Постанова
від 05.10.2020 по справі 910/10987/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа№ 910/10987/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Владимиренко С.В.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 05.10.2020р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020р.

у справі № 910/10987/18 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний

експортно-імпортний банк України"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача -

1.Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник"

2. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-

Банк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" (далі - ТОВ "Сонас") про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z25 (далі - Іпотечний договір), укладеним ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк"), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 24.01.2010 та зареєстрованим в реєстрі за № 54, та належить на праві власності ТОВ "Сонас", а саме: двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 194,20 кв.м, житловою площею 110,70 кв.м; двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 186,50 кв.м, житловою площею 84,80 кв.м, в рахунок погашення наявної станом на 24.01.2018 (включно) заборгованості приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" (далі - ПрАТ "Укрпідшипник") перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 22.11.2006 №15106К134 (далі - Кредитний договір) у сумі 52 736 944,64 євро та 24 767 022,81 грн.; визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позичальник за Кредитним договором - відкрите акціонерне товариство "Укрпідшипник" в порушення взятих на себе зобов`язань не погасив заборгованість за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов`язань за яким позивачем та ПАТ "КБ "Актив-Банк" було укладено Іпотечний договір; внаслідок невиконання зобов`язань за Кредитним договором позивач як іпотекодержатель набув право на задоволення своїх грошових вимог за Кредитним договором за рахунок предмета іпотеки; за твердженням позивача відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником предмета іпотеки є ТОВ "Сонас"; у зв`язку з переходом права власності на предмет іпотеки до ТОВ "Сонас" останній відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" набув статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за Іпотечним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2019 ( Якименко М.М. ), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі №910/10987/18, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 (головуючий суддя Баранець О.М., судді Булгакова І.В., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткаченко Н.Г., Ткач І.В.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 і рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2019 скасовано, а справу №910/10987/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи №910/10987/18 стало те, що суди першої і апеляційної інстанцій:

- не застосували до спірних правовідносин статтю 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; не врахували, що реєстрація права власності в Державному реєстрі за ТОВ "Сонас" була проведена саме на підставі договорів купівлі-продажу спірного майна від 11.06.2016 №287 і №289, укладених товариством з обмеженою відповідальністю "Мірасол" (далі - ТОВ "Мірасол") та ТОВ "Сонас"; висновок судів попередніх інстанцій про припинення права власності відповідача на спірне майно ґрунтується лише відомостях про припинення права власності, що містяться у Державному реєстрі, та є передчасним;

- залишили поза увагою обставини правомірності договорів купівлі-продажу від 11.06.2016 №287 і №289, які були підставою набуття відповідачем права власності на спірне майно та підставою внесення до Державного реєстру запису про право власності на спірне майно; не з`ясували з достовірністю чи створили ці правочини правові наслідки для їх сторін, чи набув відповідач право власності на спірне майно за цими правочинами, чи були такі правочини оспорені та визнані недійсними в судовому порядку;

- безпідставно не взяли до уваги ухвалені за результатом нового розгляду справи №910/21911/14 судові рішення, зокрема, постанову Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14; не надали належної оцінки вказаним судовим рішенням на предмет преюдиційності встановлених в них обставин для справи № 910/10987/18; залишили поза увагою висновки судів щодо моменту укладення ПАТ "КБ "Актив-Банк" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Синонім" (далі - ТОВ "Синонім"), яке згодом змінило своє найменування на ТОВ "Мірасол", а згодом - на товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (далі - ТОВ "БСД-1"), як покупцем договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна та висновки щодо набрання вказаними договорами чинності;

- не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, зокрема, про те, що ПАТ "КБ "Актив-Банк" як продавцем та ТОВ "Синонім" як покупцем був укладений не попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014 (далі - Попередній договір), а саме договір купівлі-продажу відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в якому сторони узгодили істотні умови для зазначеного виду договорів, та який був укладений до віднесення банку до категорії неплатоспроможних і запровадження в банку тимчасової адміністрації;

- не з`ясовано чи здійснювало ПАТ "КБ "Актив-Банк" погашення кредиторських вимог акціонерного товариства "Укрексімбанк" (далі - АТ "Укрексімбанк") щодо сплати заборгованості позичальника за Кредитним договором та в якому обсязі.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 зазначила про те, що:

- ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 30.09.2019 (головуючий суддя Колос І.Б., судді Булгакова І.В. і Малашенкова Т.М.,) передано справу №910/10987/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду посилаючись на те, що Касаційний господарський суд в постанові від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18 дійшов висновку про те, що при зміні власника майна іпотека залишається дійсною, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; зазначене не є висновком Касаційного господарського суду, а є нормою закону, закріпленою у статті 23 Закону України "Про іпотеку";

- Касаційний господарський суд у складі Верховного суду в ухвалі від 30.09.2019 у даній справі як на підставу для відходу від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як спеціального та такого, що має пріоритет перед Законом України "Про іпотеку"; без належного з`ясування судами попередніх інстанцій з достовірністю та в повному обсязі обставин, зокрема, щодо власника спірного майна, без вирішення питань про те, чи було ПАТ "КБ "Актив-Банк" станом на дату запровадження в ньому ліквідаційної процедури власником спірного майна, чи було (та на якій підставі) спірне майно включене до ліквідаційної маси ПАТ "КБ "Актив-Банк", суд касаційної інстанції вважав неможливим вирішення питання стосовно доцільності застосування до спірних правовідносин Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/10987/18 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (яке було залучено в якості відповідача під час нового розгляду справи), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Витрати зі сплати судового збору покладено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- оскільки рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21911/14 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна в подальшому було скасоване судом касаційної інстанції, таке судове рішення не породжує правових наслідків, а тому ТОВ "Мірасол" (нове найменування ТОВ "БСД-1") не набуло права на відчуження майна на користь ТОВ "Сонас", а останнє як добросовісний набувач не набуло право власності на спірне нерухоме майно в силу норм статті 330 ЦК України, а отже, ТОВ "Сонас" є неналежним відповідачем у даній справі;

- на момент визнання укладеними та дійсними договорів купівлі-продажу майна №3 і №4 обтяження, накладені на майно Іпотечним договором, зняті, а тому при продажі спірних квартир ТОВ "БСД-1" до останнього не перейшли права іпотекодавця;

- станом на день прийняття рішення з даної справи право власності у передбаченому частиною другою статті Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстроване;

- звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання ПАТ "Укрпідшипник" зобов`язань за Кредитним договором, є неможливим у зв`язку з зняттям обтяження з такого майна, наслідком чого є відсутність переходу прав і обов`язків іпотекодавця до ТОВ "БСД-1".

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/10987/18 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник наголошував на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2020, не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14.

