Постанова

від 23.11.2020 по справі 910/9593/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа№ 910/9593/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про визнання зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 - неподаною і повернення позивачу)

у справі № 910/9593/20 (суддя Князьков В.В.)

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

про визнання права на звільнення від орендної плати

у справі № 910/9593/20 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

про стягнення 1 063 703,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 - визнано неподаною і повернуто позивачу. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до господарського суду після усунення недоліків.

Не погоджуючись із винесеними ухвалами місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про відстрочення сплати судового збору) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про визнання зустрічної позовної заяви неподаною та її повернення заявнику) скасувати.

Підстава апеляційної скарги обґрунтовується тим, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" міститься висновок про те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, проте сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

На думку скаржника, в сенсі наведеного, судом першої інстанції не було враховано конкретні обставини у даній справі та не було надано справедливу оцінку балансу інтересів форми доступу до правосуддя та самому праву особи на доступ до нього; ним не додержано приписів закону та висновків ЄСПЛ, як джерела права щодо доступу до правосуддя, а у суду першої інстанції не було законних підстав для незадоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору та визнання зустрічного позову не поданим і на його повернення.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9593/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі № 910/9593/20 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про відстрочення сплати судового збору) у справі № 910/9593/20. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про визнання зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 - неподаною і повернення позивачу) у справі № 910/9593/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/9593/20 у розмірі 2 102,00 грн. та оригінал зустрічної позовної заяви із доданими до неї документами, яка була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Враховуючи викладене вище, відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів апеляційного господарського суду визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 910/9593/20.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про визнання зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 - неподаною і повернення позивачу) у справі № 910/9593/20. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (про визнання зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 - неподаною і повернення позивачу) у справі № 910/9593/20 без повідомлення учасників справи.

16.11.2020 від ТОВ "Тар Альянс" через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 залишити в силі та зазначає про те, що ч. 1 ст. 164 ГПК України прямо передбачає, що до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За своєю суттю норми ст.ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, спрямовані на реалізацію закріпленого у ст. 2 ГПК України принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлюючи для всіх симетричні вимоги, зокрема, в питанні доступу до правосуддя, однак, ані при зверненні з зустрічним позовом, ані оспорюючи правомірність наведеної в оскаржуваній ухвалі позиції суду з приводу повернення зустрічного позову відповідач не наводить посилань на обставини і докази, які свідчать про наявність підстав для ухвалення судом висновків, альтернативних, наведеним в ухвалі від 07.09.2020 і вчинення інших, від вчинених судом, процесуальних дій.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про стягнення 1 063 703,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з грудня 2018 року по травень 2020 року у розмірі 920 640,00 грн. Позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення пеню в розмірі 116 093,52 грн, 3% річних в сумі 23 583,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 386,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

15.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 05.08.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

04.08.2020 представником відповідача подано до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на наявність підстав для його звільнення від орендної плати за період з грудня 2018 року по травень 2020 року за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016, внаслідок неможливості використання відповідачем об`єкта оренди за спірним договором через обставини, які не залежали від Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 залишено без руху зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія". Надано заявнику строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" спосіб усунення недоліків у зустрічній позовній заяві шляхом надання суду доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/9593/20 надіслано судом 06.08.2020 та отримано ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" 19.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0214100805391 (а.с. 195).

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків у зустрічній позовній заяві шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн. був 31.08.2020 (оскільки 29.08.2020 та 30.08.2020 були вихідними днями).

31.08.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" надійшло клопотання №1-9593/1 від 28.08.2020 про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, зокрема, і із посиланням скаржника на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" міститься висновок про те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, проте сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, враховуючи наступне.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), було зазначено, що "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави [5].

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року) [5].

Так, зокрема, законодавець у статті 8 Закону "Про судовий збір" закріпив норму відповідно до якої, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;

- зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, держава визначилась із засобом, який може використовуватись для доступу до суду шляхом подачі позову без оплати його судовим збором.

Разом з цим, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов`язав із поняттям "майнового стану сторони".

Натомість, Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" не додано до клопотання про відстрочення сплати судового збору жодного доказу, який свідчить про існування тяжкого фінансового стану товариства, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" про відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 07.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" не подано до суду будь-яких доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2020 про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Отже, враховуючи обмеження нормами Господарського процесуального кодексу строку на усунення недоліків позовної заяви, те, що останнім днем строку для усунення недоліків був 31.08.2020, те, що заявником не було усунуто недоліки у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.08.2020, у зв`язку із чим, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про визнання права на звільнення від орендної плати за договором оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016 підлягала поверненню заявнику.

За таких обставин, враховуючи приписи частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України та не вдаючись до надмірного формалізму, приймаючи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом у встановлений судом строк не усунуто недоліків в зустрічній позовній заяві, визначених в ухвалі суду від 05.08.2020, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" правомірно вважається неподаною та підлягала поверненню останньому.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, про недодержання приписів закону та висновків ЄСПЛ, як джерела права щодо доступу до правосуддя, при прийнятті оскаржуваної ухвали від 07.09.2020, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду, переглянувши ухвалу суду першої інстанції від 07.09.2020 у межах доводів апеляційної скарги, вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 прийнята з додержанням норм процесуального права, а відтак підстав для її скасування не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Скаржником не надано доказів усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/9593/20.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 162, 164, 174, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/9593/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".

4. Матеріали справи № 910/9593/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко