Рішення

від 15.09.2020 по справі 913/279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м.Харків Справа № 913/279/20

Провадження № 19/913/279/20

Розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (вул.Будіндустрії, буд.6, м.Київ, 01013)

до Міського комунального підприємства Сватівський водоканал (вул.Садова, буд.74, м. Сватове Луганської області, 92600)

про стягнення 540 357 грн 33 коп.

за зустрічним позовом Міського комунального підприємства Сватівський водоканал (вул.Садова, буд.74, м. Сватове Луганської області, 92600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (вул.Будіндустрії, буд.6, м.Київ, 01013)

про визнання договору недійсним

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мінченко В.М., адвокат, ордер на надання правової допомоги від 06.05.2020 №1007859;

від відповідача: Луньов А.Є., на підставі Витягу з ЄДРПОУ.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (далі - ТОВ Рона інжиніринг ) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Міського комунального підприємства Сватівський водоканал (далі - МКП Сватівський водоканал ) про стягнення заборгованості в сумі 499 875 грн 60 коп., пені в сумі 37 367 грн 75 коп., 3 % річних у сумі 3 113 грн 98 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг від 21.06.2019 №112 щодо своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня та 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 11.06.2020.

Відповідач відзивом від 01.06.2020 №132 вимоги позову відхилив, посилаючись на наступне.

Договір від 25.06.2019 про надання послуг укладений колишнім директором МКП Сватівський водоканал Карпцовим Ю.М. з порушенням Закону України Про публічні закупівлі без проведення процедур закупівлі.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а тому посилання позивача на приписи ст.ст.853, 854 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Вважає необґрунтованою суму заборгованості, оскільки умовами договору було передбачено очищення чотирьох ємностей на суму 499 875 грн 00 коп., а фактично очищено тільки дві.

10.06.2020 Міське комунальне підприємство Сватівський водоканал звернулося до Господарського суду Луганської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг про визнання недійсним договору про надання послуг від 25.06.2019 №112.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що договір про надання послуг від 25.06.2019 №112 укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що є порушенням вимог ст.2 Закону України Про публічні закупівлі , а тому підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 11.06.2020 прийнято зустрічний позов Міського комунального підприємства Сватівський водоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг про визнання договору від 25.06.2019 №112 недійсним до спільного розгляду з первісним позовом у справі №913/279/20.

Ухвалою суду від 11.06.2020 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 23.06.2020.

Ухвалою суду від 23.06.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 20.07.2020.

23.06.2020 на адресу електронної пошти суду від ТОВ Рона інжиніринг надійшла відповідь на відзив від 22.06.2020 №11, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій воно зазначило, що 10.07.2019 виконавець виконав взяте на себе зобов`язання за договором, про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 на загальну суму 499 875 грн 60 коп.

Зазначив що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 21.06.2019 №112 є договором підряду.

З описової частини дефектного акту вбачається, що сторонами за договором погоджено виконання наступних робіт: згортання і розгортання промивного комплексу; очищення поверхонь довільної форми гідродинамічними установками високого тиску ГУВД внутрішні поверхні обладнання (2 шт) у кількості 324 кв. м; асенізаційні роботи у кількості 373 куб. м. Фактично в акті за формою КБ-2в та довідці за формою КБ-3 було відображено саме вказаний обсяг робіт і саме на загальну суму 499 875 грн 60 коп.

ТОВ Рона інжиніринг відзивом на зустрічну позовну заяву від 22.06.2020 №12 вимоги зустрічного позову відхилило, посилаючись на наступне.

Сама домовленість сторін за договором про приймання-передачу послуг за формою КБ-2в та КБ-3 не робить сам договір від 21.06.2019 №112 договором будівельного підряду.

Послуги за договором від 21.06.2019 №112 відносяться до послуг з поточного ремонту.

МКП Сватівський водоканал є згідно договору від 21.06.2019 №112 замовником, який здійснює свою діяльність в такій окремій сфері господарювання як забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення для потреб населення міста Сватове.

Жодних доказів того, що у 2019 році відповідач замовляв споріднені послуги по гідродинамічному очищенню ємностей відстійників за адресою: квартал Докучаєва, 8-а, м.Сватове Луганської області, що у загальному розмірі перевищувало б суму 1 мільйон гривень до суду не надавалось.

20.07.2020 на адресу суду від МКП Сватівський водоканал надійшли заперечення від 16.07.2020 №165 на відповідь на відзив, у яких воно зазначило, що чинним законодавством не передбачені будь-які типові документи для оформлення операцій з надання (отримання) послуг. Як правило, таким документом є акт наданих послуг, а не акт виконаних будівельних робіт.

