Ухвала

від 15.09.2020 по справі 373/1717/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016111100000310 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2020 року повернуто прокурору обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016111100000310 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Підставою для повернення обвинувального акту згідно з ухвалою суду є порушення вимог ст. 291 КПК України, оскільки обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, не містить у собі відповідно до закону належним чином сформульованого обвинувачення.

Так, у викладеному формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном, із використанням завідомо підробленого документу, шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах не відповідає диспозиції цієї статті, оскільки за частиною 4 кваліфікуються дії у разі вчинення шахрайства в особливо великих розмірах або організованою групою, а не у великих розмірах, як зазначено в обвинуваченні. Також, диспозиція даної статті не має такої ознаки, як «з використанням завідомо підробленого документу», що вказано в обвинувальному акті.

В ухвалі суду вказується на неконкретність обвинувачення, яка призведе до порушення гарантованих законом процесуальних прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, а ухвалення судового рішення буде незаконним у зв`язку з істотним порушенням вимог процесуального закону.

Окрім того, в ухвалі суду зазначено, що обвинувальний акт, всупереч положенням ст. 291 КПК України, складений тимчасово виконуючим обов`язки слідчого, а не слідчим чи прокурором.

В апеляційній скарзі прокурор Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2020 року, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016111100000310 від 16.09.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, повернути на новий судовий розгляд до суду зі стадії підготовчого провадження.

При цьому прокурор вказує на те, що неконкретність пред`явленого особі обвинувачення не може бути підставою для повернення прокурору обвинувального акту, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Окрім того, прокурор не вважає, що обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, врученому ОСОБА_6 , є неконкретним та вказує на можливість прокурора змінити чи виправити правову кваліфікацію чи обсяг обвинувачення в судовому засіданні відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 суд першої інстанції послався на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України, згідно з яким обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 викладені фактичні обставині кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, а також обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення за вказаними статтями закону про кримінальну відповідальність, отже, обвинувальний акт відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України.

Вдавшись до аналізу кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за кваліфікуючими ознаками кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, наданих йому ст. 314 КПК України щодо питань, які можуть бути вирішені судом у підготовчому судовому засіданні.

Посилання суду на те, що обвинувальний акт складено тимчасово виконуючим обов`язки слідчого, а не слідчим чи прокурором, як це зазначено у ч. 1 ст. 291 КПК України, не може, на думку колегії суддів, бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки вказаний обвинувальний акт затверджено прокурором, який відповідно до вимог ч. 1 ст. 338 КПК України має право змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення під час судового розгляду.

Отже, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 у суду першої інстанції не було підстав для повернення обвинувального акту з мотивів невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, відтак ухвала сулу про повернення обвинувального акту підлягає до скасування з призначенням нового судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016111100000310 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,скасувати та призначити новий судовий розгляд.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-кп/824/2401/2020 Категорія КК: ч. 1 ст. 190 КК України

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9

Доповідач ОСОБА_1