Також, скаржник посилався на те, що в силу приписів ст. 23 Закону України Про іпотеку , гарантується право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна незалежно від переходу права власності на предмет іпотеки, оскільки новий власник набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором. В свою чергу, на момент подання позивачем відповідного позову, відповідно до наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, право власності на спірне майно було зареєстровано за ТОВ Сонас , а вже під час розгляду справи вчинено відповідні реєстраційні дії про зміну права власності на предмет іпотеки, згідно яких власником іпотечного майна є ПАТ КБ Актив-Банк (записи від 19.02.2019 № 30363826 та № 30364512), а в подальшому 04.03.2019 відбулась реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ БСД-1 (записи № 30552613, № 30552675), який є іпотекодавцем, на переконання скаржника.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, які на переконання скаржника полягають у тому, що факт відчуження предмета іпотеки ПАТ КБ Актив-Банк на користь ТОВ Синонім (яке згодом змінило своє найменування на ТОВ "Мірасол", а згодом - на товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1") відбулось до моменту віднесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії неплатоспроможних (02.09.2014) та запровадження в ПАТ КБ Актив-Банк тимчасової адміністрації (03.09.2014), у зв`язку з чим положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, і що свідчить про відсутність підстав для включення предмета іпотеки до ліквідаційної маси банку.

Також, скаржник наголошував, що:

- відповідачем-1 було придбано спірне майно на підставі оплатних договорів купівлі - продажу, обставини, з якими закон пов`язує право власника витребувати майно від добросовісного набувача та які визначені ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України - відсутні;

- виходячи зі змісту ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України право витребування майна належить виключно власнику, а не будь-якій іншій особі, а ПАТ КБ Актив-Банк на момент ухвалення оскаржуваного рішення не могло бути власником предмета іпотеки на підставі свідоцтв про право власності від 27.08.2009, і , відповідно, не могло претендувати на предмет іпотеки, з огляду і на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14;

- на момент укладення договорів купівлі - продажу (11.06.2016) власником предмета іпотеки було ТОВ Мірасол , перехід права власності на предмет іпотеки від ПАТ КБ Актив-Банк до ТОВ Синонім на підставі договору від 07.05.2014 встановлено судом касаційної інстанції, і яким зазначено, що відповідний договір набув чинності 21.07.2014;

- в матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів щодо витребування предмета іпотеки у ТОВ СОНАС , відсутні докази, які спростовують незаконність здійснення 19.02.2019 нотаріусом реєстраційних дій щодо предмета іпотеки;

- судом першої інстанції не враховано положення ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки записи, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, які містяться в документах на підставі яких проведені реєстраційні дії та які містяться в матеріалах справи;

- судом першої інстанції невірно застосовано п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема щодо втрати чинності відповідних обтяжень, які на переконання скаржника, стосуються виключно публічних обтяжень, і не розповсюджується на приватні, а поняття обтяжень та застави - не є тотожними;

- враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 826/10402/15, зважаючи на безпідставність перерахування ПАТ КБ Актив-Банк 06.03.2019 коштів в сумі 915 332,44 грн., у зв`язку з неможливістю отримання банківських реквізитів ПАТ КБ Актив-Банк для їх повернення, грошові кошти в сумі 915 332.44 грн. , що надійшли від ПАТ КБ Актив-Банк згідно з платіжним доручення № 36930 від 06.03.2019 з призначенням платежу позачергове задоволення кредиторських вимог згідно заяви від 26.01.2015 № 010-05/443 та постанови окружного адміністративного суду м.Києва від 24.11.2015 по справі № 826/10402/15 09.04.2020 перераховано банком в депозит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетнікової С.І. з метою їх повернення ПАТ КБ Актив-Банк .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 апеляційну скаргу, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/10987/18, розгляд справи призначено ан 16.09.2020.

21.08.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний спільним представником товариств Прокопенко Т.Ю. , який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонас" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" вказували про обгрунтованість ухваленого судом першої інстанції оскаржуваного рішення та на його відповідність нормам матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідачі зазначали про те, що:

- ТОВ Сонас не є належним відповідачем у справі, оскільки ним набуто прав власності у ТОВ БСД-1 , яке не мало права на його відчуження, що встановлено в межах розгляду справи № 910/21911/14;

- право власності виникло у ТОВ БСД-1 з 04.03.2019 з дня державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що відповідає умовам попереднього договору, а також узгоджується з приписами ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації;

- після початку процедури ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк та до моменту державної реєстрації права власності ТОВ БСД-1 на це майно, воно перебувало у складі ліквідаційної маси Пат КБ Актив-Банк ;

- суд першої інстанції не застосував норму частини 1 статті 17 Закону України Про іпотеку стосовно іпотеки;

- АТ Укрексімбанк звернулося з заявою про включення його вимог до Реєстру акцептованих вимог ПАТ КБ Актив-Банк , які підлягають позачерговому задоволенню за рахунок предмета іпотеки в процедурі ліквідації, кредиторські вимоги АТ Укрексімбанк були включені Реєстру акцептованих вимог ПАТ КБ Актив-Банк ;

- ПАТ КБ Актив-Банк в процедурі ліквідації сплатило кошти АТ Укрексімбанк в рахунок погашення кредиторських вимог за кредитним договором, які підлягають позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що отримана від реалізації іпотечного майна; 19.02.2019 та 06.03.2019 ПАТ КБ Актив-Банк сплачено на користь АТ Укрексімбанк кошти в сумі 915 332,44 грн., що є еквівалентом 36 700 євро за курсом НБУ, та 210 703,67 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації майна за іпотечним договором від 27.01.2010 № 151110Z24 та іпотечним договором від 27.01.2010 № 151110Z25, тобто за рахунок коштів, отриманих ПАТ КБ Актив-Банк , від продажу нерухомого майна, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором;

- питання розрахунків між АТ Укрексімбанк та ПАТ КБ Актив-Банк за кредиторськими вимогами не стосуються відносин між АТ Укрексімбанк та ТОВ БСД-1 , адже відповідний спір вирішується в межах справи № 910/3951/18, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, і відповідно, АТ Укрексімбанк у визначеному законом порядку реалізувало права на захист своїх майнових інтересів як іпотекодержателя шляхом заявлення вимоги про включення до Реєстру акцептованих вимог ПАТ КБ Актив-Банк вимоги АТ Укрексімбанк , яка підлягає позачерговому задоволенню за рахунок предмета іпотеки;

- висновок суду першої інстанції стосовно того, що попередній договір, укладений між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ БСД-1 , не може бути розцінений як договір купівлі - продажу, суперечить висновкам Верховного Суду, викладені в постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, щодо правової кваліфікації договору від 07.05.2014 як договору купівлі - продажу, а не попереднього договору;

- судові рішення в межах справи № 910/7648/19 не стосувалися державної реєстрації права власності, адже предметом спору у даній справі було скасування записів про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень на спірне нерухоме майно.