Результат наданої послуги за договором про надання послуги не має матеріальної форми, а лише корисний ефект такої послуги.

Зазначив, що договір від 25.06.2019 №112 та додані до нього документи суперечать законодавству та укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі .

Комерційна пропозиція ТОВ Відновлення інженерних систем щодо чотирьох ємностей відстійника містить ціну 200 000 грн 00 коп., а у договорі зазначена сума 499 875 грн 60 коп.

20.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву від 16.07.2020 №166, у якій він зазначив, що МКП Сватівський водоканал проводить закупівлі з застосуванням електронної системи з 200 000 грн 00 коп.

Також послався, що будь-яка публічна допорогова закупівля має бути запланована у додатку до річного плану закупівель.

Перед укладенням договору позивачем за зустрічним позовом було проведено моніторинг вартості послуги, відповідно до якого ТОВ Відновлення інженерних систем було запропоновано надання послуги з очищення первинних відстійників на території МКП Сватівський водоканал вартістю 200 000 грн 00 коп. Пропозиції від ТОВ Рона інжиніринг не надходило.

У порушення ст.2 Закону України Про публічні закупівлі система електронних закупівель не містить звіту про договір №112 про надання послуги.

Наявні примірники договорів у позивача та відповідача мають розбіжності щодо дати його укладення.

Ухвалою суду від 20.07.2020 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 17.08.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 повідомлено сторін про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 07.09.2020.

Ухвалою суду від 07.09.2020 повідомлено сторін про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 15.09.2020.

08.09.2020 на адресу електронної пошти суду, підписане кваліфікованим електронним підписом, а 10.09.2020 у письмовому вигляді від позивача надійшло клопотання від 07.09.2020 №33 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Суд не приймає вказані докази до уваги, з огляду на наступне.

Частинами 2, 4, 5 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно з ч.8 вказаної статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивачем доказів неможливості вчасного подання вказаних доказів як і зазначення причин поважності суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відносно вимог первісного позову про стягнення заборгованості в сумі 499 875 грн 60 коп. суд зазначає наступне.

21.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (виконавець, позивач) та Міським комунальним підприємством Сватівський водоканал (замовник, відповідач) укладений договір №112 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: гідродинамічне очищення ємностей чотирьох первинних відстійників за адресою: квартал Докучаєва, 8-а, м.Сватове Луганської області (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги які визначені у п.1.1 цього договору.

Згідно з п.1.3 договору надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

Загальна сума договору складає: 499 875 грн 60 коп., у т.ч. ПДВ (20%) 83 312 грн 60 коп. (п.2.1 договору).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що за надані послуги згідно п.1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 31.12.2019 (п.3.3 договору).

Згідно з п.6.4 договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п.12.1 договору).

21.06.2019 між сторонами складено та підписано дефектний акт на гідродинамічне очищення ємностей чотирьох первинних відстійників за адресою: квартал Докучаєва, 8-а, м.Сватове Луганської області.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з очищення ємностей чотирьох первинних відстійників, про що 10.07.2019 складено відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 499 875 грн 60 коп.

16.03.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.03.2020 №156 про сплату заборгованості.

Відповідач надані послуги не оплатив, що стало підставою для звернення ТОВ Рона інжиніринг з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг, до яких відноситься і договір від 21.06.2019 №112, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.1.3 договору надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

10.07.2019 між сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 499 875 грн 60 коп. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Таким чином, позивачем доведений факт надання послуг відповідачеві за договором від 21.06.2019 №112.

Відповідно до п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 31.12.2019 (п.3.3 договору).

Відповідач у вказаний строк оплату виконаних робіт не здійснив.

Відносно доводів відповідача щодо розбіжностей у даті договору у примірниках сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як вбачається з примірника договору наданого позивачем (а.с.9-11 т.1), датою його укладення є 21.06.2019. У той же час, на примірнику договору, наданого відповідачем, зазначена дата його укладення 25.06.2019 (а.с.57-59 т.1).

Дефектний акт на гідродинамічне очищення ємностей чотирьох первинних відстійників за адресою: квартал Докучаєва, 8-а, м.Сватове Луганської області між сторонами підписаний 21.06.2019.

На примірнику договору, наданого позивачем (а.с.9-11 т.1), містяться підписи директорів ТОВ Рона інжиніринг та МКП Сватівський водоканал , які скріплені печатками підприємств, з огляду на що суд приходить до висновку про те, що договір укладений сторонами саме 21.06.2019, а на примірнику відповідача була помилково поставлена інша дата.

Таким чином, судом вказані доводи відповідача відхиляються.

Відносно доводів позивача про те, що укладений між сторонами договір є договором підряду і посилань на приписи законодавства щодо підряду суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось судом, відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд зауважує, що відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:

- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі. Основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги;

- виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій. Щодо договорів про надання послуг чинним законодавством не передбачений контроль з боку замовника за процесом надання йому послуги виконавцем, хоча він і є можливим за наявності згоди сторін, вираженої в конкретних умовах договору;

- юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, і ця процедура, на відміну від договору про надання послуг, також врегульована чинним законодавством.

Таким чином, основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги. Так, у результаті виконання договору підряду замовник отримує певний матеріальний результат. В результаті ж виконання договору про надання послуг замовник отримує цю саму послугу, споживаючи її в процесі отримання.

У даному випадку позивачем за договором від 21.06.2019 здійснювалось перенесення мулу з ємності на відкриту ділянку, при цьому сама конструкція ємностей не зазнала ніяких змін і у результаті надання послуг не відбулося збільшення вартості об`єкту, з огляду на що суд приходить до висновку про те, що договір від 21.06.2019 №112 за своєю правовою природою є саме договором про надання послуг.

Таким чином доводи позивача в цій частині як і посилання на приписи законодавства щодо підряду судом відхиляються.

Суд зауважує, що хоча сторони у п.1.3 договору, враховуючи принцип свободи договору, і передбачили оформлення результатів наданих послуг актами за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3, але це не робить сам договір договором будівельного підряду чи підряду.

Відносно доводів відповідача про те, що договором було передбачено очищення чотирьох первинних відстійників, а фактично очищено тільки два, а тому і вартість робот має скласти не 499 875 грн 60 коп., а 249 937 грн 80 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: гідродинамічне очищення ємностей чотирьох первинних відстійників за адресою: квартал Докучаєва, 8-а, м.Сватове Луганської області.

У дефектному акті від 21.06.2019 також йде мова про чотири первинні відстійники.

У той же час у акті приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 10.07.2019 указано, що ТОВ Рона інжиніринг надані послуги МКП Сватівський водоканал на загальну суму 499 875 грн 60 коп., яка також зазначена і в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.

Суд бере до уваги, що відповідачем надані послуги прийняті без зауважень і заперечень ані щодо кількості, ані щодо якості наданих послуг, про що свідчать підписані між сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 10.07.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.

Як пояснив представник позивача, на початок виконання робіт відповідачем не було надано технічної документації на відстійники, які повністю були заповнені замуленою водою, і тільки після очищення стало видно, що споруди 2 відстійників поділяються перегородкою на дві частини.

Відповідачем доказів того, що позивачем очищено не 2 відстійники, які розподілені між собою перегородкою навпіл, як і наявність на момент укладення договору інших 2 відстійників, які потребували очищення, суду не надано.

Крім того, у договірній ціні (а.с.13-14 т.1), яка підписана між сторонами визначена загальна вартість робіт на суму 499 875 грн 60 коп.

З огляду на викладене доводи відповідача судом відхиляються.

Відповідачем доказів оплати наданих послуг на момент розгляду справи суду не надано.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором від 21.06.2019 №112 на суму 499 875 грн 60 коп. та про їх задоволення.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2020 по 16.03.2020 у сумі 37 367 грн 75 коп. суд зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.4 договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.2 т.1), суд вважає його арифметично неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми Законодавство у межах заявленого позивачем періоду:

Строк оплатиСума заборгованості, в грн.Період нарахування Кількість днів простроченняСума пені, грн До 31.12.2019 499 875,60 01.01.2020-16.03.2020 76 24 775,26

З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 01.01.2020 по 16.03.2020 у сумі 24 775 грн 26 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2020 по 16.03.2020 у сумі 3 113 грн 98 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.2 т.1), господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично правильним, зроблений у відповідності до вимог законодавства та даних первинних документів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 01.01.2020 по 16.03.2020 у сумі 3 113 грн 98 коп.

З огляду на викладене господарський суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог ТОВ Рона інжиніринг та про їх часткове задоволення.

Відносно вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним договору про надання послуг від 25.06.2019 №112 суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент укладення договору №112) цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі дається визначення, замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер, зокрема, забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення.

МКП Сватівський водоканал створено на підставі рішення Сватівської міської ради від 23.10.2014 Про створення Міського комунального підприємства Сватівський водоканал (а.с.94 т.1), яким також затверджено статут підприємства.

