якій останній заперечує проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши вищезазначені клопотання відповідачів - 1, 2, 4, 5 щодо розгляду справи за відсутності їх представників, вважає за можливе їх задовольнити як такі, що не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони.

3-я особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 09.09.2020 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник 3-го відповідача у судовому засіданні 09.09.2020 заперечував проти позову, з підстав викладених ним у письмових заявах по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника 3-го відповідача, суд встановив наступне.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/2120/19 апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.08.2018 учасниками ТОВ "Туча" зазначені: ОСОБА_1 - 303 603, 00грн, що складає 50% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 151 801, 50грн, що складає 25% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 151 801, 50грн, що складає 25% статутного капіталу. Розмір статутного капіталу складає 607 206, 00грн.

Згідно Статуту ТОВ "Туча" у редакції, затвердженої протоколом №1 загальних зборів від 28.12.2011, учасниками Товариства є: ОСОБА_1 - 303 603, 00грн, що складає 50% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 151 801, 50грн, що складає 25% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 151 801, 50грн, що складає 25% статутного капіталу.

Згідно матеріалів справи №922/2120/19, апеляційним господарським судом встановлено, що 23.08.2018 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Туча", оформлені протоколом №1, на яких були присутні: засновники (учасники) Товариства: ОСОБА_6 , частка якого складає 25% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_6 , частка якого складає 25% статутного капіталу Товариства.

Позивач присутній на зборах не був.

У протоколі №1 від 23.08.2018 зазначено, що станом на день проведення цих загальних зборів, учасник Товариства ОСОБА_7 , частка якого складає 303 603, 00грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства, в порушення норм діючого законодавства та вимог статуту Товариства, до закінчення відповідного терміну з дня державної реєстрації змін щодо його входу до складу учасників Товариства, не вніс свій вклад до статутного капіталу Товариства. Отже, згідно норми частини 3 статті 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначення результатів голосування для прийняття рішення відповідно до порядку денного цих загальних зборів. Відповідно, зазначено, що загальні збори повноважні приймати рішення з питань порядку денного.

Згідно порядку денного, на розгляд були поставлені такі питання.

1. Вибори голови та секретаря зборів Товариства.

2.Виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 .

3. Зменшення статутного капіталу Товариства.

4. Перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.

5. Затвердження та підписання нової редакції Статуту Товариства.

На зборах учасників було прийнято, зокрема, рішення виключити зі складу учасників ТОВ "Туча" ОСОБА_7 , у зв`язку з простроченням станом на день проведення цих загальних зборів внесення вкладу до статутного капіталу Товариства.

Також було вирішено зменшити статутний капітал Товариства на розмір неоплаченої частини частки виключеного учасника Товариства. Отже, статутний капітал Товариства становить 303 603, 00грн.

Частки учасників Товариства було вирішено перерозподілити таким чином: ОСОБА_6 , частка якого складає 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_6 , частка якого складає 50% статутного капіталу Товариства.

Постановили затвердити нову редакцію Статуту, з урахуванням прийнятих рішень.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.08.2018 було здійснено запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Туча" за №14561050018020879, який вчинено державним реєстратором КП "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради ОСОБА_8 щодо зміни статутного капіталу, складу про засновників.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі 922/2120/19 визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча", оформлене протоколом №1 від 23.08.2018 та скасовано запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2018 за №14561050018020879, який вчинено державним реєстратором КП "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради ОСОБА_8 щодо зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.

В період оскарження рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча" (змінено назву на ТОВ "Хмара-Онлайн" та в подальшому на ТОВ "АККОРДФАЙВСТАР"), оформлене протоколом №1 від 23.08.2018, ТОВ "Туча" в особі директора Юдіна В.М. , що діє на підставі Статуту було укладено ряд договорів купівлі-продажу, а саме:

22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15019 за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлову будівлю (колгоспний ринок), що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу загальною площею 519,7 м2.

22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15020, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку кадастровий номер 6322010100:00:003:1929, площею 0,1102 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15021, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку № НОМЕР_8 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0,9753 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

23.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15077, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлові приміщення, торговий центр літ. "Г" загальною площею 427,1 кв.м. та торговий центр літ. "В" загальною площею 415,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .

Покупець, вже як власник майна, уклав щодо даного майна подальші угоди: договори іпотеки № 16157 від 14.11.2019, № 16134 від 14.11.2019, № 16160 від 14.11.2019; а також господарські угоди: ОСОБА_2 (покупець) як фізична особа-підприємець здає дане майно в оренду як власник (Договір оренди № 10 від 26.12.2019), а також обслуговує придбане за спірними угодами майно як власник даного майна.

Також, 2-им відповідачем, ОСОБА_2 , укладено наступні угоди з обслуговування власного майна, придбаного за спірними угодами: Договір № 253 від 15.01.2020 про надання послуг з поводження з побутовими відходами; Договір № 255 від 15.01.2020 про надання послуг з централізованого водопостачання; Договір № 254 від 15.01.2020 про надання послуг з централізованого водовідведення; Договір про охорону об`єктів з використанням охоронної сигналізації серії ОС № 339 від 15.01.2020.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15019 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33789868 від 22.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15020 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33798915 від 22.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15021 від 22.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33803375 від 23.10.2019;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу № 15077 від 23.10.2019, укладений між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33808408 від 23.10.2019;

- визнати недійсним договір іпотеки № 16157 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34149087 від 14.11.2019, запис про іпотеку № 34150638 від 14.11.2019, запис про обтяження № 34150069 від 14.11.2019 та запис про обтяження № 34151072 від 14.11.2019.

- визнати недійсним договір іпотеки № 16134 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34146416 від 14.11.2019 та запис про обтяження 34148032 від 14.11.2019;

- визнати недійсним договір іпотеки № 16160 від 14.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Цигіповою О.Г.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 34151657 та запис про обтяження номер 34151959 від 14.11.2019.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на скасування з порушенням вимог ГПК України судом першої інстанції заходів забезпечення позову по справі 922/2120/19 ухвалою від 18.10.2019 року, що на його думку свідчить про порушення відповідачем - 1 при укладанні спірних угод вимог норм ГПК України. Окрім цього позивач вважає, що спірні правочини мають ознаки фіктивності, а також, додатково, посилається на порушення його прав учасника товариства при укладанні спірних угод купівлі-продажу.

Відповідачі заперечують проти задоволення позову. У судовому засіданні та у письмових заявах по суті відповідач - 3 зокрема посилається на те, що зараз взагалі не визначено чи є позивач учасником ТОВ "АККОРДФАЙВСТАР" та якщо є то з якою часткою. Дані про позивача взагалі відсутні в ЄДР. Постановою Східного апеляційного господарського суду по справі №922/2120/19 скасовано запис в ЄДР від 23.08.2018 за №14561050018020879.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання директором ТОВ "Туча" оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.

Також, у постановах від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 та від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки:

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- підписання генеральним директором оспорюваних договорів, без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Слід зауважити, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05.12.2019 вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/1731/18 (провадження № 12-207гс19) з підстав необхідності відступлення від наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою від 17.12.2019 Велика Палата Верховного Суду повернула цю справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, зазначивши про відсутність підстав для відступлення від свого висновку та те, що зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.

Ухвалою від 24.12.2019 колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України повторно передала справу № 910/10734/18 разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16.

Ухвалою від 13.01.2020 Велика Палата Верховного Суду знову повернула справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, зазначивши про відсутність підстав для відступлення від свого висновку. В цій же ухвалі Велика Палата Верховного Суду так само зауважила, що зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.

Окрім того, 07.04.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/3657/18, в якій позивачка просила захистити її корпоративні права, що на її думку були порушені оскаржуваними рішеннями державного реєстратора та нотаріуса, а також договором іпотеки, оскільки в результаті протиправних дій відповідачів вона втратила право на частину майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства (50 % від загального розміру статутного капіталу).

Тобто, у справі № 904/3657/18, як і у цій справі вирішувалось питання про порушення корпоративних прав позивача (учасника, якому належить частка у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ) внаслідок вчинення ТОВ правочину щодо відчуження майна та укладення договору іпотеки.

У справі № 904/3657/18 Велика Палата Верховного Суду знову та послідовно підтвердила свої висновки, раніше викладені у постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, та додатково зауважила, що:

1) позивач як учасник товариства, який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

2) належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у цій справі Велика Палата Верховного Суду чітко сформулювала правовий висновок щодо належного способу захисту корпоративних прав учасника, в тому числі і того, частка якого становить 50 %.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14 - 144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (№ 12-304гс18).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід виходити з того, що відповідно до сталої практики особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 750/3917/17).

Як визнання правочину недійсним, так і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть бути способами захисту цивільних прав та інтересів (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо орган вчинив від імені юридичної особи правочин, який знаходиться за межами його повноважень, тоді можливі три варіанти подальших дій: 1) якщо такий правочин в наступному схвалюється юридичною особою, тоді він створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов`язки для неї (стаття 241 Цивільного кодексу України); 2) якщо подальшого схвалення такий правочин не отримав, юридична особа (але не її учасник) має подавати позов про визнання його недійсним через недодержання однієї із вимог чинності правочину - відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності (частина 2 статті 203, частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України); 3) відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, як за позовом юридичної особи, та і за позовом власника (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (стаття 89 Господарського кодексу України, стаття 54 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, порушення прав самого товариства внаслідок укладання такого договору не можна вважати порушенням корпоративних прав учасника товариства. Ці поняття не є тотожними. Отже, учасник звертається до суду з таким позовом не за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а за захистом прав та інтересів товариства, що суперечить частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 цієї статті до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 92 Цивільного кодексу України лише у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Зокрема, такий спосіб здійснення дієздатності юридичної особи передбачається стосовно повних і командитних товариств (частини 1 статті 122; частини 1 статті 133 Цивільного кодексу України). Натомість у даній справі, що розглядається судом, учасники створили господарське товариство у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що має свої особливості щодо управління цим товариством, прав та відповідальності його учасників.