Розпорядження № 09.1-08/3079/20 Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10987/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 р апеляційну скаргу у справі №910/10987/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Владимиренко С.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) справу №910/10987/18 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Владимиренко С.В.., Зубець Л.П., розгляд справи призначено на 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 05.10.2020 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 05.10.2020 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" в судове засідання 05.10.2020 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники третіх осбі , що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників третьої особи, що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

22.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (в подальшому - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", АТ "Укрексімбанк", Банк, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Укрпідшипник" (в подальшому - ПрАТ "Укрпідшипник", Позичальник) був укладений Кредитний договір № 15106К134 (далі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі 38 000 000,00 євро з кінцевим терміном погашення до 22.11.2011 та зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та розмірі, передбачених Кредитним договором.

У подальшому між сторонами Кредитного договору укладались додаткові угоди, якими сторони змінювали окремі умови Кредитного договору. Зокрема додатковою угодою № 15106К134-23 від 29.07.2010 сторони змінили кінцевий термін погашення кредиту та визначили його дату: 05.02.2016.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов`язання погашати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за управління кредитом, а також інші платежі за Кредитним договором (пункти 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 статті 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 та пункт 5.1 статті 5 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 7.2 статті 7 Кредитного договору у разі невиконання зобов`язань згідно з підпунктами 3.4.1, 3.5.1 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку пеню у валюті кредиту. У разі невиконання зобов`язань згідно з пунктами 4.1, 7.5 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у пункті 3.2 Кредитного договору.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому слід зазначити, що ст. 1069 Цивільного кодексу України визначені умови кредитування рахунку, зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 ст. 546 та ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 Цивільного кодексу України).

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006, між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-банк" (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 151110Z25 від 27.01.2010 (далі по тексту - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 27.01.2010 та зареєстрований в реєстрі за № 54.

Відповідно до пункту 1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно Іпотекодавця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 (далі по тексту - предмет іпотеки, спірне майно), а саме: двокімнатна квартира № 1, загальною площею 194,20 кв.м, житловою площею 110,70 кв.м; двокімнатна квартира № 2, загальною площею 186,50 кв.м, житловою площею 84,80 кв.м.

Право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджено свідоцтвами про право власності від 27.08.2009 (САС № 746737) та від 27.08.2009 (САС № 746738), виданими Головним управлінням житлового забезпечення міста Києва.

27.01.2010 на підставі Іпотечного договору в Єдиному державні реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек була здійснена реєстрація обтяження: заборони на відчуження спірного майна (предмета іпотеки).

Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Іпотечного договору, у разі невиконання Позичальником умов Кредитного договору та/або невиконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору позивач має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

У пункті 1.1 статті 1, підпункті 2.1.5 пункту 2.1 статті 2 Іпотечного договору сторони передбачили право Банку за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії, пеню, неустойку, витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, та інші платежі.

Обставини виконання сторонами умов Кредитного договору були предметом судового дослідження під час розгляду Господарським судом Донецької області справи № 905/1480/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" до Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" та поручителів: ПАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вістек", ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів", ПАТ "Костянтинівський металургійний завод", про стягнення заборгованості за Кредитним договором. При цьому, господарські суди під час розгляду зазначеної справи № 905/1480/15 встановили обставини невиконання Позичальником за Кредитним договором своїх зобов`язань.

За результатом розгляду справи № 905/1480/15 Господарський суд Донецької області рішенням від 26.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016, частково задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за первісним позовом. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" 38 000 000,00 євро заборгованості за кредитом, 3 187 314,74 євро процентів за користування кредитом, 538 795,68 грн комісії за управління кредитною лінією, 86 994,28 грн пені за прострочення за комісією, 17 331,65 євро три відсотки річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою процентів кредиту, 4 910,56 грн три відсотки річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії та 72 381,59 грн витрат зі сплати судового збору.

Отже факти, встановлені судом у рішенні по справі № 905/1480/15, щодо кредитних правовідносин за участю АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Укрпідшипник", зокрема обставини про наявність невиконаних зобов`язань, є в силу вимог статті 75 ГПК України преюдиційними для цієї справи (№ 910/10987/18) та не потребують повторного доведення.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.01.2018 відкрито провадження у справі № 905/3071/17 про банкрутство ПрАТ "Укрпідшипник".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.05.2018 у справі № 905/3071/17 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Укрпідшипник", до якого включив вимоги 41-го кредитора. Згідно з пунктом 43 частини 1 резолютивної частини зазначеної ухвали кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" були визнані частково у сумі 1 728 095 716,38 грн. такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2019 у справі № 905/3071/17 змінив пункт 43 частини 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 30.05.2018 та виклав його в іншій редакції, за змістом якої кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" були визнані частково на загальну суму 1 761 536 276,67 грн та такими, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

Господарський суд Донецької області постановою від 03.07.2018 у справі № 905/3071/17, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2019, припинив процедуру розпорядження майном боржника ПрАТ "Укрпідшипник", визнав боржника - ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора банкрута.

07.05.2014, між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк Актив-Банк (далі по тексту - ПАТ "КБ "Актив-Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синонім" (найменування якого в наступному змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірасол" та в подальшому на Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1") був укладений Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі по тексту - Попередній договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 593.

У Попередньому договорі сторони домовилися укласти основні договори купівлі-продажу нерухомого майна, за якими ПАТ "КБ "Актив-Банк" зобов`язалося передати у власність ТОВ "Синонім" нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору, зокрема: Основний договір № 3 - договір купівлі-продажу квартири № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з двох кімнат житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194,20 кв.м, а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (об`єкт № 3); та Основний договір № 4 - договір купівлі-продажу квартири № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з двох кімнат житловою площею 84,80 кв.м, загальною площею 186,50 кв.м а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (об`єкт № 4).

У пункті 6.6 Попереднього договору сторони погодили, що основні договори укладаються між сторонами та нотаріально посвідчуються після отримання та на підставі письмової згоди АТ "Укрексімбанк" на продаж покупцю, зокрема, об`єктів, які є предметом іпотечного договору № 151110Z25 від 27.01.2010.

При укладенні Попереднього договору сторони погодили всі умови Основних договорів, в тому числі Основних договорів № 3, № 4, які викладені в Додатках до Попереднього договору та є його невід`ємною частиною.

Предметом Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3, який викладений в Додатку № 3 до Попереднього договору та є його невід`ємною частиною, є (пункт 1.1): Квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194, 20 кв.м, та належить на праві власності Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 27 серпня 2009 року, Серія САС № 746737, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, що записано у реєстрову книгу № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості, зазначеної в п. 1.1.1 Договору.

