Рішення від 09.09.2020 по справі 910/7234/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2020Справа № 910/7234/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про визнання правочинів недійсними

Представники сторін:

Від позивача: Андишула А.М.;

Від відповідача: Пересада Б.О.; Балик А.М.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про визнання правочинів недійсними.

У вказаній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними з моменту їх вчинення, у зв`язку із недодержанням відповідачем вимог ч.ч.1, 3, 5 ст.203, ст.ст.525, 534, 547, 654 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України, односторонні правочини Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг", а саме: 1) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати електричної енергії, купленої в періоді постачання (01.01.2020-31.01.2020) за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019 на суму 1452735,38 грн в оплату пені, нарахованої від сумі заборгованості за електричну енергію, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019; 2) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати вартості електричної енергії, купленої в періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на суму в розмірі 5239,37 грн в оплату пені, нарахованої від сумі заборгованості за електричну енергію, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019; 3) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати вартості електричної енергії, купленої в періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на суму в розмірі 1452735,38 грн, в рахунок оплати вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання 01.02.2020 - 29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020.

Серед іншого позивач зазначив, що внаслідок вчинення відповідачем наведених вище односторонніх правочинів щодо зарахування платежів покупця з оплати вартості електричної енергії в рахунок оплати пені та вартості електричної енергії за іншою додатковою угодою всупереч призначення платежу платіжних доручень позивача, відбулось збільшення кредиторської заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" за додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019 на суму 1452735,38 грн; 2) збільшення кредиторської заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" за додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на 5239,37 грн; 3) збільшення кредиторської заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" за додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на 1452735,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7234/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.06.2020; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) подати відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 виправлено описки, допущені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/7234/20.

19.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зокрема, посилаючись на те, що будь-які дії відповідача щодо зарахування грошових коштів отриманих від позивача в рахунок погашення раніше нарахованої пені не є односторонніми правочинами у розумінні цивільного законодавства України, а такі дії вчиняються автоматично відповідно до умов укладеного між сторонами договору №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та є виключно технічним (бухгалтерським) розподілом отриманих грошових коштів. Таким чином на думку відповідача, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів.

Крім того відповідач зауважив, що позивач помилково розмежовує основний договір №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додаткову угоду №8/1532/01 від 26.12.2019 до нього, оскільки за змістом цієї додаткової угоди сторони домовилися внести зміни до конкретно визначених пунктів договору №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019, а всі інші положення цього правочину залишились без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання; відкладено підготовче судове засідання по справі №910/7234/20 на 29.07.2020; встановлено сторонам строк для подання заяв, клопотань та заперечень по справі до 24.07.2020. Учасникам справи направлено повідомлення про судове засідання 29.07.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

07.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов, заперечив.

15.07.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначає про допущену у п.3 прохальної частини позову описку та просить вважати вірним п.3 прохальної частини позову в наступній редакції: визнати недійсним з моменту вчинення односторонній правочин Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати вартості електричної енергії, купленої в періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на суму в розмірі 1452735,38 грн, в рахунок оплати вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019.

20.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній навів додаткові обґрунтування проти заявлених позовних вимог.

28.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 29.07.2020 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, судом вирішено розцінювати заяву про уточнення позовних вимог позивача, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 15.07.2020 як заяву про зміну предмету позову та прийняти її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/7234/20 до судового розгляду по суті на 12.08.2020

В судовому засіданні 12.08.2020 оголошено перерву до 09.09.2020. Учасникам справи направлено повідомлення про судове засідання 09.09.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

04.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про врахування правових позицій Верховного Суду при розгляді справи №910/7234/20.

05.08.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення за наслідками судового засідання, що відбулось 29.07.2020.

06.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог.

11.08.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо відсутності правових підстав для вчинення оспорюваних односторонніх правочинів.

08.09.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення.

08.09.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2020 проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 09.09.2020 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №483 від 05.06.2019 та результатів електронного аукціону, 27.09.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" як продавцем та Державним підприємством "Гарантований покупець" як покупцем укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-19-00063/749/01 (договір), за умовами якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію Гарантованому покупцю, а Гарантований покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору Гарантованим покупцем електричної енергії (п.2.2 договору).

Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого календарного дня по 24:00 год. останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону. Період постачання може визначатися кількістю календарних діб постачання, календарними датами початку i закінчення календарного тижня/місяця/кварталу тощо. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором у періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання (п.п.3.1, 3.2 договору).

Купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з нарахуванням податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України. При здійсненні платежів Гарантований покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір та додаткова угода, відповідно до яких здійснюється купівля-продаж електричної енергії та період постачання (п.п.4.1, 4.5 договору).

У випадку не оплати (оплати у неповному обсязі) Гарантованим покупцем за електричну енергію, у порядку передбаченому окремо кожним із п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 цього договору, Гарантований покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення відповідного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов`язання (п.6.2 договору).

Відповідно до п.6.4 договору у разі наявності заборгованості за цим договором, сторони домовилися, що зарахування платежів, які здійснює Гарантований покупець на користь продавця буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються пеня та/або штраф, що виникли у зв`язку з порушенням умов договору; у другу чергу погашаються зобов`язання щодо сплати за електричну енергію відповідно до черговості їх виникнення. Про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від Гарантованого покупця (у разі наявності заборгованості), продавець протягом 3-х робочих днів направляє Гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану Гарантованим покупцем у розділі 13 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).

Згідно п.п.6.6, 6.7, 6.8 договору зобов`язання Гарантованого покупця щодо сплати продавцю штрафу/пені виникають у такі строки: пеня (згідно з п.6.2 договору) - у перший календарний день, що слідує за останнім днем оплати відповідного платежу за електричну енергію, передбаченого договором; штраф (згідно з п.6.3 договору) - у перший календарний день після закінчення 30-денного строку. У випадку несплати Гарантованим покупцем штрафу/пені протягом 2 робочих днів з дня виникнення зобов`язань щодо сплати штрафу/пені, продавець має право здійснити зарахування коштів, отриманих від Гарантованого покупця, як сплату штрафу/пені у порядку, передбаченому у п.6.4 цього договору. Про порушення Гарантованим покупцем умов цього договору, що зумовлюють виникнення у Гарантованого покупця зобов`язань щодо сплати штрафу/пені, продавець направляє Гарантованому покупцю: повідомлення в електронному вигляді з розрахунком штрафу/пені та рахунок на сплату на електронну адресу, вказану Гарантованим покупцем у розділі 13 цього договору, з накладенням KEП керівника (уповноваженої особи) та/або повідомлення в письмовому вигляді з розрахунком штрафу/пені та рахунок на сплату на поштову адресу, вказану Гарантованим покупцем у розділі 13 цього договору. Дата надсилання/отримання повідомлення не впливає на строки виникнення зобов`язань, що визначені п.6.6 цього договору. У випадку незгоди Гарантованого покупця із сумою та/або розрахунком штрафу/пені, що визначені продавцем у повідомленні, сторони діють у наступному порядку: Гарантований покупець оплачує суму штрафу/пені, що визначені у відповідному повідомленні та після цього звертається до продавця з метою врегулювання розбіжностей щодо розрахованої продавцем суми штрафу/пені.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 включно. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до пx повного виконання. Зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до договору за виключенням випадків, передбачених у п.п.4.6, 11.5, розділом 10 цього договору (п.п.11.1, 11.3 договору).

