Ухвала

від 17.09.2020 по справі 380/1638/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1638/20

У Х В А Л А

щодо вирішення питання строку звернення до суду

та залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

позивачки,

представника відповідача Цуньовської І.В.,

представника третьої особи-1 Карапінки О.М.,

представника третьої особи-2 Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галичанівської сільської ради Львівської області про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Городоцької районної ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галичанівської сільської ради Львівської області та Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,

в с т а н о в и в :

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Городоцької районної ради Львівської області (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галичанівської сільської ради Львівської області (далі - третя особа-1) та Городоцької міської ради Львівської області (третя особа-2), з вимогою: визнати протиправною та нечинною з моменту затвердження ухвалу Городоцької районної ради Львівської області від 29.09.1992 «Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району» .

Ухвалою судді від 02.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі відповідно до правил ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17.09.2020 на розгляд суду надійшла заява представника третьої особи Галичанівської сільської ради Львівської області про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

У поданій заяві представник третьої особи заявляє про пропущення позивачкою шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, покликаючись на те, що позивачка могла дізнатись про обставини, викладені у позові, із звітів міського голови на відкритих зустрічах з громадянами та із публікацій у друкованих виданнях. Вважає, що у суду є правові підстави для відмови у позові у зв`язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду із цим позовом.

У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи-1 Галичанівської сільської ради Львівської області подану заяву підтримав, просив таку задовольнити.

Позивачка заперечила щодо розгляду заяви про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача щодо розгляду вказаної заяви поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи-2 Городоцької міської ради Львівської області просила відмовити у задоволенні заяви про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Розглядаючи заяву представника третьої особи-1 про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.

Загальні правила щодо строків звернення до адміністративного суду із позовом регламентовано ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду - ст.123 КАС України.

Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У контексті зазначеної норми, суд звертає увагу, що пропущення строку звернення до суду після відкриття провадження у справі є підставою для залишення позову без розгляду, а не відмови у задоволенні позову, як стверджує представник Галичанівської сільської ради Львівської області.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує ухвалу Городоцької районної ради Львівської області від 29.09.1992 «Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району» , що за своїми ознаками є нормативно-правовим актом відповідно до приписів п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначено ст. 264 КАС України, згідно з ч. 3 якої нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Тобто, спеціальна норма ч. 3 ст. 264 КАС України пов`язує строк звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акта (яким є оскаржуване рішення Городоцької районної ради Львівської області) не з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене таким актом право, а зі строком (періодом) чинності такого нормативно-правового акта.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 норму ч. 2 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Як роз`яснено в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) положення ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, учасниками справи не надано і в матеріалах справи відсутні докази втрати чинності (припинення дії) оскаржуваної ухвали Городоцької районної ради Львівської області від 29.09.1992 «Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району» .

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 712/8985/17 висловив позицію про те, що оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Аналогічною є позиція Верховного Суду у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/22472/15, у якій судом зазначено, що висновок про початок перебігу шестимісячного строку на оскарження нормативно-правового акту з моменту його офіційного опублікування є передчасним з огляду на положення ст. 171 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). На підтвердження цього свідчить ст. 264 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), в якій зазначається, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності, чим усунуто раніше існуючу прогалину в законодавстві.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №826/9083/18 вказав, що суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується нормативно-правовий акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 березня 2019 року (справа №712/8985/17), 18 липня 2019 року (справа №826/16725/17).

Отже, за наведеного правового регулювання, враховуючи, що позивачка оскаржує чинний нормативно-правовий акт, суд доходить висновку про безпідставність твердження представника Галичанівської сільської ради Львівської області про пропущення позивачкою строку звернення до суду та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248, 250, 256, 264, п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галичанівської сільської ради Львівської області про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 21.09.2020.

Суддя Сидор Н.Т.