Предметом Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4, який викладений в Додатку № 4 до Попереднього договору та є його невід`ємною частиною, є (пункт 1.1): Квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 кв.м, загальною площею 186,50 кв.м. та належить на праві власності Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 27 серпня 2009 року, Серія САС № 746738, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, що записано у реєстрову книгу № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості, зазначеної в п. 1.1.1 Договору.

Відповідно до пунктів 2.6 Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3 та Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4, які викладені в Додатку № 3 та Додатку № 4 до Попереднього договору та є його невід`ємною частиною, право власності на Об`єкт виникає у Покупця з дня державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України.

Проте основні договори щодо купівлі-продажу нерухомого майна не були укладені між ТОВ "Синонім" (після зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "Мірасол", а в подальшому - ТОВ "БСД-1") та ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на підставі постанови правління Національного банку України від 02.09.2014 №545 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" до категорії неплатоспроможних", прийнято рішення від 02.09.2014 №79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", відповідно до якого з 03.09.2014 у ПАТ "КБ "Актив-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 23.12.2014 №838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 24.12.2014 №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким була розпочата процедура ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк".

24.12.2014 спірне нерухоме майно було включене до ліквідаційної маси ПАТ "КБ "Актив-Банк".Банк звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича з заявою про кредиторські вимогами від 26.01.2015 №010-05/443.

Зокрема, Банк просив включити його кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк" як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого майна згідно з іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z24 та Іпотечним договором №151110Z25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 в адміністративній справі №826/10402/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, за позовом Банка до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк", треті особи - Фонд, ПрАТ "Завод Напівпровідників", ПрАТ "Укрпідшипник", Національний банк України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволений частково та зобов`язано, зокрема, уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку ПАТ "КБ "Актив-Банк" включити до реєстру акцептованих вимог ПАТ "КБ "Актив-Банк" вимогу Банка у сумі 36 700 євро та 210 703,67 грн., яка підлягає позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що буде отримано від реалізації іпотечного майна.

На підставі зазначеного рішення адміністративного суду до складу кредиторських вимог ПАТ "КБ "Актив-Банк" включені вимоги Банка до ПрАТ "Укрпідшипник" за Кредитним договором у сумі 36 700 євро та 210 703,67 грн., які забезпечені майном ПАТ "КБ "Актив-Банк" як майнового поручителя за Іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z24 та Іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z25. 19.02.2019 ПАТ "КБ "Актив-Банк" сплатило на користь Банка кошти у сумі 915 332,44 грн., що є еквівалентом 36 700 євро за курсом Національного банку України, та 210 703,67 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації майна за іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z24 та Іпотечним договором №151110Z25, що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2019 №24944.

Банком було повернуто ПАТ "КБ "Актив-Банк" кошти у сумі 915 332,44 грн., перераховані платіжним дорученням від 19.02.2019 №24944.

Платіжним дорученням від 06.03.2019 №36930 ПАТ "КБ "Актив-Банк" повторно сплатило на користь Банку кошти у сумі 915 332,44 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації іпотечного майна за іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z24 та Іпотечним договором від 27.01.2010 №151110Z25. Таким чином, за рахунок коштів, виручених ПАТ "КБ "Актив-Банк" від продажу нерухомого майна ТОВ "БСД-1", яке було предметом іпотеки за Іпотечним договором, ПАТ "КБ "Актив-Банк" в процедурі ліквідації сплатило кошти Банку в рахунок погашення кредиторських вимог за Кредитним договором, які підлягають позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що отримана від реалізації іпотечного майна.

Також, матеріалами справи підтверджується, що Господарський суд міста Києва рішенням від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, задовольнив позов ТОВ "Мірасол" (нове найменування - ТОВ "БСД-1") до ПАТ "КБ "Актив-Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Укргазбанк", Національний банк України, ТОВ "Сонас", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, визнав укладеними та дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом Іпотечного договору.

Визнано укладеними та дійсними:

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3: квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м. загальною площею 194,20 кв.м;

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4: квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 кв.м. загальною площею 186,50 кв.м.

При цьому в межах розгляду справи № 910/21911/14 встановлено, що АТ "Укрексімбанк" повідомило ПАТ "КБ Актив-Банк" листом № 193-01/4630 від 21.07.2014 про прийняття рішення щодо надання згоди на відчуження нерухомого майна (предмета іпотеки) за ринковою вартістю, але не нижче заставної вартості зазначеного майна, без припинення обтяження даного майна іпотекою та за умови надання Національним банком України згоди на таке відчуження.

10.06.2016 ТОВ "Мірасол" (яке змінило найменування на ТОВ "БСД-1") на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнаних укладеними та дійсними на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, що набрало законної сили після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- право власності ТОВ "Мірасол" (нове найменування ТОВ "БСД-1") на квартиру № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194,20 кв.м, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2016 за № 14922297, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 945308080000;

- право власності ТОВ "Мірасол" (нове найменування ТОВ "БСД-1") на квартиру № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194,20 кв.м, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2016 за № 14922634, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 945326280000.

Згідно з наявної в матеріалах справи інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.02.2019, підставою виникнення права власності ТОВ "Мірасол" та спірне майно зазначено рішення суду 910/21911/14, видане 24.12.2015, видавник Господарський суд міста Києва, яке станом на момент державної реєстрації права власності вказаної особи (10.06.2016) набрало законної сили в розумінні вимог процесуального законодавства і було не скасованим.

11.06.2016 між ТОВ "Мірасол" (яке змінило найменування на ТОВ "БСД-1"), як продавцем, та ТОВ "Сонас", як покупцем, були укладені:

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровано в реєстрі за № 286, на підставі якого передано у власність ТОВ "Сонас" нерухоме майно: квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194,20 кв.м;

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровано в реєстрі за № 287, на підставі якого передано у власність ТОВ "Сонас" нерухоме майно: квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 кв.м, загальною площею 186,50 кв.м.

11.06.2016 державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лілеєва М.М. здійснила державну реєстрацію прав на нерухоме майно (двокімнатні квартири), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, за ТОВ "Сонас", індексний номер записів про право власності №14927583 та №14927624.

Вищий господарський суд України постановою від 03.08.2016 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи № 910/21911/14, Господарський суд міста Києва рішенням від 30.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017, позовні вимоги задовольнив повністю, визнав дійсними та укладеними договори купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, на умовах, зазначених в резолютивній частині рішення.

Вищий господарський суд України постановою від 18.10.2017 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі № 910/21911/14, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи № 910/21911/14, Господарський суд міста Києва рішенням від 28.11.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, позовні вимоги задовольнив повністю, визнав дійсними та укладеними договори купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, на умовах, зазначених в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд постановою від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського від 17.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017.