Відповідно до умов додаткової угоди №8/1532/01 від 26.12.2019 до договору сторони, відповідно до результатів електронного аукціону №ЕР-261219-GВ, що відбувся 26.12.2019, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-261219- GВ-1-1 та договору, домовились, що Гарантований покупець купує у продавця електричну енергію для забезпечення загальносуспільних інтересів, на таких умовах (п.1), зокрема, періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01 січня 2020 року по 24:00 годин 31 січня 2020 року (п.2); вартість електричної енергії (з урахуванням акцизного податку та ПДВ) становить 4216585299,84 грн (п.5), сторони дійшли взаємної згоди, що пункти 4.3, 4.3.1, 4.3.2 та абз.1 п.4.3.3 договору не застосовуються до періоду постачання (01.01.2020-31.01.2020) та Гарантований покупець забезпечує оплату продавцю вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.01.2020-31.01.2020) у наведеному в цьому пункті порядку (п.6); відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, застосовується у порядку та розмірі визначеному розділом 6 договору з врахуванням строків та розміру оплати за електричну енергію, що визначені пунктом 6 цієї додаткової угоди (п.7).

Також у додатковій угоді №8/1532/01 від 26.12.2019 до договору сторони погодили викласти п.11.1 договору у наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 січня 2020 року включно. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до повного виконання" (п.9).

Згідно умов додаткової угоди №11/76/01/20/01 від 30.01.2020 до договору сторони, відповідно до результатів електронного аукціону №ЕР-300120-GВ, що відбувся 30.01.2020, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-300120- GВ-1-1 та договору, домовились, що Гарантований покупець купує у продавця електричну енергію для забезпечення загальносуспільних інтересів, на таких умовах (п.1), зокрема, періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01 лютого 2020 року по 24:00 годин 29 лютого 2020 року (п.2); вартість електричної енергії (з урахуванням акцизного податку та ПДВ) становить 4300001726,40 грн (п.5), сторони дійшли взаємної згоди, що пункти 4.3, 4.3.1, 4.3.2 та абз.1 п.4.3.3 договору не застосовуються до періоду постачання (01.02.2020-29.02.2020) та Гарантований покупець забезпечує оплату продавцю вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.02.2020-29.02.2020) у наведеному в цьому пункті порядку (п.6); відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, застосовується у порядку та розмірі визначеному розділом 6 договору з врахуванням строків та розміру оплати за електричну енергію, що визначені пунктом 6 цієї додаткової угоди (п.7).

Крім того у додатковій угоді №11/76/01/20/01 від 30.01.2020 до договору сторони погодили викласти п.11.1 договору у наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 29 лютого 2020 року включно. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до повного виконання" (п.9).

В претензії за вих.№50-08/166 від 10.02.2020 відповідач просив позивача здійснити остаточну оплату за електричну енергію, куплену у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 та сплатити пеню за договором, яка станом на 10.02.2020 складає 622600,88 грн.

Згідно платіжного доручення №12764 від 14.02.2020 позивачем було сплачено відповідачу 345260485,44 грн з призначенням платежу "оплата за е/е 01.2020 згідно договору №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додаткової угоди №8/1532/01 від 26.12.2019 в т.ч. ПДВ".

Відповідно до повідомлення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №50-08/203 від 17.02.2020 відповідно до п.6.4 договору та ст.534 Цивільного кодексу України платіж позивача від 14.02.2020 на суму 345260485,44 грн з урахуванням ПДВ зараховано наступним чином: 1452735,38 грн без ПДВ як сплату пені згідно п.6.2 договору, що виникла за період постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором; 343807750,06 з ПДВ як оплату за електричну енергію у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором. Також покупця проінформовано про наявність у нього заборгованості за договором у розмірі 1452735,38 грн з ПДВ (щодо оплати вартості електричної енергії, купленої у січні 2020 року).

17.02.2020 Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на адресу покупця направлено повідомлення №50-08/199 від 17.02.2020 про нарахування пені на суму 1452735,38 грн без ПДВ за прострочення оплати вартості електричної енергії, купленої у січні місяці 2020 року у період з 08.02.2020 по 14.02.2020 включно.

У відповіді №15/474 від 19.02.2020 на претензію відповідача за вих.№50-08/166 від 10.02.2020 позивач повідомив про відсутність правових підстав для задоволення вимог продавця про сплату пені, що викладені у вказаній претензії, а також вказав на те, що зарахування в порядку п.6.4 договору може здійснюватися тільки у безспірному порядку шляхом погодження Гарантованим покупцем відповідного платежу як оплати пені, а у випадку невизнання зазначених вимог вказане питання вирішується у судовому порядку.

