Рішення

від 18.09.2020 по справі 320/5485/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року № 320/5485/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю до Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича, в якому позивач просив суд зобов`язати Бориспільського міського голову Федорчука Анатолія Соловйовича, посадову особу органу місцевого самоврядування, вчинити певні дії, виконати рішення депутатів міської ради від 04.07.2007 за № 2052-27-VII (поновити договір оренди землі).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не виконується рішення Бориспільської міської ради Київської області від 04.07.2017 за № 2052-27-VII в частині поновлення договору оренди землі, що позбавляє можливості орендаря займатися підприємницькою діяльністю та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

16 грудня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що рішення депутатів міської ради від 04.07.2017 за № 2052-27-VII ним виконано у повному обсязі шляхом надсилання на адресу ОСОБА_1 проекту додаткової угоди з пропозицією його укласти, який було отримано ОСОБА_1 29.01.2018, однак дій щодо укладання, підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі ним вчинено не було.

24 грудня 2019 року від позивача через службу діловодства суду надійшла відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом встановлено, що позивач позов підтримує, просить суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Громадська організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю зареєстроване в якості громадської організації 09.09.2014 (номер запису: 1 354 102 0000 005341) за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать наявні в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості за кодом в ЄДРПОУ 39385773 станом на день розгляду справи.

Одним із засновників та членів Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю є ОСОБА_1 .

Зі змісту позовної заяви встановлено, що Громадська організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю , захищаючи права, свободи та інтереси члена організації, звернулася до суду з позовом про захист прав члена організації ОСОБА_1 шляхом зобов`язання відповідача виконати рішення міської ради та підготувати договір оренди землі.

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Бориспільською міською радою Київської області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі від 17.10.2005 № 6613, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку за АДРЕСА_2 , терміном на 5 (п`ять) років.

Після закінчення строку дії договору, позивач звернувся до Бориспільської міської ради для продовження терміну дії договору.

Бориспільською міською радою Київської області було відмовлено у продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2011 у справі № 2-а-1472/2010 позов ОСОБА_1 було задоволено шляхом визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради від 23.11.2010 Про відмову у продовженні терміну дії договору оренди землі від 17.10.2005 (а.с. 6).

Надалі, позивач повторно звернувся до Бориспільської міської ради Київської області з метою поновлення укладеного договору, проте, отримав рішення Про відмову у поновленні договору оренди землі від 17.10.2005 .

Вказана відмова була оскаржена до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, який своєю постановою від 06.08.2012 у справі № 2-а/1005/179/2012 зобов`язав Бориспільську міську раду, зокрема, поновити договір оренди земельної ділянки від 17.10.2005 № 6613 (а.с. 7).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 зазначена постанова залишена без змін, що підтверджено наявною в ЄДРСР інформацією (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/27905746).

Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями судів, Бориспільська міська рада Київської області звернулася до Вищого адміністративного суду України. За результатами касаційного розгляду, касаційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 (а.с. 8-9) залишено без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

У подальшому, на підставі виконавчого листа № 1005/5399/2012, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2016 ВП № 50041742 (а.с. 10).

З ЄДРСР встановлено, що за результатами розгляду заяви Бориспільської міської ради Київської області, у порядку статті 259 КАС України про визнання виконавчого листа № 1005/5399/2012 таким, що не підлягає виконанню, останньому, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2017 було відмовлено у задоволені заяви (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/64483927).

В подальшому, Бориспільською міською радою Київської області було прийнято рішення від 04.07.2017 № 2052-27-VII Про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 17.10.2005, укладеного між міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,143 га (кадастровий номер 3210500000:10:009:0011), під будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_2 , яке отримано позивачем 29.01.2018, про що ним самостійно вказано в позовній заяві (а.с. 4, другий абзац зверху).

Враховуючи викладене та беручи до уваги вищевказані рішення судів, на думку позивача, є достатньо підстав для поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 ФОП ОСОБА_1 , однак Бориспільський міський голова Федорчук А.С. вищевказаних дій не вчиняє, рішення Бориспільської міської ради від 04.07.2017 за № 2052-27-VII не виконує, договір оренди земельної ділянки не поновлює.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиконання рішення депутатів міської ради від 04.07.2007 за № 2052-27-VII в частині поновлення договору оренди землі, позивач звернувся з позовом до суду за захистом прав, свобод та інтересів члена Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 25 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції на момент виникнення спірних відносин), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Пунктами а , в частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

В силу вимог статті 33 Закону № 161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

В силу вимог статті 35 Закону № 161-XIV, спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Бориспільською міською радою Київської області 04.07.2017 було прийнято рішення № 2052-27-VII Про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 17.10.2005, укладеного між міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,143 га (кадастровий номер 3210500000:10:009:0011), під будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_2 (далі - рішення).

Відповідно до пункту 1 рішення, Бориспільською міською радою Київської області вирішено поновити договір оренди землі від 17.10.2005, укладений між міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,143 га (кадастровий номер 3210500000:10:009:0011), під будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_2 до 17.10.2020.

Згідно з пунктом 2 рішення, внесено зміни до договору оренди землі від 17.10.2005, укладеного між міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,143 га (кадастровий номер 3210500000:10:009:0011), під будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_2 , а саме: 2.1. Пункт 4.1. договору оренди викладено у такій редакції: 4.1. Орендна плата за рік вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3,5% (три цілих, п`ять десятих відсотка) від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки. В разі прийняття міською радою рішення про встановлення іншого розміру орендної плати за землю, ніж передбачено цим договором, до договору оренди землі вносяться зміни в частині розміру орендної плати. .

Відповідно до пункту 3 рішення, надано згоду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на передачу в суборенду орендованої земельної ділянки (договір оренди землі від 17.10.2005), площею 0,143 га (кадастровий номер 3210500000:10:009:0011), під будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_2 приватному підприємству Автосервіс .

Пунктом 3.1. рішення передбачено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Пунктом 3.2. рішення передбачено, що строк дії договору суборенди не повинен перевищувати строку визначеного договором оренди землі від 17.10.2005.

Пунктом 3.3. рішення передбачено, що право суборенди підлягає державній реєстрації.

Згідно з пунктом 4 рішення, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 запропоновано: підпункт 4.1. У встановлений законом термін укласти додатковий договір до договору оренди землі від 17.10.2005. Зареєструвати право оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства (підпункт 4.2. пункту 4 рішення). Один примірник додаткового договору до договору оренди землі від 17.10.2005 та документ, що підтверджує його державну реєстрацію, надати до відділу землекористування виконавчого комітету міської ради у 10-тиденний термін з моменту реєстрації права оренди (підпункт 4.3. пункту 4 рішення). Копію договору суборенди земельної ділянки надати до відділу землекористування виконавчого комітету міської ради (підпункт 4.4. пункту 4 рішення).

Згідно з пунктом 5 рішення, не укладання у вказаний строк додаткового договору тягне за собою наслідки, передбачені законом.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань індивідуального будівництва та землекористування.

Вищевказане рішення від 04.07.2017 № 2052-27-VII станом на день розгляду справи в суді є чинним та в установленому порядку не скасоване.

Судом встановлено, що 29.01.2018 ОСОБА_1 було отримано копію вищевказаного рішення засобами поштового зв`язку разом із листом з пропозицією щодо укладання додаткової угоди до договору оренди, а також проект додаткової угоди з пропозицією його укласти.

Проте, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 додатковий договір від 22.02.2018 про поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 не підписав.

В той же час, дослідивши додатковий договір від 22.02.2018 про поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 судом встановлено, що з боку Орендодавця в особі Бориспільської міської ради Київської області, вказаний договір підписаний міським головою Федорчуком А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 11-2018, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог щодо невиконання рішення депутатів міської ради від 04.07.2017 за № 2052-27-VII в частині поновлення договору оренди землі.

Позивач вказує, що отримане ним рішення від 04.07.2017 за № 2052-27-VII містить умови не поновленого договору оренди землі, а зовсім іншого, термін дії договору до 17.10.2020 (три роки) з орендною платою 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згодом орендар з інвестором дали згоду виконувати рішення міської ради від 04.07.2017 і запропонували міському голові виконати рішення міської ради, підготувати договір оренди землі на нових умовах, викладених у рішенні від 04.07.2017. В той же час, позивач в межах даної справи просить суд зобов`язати відповідача виконати рішення депутатів міської ради від 04.07.2007 за № 2052-27-VІІ (поновити договір оренди землі), а не оскаржує вказане рішення.

Проте, отримавши договір оренди землі на нових умовах, ОСОБА_1 відмовився його укладати (підписувати) та звернувся до суду з даним позовом виконати рішення депутатів міської ради від 04.07.2017 за № 2052-27-VII, на виконання якого й отримав договір оренди землі, доказів підписання якого з боку позивача в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність його дій.

Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій, в той час як позивач на обґрунтування заявлених позовних вимог жодним чином не обґрунтував порушення вимог чинного законодавства під час виконання рішення депутатів міської ради від 04.07.2007 за № 2052-27-VII в частині поновлення договору оренди землі.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю (ЄДРПОУ 39385773), - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 18.09.2020

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.