При цьому Верховний Суд у постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14 дійшов висновку щодо правової кваліфікації Попереднього договору саме як договору купівлі-продажу, а саме:

- назва договору попередній договір в даному випадку не відповідає змісту договору та дійсним правовідносинам, що склались між сторонами, а тому перевага при з`ясуванні сутності зобов`язання, яке виникло з цього договору, має надаватися умовам договору про права та обов`язки сторін у їх сукупності (пункт 38 зазначеної постанови);

- сторонами було укладено не попередній договір в межах передбаченої ст. 635 Цивільного кодексу України правової конструкції, а договір купівлі-продажу у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (пункт 40 зазначеної постанови).

В свою чергу, 19.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи:

- про державну реєстрацію припинення права власності ТОВ "Сонас" на спірне майно, а саме про припинення записів № 14927624 (щодо квартири № 1), підстави державної реєстрації: "постанова, серія та номер: 910/21911/14, виданий 03.08.2016, видавник: Вищий господарський суд України", № 14927583 (щодо квартири № 2), підстави державної реєстрації: "постанова, серія та номер: 910/21911/14, виданий 03.08.2016, видавник: Вищий господарський суд України";

- про державну реєстрацію права власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на спірне майно: № 30363826 (щодо квартири № 1), підстава виникнення права власності: "свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 27.08.2009, видавник: Київська міська державна адміністрація", № 30364512 (щодо квартири № 2), підстава виникнення права власності: "свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 27.08.2009, видавник: Київська міська державна адміністрація".

Наведені обстави підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №157977137 від 28.02.2019, №157980354 від 28.02.2018 та №156839737 від 19.02.2019, №156816744 від 19.02.2019 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 04.03.2019 ТОВ "БСД-1" здійснило державну реєстрацію права власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, яке набрало законної сили після проголошення постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, які залишені змін постановою Верховного Суду від 26.09.2018, та яким Договори купівлі-продажу нерухомого майна визнані укладеними та дійсними, зокрема:

- Договір купівлі-продажу квартири № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м, загальною площею 194,20 кв.м;

- Договір купівлі-продажу квартири № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 кв.м, загальною площею 186,50 кв.м.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що власником спірного майна до 04.03.2019 в розумінні вимог ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень був саме ПАТ "КБ "Актив-Банк":

- квартира № 1 належала ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі Свідоцтва про право власності від 27 серпня 2009 року, Серія САС № 746737, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- квартира № 1 належала ПАТ "КБ "Актив-Банк" підставі Свідоцтва про право власності від 27 серпня 2009 року, Серія САС № 746738, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відомості про це були відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 19.02.2019.

Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верховного Суду від 26.09.2018, та не підлягають доказуванню в цій справі на підставі ст. 75 ГПК України.

Як зазначено у рішенні господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, є неспроможними доводи відповідача (ПАТ "КБ "Актив-Банк") про те, що станом на день розгляду справи він не є власником майна, що є предметом спірних договорів купівлі-продажу, оскільки позивач (ТОВ "БСД-1") 10.06.2016 здійснив державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, яке було в подальшому скасоване та, відповідно, не породило жодних юридичних наслідків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 910/21911/14.

Отже факти, встановлені судом у справі № 910/21911/14, щодо права власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на спірне майно станом на день розгляду справи № 910/21911/14, в силу вимог статті 75 ГПК України є преюдиційними для даної справи № 910/10987/18 та не потребують повторному доказуванню.

Також, відповідно до п. 6.8 Попереднього договору, Покупець сплачує Продавцю за Об`єкт № 1, Об`єкт № 2, Об`єкт № 3, Об`єкт № 4 договірну ціну в національній валюті України, яка за усі зазначені Об`єкти разом складає 60 000 000 гривень на умовах, зазначених в Попередньому договорі та Основному договорі № 1, Основному договорі № 2, Основному договорі № 3, Основному договорі № 4.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верховного Суду від 26.09.2018, встановлено, що вартість нерухомого майна за Попереднім договором у розмірі 60 000 000 грн. сплачена ТОВ "БСД-1" на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк" у повному обсязі.

Зазначені обставини не підлягають доказуванню у цій справі на підставі ст. 75 ГПК України.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України № 545 від 02.09.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" до категорії неплатоспроможних", прийняла рішення № 79 від 02.09.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", відповідно до якого з 03.09.2014 запровадила в ПАТ "КБ "Актив-Банк" тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 838 від 23.12.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 158 від 24.12.2014 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким була розпочата процедура ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Отже, з 24.12.2014 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк"), з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

Частиною 2 статті 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") визначено, що до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.

Частиною 4 статті 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") визначено, що інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Частиною 3 статті 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") визначено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. У разі якщо обсяг коштів від реалізації заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом.

Також, розділом V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") врегульовано дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації, а саме:

- пункт 2.6: Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку;

- пункт 2.17: Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня її призначення вживає таких заходів формування ліквідаційної маси банку та здійснення оцінки майна банку згідно з цим Положення;

- пункт 4.1: Заходи із задоволення вимог кредиторів: з дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів.

- пункт 4.14: Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені в шестимісячний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією;

- пункт 4.15: до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, передбачених законами, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

При цьому, в матеріалах справи наявне рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 112/15 від 21.05.2015 (виписка з протоколу засідання виконавчої дирекції), згідно якого затверджено ліквідаційну масу ПАТ "КБ "Актив Банк" станом на 01 березня 2015 року: балансова вартість (без врахування резервів та переоцінки) - 5 246 293 928,23 грн.; оціночна вартість - 649 863 495,22 грн.

Після затвердження інвентаризації активів банку та акту формування ліквідаційної маси, у результаті проведеної роботи, були виявленні активи, що не були включені до складу ліквідаційної маси Банку (основні засоби, кредити, дебіторська заборгованість).

У зв`язку з виявленням майна, що не було включено до ліквідаційної маси та на підставі п. 4.14 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") з метою достовірності переліку майна Банку, що входить до його ліквідаційної маси, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив Банк" було складено акт про формування ліквідаційної маси станом на 01.03.2015 з урахуванням змін на 01.11.2016, який затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 668 від 23.02.2017.

При цьому, до складової ліквідаційної маси станом на 01.03.2015, з урахуванням змін на 01.11.2016 ввійшли основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, необоротні активи утримувані для продажу балансовою вартістю 280 067 087,37 грн. В тому числі до складу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, необоротних активів, утримуваних для продажу, у складі ліквідаційної маси ПАТ "КБ "Актив-Банк" станом на 01.03.2015 з урахуванням змін на 01.11.2016 входили квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3; квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, про що зокрема, зазначено у листі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27-3427/20 від 04.03.2020.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 04.03.2019 спірне майно (квартира 31 та квартира № 2) за адресою м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, перебувало у складі ліквідаційної маси ПАТ "КБ "Актив-Банк", і вказане майно, як актив банку в розумінні приписів Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") та розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (в редакції, чинній на момент запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк"), перебувало у складі відповідної ліквідаційної маси в розумінні вимог ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, яке набрало законної сили після проголошення постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, які залишені змін постановою Верховного Суду від 26.09.2018, та яким Договори купівлі-продажу нерухомого майна визнані укладеними та дійсними.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 27.12.2014 в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" та оприлюднено інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів, внаслідок чого АТ "Укрексімбанк" звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича з Заявою з кредиторськими вимогами № 010-05/443 від 26.01.2015, в якій просило включити його кредиторські вимоги на загальну суму 39 502 135,99 євро, 345 689,39 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк" як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого майна згідно з іпотечним договором №151110Z24 від 27.01.2010 та іпотечним договором №151110Z25 від 27.01.2010.

