Рішення

від 17.12.2020 по справі 380/1638/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1638/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Івать М.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Цуньовської І.В.,

представника третьої особи Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької районної ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Городоцької районної ради Львівської області, в якій позивач просить визнати протиправною та нечинною з моменту затвердження ухвали Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що де-юре відповідач не прийняв спірного рішення, адже за прийняття цього рішення не проголосувало більшість від загальної кількості обраних депутатів Ради. Зазначає також про не доведення оспорюваного акту до відома громадян, що, на переконання позивача, є самостійною підставою до визнання такого акту нечинним в силу положень ст. 57 Конституції України. Наголошує, що в порушення вимог ст. 55 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування відповідач протиправно не провів громадських слухань для обговорення питань, що зачіпали інтереси громадян, а саме зміни юридичної адреси їх проживання, що передбачав Проект формування територій і встановлення меж сільських рад району . Крім того, відповідно до ст. ст. 50, 52 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування та ст. ст. 63, 65, 106 Земельного кодексу України відповідач станом на 1992 рік не був наділений повноваженнями на зміну меж міста.

За наведеного вище позивач вважає, що є всі підстави стверджувати про протиправність та нечинність оскаржуваного нормативно-правового акту.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 02.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання, зобов`язано відповідача Городоцьку районну раду Львівської області згідно з вимогами ст. 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження ухвали Городоцької районної ради Львівської області від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

18.05.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтовують тим, що відсутність документів, які були підставою для прийняття спірної ухвали не дає підстави робити висновок, що при прийнятті такої ухвали була порушена процедура прийняття, оприлюднення та доведення до відома всіх відповідних органів влади. Відповідач не заперечує того факту, що спірною ухвалою були затверджені межі території теперішнього цілого Городоцького району Львівської області. Однак наголошує, що скасування цієї ухвали потягне до неминучих наслідків та проблем в районі.

20.05.2020 позивачем в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.

20.05.2020 в судовому засіданні представником відповідача надано докази публікації оголошення в газеті Народна думка про відкриття провадження у справі згідно із вимогами ст. 264 КАС України.

Ухвалою суду від 20.05.2020 залучено Галичанівську сільську раду Львівської області та Городоцьку міську раду Львівської області до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

15.06.2020 відповідачем подано пояснення на відповідь на відзив.

15.06.2020 третьою особою Галичанівською сільською радою Городоцького району Львівської області подано письмові пояснення щодо позову. Зміст пояснень зводиться до того, що сільська рада не погоджується із позовною заявою ОСОБА_1 , вважає її необґрунтованою та безпідставною, а викладені у ній обставини такими, що суперечать наявним доказам у справі. Крім цього, вважають, що позивачем не зазначено, які саме її права порушено, що є підставою до відмови у позові.

15.06.2020 третьою особою Городоцької міської ради Львівської області подано письмові пояснення щодо позову, згідно яких міська рада підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 та просить такі задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.06.2020 витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області картографічний матеріал в частині меж Галичанівської сільської ради та Городоцької міської ради Львівської області, який Городоцькою районною радою народних депутатів затверджено ухвалою від 29.09.1992 Про затвердження Проекту формування територій і встановлення меж сільських рад району .

10.08.2020 на виконання ухвали суду від 15.06.2020 про витребування доказів, структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надано витребувані докази.

Ухвалою суду від 17.09.2020 у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галичанівської сільської ради Львівської області про вирішення питання пропуску строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.10.2020 витребувано у Державного підприємства Львівський науково-дослідний та проектний інституту землеустрою оригінал проекту формування територій і встановлення меж Галичанівської сільської ради, який затверджено ухвалою Городоцької районної ради народних депутатів від 29.09.1992 Про затвердження Проекту формування територій і встановлення меж сільських рад району для огляду в судовому засіданні.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 19.10.2020 головою комісії з реорганізації Державного підприємства Львівський науково-дослідний та проектний інституту землеустрою повідомлено про неможливість виконання ухвали суду у зв`язку із відсутністю працівників, оскільки підприємство знаходиться в стані реорганізації, а також покликання на встановлений карантин. Додатково голова комісії з реорганізації А.Шмігель повідомив, що примірник витребуваного оригіналу проекту зберігається у відділі Держгеокадастру Городоцького району.

Ухвалою суду від 17.12.2020 допущено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у справі №380/1638/20 - Галичанівську сільську раду Львівської області на її правонаступника Городоцьку міську раду Львівської області.

17.12.2020 протокольною ухвалою суду змінено процесуальний статус Городоцької міської ради Львівської області із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просила у задоволенні позову відмови повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 17.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як зазначає позивач, саме із газети Народна думка № 41 (2200) в жовтні 2019 дізналася про необхідність зміни юридичної адреси місця проживання із міської на сільську, оскільки відповідно до наказу Держгеокадастру України від 20.08.2019 № 210 частина вулиці Заставської вилучена із меж адміністративно-територіальної одиниці - міста Городка та включена в межі адміністративно-територіальної одиниці - села Дроздовичі Городоцького району Львівської області.

Так, у газеті Народна думка № 41 (2200) 18.10.2019, розміщено оголошення наступного змісту: У зв`язку із наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 20 серпня 2019 року № 210 Про внесення до Державного земельного кадастру змін у частині кадастрового зонування Городоцького району Львівської області внесено зміни до Державного земельного кадастру в частині кадастрового зонування Городоцького району Львівської області відповідно до поданих на розгляд Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області уточнених індексних кар, зокрема, виправлено помилку у Публічній кадастровій карті України в частині меж Городоцької міської ради Городоцького району Львівської області. Враховуючи вище вказане, Галичанівська сільська рада просить громадян, що мають юридичну адресу: Львівська область Городоцький район вул. Заставська (від гр. ОСОБА_2 до гр. Сорока, ліворуч у напрямку м. Городок від с. Дроздовичі; від гр. Трещаківського до гр. Бруха, праворуч у напрямку Городок від с. Дроздовичі) звертатися до Галичанівської сільської ради із заявами про зміну адреси та отримання рішень на виготовлення технічних документацій щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на вище вказаній території .

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.08.2019 №210 Про внесення до Державного земельного кадастру змін в частині кадастрового зонування Городоцького району Львівської області та наказу Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області від 08.05.2019 №481 Про затвердження індексної кадастрової карти частину вул. Заставської у м. Городок Львівської області, КОАТУУ: 4620910100, орієнтовною площею 16,5 га, на якій розміщено 90 індивідуальних житлових будинків, вилучено з адміністративних меж м. Городка та долучено до адміністративних меж с. Дроздовичі Галичанівської сільської ради, КОАТУУ: 4620981800. Кадастровий квартал 4620910100:29:027 та частина кадастрового кварталу 4620910100:29:026 м. Городка увійшли в межі кадастрових кварталів 4620981800:14:001 та 4620981800:14:002 с. Дроздовичі Галичанівської сільської ради.

Підставою для прийняття вказаних наказів, листом від 21.10.2019 №18-13-0.21-372/103-19 відділ у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив Городоцьку міську раду, що зміни до індексної кадастрової карти були внесені на підставі проектів формування території і встановлення меж та проектів роздержавлення Галичанівської сільської ради та Городоцької міської ради відповідно до затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району Городоцькою районною радою від 29.09.1992.

Так, ухвалою Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області І сесії І демократичного скликання від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району затверджено представлені проекти, якими визначено розміри територій сільських рад у встановлених межах і ;складі землекористувачів згідно з додатком 1. Затверджено межі сільських населених пунктів в кількості і розмірі згідно додатком 2.

Позивач вказує, що народилася та все своє життя проживає в АДРЕСА_1 , власником якого є її мати ОСОБА_3 . В паспорті громадянина України позивача на сторінці 11 зазначено місце прописки, а саме АДРЕСА_1 .

Всі документи, що посвідчують особу позивача та членів її сім`ї, які прописані у будинку АДРЕСА_1 , а також документи на право власності об`єктів рухомого та нерухомого майна, що належать членам сім`ї, містять єдине місце проживання та місце розміщення об`єктів нерухомості - АДРЕСА_1 .

З наведених мотивів вважає, що спірний нормативно-правовий акт порушує її конституційні права та законні інтереси обирати на власний розсуд населений пункт для проживання, змушуючи змінювати її юридичну адресу із міської на сільську.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності спірного нормативно-правового акту, оскільки позивач вважає, що є всі підстави стверджувати про протиправність та нечинність такого.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування від 07.12.1990 № 533-ХІІ, цей Закон визначає засади місцевого та регіонального самоврядування - основи демократичного устрою влади в Україні, правовий статус місцевих Рад народних депутатів, а також інших форм територіальної самоорганізації громадян. Закон є основою утвердження повноти народовладдя на відповідних адміністративних територіях.

Суд застосовує Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування від 07.12.1990 № 533-ХІІ (далі - Закон № 533-ХІІ)в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме на час прийняття спірної ухвали Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області І сесії І демократичного скликання від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону № 533-ХІІ, місцеве самоврядування в Україні - це територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.

Територіальну основу місцевого самоврядування становлять сільрада, селище, місто.

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 1 Закону № 533-ХІІ, регіональне самоврядування в Україні - це територіальна самоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах Конституції України та законів України.

Територіальну основу регіонального самоврядування становлять район, область.

Основні принципи місцевого та регіонального самоврядування визначені у статті 3 Закону № 533-ХІІ. Місцеве та регіональне самоврядування здійснюється на принципах: народовладдя; законності; самостійності і незалежності Рад народних депутатів у межах своїх повноважень; захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, соціальної справедливості; виборності Рад народних депутатів, органів територіальної самоорганізації громадян, їх підконтрольності, підзвітності і відповідальності перед населенням; колегіальності; гласності і врахування громадської думки; поєднання місцевих і державних інтересів, інтересів особи і всього населення відповідної території; взаємодії органів місцевого та регіонального самоврядування з трудовими колективами, громадськими організаціями і рухами; самофінансування і самозабезпечення; оптимальної децентралізації; реальної керованості територією; обов`язковості рішень органів місцевого та регіонального самоврядування, прийнятих у рамках закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 533-ХІІ, правовий статус місцевого та регіонального самоврядування визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 Закону № 533-ХІІ представницькими органами регіонального самоврядування є обласні, районні Ради народних депутатів.

Порядок формування і форми роботи представницьких органів регіонального самоврядування визначаються відповідно до положень статей 17, 20-22 цього Закону.

Згідно ч.ч. 8, 9, 10 ст. 20 Закону № 533-ХІІ розпорядження голови Ради про скликання чергової сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за сім днів до сесії з зазначенням часу скликання, місця проведення сесії, питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які вносяться на розгляд Ради, доводяться до відома депутатів не пізніш як за три дні до відкриття сесії.

Сесія Ради є правомочною при наявності не менш як двох третин від встановленої кількості депутатських мандатів у відповідній Раді. В разі відсутності необхідної кількості депутатів за розпорядженням голови Ради проведення сесії переноситься на інший час.

Відповідно до ст. 22 Закону № 533-ХІІ Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає рішення.

Рішення Ради приймаються більшістю від загальної кількості обраних депутатів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням.

Рішення Ради надсилаються відповідним підприємствам (об`єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і доводяться до відома громадян не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття. Рішення Ради набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у дію.

Рішення Рад, прийняті в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання їх органами, місцевими державними адміністраціями, підприємствами (об`єднаннями), організаціями і установами, а також громадянами.

Рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

Так, 29.09.1992 Городоцькою районною радою народних депутатів Львівської області І сесії І демократичного скликання прийнято ухвалу Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району .

Цією ухвалою затверджено представлені проекти, якими визначено розміри територій сільських рад у встановлених межах і ;складі землекористувачів згідно з додатком 1. Затверджено межі сільських населених пунктів в кількості і розмірі згідно додатком 2.

Згідно протоколу сесії Городоцької районної Ради народних депутатів Львівської області І демократичного скликання від 29.09.1992, вбачається, що обрано депутатів районної Ради - 48, прибуло на сесію - 34, у відпустках, відрядженнях, хворих - 15.

Згідно протоколу сесії затверджений такий порядок денний: 1. Про проект нової Конституції України; 2. Різне.

На сторінці 5 протоколу сесії зазначено, що слухали інформацію начальника відділу Львівського інституту землеустрою Щура С.І. Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських Рад району .

Звідси висновується, що питання про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських Рад району не було в порядку денному і відповідно не доводилось до відома депутатів і населення не пізніш як за сім днів до сесії як цього вимагає положення ч. 8 ст. 20 Закону № 533-ХІІ. Крім цього, проект цього рішення, інші документи і матеріали з цього питання не були доведені до відома депутатів не пізніш як за три дні до відкриття сесії, що в свою чергу суперечить вимогам ч. 8 ст. 20 Закону № 533-ХІІ.

На сторінці 7 протоколу сесії за результатами обговорення ухвалено: прийняти ухвалу Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських Рад району . Голосували: за - 23, проти - 5, утрималося - 6.

Зважаючи на те, що положеннями ч. 2 ст. 22 Закону № 533-ХІІ визначено, що рішення Ради приймаються більшістю від загальної кількості обраних депутатів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом, то судом висновується, що спірне рішення не було прийнято, адже за прийняття спірного рішення проголосувало лише 23 народних депутатів при загальній кількості обраних депутатів районної Ради - 48, відповідно більшість від загальної кількості становила 25.

Як вбачається із протоколу сесії, на засіданні лунали зауваження від окремих народних депутатів, щоб не поспішати із прийняттям рішення з цього питання та наголошували на важливості питання зміни меж населених пунктів і необхідності обговорень такого, а саме.

Депутат районної Ради народних депутатів голова виконкому Городоцької міської ради народних депутатів ОСОБА_4 зазначив: Встановлення меж території району є надзвичайно важливим питанням. Відсутній чітко встановлений баланс земель. При встановлені меж потрібно дотримуватися відповідних Законів. Немає чітко встановлених меж і на території м. Городка. Є землі, які належать окремим господарств району, а повинні стояти на балансі Городоцької міської Ради. До розгляду даного питання, вважаю, слід все обдумати, а тоді вже узагальнити і робити певні висновки. (сторінка 6 протоколу).

Депутат Львівської обласної Ради народних депутатів ОСОБА_5 висловився: Встановлення границь ніколи не вирішувалося мирно. Спори виникали і будуть виникати. Адже вирішити питання повернення територій чи землі ми повинні спокійно, розумно, і звичайно без кровопролиття. (сторінка 6 протоколу).

Депутат районної Ради народних депутатів ОСОБА_6 сказав: Вважаю, що ухвалу по даному питанню сьогодні не слід приймати, створити повторну комісію, виїхати на місця, у всьому розібратися, а тоді вже приймати рішення на наступній сесії. (сторінка 6 протоколу).

Депутат районної Ради народних депутатів ОСОБА_7 наголосив: Питання формування територій і встановлення меж потрібно детально вивчити. В районі діяла узгоджувальна комісія, про яку ніхто не знав. Підтримую думку, що комісії слід попрацювати. Де виникають земельні спори виїхати в населені пункти, зібрати депутатів, скликати сесію, запросити старожилів, обговорити спірне питання і прийняти рішення. На наступній сесії районної Ради підготувати інформацію і прийняти вже тоді ухвалу районної Ради. (сторінка 7 протоколу).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 533-ХІІ, загальні збори (сходи) громадян за місцем проживання скликаються головою Ради народних депутатів або виконавчим комітетом, органами територіальної самоорганізації громадян для обговорення найважливіших питань, що зачіпають інтереси громадян, висування кандидатів у депутати Рад, формування органів місцевого самоврядування, та інших питань місцевого життя.

При цьому, спірне рішення було прийняте всупереч вимог ч. 1 ст. 55 Закону № 533-ХІІ без обговорення питання формування територій і встановлення меж, яке суттєво зачіпає інтереси громадян і про що окремі народні депутати на сесії наголошували.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 533-ХІІ, рішення Ради надсилаються відповідним підприємствам (об`єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і доводяться до відома громадян не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття. Рішення Ради набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у дію.

Стаття 57 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Щодо офіційного оприлюднення спірного нормативно-правового акту суд з матеріалів справи встановив наступне.

Городоцька районна рада Львівської області зверталася в архівний відділ Городоцької РДА (вих.407 № від 08.05.2020), в державний архів Львівської області Львівської ОДА (вих. № 408 від 08.05.2020), в Редакцію часопису Городоччини Народна Думка (вих. № 405 від 08.05.2020, в центральну районну бібліотеку Городоцької РЦБС (вих. № 405 від 08.05.2020) про надання копії або отримати доступ для викопіювання випусків газети Народна Думка за жовтень місяць 1992 року.

Державний архів Львівської області Львівської ОДА повідомив, що випуски газети Народна Думка у архів на державне зберігання не надходили, тому надати копії випусків за жовтень 1992 року неможливо. Про їхнє місце знаходження архіву також невідомо (вих. № 1116/01-22 від 08.05.2020, за вх. №199 від 08.05.2020). Архівний відділ Городоцької РДА повідомив, що на державному зберіганні в архівному відділі Городоцької РДА немає підшивки редакції газети Народна Думка за 1992 рік (вих. №104 від 12.05.2020 року, за вх. № 201 від 12.05.02020). Редакція часопису Городоччини Народна Думка повідомила, що у редакції не збереглося цілісних підшивок газет за 1990-1995 роки, в тому числі і за 1992 рік, оскільки були втрачені під час пожежі, яка мала місце в старому редакційному приміщенні (вх. № 200 від 12.02.2020).

За наведеного висновується, що відсутність збережених видань, у яких був або мав бути доведений до відома громадян спірний нормативно-правовий акт, не дає можливості суду зробити висновок, що такий нормативно-правовий акт не був у передбачений законом спосіб доведений до відома громадян.

Відповідно до ст. 22 Закону № 533-ХІІ Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає рішення.

Рішення Рад, прийняті в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання їх органами, місцевими державними адміністраціями, підприємствами (об`єднаннями), організаціями і установами, а також громадянами.

Рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону № 533-ХІІ, обласна, районна Рада народних депутатів правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені законодавством до відання регіонального самоврядування, за винятком тих, які вирішуються виключно місцевими референдумами. Виключно на пленарних засіданнях Ради вирішуються такі питання:

1) визнання повноважень депутатів, вирішення питань про дострокове припинення повноважень депутатів у випадках, передбачених законодавством;

2) обрання голови, заступника голови Ради і звільнення їх з посади або прийняття їх відставки;

3) утворення і обрання постійних та інших комісій Ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

4) утворення секретаріату Ради, встановлення його структури, затвердження чисельності секретаріату та витрат на його утримання;

5) затвердження регламенту, плану роботи Ради;

6) заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій, інших органів, які утворює або обирає Рада, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує;

7) затвердження планів та програм економічного і соціального розвитку території, місцевих екологічних програм, а також переліку об`єктів комунальної власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що передаються в управління місцевій державній адміністрації, планів приватизації об`єктів комунальної власності; (Пункт сьомий частини другої статті 52 в редакції Закону № 2414-12 від 05.06.92);

8) затвердження бюджету і внесення до нього змін, затвердження звітів про виконання бюджету;

9) регулювання земельних відносин відповідно до законодавства;

10) заслуховування інформацій Представника Президента України про виконання бюджету, програм економічного і соціального розвитку відповідної території;

11) розгляд і затвердження плану заходів щодо виконання наказів виборців;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді, виконання ними рішень і доручень Ради та її органів;

13) розгляд запитів депутатів і прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

15) визначення кількості округів для виборів депутатів Ради,утворення відповідних виборчих комісій і виборчих дільниць, сприяння виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень щодо підготовки і проведення виборів;

16) заснування засобів масової інформації відповідної Ради та затвердження їх керівників.

Згідно ч. 4 ст. 52 Закону № 533-ХІІ, обласна Рада розглядає і вирішує питання адміністративно-територіального поділу: віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу; утворення сільрад, перенесення їх центрів, найменування і перейменування сільрад; уточнення найменувань селищ міського типу і сільських населених пунктів; зміна меж районів, селищ міського типу, сільрад; об`єднання сільських населених пунктів; затвердження подань до Верховної Ради України та її Президії з питань адміністративно-територіального поділу відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 63 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (далі - ЗК України), в редакції чинній на час спірних правовідносин, до земель міста належать усі землі в межах міста.

Землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів.

Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планіровки та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України.

Включення земельних ділянок до межі міста не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до статті 31 цього Кодексу.

Використання земель міста здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови міста і планів земельно-господарського устрою.

Стаття 65 ЗК України встановлює, що до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою.

Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів.

Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

Використання земель сільського населеного пункту здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови даного населеного пункту.

Під час розгляду справи судом досліджено картографічні матеріали в частині меж Галичанівської сільської ради та Городоцької міської ради Львівської області, який за твердженням відповідача затверджений ухвалою Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області від 29.09.1992 Про затвердження Проекту формування територій і встановлення меж сільських рад району .

Щодо таких тверджень відповідача про те, що зазначені вище картографічні матеріали затверджені спірною ухвалою, то такі не знайшли підтвердження в судовому засіданні при дослідженні таких матеріалів, адже з таких вбачається, що створений картографічний матеріал в листопаді 1992 році, відтак не міг бути затвердженим спірною ухвалою, прийнятою 29.09.1992.

При цьому, згідно досліджених судом в судовому засіданні картографічних матеріалів, частина вулиці Заставської міста Городка, а також частина об`єкту природо-заповідного фонду - парку по АДРЕСА_2 відображені як частина земель населеного пункту села Дроздовичі. У цю частину АДРЕСА_1 , яка відображена як частина земель села Дроздовичі входить і земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , за якою прописана та фактично проживає позивачка.

При цьому, згідно Генерального плану міста Городок розробленого ДП Містопроект у 1991 році, зокрема уся вулиця Заставська знаходилась в межах міста Городка.

Отже, матеріали справи свідчать, що спірним нормативно-правовим актом змінено межі адміністративно-територіальної одиниці м. Городок Львівської області, зокрема частина вулиці Заставської вилучена із меж адміністративно-територіальної одиниці - міста Городка та включена в межі адміністративно-територіальної одиниці - села Дроздовичі Городоцького району Львівської області.

Відтак, суд констатує, що виходячи із імперативного обов`язку відповідача як суб`єкта владних повноважень та органу самоврядування, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняв оспорюваний нормативно-правовий акт із перевищенням наданих йому повноважень та всупереч ст. ст. 63, 65 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ та ст. ст. 22, 52 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування від 07.12.1990 № 533-ХІІ.

Щодо порушеного позивачем права у межах спірних правовідносин суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційним Судом України неодноразово розглядалося питання тлумачення частини другої статті 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25.11.1997 року; пункту 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997 року; та пункту 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 року від 14.12.2011 року).

У Рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011 року Конституційним Судом України зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України свідчить про те, що частиною другою цієї статті гарантовано кожному захист своїх прав , які порушено органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами.

У постанові Верховного Суду України від 23.05.2017 року по справі № 800/541/16 звернуто увагу, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок вчинення його бездіяльності та прийняття оскаржуваного рішення.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач оскаржує нормативно-правовий акт, яким змінено межі адміністративно-територіальної одиниці м. Городок Львівської області, зокрема вилучено частину вулиці Заставської з меж міста Городка та включено її до меж села Дроздовичі.

У цю частину вулиці Заставської, яка відображена у зв`язку із зміною меж як частина земель села Дроздовичі входить і земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , за якою прописана та фактично проживає позивачка.

Паспортом громадянина України позивача на сторінці 11 підтверджується місце прописки позивача, а саме АДРЕСА_1 . Дата вчинення запису прописку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що позивач, будучи прописаною та проживаючи у місті Городок в будинку АДРЕСА_1 , з 15.11.1978, як свідчать про це матеріали справи, за наслідками прийняття та виконання спірного нормативно-правового акту змушена змінювати свою юридичну адресу проживання із міста Городок на село Дроздовичі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 № 1382-IV, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

У статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 № 1382-IV, наведено зокрема термін вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці , де вони хочуть проживати чи перебувати;

Суд наголошує, що статус міста - це система законодавчих засад, завдяки яким населений пункт набуває певних прав, що виділяють його з низки сільських населених пунктів.

Звідси суд доходить висновку, що спірний нормативно-правовий акт порушує права позивача обирати на власний розсуд населений пункт для проживання, змушуючи позивача при цьому змінювати її юридичну адресу із міської на сільську.

Резюмуючи вище наведене, суд зазначає наступне.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Суд констатує, що інші доводи сторін не мають самостійного значення, оскільки не випливають на загальний висновок суду щодо вирішення спору. Тому суд вважає, що їх докладний аналіз є зайвим.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний нормативно-правовий акт не відповідає вказаним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 840,80 грн (судовий збір), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 264, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Городоцької районної ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та нечинною ухвалу Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області І сесії І демократичного скликання від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району .

Ухвала Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області І сесії І демократичного скликання від 29.09.1992 Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад району втрачає чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької районної ради Львівської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Городоцька районна рада Львівської області (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Б.Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 25553585).

Третя особа: Городоцька міська рада Львівської області (81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6, код ЄДРПОУ 26269892).

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2020.

Суддя Сидор Н.Т.