Постанова

від 22.09.2020 по справі 910/9593/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа№ 910/9593/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.07.2020

у справі № 910/9593/20 (суддя Князьков В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

про стягнення 1 063 703,60 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про стягнення 1 063 703,60 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1 063 703,60 грн та (або) на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про забезпечення позову у справі №910/9593/20.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, не свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду у даній справі.

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20 та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов ТОВ "Тар Альянс". Також скаржник просив суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20.

Звертаючись із апеляційною скаргою позивач зазначав, що у даному випадку ініціюючи вжиття заходів забезпечення позову позивачем подано суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р42744 від 04.06.2020, яким зафіксовано факт укладання відповідачем договору застави наявного у нього майна на суму 20 000 000 гривень у той час, як коли відповідач мав несплачені ТОВ Тар Альянс суми заборгованості, стягнуті судом відповідно до рішень у справі №910/16223/18. Отже, на думку заявника останнім було подано відомості про існування обставин, за наявності яких вищі судові інституції убачають за доцільне вживати передбачені ГПК України заходи забезпечення позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" у справі №910/9593/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України та надано скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у справі №910/9593/20 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/9593/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" та призначено справу до розгляду на 08.09.2020.

31.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому відповідач просив суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" відмовити повністю. Крім того відповідач зазначав, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" відсутній борг за доведеними судовими рішеннями боргом перед ТОВ "Тар Альянс" у справі №910/16223/18, а досвід його погашення спростовує тезу апелянта про необхідність вжитті забезпечення позову. Відповідач також зазначав, щодо посилань апелянта на практику, у тому числі ЄСПЛ, то на думку відповідача вона носить загальних характер і не підтверджена ані обставинами ані наданими ним доказами у даній справі, що виключає їх оцінку на користь апелянта.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.09.2020 № 09.1-08/2886/20 у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9593/20.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 у справі №910/9593/20 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до провадження у визначеному складі суддів. Розгляд справи відкладено на 22.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.09.2020 № 09.1-08/3264/20 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9593/20 у зв`язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 у справі №910/9593/20 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до провадження у визначеному складі суддів.

Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому суд виходить з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною першою статті 2 ГПК України установлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ураховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме у такий спосіб, який було визначено позивачем, порушить його права та у подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про забезпечення позову у справі № 910/9593/20.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс", наведені в апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" на ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 03.07.2020 у справі №910/9593/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Н.Ф. Калатай