Також 20.02.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №15/473 від 19.02.2020 щодо відсутності підстав для нарахування пені та зарахування грошових коштів згідно повідомлення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №50-08/199 від 17.02.2020.

Згідно платіжного доручення №14479 від 20.02.2020 позивачем було сплачено відповідачу 164000000,00 грн з призначенням платежу "оплата за е/е 02.2020 згідно договору №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додаткової угоди №11/76/01/20 від 30.01.2020 в т.ч. ПДВ".

Відповідно до повідомлення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №50-04/223 від 21.02.2020 відповідно до п.6.4 договору та ст.534 Цивільного кодексу України платіж позивача від 20.02.2020 на суму 164000000,00 грн з урахуванням ПДВ зараховано наступним чином: 1) 5239,37 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 1452735,38 грн з ПДВ, що виникла у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором та додатковою угодою від 26.12.2019 №8/1532/01 (період прострочення з 15.02.2020 по 20.02.2020); 2) 1452735,38 грн разом з ПДВ, як оплату за електричну енергію у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором та додатковою угодою від 26.12.2019 №8/1532/01; 3) 4875757,87 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 901276454,40 грн з ПДВ, що виникла за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 09.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20 (пеня розрахована станом на 19.02.2020 за період прострочення 11.02.2020-19.02.2020); 4) 908185,26 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 755445011,33 грн з ПДВ, що виникла за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 16.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20 (пеня розрахована станом на 19.02.2020 за період прострочення 18.02.2020-19.02.2020); 5) 156758082,12 грн разом з ПДВ, як оплата за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 09.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20.

Також покупця проінформовано про наявність у нього заборгованості з оплати вартості електричної енергії, купленої у лютому 2020 року, зокрема: 744518372,28 грн за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 16.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20; 755445011,33 грн з ПДВ, що виникла за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 16.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20.

26.02.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №15/527 від 24.02.2020 щодо відсутності підстав для нарахування пені та зарахування грошових коштів згідно повідомлення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №50-04/223 від 21.02.2020.

Таким чином позивач у розглядуваній справі звернувся до суду з позовом про визнання недійсними з моменту їх вчинення, у зв`язку із недодержанням відповідачем вимог ч.ч.1, 3, 5 ст.203, ст.ст.525, 534, 547, 654 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України, односторонніх правочинів Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг", а саме: 1) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати електричної енергії, купленої в періоді постачання (01.01.2020-31.01.2020) за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019 на суму 1452735,38 грн в оплату пені, нарахованої від сумі заборгованості за електричну енергію, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019; 2) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати вартості електричної енергії, купленої в періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на суму в розмірі 5239,37 грн в оплату пені, нарахованої від сумі заборгованості за електричну енергію, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019; 3) щодо зарахування здійсненої Державним підприємством "Гарантований покупець" оплати вартості електричної енергії, купленої в періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №11/76/01/20 від 30.01.2020 на суму в розмірі 1452735,38 грн, в рахунок оплати вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання 01.01.2020 - 31.01.2020 за договором №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 та додатковою угодою №8/1532/01 від 26.12.2019.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (підпункт 2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1-3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст.215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ст.525 і ч.3 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Частиною 1 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Незважаючи на односторонній характер дій особи, вони можуть породжувати певні правові наслідки як для цієї особи, так і для інших осіб. Таким чином, правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов`язків призводить волевиявлення одного суб`єкта цивільного права.

За змістом положень ч.3 ст.202 Цивільного кодексу України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно-правового характеру.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пункт 3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст.6 і 627 Цивільного кодексу України визначено, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Як вже вказувалось судом, позивач кваліфікує як односторонні правочини дії відповідача по зарахуванню коштів згідно п.6.4 договору та ст.534 Цивільного кодексу України, які надійшли від Державного підприємства "Гарантований покупець" як оплата за договором, не за призначенням платежу відповідного платіжного доручення, а в рахунок оплати пені та погашення заборгованості за іншою додатковою угодою, що на думку позивача, спричинило збільшення кредиторської заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець".

З цього приводу суд зазначає, що в п.6.4 укладеного між сторонами правочину, сторонами погоджено, що у разі наявності заборгованості за цим договором, зарахування платежів, які здійснює Гарантований покупець на користь продавця буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються пеня та/або штраф, що виникли у зв`язку з порушенням умов договору; у другу чергу погашаються зобов`язання щодо сплати за електричну енергію відповідно до черговості їх виникнення. Про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від Гарантованого покупця (у разі наявності заборгованості), продавець протягом 3-х робочих днів направляє Гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану Гарантованим покупцем у розділі 13 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи)

Відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З наведеного слідує, що у п.6.4 договору купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-19-00063/749/01 від 27.09.2019 сторони погодили іншу черговість зарахування проведених платежів, що ніяким чином не суперечить вищенаведеним положенням чинного законодавства України.

Саме на виконання п.6.4 договору, умови якого погоджені між сторонами, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надіслало на адресу покупця-позивача повідомлення №50-08/203 від 17.02.2020 про зарахування відповідно до п.6.4 договору та ст.534 Цивільного кодексу України платіжу позивача від 14.02.2020 на суму 345260485,44 грн з урахуванням ПДВ наступним чином: 1452735,38 грн без ПДВ як сплату пені згідно п.6.2 договору, що виникла за період постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором; 343807750,06 з ПДВ як оплату за електричну енергію у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором та повідомлення №50-04/223 від 21.02.2020 про зарахуванням відповідно до п.6.4 договору та ст.534 Цивільного кодексу України платіжу позивача від 20.02.2020 на суму 164000000,00 грн з урахуванням ПДВ наступним чином: 1) 5239,37 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 1452735,38 грн з ПДВ, що виникла у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором та додатковою угодою від 26.12.2019 №8/1532/01 (період прострочення з 15.02.2020 по 20.02.2020); 2) 1452735,38 грн разом з ПДВ, як оплату за електричну енергію у періоді постачання 01.01.2020-31.01.2020 за договором та додатковою угодою від 26.12.2019 №8/1532/01; 3) 4875757,87 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 901276454,40 грн з ПДВ, що виникла за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 09.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20 (пеня розрахована станом на 19.02.2020 за період прострочення 11.02.2020-19.02.2020); 4) 908185,26 грн без ПДВ як сплату пені нарахованої від суми заборгованості 755445011,33 грн з ПДВ, що виникла за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 16.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20 (пеня розрахована станом на 19.02.2020 за період прострочення 18.02.2020-19.02.2020); 5) 156758082,12 грн разом з ПДВ, як оплата за куплену електричну енергію з 01.02.2020 по 09.02.2020 у періоді постачання 01.02.2020-29.02.2020 за договором та додатковою угодою від 30.01.2020 №11/76/01/20.

З наведеного полягає, що вказані вище дії, вчинені відповідачем у відповідності до умов п.6.4 укладеного між сторонами правочину та в будь-якому разі не свідчать про односторонню відмову від договору або зміну його умов та не можуть бути кваліфіковані як односторонній правочин, оскільки порядок зарахування грошових коштів погоджено обома сторонами у договорі.

Доказів визнання недійсним або оспорювання п.6.4 договору матеріали справи не містять.

За висновками суду отримання грошових коштів та їх зарахування відповідачем у певному, передбаченому умовами укладеного між сторонами договору порядку, є господарською операцією, а не правочином у розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, оскільки такі дії відповідача є погодженими між контрагентами шляхом укладення договору у відповідній редакції.

Наведене є підставою для відмови Державному підприємству "Гарантований покупець" у позові до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання правочинів недійсними з підстав, наведених у позові.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, долучених останнім до матеріалів справи, судом до уваги не приймаються, оскільки правовідносини сторін, досліджені в наведених постановах та розглядуваній справі є різними.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Гарантований покупець" відмовити повністю.

2. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.09.2020

Суддя М.Є.Літвінова