Повідомленням-вимогою № 922/11 від 26.03.2015 уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченко Олександр Володимирович повідомив про відмову у задоволенні кредиторських вимог AT Укрексімбанк до ПАТ "КБ "Актив-Банк" на суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів та 418 769,39 грн. на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв`язку з подачею вимог з пропуском встановленого чинним законодавством строку.

АТ "Укрексімбанк" зверталося до ПАТ КБ Актив-Банк та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами щодо включення його кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що підтверджується також листами від 01.04.2015 № 010-05/2208, від 21.04.2015 № 010-05/2765, від 24.04.2015 № 010-05/2861.

Електронним повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.04.2015 № 09-9773/15, Фонд доручив уповноваженій особі на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" негайти внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, включивши АТ "Укрексімбанк" до реєстру для затвердження виконавчою дирекцією Фонду.

AT "Укрексімбанк" звернулося до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича, в якому просило визнати дії ПАТ "КБ "Актив-Банк" протиправними і зобов`язати його включити кредиторські вимоги на загальну суму 39685654,33 євро, 24496,46 доларів та 418769,39 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого майна згідно з іпотечним договором №151110Z24 від 27.01.2010 та іпотечним договором №151110Z25 від 27.01.2010, та окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги, як такі, що забезпечені заставою майна ПАТ "КБ "Актив-Банк" згідно з іпотечними договорами від 27.01.2010 № 151110Z24 та № 151110Z25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 в адміністративній справі № 826/10402/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, за позовом АТ "Укрексімбанк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк", треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПрАТ "Завод Напівпровідників", ПрАТ "Укрпідшипник", Національний банк України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволений частково. Зобов`язано, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "КБ "Актив-Банк" включити до реєстру акцептованих вимог ПАТ "КБ "Актив-Банк" вимогу АТ Укрексімбанк в сумі 36700,00 євро та 210703,67 гривень, яка підлягає позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що буде отримано від реалізації іпотечного майна.

До складу кредиторських вимог ПАТ "КБ "Актив-Банк" включені вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Укрпідшипник" за Кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006 в сумі 36700,00 євро та 210703,67 гривень, які забезпечені майном ПАТ "КБ "Актив-Банк" як майнового поручителя за Іпотечними договорами № 151110Z24 від 27.01.2010 та № 151110Z25 від 27.01.2010.

В подальшому, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 в адміністративній справі та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 № 826/10402/15 скасовані постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2020. Провадження у справі № 826/10402/15 закрито.

Суд апеляційної інстанції враховує, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 в адміністративній справі №826/10402/15 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 були скасовані постановою Верховного Суду від 23.01.2020, проте, суд при вирішенні спору у даній справі враховує, що судові акти були скасовані виключно з тих підстав, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому наявні підстави для закриття провадження в адміністративній справі.

Матеріали справи свідчать, що 02.04.2018 АТ "Укрексімбанк" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "КБ "Актив-Банк" в особі уповановаженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Андрія Миколайовича про зобов`язання вчинити дії, а саме включити кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" на загальну суму 39 265 909,09 євро та 284119,25 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк", як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) та підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого (іпотечного) майна згідно з іпотечними договорами №№ 151110Z24, 151110Z25 від 27.01.2010.

Позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" обґрунтовані невиконанням ПрАТ "Укрпідшипник" умов Кредитного договору № 15106К134 від 22.11.2006 та укладенням ПАТ "КБ "Актив-Банк" як майновим поручителем іпотечних договорів №№ 151110Z24, 151110Z25 від 27.01.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3951/18.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2846 від 22.10.2018 "Про позачергове задоволення вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк" погоджено здійснення позачергового задоволення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк", шляхом часткового задоволення кредиторських вимог у розмірі 915 332,44 грн., шляхом перерахування коштів в безготівковій формі з накопичувального рахунку ПАТ "КБ "Актив-Банк" в сумі 915 332,44 грн., без ПДВ. Позачергове задоволення кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" здійснювати за рахунок коштів, що надійшли до ПАТ "КБ "Актив-Банк" в процесі реалізації майна, майнові права за яким передано в заставу АТ "Укрексімбанк".

На звернення ПАТ "КБ "Актив-Банк" від 24.10.2018 № 1011/01, АТ "Укрексімбанк" листом від 28.11.2018 № 176-00/6905 повідомило реквізити з метою погашення заборгованості ПрАТ "Укрпідшипник" за Кредитним договором від 22.11.2006 № 15106К134.

За рахунок коштів, виручених від продажу спірного майна, які надійшли від ТОВ "БСД-1" ПАТ "КБ "Актив-Банк" задовольнило вимоги АТ "Укрексімбанк", які були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Платіжним дорученням № 24944 від 19.02.2019 ПАТ "КБ "Актив-Банк" сплатило на користь АТ "Укрексімбанк" кошти в сумі 915 332,44 грн., що дорівнює 36 700,00 євро за курсом Національного банку України та 210 703,67 гривень, в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації іпотечного майна за Іпотечними договорами № 151110Z24 від 27.01.2010 та № 151110Z25 від 27.01.2010.

АТ "Укрексімбанк" повернуто на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк" кошти в сумі 915 332,44 грн., перераховані платіжним дорученням № 24944 від 19.02.2019.

Платіжним дорученням № 36930 від 06.03.2019 ПАТ "КБ "Актив-Банк" повторно сплатило на користь АТ "Укрексімбанк" кошти в сумі 915 332,44 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації іпотечного майна за Іпотечними договорами № 151110Z24 від 27.01.2010 та № 151110Z25 від 27.01.2010.

Таким чином, за рахунок коштів, виручених ПАТ "КБ "Актив-Банк" від продажу нерухомого майна на користь ТОВ "БСД-1", яке було предметом іпотеки за Іпотечними договорами № 151110Z24 від 27.01.2010 та № 151110Z25 від 27.01.2010 , ПАТ "КБ "Актив-Банк" в процедурі ліквідації сплатило кошти на користь АТ "Укрексімбанк" в рахунок погашення кредиторських вимог за Кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006, які підлягають позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що отримана від реалізації іпотечного майна.

