Рішення

від 22.09.2020 по справі 904/3293/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3293/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд", с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 87 384 грн. 45 коп. за договором поставки від 25.02.2016 № 160225/1 в редакції додаткової угоди від 30.01.2017

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" заборгованість за поставлений товар у розмірі 87 384 грн. 45 коп., відповідно до умов договору поставки від 25.02.2016 № 160225/1 в редакції додаткової угоди від 30.01.2017. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Крім того, згідно із п. 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).

Надалі строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 01.08.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641), до 31.10.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760).

16.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що дійсно повинен був перерахувати позивачу кошти за поставлений товар у терміни, визначені у Специфікаціях. Однак, у зв»язку із скрутним фінансовим становищем відповідач не мав можливості вчасно розрахуватись за поставлений товар. Протягом травня - початку липня 2020 між сторонами велись телефонні переговори щодо погашення цієї заборгованості частинами, зі строком повного виконання зобов»язань - протягом 5 місяців. Відповідач стверджує, що позивач погодився на такі умови, після чого відповідач сплатив перший платіж у розмірі 20 000 грн. 00 коп. Але позивач, не зважаючи на існуючу домовленість, звернувся до суду з позовом про стягнення решти боргу. Крім того, у зв»язку з карантином та забороною на пересування в міському транспорті, працівники відповідача були вимушені взяти відпустку, внаслідок чого товариство не працювало протягом двох з половиною місяців. Отже, лише з липня 2020 відповідач мав можливість розпочати працювати та домовитись про оплату боргу частинами протягом 5 місяців. Водночас, відповідач знаходиться вже протягом двох років у дуже скрутному фінансовому становищі. Так, згідно з актами Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області: від 29.04.2020 відповідач порушив термін сплати податкових зобов»язань; від 14.05.2020 відповідачу нараховано штраф за несвоєчасне здійснення податкових платежів. Фінансова звітність станом на 31.03.2020 свідчить про отримання відповідачем незначного прибутку, який був повністю використаний на погашення обов»язкових платежів, комунальних платежів та виплату заробітної плати. Станом на 10.07.2020 відповідач має прострочену дебіторську заборгованість, внаслідок чого у нього недостатньо обігових коштів для своєчасного виконання всіх грошових зобов»язань (виплата заробітної плати, сплати обов»язкових платежів (податки та збори), виконання договірних зобов»язань). Між тим, відповідач вживає усіх можливих заходів щодо недопущення неналежного виконання договірних обов»язків контрагентів, здійснює дії, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема надсилає претензії та, у майбутньому, має намір звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості. Таким чином, стягнення одноразово суми боргу у справі призведе до дестабілізації роботи підприємства відповідача, у т.ч. щодо невиконання ним зобов»язань з обов»язкових платежів та виплати заробітної плати. Відповідач вважає, що існують об»єктивні підстави для розстрочення виконання рішення суду у разі стягнення заборгованості. До того ж, відповідач не погоджується із заявленою сумою гонорару адвоката та вважає її явно завищеною , просить зменшити суму за надання правової допомоги позивачу до 1 500 грн. 00 коп ., оскільки справа не є складною, для складання позовної заяви не був потрібен значний обсяг часу, враховуючи, що позов не потребує важких розрахунків або вивчення великої кількості документів. Відповідач просив суд: задовольнити клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі та розстрочити виконання рішення на 5 місяців рівними частинами, починаючи з дня винесення рішення; задовольнити частково позовні вимоги про стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. 00 коп ., в решті цих вимог відмовити.

23.07.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив , в якій він заперечував проти доводів відповідача щодо наявності домовленостей між сторонами про встановлення інших строків погашення боргу; щодо розстрочення виконання рішення суду. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Того ж дня, позивач подав до суду клопотання про стягнення додатково сплаченої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 700 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що 6 500 грн. 00 коп. - це сума вже сплаченого гонорару (винагороди) адвоката за надання обумовлених видів правової (правничої) допомоги, відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 12/20 від 03.06.2020, укладеного з АО "БАСТІОН", та Додатком № 1 до нього. Загальна сума договору про надання правової допомоги № 12/20 від 03.06.2020 становить 10 500 грн. 00 коп. Позивач, після відкриття провадження у справі та після отримання відзиву на позов, звернувся до адвокатів АО "БАСТІОН" з метою підготовки відповіді на відзив та сплатив АО "БАСТІОН" за це 700 грн. 00 коп. Просив задовольнити клопотання про стягнення додатково сплаченої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 700 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача загальну суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн. 00 коп., яка складається з попередньо сплаченої та заявленої суми витрат у позові - 6 500 грн. 00 коп. і 700 грн. 00 коп. додатково сплачених витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд зазначає, що заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача в порядку ст. 184 Господарського процесуального кодексу України або клопотання про продовження строку на надання таких заперечень відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.

Отже, слід вважати, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі та надані всі наявні докази на підтвердження вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв"язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару; строк оплати; наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи такі докази :

- копію договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016;

- копію додаткової угоди від 30.01.2017;

- копії Специфікацій № 63 від 06.11.2018, № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору;

- копії рахунків на оплату № 897 від 05.11.2018, № 919 від 12.11.2018, № 954 від 22.11.2018, № 962 від 26.11.2018, № 993 від 10.12.2018, № 190022 від 14.01.2019;

- копії видаткових накладних № 799 від 06.11.2018, № 812 від 12.11.2018, № 841 від 22.11.2018, № 853 від 27.11.2018, № 878 від 10.12.2018, № 16 від 14.01.2019;

- копії довіреностей № Дов-000305 від 06.11.2018, № Дов-000308 від 12.11.2018, № Дов-000321 від 22.11.2018, № Дов-000327 від 26.11.2018, № Дов-000341 від 10.12.2018, № Дов-000010 від 14.01.2019;

- копії платіжних доручень № 2967 від 28.02.2020, № 3133 від 03.06.2020.

Так, судом встановлено, що 25.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" (покупець) укладено договір поставки № 160225/1 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов»язується поставити та передати товар у власність покупцеві, а останній зобов»язується відповідно до умов договору прийняти товар і сплатити його вартість.

За умовами п. 1.2. договору ціна, кількість, асортимент товару, який є предметом договору, визначаються сторонами у Специфікаціях, які є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника , у терміни, узгоджені в Специфікаціях .

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачання товару (його окремої партії) покупцю здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів від дати підписання сторонами відповідної Специфікації до договору.

Постачання товару (його окремої партії) здійснюється на умовах: ЕХW - м. Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, 2б, згідно Правил Інкотермс-2000 (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору постачальник одночасно з товаром зобов»язаний надати покупцеві такі документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, сертифікат якості або відповідності, чи/або паспорт виробника, в залежності від асортименту товару. Податкову накладну продавець відправляє покупцю за допомогою засобів системи М.Е.Dос, з урахуванням умов, які стосуються реєстрації її в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 5.2. договору прийом товару за кількістю та якістю і документів згідно з п. 3.3. проводиться покупцем у момент одержання товару від постачальника. Покупець зобов»язаний перевірити асортимент, цілісність упаковки чи/або тари, пломб (якщо вони присутні), а також відсутність ознак пошкодження і псування товару, й, у випадку виявлення недоліків, негайно, до закінчення прийому, письмово заявити про це постачальнику. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем, а документи, передбачені п. 3.3, - йому переданими.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов»язань (п. 9.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.01.2017).

Специфікацією № 63 від 06.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 35 252 грн. 94 коп .; термін постачання - 06.11.2018; термін сплати - 14.02.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 63 від 06.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 35 252 грн. 94 коп. , що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 799 від 06.11.2018 (а.с. 16, 17).

Специфікацією № 64 від 12.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 36 961 грн. 80 коп. ; термін постачання - 12.11.2018; термін сплати - 20.02.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 64 від 12.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 36 961 грн. 80 коп. , що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 812 від 12.11.2018 (а.с. 22, 23).

Специфікацією № 65 від 22.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 9 273 грн. 24 коп. ; термін постачання - 22.11.2018; термін сплати - 02.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 65 від 22.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 9 273 грн. 24 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 841 від 22.11.2018 (а.с. 26, 27).

Специфікацією № 66 від 27.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 19 079 грн. 57 коп. ; термін постачання - 27.11.2018; термін сплати - 07.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 66 від 27.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 19 079 грн. 57 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 853 від 27.11.2018 (а.с. 30, 31).

Специфікацією № 67 від 10.12.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 6 034 грн. 92 коп. ; термін постачання - 10.12.2018; термін сплати - 20.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 67 від 10.12.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 6 034 грн. 92 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 878 від 10.12.2018 (а.с. 34, 35).

Специфікацією № 68 від 14.01.2019 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 6 034 грн. 92 коп. ; термін постачання - 14.01.2019; термін сплати - 24.04.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 68 від 14.01.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 6 034 грн. 92 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 16 від 14.01.2019 (а.с. 38, 39).

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару виконав частково, а саме: за Специфікацією № 63 від 06.11.2018 відповідач 28.02.2020 сплатив 5 252 грн. 94 коп., 03.06.2020 - 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 19, 20), у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за цією Специфікацією у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Специфікації № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору не оплачені взагалі.

Загальний розмір заборгованості з поставленого позивачем товару за Специфікаціями № 63 від 06.11.2018, № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору складає 87 384 грн. 45 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Враховуючи умови Специфікацій № 63 від 06.11.2018, № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору, строк оплати за видатковими накладними № 799 від 06.11.2018, № 812 від 12.11.2018, № 841 від 22.11.2018, № 853 від 27.11.2018, № 878 від 10.12.2018, № 16 від 14.01.2019 є таким, що настав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар за Специфікацією № 63 від 06.11.2018 у розмірі 25 252 грн. 94 коп.

Загальний розмір заборгованості з поставленого позивачем товару за Специфікаціями № 63 від 06.11.2018, № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору складає 87 384 грн. 45 коп.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 87 384 грн. 45 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню .

Крім того, у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач просив суд задовольнити клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі та розстрочити виконання рішення на 5 місяців рівними частинами, починаючи з дня винесення рішення.

В обґрунтування клопотання про розстрочку відповідач посилався на скрутне фінансове становище. Відповідач стверджує, що протягом травня - початку липня 2020 між сторонами велись телефонні переговори щодо погашення заборгованості частинами, зі строком повного виконання зобов»язань - протягом 5 місяців. Відповідач стверджує, що позивач погодився на такі умови, після чого відповідач сплатив перший платіж у розмірі 20 000 грн. 00 коп. Але позивач, не зважаючи на існуючу домовленість, звернувся до суду з позовом про стягнення решти боргу. Крім того, у зв»язку з карантином та забороною на пересування в міському транспорті, працівники відповідача були вимушені взяти відпустку, внаслідок чого товариство не працювало протягом двох з половиною місяців. Отже, лише з липня 2020 відповідач мав можливість розпочати працювати та домовитись про оплату боргу частинами протягом 5 місяців. Водночас, відповідач знаходиться вже протягом двох років у дуже скрутному фінансовому становищі. Так, згідно з актами Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області: від 29.04.2020 відповідач порушив термін сплати податкових зобов»язань; від 14.05.2020 відповідачу нараховано штраф за несвоєчасне здійснення податкових платежів. Фінансова звітність станом на 31.03.2020 свідчить про отримання відповідачем незначного прибутку, який був повністю використаний на погашення обов»язкових платежів, комунальних платежів та виплату заробітної плати. Станом на 10.07.2020 відповідач має прострочену дебіторську заборгованість, внаслідок чого у нього недостатньо обігових коштів для своєчасного виконання всіх грошових зобов»язань (виплата заробітної плати, сплати обов»язкових платежів (податки та збори), виконання договірних зобов»язань). Між тим, відповідач вживає усіх можливих заходів щодо недопущення неналежного виконання договірних обов»язків контрагентів, здійснює дії, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема надсилає претензії та, у майбутньому, має намір звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості. Таким чином, стягнення одноразово суми боргу у справі призведе до дестабілізації роботи підприємства відповідача, у т.ч. щодо невиконання ним зобов»язань з обов»язкових платежів та виплати заробітної плати. Відповідач вважає, що існують об»єктивні підстави для розстрочення виконання рішення суду у разі стягнення заборгованості.

Проте суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання судового рішення з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно із ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення.

При вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження поданого клопотання та обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення. В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Також, при розгляді клопотання суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції.

Надання за вищезазначених обставин відповідачу можливості тимчасово не виконувати рішення суду (розстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищевикладеного, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає .

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн. 00 коп.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" (замовник) та Адвокатським об»єднанням "БАСТІОН" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 12/20 (далі - договір № 12/20).

Згідно з п. 2.1. договору № 12/20 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання бути представником замовника з усіма правами, які має за законом позивач, у спорі, який відносить до юрисдикції господарського суду щодо стягнення суми боргу, процентів, пені, штрафів та інших сум, право на стягнення яких має замовник за договором поставки № 160225/1 від 25.02.2016, укладеного з покупцем (боржником) ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання", за Специфікаціями до договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016 та за видатковими накладними, які підтверджують факт отримання товару боржником - ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" від продавця - ТОВ "ПромГранд", а саме:

2.1.1. виконавець бере на себе зобов»язання з вивчення та аналізу умов договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016, Специфікацій до договору, видаткових накладних, додатків, довіреностей, платіжних доручень та інших документів, які мають відношення до договору.

2.1.2. виконавець бере на себе зобов»язання зробити розрахунок сум, право на стягнення яких має замовник.

2.1.3. виконавець бере на себе зобов»язання з опису та висвітленню для замовника його правової позиції в рамках діючого законодавства.

2.1.4. виконавець бере на себе зобов»язання з вивчення та аналізу судової практики з аналогічних господарських спорів.

2.1.5. виконавець бере на себе зобов»язання з підготовки позову від його імені (як позивача) до ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" - відповідача і пред»явлення позову шляхом подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області.

2.1.6. виконавець бере на себе зобов»язання після відкриття провадження у справі готувати, подавати та реєструвати до Господарського суду Дніпропетровської області будь-які процесуальні документи і докази на доведення вимог позовної заяви як-то: відповіді на відзив, пояснення, заяви, клопотання тощо, необхідність у поданні яких виникне під час розгляду господарської справи у суді першої інстанції.

2.1.7. виконавець бере на себе зобов»язання брати участь у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області як представник позивача (замовника), тобто здійснювати представництво інтересів замовника під час здійснення господарського судочинства.

2.1.8. виконавець бере на себе зобов»язання отримати рішення Господарського суду Дніпропетровської області, прийняте за результатами вирішення господарського спору по суті.

2.1.9. виконавець бере на себе зобов»язання з отримання виконавчого документа в суді.

Згідно з п. 2.2. договору № 12/20 на виконання зобов»язань, передбачених пунктами 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 цього договору, виконавець, як представник позивача в господарській справі, користується усіма правами учасника справи - позивача, з правом підпису позовної заяви та інших документів, які подаються до суду у справі від імені позивача - ТОВ "ПромГранд".

Відповідно до п. 3.1. договору № 12/20 вартість послуг (гонорару) за здійснення та надання обумовлених видів правової допомоги замовнику, передбачених у пунктах 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 цього договору, погоджується сторонами у Додатку, який є невід»ємною частиною договору.

За умовами п. 3.2. договору № 12/20 оплата вартості послуг (гонорару) здійснюється замовником на умовах 100% передплати, в національній валюті, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Додатком № 1 до договору № 12/20 сторони узгодили розмір винагороди (гонорар) та детальний опис видів правової (правничої) допомоги, які надаються (здійснюються), а саме:

- вивчення та аналіз умов договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016, Специфікацій до договору, видаткових накладних, додаткових угод, довіреностей, платіжних доручень та інших документів, які мають відношення до договору. Висвітлення для замовника його прав у зобов»язанні - договорі поставки № 160225/1 від 25.02.2016 та правової позиції у спорі в цілому - 1 500 грн. 00 коп.;

- вивчення та аналіз судової практики з аналогічних господарських спорів - 500 грн. 00 коп.;

- підготовка позову матеріального характеру про стягнення заборгованості від імені замовника (як позивача) до ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" (відповідача) та подання позову (реєстрація позовної заяви з отриманням вхідного номера) у Господарському суді Дніпропетровської області - 5 000 грн. 00 коп.;

- представництво ТОВ "ПромГранд" - замовника у Господарському суді Дніпропетровської області з усіма правами позивача у справі за позовом ТОВ "ПромГранд" до ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" (відповідача) про стягнення заборгованості, з підготовкою усіх необхідних пояснень, заперечень на відзив, клопотань, заяв та інших процесуальних документів. Інформування замовника про стан розгляду господарської справи та отримати рішення Господарського суду Дніпропетровської області, прийняте за результатами вирішення господарського спору по суті - 3 500 грн. 00 коп. Всього 10 500 грн. 00 коп.

Позивач надав до суду: платіжне доручення № 228 від 15.06.2020 на суму 6 500 грн. 00 коп. в якості сплати за надання видів правової допомоги згідно Додатку № 1 до договору № 12/20; ордер серія ДП № 2069/025 від 18.06.2020; посвідчення адвоката № 1145 від 15.12.2017; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3556 від 15.12.2017; підписаний акт від 25.06.2020 про надання обумовлених видів правової допомоги до договору № 12/20 на суму наданої правової допомоги 6 500 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 277 від 21.07.2020 на суму 700 грн. 00 коп. в якості сплати за надання видів правової допомоги згідно Додатку № 1 до договору № 12/20 (за підготовку відповіді на відзив).

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача судом відхиляються як необґрунтовані.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236-239, 240, 241, 252, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" про стягнення заборгованості в сумі 87 384 грн. 45 коп. за договором поставки від 25.02.2016 № 160225/1 в редакції додаткової угоди від 30.01.2017 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 70, код ЄДРПОУ 40040080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" (52020, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Чумаки, вул. Меліоративна, 1, код ЄДРПОУ 37302810) заборгованість за поставлений товар у розмірі 87 384 грн. 45 коп. (вісімдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири грн. 45 коп.), 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору та 7 200 грн. 00 коп. (сім тисяч двісті грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 22.09.2020

Суддя І.А. Рудь