Постанова

від 22.02.2021 по справі 904/3293/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3293/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 року (суддя Рудь І.А.) у справі № 904/3293/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд", с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 87 384 грн. 45 коп. за договором поставки від 25.02.2016 № 160225/1 в редакції додаткової угоди від 30.01.2017 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромГранд", звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" із позовом про стягнення суми боргу за отриманий товар в розмірі 87 384, 45 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 року у справі № 904/3293/20 позов задоволено повністю.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" заборгованість за поставлений товар у розмірі 87 384 грн. 45 коп. (вісімдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири грн. 45 коп.), 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору та 7 200 грн. 00 коп. (сім тисяч двісті грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3293/20 від 22.09.2020 року скасувати в частині відмови в розстрочці виконання рішення та розстрочити виконання рішення у справі строком на п`ять місяців рівними частинами, починаючи з дня винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що товариство має прострочену дебіторську заборгованість, внаслідок чого у відповідача не достатньо обігових коштів для своєчасного виконання всіх грошових зобов`язань (виплата заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів (податки та збори), виконання договірних зобов`язань).

Також апелянт посилається на те, що суд не надав оцінку наданим ним доказам тяжкого фінансового стану, а тому необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення строком на п`ять місяців рівними частинами, починаючи з дня винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області.

Крім того, апелянт просив зменшити витрати на правову допомогу та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500, 00 грн., оскільки саме ця сума відповідає складності справи та обсягу часу, необхідного для її вивчення.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення господарського суду та прийняття в цій частині нового рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 року у справі №904/3293/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару №160225/1 за умовами якого постачальник зобов»язується поставити та передати товар у власність покупцеві, а останній зобов»язується відповідно до умов договору прийняти товар і сплатити його вартість.

За умовами п. 1.2 договору ціна, кількість, асортимент товару, який є предметом договору, визначаються сторонами у Специфікаціях, які є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у терміни, узгоджені в Специфікаціях.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання товару (його окремої партії) покупцю здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів від дати підписання сторонами відповідної Специфікації до договору.

Постачання товару (його окремої партії) здійснюється на умовах: ЕХW - м.Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, 2б, згідно Правил Інкотермс-2000 (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору постачальник одночасно з товаром зобов»язаний надати покупцеві такі документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, сертифікат якості або відповідності, чи/або паспорт виробника, в залежності від асортименту товару. Податкову накладну продавець відправляє покупцю за допомогою засобів системи М.Е.Dос, з урахуванням умов, які стосуються реєстрації її в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 5.2. договору прийом товару за кількістю та якістю і документів згідно з п. 3.3. проводиться покупцем у момент одержання товару від постачальника. Покупець зобов»язаний перевірити асортимент, цілісність упаковки чи/або тари, пломб (якщо вони присутні), а також відсутність ознак пошкодження і псування товару, й, у випадку виявлення недоліків, негайно, до закінчення прийому, письмово заявити про це постачальнику. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем, а документи, передбачені п. 3.3, - йому переданими.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов»язань (п. 9.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.01.2017) Специфікацією № 63 від 06.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 35 252 грн. 94 коп.; термін постачання - 06.11.2018; термін сплати - 14.02.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 63 від 06.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 35 252 грн. 94 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 799 від 06.11.2018 (а.с. 16, 17).

Специфікацією № 64 від 12.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 36 961 грн. 80 коп.; термін постачання - 12.11.2018; термін сплати - 20.02.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 64 від 12.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 36 961 грн. 80 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 812 від 12.11.2018 (а.с. 22, 23).

Специфікацією № 65 від 22.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 9 273 грн. 24 коп.; термін постачання - 22.11.2018; термін сплати - 02.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 65 від 22.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 9 273 грн. 24 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 841 від 22.11.2018 (а.с. 26, 27).

Специфікацією № 66 від 27.11.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 19 079 грн. 57 коп.; термін постачання - 27.11.2018; термін сплати - 07.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 66 від 27.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 19 079 грн. 57 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 853 від 27.11.2018 (а.с. 30, 31).

Специфікацією № 67 від 10.12.2018 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 6 034 грн. 92 коп.; термін постачання - 10.12.2018; термін сплати - 20.03.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 67 від 10.12.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 6 034 грн. 92 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 878 від 10.12.2018 (а.с. 34, 35).

Специфікацією № 68 від 14.01.2019 до договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, вартість, термін постачання, термін сплати. Зокрема, вартість товару складає 6 034 грн. 92 коп.; термін постачання - 14.01.2019; термін сплати - 24.04.2019.

На виконання умов договору та Специфікації № 68 від 14.01.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 6 034 грн. 92 коп., що підтверджується підписаною сторонами без будь-яких зауважень видатковою накладною № 16 від 14.01.2019 (а.с. 38, 39).

