Постанова

від 09.09.2020 по справі 910/10987/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Справа№ 910/10987/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Михальської Ю.Б.

Куксова В.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пистогової С.В. дов. №0001000/5373-20 від 26.02.2020р.;

від відповідача: Христича О.В. директор, Прокопенко Т.Ю. орд.КС772916 від 15.06.2020р.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: Прокопенко Т.Ю. орд. КС№772904 від 15.06.2020р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2020

у справі №910/10987/18 (суддя Марченко О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - 1. приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник"

2. публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк"

та 3. товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач є іпотекодержателем нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 3 (двокімнатні квартири №1 та №2), які належали третій особі 1 (ПАТ "Укрпідшипник"), однак в подальшому до Державного реєстру прав були внесені записи про припинення іпотеки, право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за відповідачем (ТОВ "Сонас"), під час розгляду справи у суді право власності було зареєстровано за третьої особою 2 (ПАТ"Актив-Банк") та далі за третьою особою 3 (ТОВ "БСД-1"); відповідач має борг перед ПАТ "Укргазбанк", який може звернути стягнення на спірні квартири. Вказані дії та обставини свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний предмет іпотеки.

Представником відповідача (ТОВ "Сонас") та третьої особи 3 (ТОВ "БСД-1") поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому вони заперечують проти її задоволення, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів наявності у ТОВ "БСД-1" наміру здійснити відчуження спірного нерухомого майна; реєстраційні дії зі спірним нерухомим майном були проведені за наявності правових підстав (судового рішення у справі №910/21911/14), вказані реєстраційні дії не визнані незаконними; у ТОВ "Сонас" відсутня заборгованість перед АТ "Укргазбанк", яка підлягає стягненню на підставі судового рішення; обрані позивачем заходи забезпечення позову не є адекватними і співмірними з позовними вимогами; іпотека на спірне нерухоме майно припинилась у зв`язку із задоволенням вимог позивача в ліквідаційній процедурі ПАТ КБ "Актив-Банк".

23 червня 2020 року позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи актуальних Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірних квартир, а також копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №910/7648/19, якою скасовані записи про реєстрацію припинення іпотек щодо спірних квартир.

Треті особи 1 та 2 належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи. Третя особа 2 отримала ухвали суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. Ухвали, які направлялись за адресою державної реєстрації, повернуті поштою з довідками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Неявка у судове засідання представників третіх осіб 1 та 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, також пояснила, що судовим рішенням у справі №910/7648/19 були скасовані записи про реєстрацію іпотек, однак наразі попередні записи не відновлені.

Представники відповідача і третьої особи 3 заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, пояснили, що постановою справі №910/7648/19 відповідні записи були скасовані, оскільки вони були внесені на підставі судового рішення у справі №910/21911/14, яке в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції; представник третьої особи 3 також вказала, що власником спірних квартир на даний час є ТОВ "БСД-1", яке не вчиняє жодних дій щодо їх відчуження, а у даній справі судом прийнято рішення про відмову у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особі 3, дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів оскарження вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z25 (далі - Іпотечний договір), укладеним ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 24.01.2010 та зареєстрованим в реєстрі за №54, та належить на праві власності ТОВ "Сонас", а саме: двокімнатну квартиру №1 загальною площею 194,20 кв.м, житловою площею 110,70 кв.м (далі - квартира №1); двокімнатну квартиру №2 загальною площею 186,50 кв.м, житловою площею 84,80 кв.м. (далі - квартира №2), в рахунок погашення наявної станом на 24.01.2018 (включно) заборгованості приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" (далі - ПрАТ "Укрпідшипник") перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 22.11.2006 №15106К134 (далі - Кредитний договір) у сумі 52 736 944,64 євро та 24767022,81 грн.; визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором №15106К134 від 22.11.2006 року у позичальника - ПАТ "Укрпідшипник" виникла заборгованість у розмірі 52736 944,64 євро та 24 767 022,81 грн. перед позивачем, внаслідок чого позивач набув право на погашення останньої за рахунок предмета іпотеки за Іпотечним договором № 151110Z25 від 27.01.2010 року, позаяк нерухоме майно належить відповідачеві на праві приватної власності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 і рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, 17 квітня 2020 року, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, а саме:

- двокімнатну квартиру №1, загальною площею 194,20 кв.м., житловою прощею 110,70 кв.м.;

- двокімнатну квартиру №2, загальною площею 186,50 кв.м., житловою площею 84,80 кв.м.

Заяву обґрунтовано тим, що на момент подання позовної заяви відповідно до інформаційної довідки від 31.05.2018 право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за ТОВ "Сонас" (відповідачем).