Також, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2020 у справі № 910/3951/18 задоволена заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про залишення позовної заяви без розгляду та позовна заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Андрія Миколайовича та Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про зобов`язання вчинити дії - залишена без розгляду.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник посилається зокрема на те, що Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 в адміністративній справі №826/10402/15 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 були скасовані постановою Верховного Суду від 23.01.2020, проте, суд при вирішенні спору у даній справі враховує, що судові акти були скасовані виключно з тих підстав, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому наявні підстави для закриття провадження в адміністративній справі. В свою чергу, обставини перерахування ПАТ "КБ "Актив-Банк" платіжним дорученням від 06.03.2019 №36930 на користь Банку коштів у сумі 915 332,44 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації іпотечного майна, зокрема, за Іпотечним договором, як і знаходження вказаних коштів на депозитному рахунку нотаріуса, жодним чином не спростовує як факт сплати ПАТ "КБ "Актив-Банк" відповідної суми коштів, так і обставини сплати вказаних коштів в процедурі ліквідації, а також жодним чином не обмежує отримувача коштів реалізувати свої права на їх отримання.

Також, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо). Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк") майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. У разі якщо обсяг коштів від реалізації заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом.

Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації врегульовані Розділом V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк"). Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку (п. 2.6 Положення). Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня її призначення вживає таких заходів: формування ліквідаційної маси банку та здійснення оцінки майна банку згідно з цим Положення (п. 2.17 Положення). З дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (п. 4.1 Положення). Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені в шестимісячний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією (п. 4.14 Положення). До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, передбачених законами, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо) (п. 4.15 Положення). Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. У разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна для задоволення вимог заставодержателя незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленому Законом (п. 12.14 Положення).

Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд апеляційної інстанції стосовно моменту набуття права власності ТОВ "БСД-1" (попередні найменування - ТОВ "Синонім", ТОВ "Мірасол") на спірне майно, слід зазначити наступне.

Позивач посилається у апеляційній скарзі на те, що саме 21.07.2014 - є датою набуття права власності ТОВ "БСД-1" (попередні найменування - ТОВ "Синонім", ТОВ "Мірасол"), яку позивач пов`язує з відкладальною обставиною, визначеною Попереднім договором.

В свою чергу, для встановлення правомочності власника нерухомого майна необхідно встановити як підстави, так і момент набуття права власності на майно, оскільки відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Це узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, в якій зазначено (пункти 93, 94), що право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 Цивільного кодексу України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін; для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 Цивільного кодексу України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти (постанова Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17).

У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, постанові Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 906/941/17, постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/1296/19, постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 647/1771/15-ц.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у справі № 910/21911/14 не міститься висновків стосовно підтвердження та визначення моменту переходу права власності від ПАТ "КБ "Актив-Банк" до ТОВ "БСД-1", а лише зазначено висновок про визнання укладеними та дійсними договорів між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "БСД-1" у судовому порядку на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України.

При цьому, умовами п. 2.6 договорів купівлі - продажу (кваліфікованих як таких в межах розгляду справи № 910/21911/14) право власності на спірне майно виникає у ТОВ "БСД-1" (попередні найменування - ТОВ "Синонім", ТОВ "Мірасол"), як у покупця, з дня державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, і як підтверджується наявними матеріалами прави, державна реєстрація права власності була проведена 04.03.2019.

Стосовно державної реєстрації права власності ТОВ "Мірасол" ( яке в подальшому змінило назву на ТОВ БСД-1 ) на спірне майно, яка була проведена 10.06.2016, суд апеляційної інстанції враховує, що державна реєстрація права власності 10.06.2016 відбулась на підставі судового рішення, яке було скасовано, а саме рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, яке залишено без змін в апеляційному порядку, проте скасовані в касаційному поряду з направленням справи на новий розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що реєстраційні дії щодо права власності ТОВ "Мірасол" первісно вчинено не на підставі договорів купівлі-продажу, а на підставі судового рішення від 24.12.2015 у справі №910/21911/14, яке набрало законної сили внаслідок прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, які в подальшому були скасовані в касаційному порядку з передачею справи на новий розгляд, а тому державна реєстрація, проведена 10.06.2016, не створила/не визначила/не встановила жодних правових наслідків, у зв`язку з чим ТОВ "Сонас" набуло майно на підставі договорів купівлі - продажу від 11.06.2016, укладеного з ТОВ "Мірасол", тобто у особи, яка не мала майнових прав на його відчуження, обумовлених ст. 319, ст. 328 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ Сонас не є належним відповідачем у справі, оскільки ТОВ Сонас набуло майно у ТОВ БСД-1 , тобто у особи, яка не мала права на його відчуження, зокрема і за укладеними правочинами купівлі - продажу.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, якщо майно відчужено поза волею власника, то право власності на майно не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребувано. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

За змістом норми п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс16. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 № 6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 907/544/14 та від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15.

Оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 в подальшому було скасоване судом касаційної інстанції, таке судове рішення не породжує правових наслідків, а тому ТОВ "Мірасол" (нове найменування ТОВ "БСД-1") не набуло права на відчуження майна на користь ТОВ "Сонас", а тому ТОВ "Сонас", як добросовісний набувач, не набуло право власності на спірне нерухоме майно в силу норм ст. 330 Цивільного кодексу України.

Наведені обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верховного Суду від 26.09.2018, та не підлягають доказуванню в цій справі на підставі ст. 75 ГПК України.

Як зазначено у рішенні господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, є неспроможними доводи відповідача (ПАТ "КБ "Актив-Банк") про те, що станом на день розгляду справи він не є власником майна, що є предметом спірних договорів купівлі-продажу, оскільки позивач (ТОВ "БСД-1") 10.06.2016 здійснив державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, яке було в подальшому скасоване та, відповідно, не породило жодних юридичних наслідків. Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 910/21911/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Аналогічна норма передбачена ст. 28 Закону України "Про заставу", відповідно до якої застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ БСД-1 (попереднє найменування ТОВ Синонім ) були укладені до віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Натомість моментом набуття права власності на нерухоме майно та виникнення правомочності власника є не момент укладення договору або визнання його дійсним, а момент державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно відповідно до закону.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "БСД-1" здійснило державну реєстрацію права власності на спірне майно 04.03.2019, коли ПАТ "КБ "Актив-Банк" перебував в процедурі ліквідації. До цього моменту спірне майно перебувало у складі ліквідаційної маси банку відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і власником спірного майна до 04.03.2019 в розумінні вимог ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень був саме ПАТ "КБ "Актив-Банк".