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" із позовом про стягнення суми боргу за отриманий товар в розмірі 87 384, 45 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" посилався на порушення відповідачем умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару виконав частково, а саме: за Специфікацією № 63 від 06.11.2018 відповідач 28.02.2020 сплатив 5 252 грн. 94 коп., 03.06.2020 - 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 19, 20), у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за цією Специфікацією у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Специфікації № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору не оплачені взагалі. Загальний розмір заборгованості з поставленого позивачем товару за Специфікаціями № 63 від 06.11.2018, № 64 від 12.11.2018, № 65 від 22.11.2018, № 66 від 27.11.2018, № 67 від 10.12.2018, № 68 від 14.01.2019 до договору складає 87 384 грн. 45 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлений товар у розмірі 87 384 грн. 45 коп.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на п`ять місяців, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження поданого клопотання та обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення. В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині відмови у наданні розстрочки виконання рішення та розміру витрат на правову допомогу, то саме в цій частині колегія суддів здійснює перегляд рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у наданні розстрочки з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно із ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення.

При вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності підстав для розстрочки виконання рішення, відповідач надав суду акти Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про те, що відповідач порушив термін сплати податкових зобов»язань; що відповідачу нараховано штраф за несвоєчасне здійснення податкових платежів, баланс підприємства станом на 31.03.2020.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається відповідач, не є тими обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, оскільки порушення терміну сплати податкових зобов`язань може свідчити лише про порушення відповідачем фінансової дисципліни, а незначний прибуток підприємства є наслідком ведення господарської діяльності відповідача, яку він здійснює на свій ризик.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, а тому відсутні підстави вважати необгрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині.

Щодо доводів апелянта про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1500 грн., колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромГранд" (замовник) та Адвокатським об»єднанням "БАСТІОН" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 12/20 (договір № 12/20).

Згідно з п. 2.1. договору № 12/20 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання бути представником замовника з усіма правами, які має за законом позивач, у спорі, який відносить до юрисдикції господарського суду щодо стягнення суми боргу, процентів, пені, штрафів та інших сум, право на стягнення яких має замовник за договором поставки № 160225/1 від 25.02.2016, укладеного з покупцем (боржником) ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання", за Специфікаціями до договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016 та за видатковими накладними, які підтверджують факт отримання товару боржником - ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" від продавця - ТОВ "ПромГранд".

Додатком № 1 до договору № 12/20 сторони узгодили розмір винагороди (гонорар) та детальний опис видів правової (правничої) допомоги, які надаються (здійснюються), а саме:

- вивчення та аналіз умов договору поставки № 160225/1 від 25.02.2016, Специфікацій до договору, видаткових накладних, додаткових угод, довіреностей, платіжних доручень та інших документів, які мають відношення до договору. Висвітлення для замовника його прав у зобов»язанні - договорі поставки № 160225/1 від 25.02.2016 та правової позиції у спорі в цілому - 1 500 грн. 00 коп.;

- вивчення та аналіз судової практики з аналогічних господарських спорів - 500 грн. 00 коп.;

- підготовка позову матеріального характеру про стягнення заборгованості від імені замовника (як позивача) до ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" (відповідача) та подання позову (реєстрація позовної заяви з отриманням вхідного номера) у Господарському суді Дніпропетровської області - 5 000 грн. 00 коп.;

- представництво ТОВ "ПромГранд" - замовника у Господарському суді Дніпропетровської області з усіма правами позивача у справі за позовом ТОВ "ПромГранд" до ТОВ "Дніпровський завод бурового обладнання" (відповідача) про стягнення заборгованості, з підготовкою усіх необхідних пояснень, заперечень на відзив, клопотань, заяв та інших процесуальних документів. Інформування замовника про стан розгляду господарської справи та отримати рішення Господарського суду Дніпропетровської області, прийняте за результатами вирішення господарського спору по суті - 3 500 грн. 00 коп. Всього 10 500 грн. 00 коп.

Позивач надав до суду: платіжне доручення № 228 від 15.06.2020 на суму 6 500 грн. 00 коп. в якості сплати за надання видів правової допомоги згідно Додатку № 1 до договору № 12/20; ордер серія ДП № 2069/025 від 18.06.2020; посвідчення адвоката № 1145 від 15.12.2017; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3556 від 15.12.2017; підписаний акт від 25.06.2020 про надання обумовлених видів правової допомоги до договору № 12/20 на суму наданої правової допомоги 6 500 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 277 від 21.07.2020 на суму 700 грн. 00 коп. в якості сплати за надання видів правової допомоги згідно Додатку № 1 до договору № 12/20 (за підготовку відповіді на відзив).

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на надані позивачем докази, з урахуванням обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, оцінивши витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов обгрунтованого висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7200 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

Доводи апелянта в цій частині є недоведеними.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання» .

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 року у справі № 904/3293/20- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.02.2021 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №904/3293/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГранд", с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", м. Дніпро.