Під час розгляду справи здійснено незаконні реєстраційні дії шляхом внесення записів про зміну права власності на предмет іпотеки, а саме:

- 19.02.2019 15:02:40 до реєстру внесено запис про право власності №30363826, відповідно до якого власником квартири №1 зареєстровано ПАТ "КБ "Актив-Банк", підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45602353 від 19.02.2019 17:31:38, приватний нотаріус Данич Оксана Федорівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ;

- 19.02.2019 18:00:55 до реєстру внесено запис про право власності №30364512, відповідно до якого власником квартири №2 зареєстровано ПАТ "КБ "Актив-Банк", підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45603045 від 19.02.2019 18:04:31, приватний нотаріус Данич Оксана Федорівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ;

У подальшому без відома і без згоди ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" знову відбулася перереєстрація права власності на предмет іпотеки, а саме:

- 04.03.2019 16:38:05 до реєстру внесено запис про право власності №30552613, відповідно до якого власником квартири №1 зареєстровано ТОВ "БСД-1", підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45802642 від 04.03.2019 16:45:13, приватний нотаріус Данич Оксана Федорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- 04.03.2019 16:52:26 до реєстру внесено запис про право власності №30552675, відповідно до якого власником квартири №2 зареєстровано ТОВ "БСД-1", підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45803037 від 04.03.2019 16:56:20, приватний нотаріус Данич Оксана Федорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

За вказаних обставин, за доводами позивача, немає підстав виключати ймовірність подальших незаконних реєстраційних дій стосовно права власності на предмет іпотеки, що, в свою чергу, може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі.

Крім цього, позивач вказував, що Господарським судом міста Києва 06.03.2018 було прийняте рішення у справі №910/23258/17 за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ТОВ "Сонас", яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ "Сонас" на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість у сумі 985 252,47 доларів США та 32517641,23 грн.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що ТОВ "Сонас" не виконувало своїх зобов`язань перед АБ "Укргазбанк" зі сплати процентів навіть у сумі " 6 420,67 дол. США (за траншем в доларах США за період з 01.11.2017р. по 30.11.2017р.) та 486 810,21 грн. (за траншем в гривні за період з 01.11.2017р. по 30.11.2017р.)", що стало підставою для вимоги АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Сонас" щодо "дострокового повного виконання зобов`язань", що може свідчити про те, що ТОВ "Сонас" не акумулює достатній розмір грошових коштів на своїх рахунках, який був би співрозмірним з розміром, належним до стягнення відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2018 боргу перед АБ "Укргазбанк".

Вказана обставина, на думку позивача, може свідчити про об`єктивну вірогідність вжиття в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2018 зі справи №910/23258/17 заходів, направлених на звернення стягнення і на нерухоме майно, передане позивачу в іпотеку за Іпотечним договором (тобто, предмет іпотеки), що в подальшому може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд прийшов до висновку щодо відсутності обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки реєстраційні дії, на які посилається заявник, були вчинені на підставі рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/21911/14, крім того, заявником не надано доказів, які б підтверджували відсутність у боржника коштів на виконання рішення у справі №910/23258/17.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 137).

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, всупереч положенням статей 76-79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які просить позивач, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Доводи позивача про проведення реєстраційних дій щодо спірного майна обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки вказані реєстраційні дії були вчинені на підставі рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справи №910/21911/14, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2018, згідно з пунктами 4 і 5 якого вважаються укладеними та визнаються дійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна №3, за яким ПАТ "КБ "Актив-Банк" продало, а ТОВ "БСД-1" купило квартиру №1 та договір купівлі-продажу нерухомого майна №4, за яким ПАТ "КБ "Актив-Банк" продало, а ТОВ "БСД-1" купило квартиру №2. Також позивачем не надано доказів відсутності у ТОВ "Сонас" грошових коштів для виконання рішення суду від 06.03.2018 у справі №910/23258/17.

Факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи неналежного виконання, на час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

При цьому позивач не надав будь-яких доказів того, що відповідачем та третьою особою 3 вчиняються чи будуть вчинятися дії, спрямовані на відчуження майна, на яке позивач просить звернути стягнення у позовній заяві.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Щодо посилань представника позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №910/7648/19, якою скасовані записи про реєстрацію припинення іпотек щодо спірних квартир, то висновки цієї постанови по суті спору не впливають на висновки місцевого господарського суду у даній справі про відсутність підстав до забезпечення позову на момент постановлення оскарженої ухвали.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2020 року - без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 22.09.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Ю.Б. Михальська

В.В. Куксов