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 статуту предметом діяльності підприємства є, зокрема, збирання, очищення та розподілення води.

Згідно з п.4.1 статуту майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади м.Сватове і закріплюється за підприємством на праві господарського відання, далі - майно. Підприємство володіє, користується та розпоряджається набутим майном вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законодавству та цьому статуту, рішенням засновника та органу управління майном.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності підприємства є забір, очищення та постачання води.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами ТОВ Рона інжиніринг про те, що МКП Сватівський водоканал у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі є замовником, який здійснює свою діяльність в такій окремій сфері господарювання, як забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, централізованого водовідведення для потреб населення міста Сватове.

У п.17 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі дається визначення, послуги - це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Частиною 1 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Предметом договору від 21.06.2019 №112 про надання послуг, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг та Міським комунальним підприємством є надання послуг на суму 499 875 грн 60 коп., тобто ціна договору не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень (абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі ).

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що сторонами правомірно укладений договір від 21.06.2019 №112 про надання послуг без проведення процедури закупівлі.

Відносно доводів МКП Сватівський водоканал про те, що підприємство проводить закупівлі з застосуванням електронної системи з 200 000 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

МКП Сватівський водоканал не надано суду доказів на підтвердження вказаних доводів щодо проведення закупівлі з застосуванням електронної системи з 200 000 грн 00 коп. як і не надано нормативного обґрунтування такої необхідності.

Відносно доводів відповідача щодо недотримання при укладенні спірного договору принципів закупівель суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

МКП Сватівський водоканал не зазначено, які саме принципи закупівлі були порушені сторонами при укладенні договору №112 та у чому полягало таке порушення. Також у порушення приписів ст.74 ГПК України не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

З огляду на викладене вказані доводи МКП Сватівський водоканал судом відхиляються.

Частиною 1 ст.10 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Таким чином відповідальність за оприлюднення чи неоприлюднення звіту про договір №112 несе замовник, яким у даному випадку є саме МКП Сватівський водоканал .

У той же час суд зазначає, що приписами Закону України Про публічні закупівлі не передбачено, що неоприлюднення звіту про укладений договір №112 в системі електронних закупівель, має наслідком недійсність укладеного правочину.

Статтею 37 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

МКП Сватівський водоканал не доведено суду наявності підстав для визнання договору від 21.06.2019 №112 про надання послуг недійсним.

З огляду на що суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог МКП Сватівський водоканал за зустрічним позовом та про відмову в їх задоволенні.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір за первісним позовом у сумі 8 105 грн 36 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 ГПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.2 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

ТОВ Рона інжиніринг у позовній заяві (а.с.4 т.1) зазначено, що товариство очікує понесення інших судових витрат (витрати на правову допомогу адвоката та інше), про що суд буде повідомлено додатково у відповідності до вимог діючого законодавства.

11.06.2020 від ТОВ Рона інжиніринг на адресу електронної пошти суду, підписане кваліфікованим електронним підписом, надійшло клопотання від 10.06.2020 №6 про попереднє визначення суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, до якого додані копія договору про надання професійної правничої допомоги від 06.05.2020 №06-05/2020, додаткова угода від 06.05.2020 №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.05.2020 №06-05/2020 з додатком.

У клопотанні позивач зазначив, що очікує понести витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 15 000 грн 00 коп., остаточний детальний розрахунок буде надано суду додатково.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З огляду на викладене, питання про розподіл судових витрат позивача на надання професійної правничої допомоги буде вирішено судом за наслідками надання позивачем доказів їх понесення.

Судовий збір за зустрічним позовом у сумі 2 102 грн 00 коп. покладається на Міське комунальне підприємство Сватівський водоканал згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг до Міського комунального підприємства Сватівський водоканал задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства Сватівський водоканал (вул.Садова, буд.74, м.Сватове Луганської області, 92600, ідентифікаційний код 39459310), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (вул.Будіндустрії, буд.6, м.Київ, 01013, ідентифікаційний код 39070065) заборгованість у сумі 499 875 грн 60 коп., пеню в сумі 24 775 грн 26 коп., 3% річних у сумі 3 113 грн 98 коп., судовий збір у сумі 7 916 грн 47 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. У зустрічному позові Міського комунального підприємства Сватівський водоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг відмовити повністю.

5. Судові витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом у сумі 2 102 грн 00 коп. віднести на Міське комунальне підприємство Сватівський водоканал .

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 пп.17 ч.1 розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.2020.

Суддя Т.В. Косенко