При цьому, державна реєстрація права власності ТОВ "БСД-1" на спірне майно здійснена після ухвалення Верховним Судом остаточного рішення по справі № 910/21911/14, що також відбулося в період перебування ПАТ "КБ "Актив-Банк" в процедурі ліквідації, і саме за наслідками касаційного розгляду справи за здійсненою кваліфікацію Попереднього договору саме як договору купівлі-продажу спірного майна між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ БСД-1 , здійснено державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно саме за кваліфікованою правовою природою правовідношення купівлі - продажу згідно ст. 655 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що саме попередній договір, як правовідношення, в момент його укладення, а також в момент настання відкладальної обставини у вигляді згоди іпотекодержателя АТ "Укрексімбанк" (21.07.2014) - не створив підстав для виникнення та переходу права власності на спірне майно до ТОВ "Синонім" (нове найменування - ТОВ "БСД-1"), у зв`язку чим у період з 07.05.2014 по 26.09.2018 (тобто до здійснення судом касаційної інстанції відповідної кваліфікації укладеного правочину саме як правочину купівлі - продажу) попередній договір не міг бути підставою для державної реєстрації права власності на спірне майно, а фактично реалізація спірного майна відбулася за наслідками судового рішення суду касаційної інстанції, а момент переходу права власності на спірне нерухоме майно відбувся в часі в період, коли ПАТ "КБ "Актив-Банк" перебувало в процедурі ліквідації, а кошти, виручені від продажу спірного майна, направлені на задоволення вимог АТ "Укрексімбанк", що включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк".

При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Попередній договір, укладений ПАТ КБ Актив-Банк і ТОВ БСД-1 , не може бути розцінений як договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки судом першої інстанції помилково не враховано висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.09.2018 у справі №910/21911/14 про те, що в даному випадку сторонами було укладено не попередній договір в межах передбаченої статтею 635 Цивільного кодексу України правової конструкції, а договір купівлі-продажу у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що майно, яке є предметом Попереднього договору (кваліфікованого саме як договір купівлі - продажу), в силу встановленого судовим рішенням правовідношення є таким, що підлягало включенню до ліквідаційної маси ПАТ "КБ "Актив-Банк", оскільки станом на дату введення процедури ліквідації ТОВ "БСД-1" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" мали укласти основні договори купівлі-продажу цього майна.

Згідно із ст.ст. 50, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк"), до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Враховуючи те, що станом на день початку процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" право власності на спірне майно належало банку, зазначене майно правомірно було включене до складу ліквідаційної маси банку.

Відмовляючи в позові в цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що з 24.12.2014 у відповідності до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб втратило чинність обтяження майна, переданого в іпотеку Банку за Іпотечним договором, станом на день прийняття рішення з даної справи обтяження не зареєстроване, і, отже, звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання ПАТ "Укрпідшипник" зобов`язань за Кредитним договором, є неможливим у зв`язку з зняттям обтяження з такого майна, наслідком чого є відсутність переходу прав і обов`язків іпотекодавця до ТОВ "БСД-1".

При цьому, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі, дійшов висновку що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки припинення іпотеки за Іпотечним договором відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 904/9583/17 міститься висновок зокрема про те, що продаж предметів застави в ліквідаційній процедурі боржника, яка вводиться судом у справі про банкрутство та за наслідками якої припиняються повноваження органів управління боржника, визначені його установчими документами, є одним із способів примусового продажу заставного майна, який припиняє дію застави згідно зі ст. 28 Закону України "Про заставу".

Отже, у розглядуваній справі в контексті спірних правовідносин сторін, має місце складний юридичний факт (юридичний склад), що є підставою припинення іпотеки на підставі абзацу третього частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", а саме:

- перехід права власності від ПАТ "КБ "Актив-Банк" до ТОВ "БСД-1"на предмет іпотеки за наслідками остаточного судового рішення суду касаційної інстанції у справі № 910/21911/14;

- перебування ПАТ "КБ "Актив-Банк" у процедурі ліквідації на момент переходу права власності на предмети іпотеки;

- реалізація предмету іпотеки (перехід права власності на предмет іпотеки) в ліквідаційній процедурі ПАТ "КБ "Актив-Банк";

- задоволення вимог АТ "Укрексімбанк" в обсязі визнаних ПАТ "КБ "Актив-Банк" кредиторських вимог за результатом реалізації предмету іпотеки.

Отже, враховуючи, що реалізація спірного майна відбулася 04.03.2019 під час ліквідаційної процедури іпотекодавця ПАТ "КБ "Актив-Банк", а грошові кошти від такої реалізації були спрямовані на задоволення вимог іпотекодержателя АТ "Укрексімбанк", іпотека за Іпотечним договором № 151110Z25 від 27.01.2010 припинилась в силу закону, а датою припинення іпотеки є 04.03.2019.

Доводи скаржника про те, що сплачені ПАТ "КБ "Актив-Банк" кошти внесені ним в депозит нотаріуса, як такі, що отримані без достатніх правових підстав - є необґрунтованими, оскільки підставою для включення вимог АТ "Укрексімбанк" до реєстру акцептованих вимог кредиторів є Заява з кредиторськими вимогами № 010-05/443 від 26.01.2015, подана АТ "Укрексімбанк" в процедурі ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк", а сума кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до ПАТ "КБ "Актив-Банк", які підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від реалізації іпотечного майна, стосується правовідносин між АТ "Укрексімбанк" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" та не стосується взаємовідносин між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "БСД-1" в контексті даного спору.

Викладене вище унеможливлює застосування у цій справі норми статті 23 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БСД-1" було подано на стадії касаційного розгляду справи науково-правовий експертний висновок № 004/Л/2019 від 15.11.2019 щодо припинення іпотеки як правового наслідку переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця (продавця), що перебуває у процедурі ліквідації, до третьої особи (покупця) за договором купівлі-продажу, наданий віце-президентом Національної академії правових наук України - керівником Київського регіонального центру, академіком Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України ОСОБА_3 . Відповідно до зазначеного висновку перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця (продавця), що перебуває у процедурі ліквідації, до третьої особи (покупця) за договором купівлі-продажу є підставою припинення іпотеки на підставі абзацу третього частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі статтею 109 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції на підставі статті 109 Господарського процесуального кодексу України не здійснює оцінку вказаного висновку з огляду на те, що вказаний висновок не є доказом і не є обов`язковим для суду.

З огляду на викладене, оцінивши в сукупності наявні матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог,і зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі за наведених позивачем обгрунтувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають за мотивів, наведених у даній постанові.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, як такого, в якому було ухвалено правильне по суті рішення, але з підстав, викладених в цій постанові.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2020 р. у справі № 910/10987/18 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

3. Матеріали справи № 910/10987/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 12.10.2020р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.В. Владимиренко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення05.10.2020
Оприлюднено14.10.2020
Номер документу92170428
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/10987/18

Ухвала від 12.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 13.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 01.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Постанова від 05.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Постанова від 09.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Ухвала від 16.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 14.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 17.08.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 28.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Рішення від 30.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Марченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні