Постанова

від 17.09.2020 по справі 727/7008/17

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Чернівці

справа № 727/7008/17

провадження 822/590/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.,

секретар Чубрей І.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Альфа-банк , який є правонаступником Акціонерного товариства Укрсоцбанк ,

відповідач: ОСОБА_1

апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 вересня 2018 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк , банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що 16 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії, за яким остання отримала кредит в розмірі 123 000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 16 вересня 2008 року між банком та матір`ю позичальника ОСОБА_2 , як майновим поручителем, укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нежитлове приміщення загальною площею 498,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість, банк направив позичальнику та іпотекодавцю відповідні вимоги про усунення порушень, які були проігноровані останніми.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 16 вересня 2008 року, яка станом на 06 лютого 2017 року становить 136 762,56 доларів США, та складається з наступного: 79 992,79 доларів США - заборгованість за кредитом, 56 769,77 доларів США - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, на нежитлове приміщення, торгового залу та офіс, загальною площею 498,1 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, згідно із Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 залучено до участі у розгляді справи у якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 вересня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк, змінивши строк виконання зобов`язання за кредитним договором, звернувся до суду із цим позовом понад два роки від дня настання строку вимоги за основним зобов`язанням, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПАТ Укрсоцбанк просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права. Посилаючись на обставини, зазначені в позові, апелянт просить рішення скасувати та задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що правила ст.1281 ЦПК України щодо строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов`язань, забезпечених іпотекою. А також вказував на те, що відповідач не подав заяву про застосування судом строку позовної давності.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

16 вересня 2008 року між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії 925/166366-KN,згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 123000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 15 вересня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних. (т. 1 а.с.6-13).

Цього ж дня, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладено договір іпотеки 925/166366-KN, предметом якого є нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва, торгового залу та офісу, відсоток готовності складає 60%, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24399241, кадастровий номер 7310136300:10:001:0057 і знаходиться по АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 1 378 798 гривень, що в еквіваленті складає 284 188,63 доларів США. (т.1 а.с.26-30).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року справа №157/14 (т.2 а.с.40-43), позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як поручителя ОСОБА_3 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16 вересня 2008 року) на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість по договору кредиту в розмірі 814164 гривні 97 коп., станом на 06 грудня 2013 року.

Судом встановлено, що позивачем було стягнуто з ОСОБА_3 та поручителя всю суму заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16 вересня 2008 року, в тому числі суми, строк погашення яких не настав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 01 липня 2014 року була задоволена заява ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року та видано виконавчий лист. (т.2 а.с.29).

На підставі виконавчого листа 06 травня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Укрсоцбанк 814164 гривні 97 коп. заборгованості та 8541 гривню 65 коп. сплаченого третейського збору, а також судовий збір в розмірі 243 гривні 60 коп. (т.2 а.с.30).

При цьому, згідно витребуваної судом, у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л., належним чином завіреної копії спадкової справи ОСОБА_2 , за номером у спадковому реєстрі 53189580 (т.1 а.с.171-231), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.181). Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2012 року (т.1 а.с.227).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 17 вересня 2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Новосельською І.Л. позивачу ПАТ Укрсоцбанк було направлено повідомлення про те, що спадщину на майно після смерті ОСОБА_2 , в тому числі на майно, яке перебуває в іпотеці, стороною договору якого ПАТ Укрсоцбанк виступав як кредитор, отримала ОСОБА_3 (т.1 а.с.229, т.2 а.с.38), що також підтверджується довідкою нотаріуса від 10 серпня 2018 року №198/02-14-24/2012 (т.2 а.с.37). Вказане повідомлення позивачу по справі було направлено рекомендованим листом (т.1 а.с.230, т.2 а.с.39).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною першою статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою i у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1281 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, за змістом статті 23 Закону України Про іпотеку в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) викладено такі правові висновки.

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України Про іпотеку регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Зазначена позиція спростовує доводи апелянта про те, що норми статті 1281 ЦК України не повинні застосовуватися до правовідносин, які виникли між сторонами спору.

Стаття 17 Закону України Про іпотеку визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Поняття строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не тотожне поняттю позовна давність . Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як, згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати в суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови в позові за умови, якщо про застосування позовної давності в суді заявила одна зі сторін.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Новосельською І.Л. 17 вересня 2012 року позивачу ПАТ Укрсоцбанк було направлено повідомлення про те, що спадщину на майно після смерті ОСОБА_2 , в тому числі на майно, яке перебуває в іпотеці, стороною договору якого ПАТ Укрсоцбанк виступав як кредитор, отримала ОСОБА_3 (т.1 а.с.229, т.2 а.с.38), що також підтверджується довідкою нотаріуса від 10 серпня 2018 року №198/02-14-24/2012 (т.2 а.с.37). Вказане повідомлення позивачу по справі було направлено рекомендованим листом (т.1 а.с.230, т.2 а.с.39).

Таким чином, позивачу стало відомо про смерть іпотекодавця у вересні 2012 року з повідомлення нотаріуса. Відповідно 6 місяців на протязі яких кредитор повинен був пред`явити свою вимогу до спадкоємців сплинуло в березні 2013 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме, розрахунку заборгованості (т.1а.с.36-37) та довідки позивача (а.с.39-40), останній платіж ОСОБА_3 здійснено 28 жовтня 2013 року в розмірі 2500 доларів США.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2, 2.4.5. кредитного договору (т.1 а.с.6-7) погашення кредиту та відсотків здійснюється до 20 числа кожного місяця.

Отже, 21 листопада 2013 року настав строк вимоги (строк чергового платежу), яка залишилася не задоволеною і кредитор повинен був пред`явити свою вимогу до спадкоємців не пізніше одного року від настання строку вимоги, тобто до 20 грудня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, банк звернувся до суду з вказаним позовом у липні 2017 року, тобто з пропуском строків, визначених в ст. 1281 ЦК України.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, а тому її слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерне товариство Альфа-банк , який є правонаступником Акціонерного товариства Укрсоцбанк задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 вересня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 22 вересня 2020 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді : І.М. Литвинюк

Н.Ю. Половінкіної