У частині 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Законодавство, що було чинне на момент вчинення правочину, що оскаржується, так і чинний на сьогодні Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не передбачають право учасника товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю оспорювати в судовому порядку як значний правочин товариства, який вчинений з порушенням порядку надання згоди уповноваженими на те органами товариства, так і правочин із заінтересованістю. Не передбачено таке право учасника і в статуті товариства.

У такому разі визначено, що посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів та/або правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству (статті 44, 45 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно, належним та ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є подання похідного позову в інтересах юридичної особи до директора про стягнення збитків, що відповідає частині 2 статті 4, пункту 12 частини 1 статті 20 і статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Обмеження (позбавлення) позивача у праві на оскарження правочину, вчиненого товариством, не є порушенням його права на доступ до суду, оскільки у такому разі позов фактично подається не в інтересах самого позивача, а в інтересах самого товариства, що і має наслідком відмови у позові.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема рішення у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republik), заява №29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Крім того, суд зазначає наступне.

На час вирішення спору між сторонами існує спір щодо розміру часток учасників товариства, відповідач -3 у судовому засіданні заперечував проти розміру частки позивача як учасника товариства, проте позивачем будь-яких судових рішень про визнання розміру статутного капіталу товариства та розміру його частки як учасника товариства надано до матеріалів справи не було.

Посилання позивача на Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 року по справі 922/2120/19, якою скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.08.2018 за №14561050018020879 є безпідставним, оскільки частка учасника товариства визначається на підставі судового рішення про визнання розміру статутного капіталу товариства та розміру часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Така позиція суду прямо зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року по справі №923/876/16.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року по справі №923/876/16 зазначено, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Отож, визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча", яке оформлене протоколом №1 від 23.08.2018 та скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2018 за №14561050018020879, який вчинено державним реєстратором КП "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради Орловою Н.О. щодо зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі 922/2120/19 не призвело до автоматичного поновлення відомостей щодо розміру часток учасників товариства, оскільки задоволення цих вимог не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, щодо доводів позивача про наявність ознак фіктивності спірних правочинів, суд звертає увагу, що при визнанні правочину фіктивним, мають бути докази того, що сторона фіктивного правочину повинна мати спеціальну мету: вона спрямована на уникнення виконання рішення суду шляхом приховання майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу чи уникнення іншої матеріальної відповідальності (Висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі 369/11268/16-ц). Окрім цього фіктивні правочини не спрямовано на настання правових наслідків.

Суд встановив, що на момент вчинення спірних по даній справі правочинів у продавця, ТОВ "Туча", були відсутні жодні рішення судів щодо конфіскації майна чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, або будь-які інші рішення щодо майнової відповідальності ТОВ "Туча", які б давали можливість суду стверджувати про те, що спірні угоди укладались з ціллю уникнути майнової відповідальності ТОВ "Туча" (код ЄДРПОУ 32005921), або її учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Продавцем за спірними договорами купівлі-продажу є ТОВ "Туча" в особі директора Юдіна Володимира Михайловича, який діяв на момент укладання цих договорів купівлі-продажу на підставі згоди на укладання договорів купівлі-продажу учасників товариства (колегіального органу).

Суд не бере до уваги висновок Верховного Суду від 02.10.2019 року по справі 569/7583/17, оскільки продавцем по спірній угоді по справі 569/7583/17 виступав одноособово від товариства і як учасник і як директор чоловік покупця. По даній справі № 922/1080/20 продавець за спірними угодами - ТОВ "Туча" (код ЄДРПОУ 32005921) в особі директора Юдіна Володимира Михайловича , який діяв на підставі погодження колегіального органу, у вигляді погодження двох рівноправних учасників товариства.

І те що покупцем за спірними угодами купівлі-продажу виступає жінка одного з учасників товариства, - жодним чином не свідчить про наявність фіктивності спірних угод, оскільки такий суб`єктний склад договорів купівлі-продажу не має жодних заборон чи обмежень.

Кожен окремо з учасників товариства не є власниками майна товариства. За таких умов право власності на майно перейшло від юридичної особи, ТОВ "Туча", до фізичної особи, ОСОБА_2 , яка здійснила повну оплату за це майно та в подальшому здійснила дії майнового характеру як власник майна. Розмежування корпоративних прав учасників товариства і прав самого товариства безпосередньо узгоджується з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постановах по справам № 910/10647/18, № 916/2084/17, № 905/2559/17, а також у постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18.

Презумпція правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, є його конститутивною ознакою (Висновок Великої Палати Верховного Суду в Постанові по справі № 916/3156/17 від 04.06.2019 року), що обґрунтовано відсутністю законодавчої заборони, тобто правомірністю.

Суд бере до уваги висновок Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі №607/15555/17-ц.

Верховний Суд прийшов до висновку, що Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в обох учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Як вже було зазначено вище, 22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15019 за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлову будівлю (колгоспний ринок), що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу загальною площею 519,7 м2.

22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15020, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку кадастровий номер 6322010100:00:003:1929, площею 0,1102 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

22.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15021, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку № НОМЕР_8 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0,9753 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

23.10.2019 між ТОВ "Туча" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 15077, за умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлові приміщення, торговий центр літ. "Г" загальною площею 427,1 кв.м. та торговий центр літ. "В" загальною площею 415,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .

Покупець за спірними угодами по даній справі здійснила оплату за придбане майно на розрахунковий рахунок ТОВ "Туча".

Таким чином, ТОВ "Туча" отримала те, до чого прагнула при укладанні спірних вимог, отримала грошові кошти, як і передбачено спірними угодами, отже, з боку покупця на користь продавця було створено юридичні наслідки у відповідності до спірних договорів.

Покупець, вже як власник майна, уклав щодо даного майна подальші угоди: договори іпотеки № 16157 від 14.11.2019, № 16134 від 14.11.2019, № 16160 від 14.11.2019; а також господарські угоди: ОСОБА_2 (покупець) як фізична особа-підприємець здає дане майно в оренду як власник (Договір оренди № 10 від 26.12.2019), а також обслуговує придбане за спірними угодами майно як власник даного майна.

Також, 2-им відповідачем, ОСОБА_2 , як вищевстановлено судом укладено наступні угоди з обслуговування власного майна, придбаного за спірними угодами: Договір № 253 від 15.01.2020 про надання послуг з поводження з побутовими відходами; Договір № 255 від 15.01.2020 про надання послуг з централізованого водопостачання; Договір № 254 від 15.01.2020 про надання послуг з централізованого водовідведення; Договір про охорону об`єктів з використанням охоронної сигналізації серії ОС № 339 від 15.01.2020.

Покупець за спірними угодами по даній справі здійснила оплату за придбане майно на розрахункових рахунок ТОВ "Туча". Таким чином, ТОВ "Туча" отримала те, до чого прагнула при укладанні спірних угод, отримала грошові кошти, як і передбачено спірними угодами (квитанцій по оплаті за договорами купівлі-продажу: №15019 від 22.10.2019 року, №15020 від 22.10.2019 року, №15021 від 22.10.2019, №150770 від 23.10.2019 року). Отже, з боку покупця на користь продавця було створено юридичні наслідки у відповідності до спірних договорів.

Дані юридичні факти беззаперечно свідчать про намір покупця на отримання права власності на майно за спірними угодами, та реалізацію прав володіти, користуватись, розпоряджатись ним.

Суд, беручи до уваги Висновок Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі №607/15555/17-ц, встановив, що за таких обставин угода не може визнаватись фіктивною, оскільки є чіткі докази у сторін угоди щодо створення юридичних наслідків за даними угодами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ні ж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину. Кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем (Постанова Верховного Суду у справі № 903/439/18 від 27.03.2019).

За таких підстав вимоги позивача є безпідставними, оскільки покупець, ОСОБА_2 , здійснила оплати на користь ТОВ "Туча" за придбане майно, та діяла з ним як власник.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У належному та правильному вирішенні господарського спору провідне місце посідає дослідження доказів, що містять інформацію щодо обставин даного спору.

Стаття 74 ГПК України, розподіляючи обов`язки щодо доказування, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 4 ст. 74 ГПК закріплює положення, згідно з якими суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у разі, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18 необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.

У статті 79 ГПК зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами по справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Позивачем не наведено належних доводів та обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Вимоги позивача, щодо визнання недійсними договорів іпотеки є похідними від вимог щодо визнання недійсними Договорів купівлі-продажу №15019, №15020, №15021 від 22.10.2019 року та Договору купівлі-продажу №150770 від 23.10.2019 року.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку аргументам учасників справи, враховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачає підстав для необхідності надавати оцінку всім мотивам та підставам даного позову та відмовляє в задоволенні позову повністю.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви у розмірі 29 428,00 грн покладається судом на позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 29 428,00 грн покласти на позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

1-ий відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АККОРДФАЙВСТАР" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 154-А, кв.10 ідентифікаційний код 32005921).

2-ий відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

3-ий відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

4-ий відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

5-ий відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Цигіпова Олена Георгіївна (6103, м. Харків, пл. Конституції,16).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "21" вересня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова