Рішення

від 15.09.2020 по справі 915/957/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 915/957/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Астахової С.І.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СТІВ» (54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 1, кв. 36, ідентифікаційний код 20863648)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

10.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) фірма «СТІВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 10.07.2020 № 05/07 (вх. № 8474/20) до Миколаївської міської ради, в якій просить визнати, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , укладеною в редакції, запропонованій позивачем, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27.06.2014 № 10528, наступного змісту:

«ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 27.06.2014 за № 10528

м. Миколаїв « ____»

---

20__ р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець , в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СТІВ» , ідентифікаційний код юридичної особи - 20863648, в особі директора Жарьонова Валерія Ігоровича, що надалі іменується Орендар , з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , п. 3.1 Договору оренди землі 27.06.2014 за № 10528 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору до 25 жовтня 2020 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Орендар МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДАТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «СТІВ» Ідентифікаційний код : 26565573Ідентифікаційний код: 20863648 Місцезнаходження : 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 тел. 0512 37-22-59Місцезнаходження: 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний,1, кв. 36 тел. 0512 55-01-72 Міський голова

---

О.Ф. Сєнкевич (підпис) М.П. » . Директор ТОВ фірма «СТІВ»

---

В.І. Жарьонов (підпис) Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Ухвалою суду від 15.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

21.07.2020, на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2020, на адресу господарського суду надійшла заява позивача № 25/10 від 21.07.2020 (вх. № 8877/20) з виправленими недоліками.

Ухвалою від 27.07.2020 відкрито провадження в даній справі; визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено дану справу до розгляду на 03.09.2020.

28.08.2020 від позивача до суду надійшла заява № 29/08/3 від 28.08.2020, в якій товариство просить долучити до матеріалів справи копію листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.07.2020 № 3992/020201-40/14/20, додані до нього копії заяви від 25.04.2018 № 000303 та додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Також позивач зазначає, що неподання цих доказів разом з позовною заявою зумовлено тим, що вони були отримані позивачем після її подання.

Ухвалою суду від 03.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 15.09.2020 о 14:40, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 04.09.2020.

03.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н та б/дати (вх. № 10877/20), в якому відповідач просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, враховуючи обмеження, впровадженні у зв`язку з введенням на території країни карантину, та відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач у встановлений договором строк (до 25.04.2017) не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, тому підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , відсутні.

Клопотання про поновлення строку для подання відзиву, з посиланням на ч. 4 розділ Х Прикінцевих положень ГПК мотивоване тим, що у одного із співробітників юридичного департаменту Миколаївської міської ради виявлено лабораторно підтверджену гостру респіраторну хворобу COVID-19 у зв`язку з чим з 10.08.2020 року по 21.08.2020 року весь склад департаменту знаходився на самоізоляції із істотною зміною умов праці та переведенням на дистанційну роботу.

03.09.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява б/н та б/дати (вх. №10876/20), в якій представник міської ради підтримав відзив на позовну заяву та просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

10.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №09/09/7 від 10.09.2020, в якій позивач просить суд позов задовольнити та зазначає, що відповідно до правової позиції позивача, яка відповідає практиці Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі згідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» фактичні обставини, які б свідчили про виконання або не виконання сторонами договору вимог ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не мають значення, тобто, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається.

Від позивача та відповідача, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з`явилися, в своїх заявах (вх. № 10876/20 від 03.09.2020 та вх. № 11464/20 від 15.09.2020) сторони просять розгляд даної справи здійснювати за відсутності їх представників.

Суд ухвалою, яку занесено до протоколу судового засідання, поновив строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 15.09.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між ТОВ фірмою «СТІВ» (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 27.06.2014 № 10528 (далі - договір оренди), зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.06.2014 № 10528.

Умовами договору передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.04.2014 № 39/56 передала, а ТОВ фірма «СТІВ» прийняло в оренду земельну ділянку по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 2-а, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Центральний район/, - для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску; в оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 12 кв.м. (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810137200:15:031:0022). На земельній ділянці знаходиться торговий кіоск, який належить ТОВ фірмі «СТІВ» . Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка (п.п. 1.1, 2.1-2.3 договору оренди).

Сторонами погоджено, що договір діє до 25.10.2014; орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі; підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 договору оренди).

У подальшому ТОВ фірмою «СТІВ» укладено з Миколаївською міської радою договір від 30.12.2014 № 348-14 про зміни до договору оренди, який того ж дня зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.12.2014 № 348-14 (далі - договір про зміни від 30.12.2014).

У відповідності до умов договору про зміни від 30.12.2014 Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 19.11.2014 № 44/43 продовжила ТОВ фірмі «СТІВ» оренду земельної ділянки (кадастровий № 4810137200:15:031:0022) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску по вул. Архітектора Старова, поблизу будинку № 2-а /Центральний район/, строком до 25.10.2017; при цьому сторонами вирішено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору; підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця (п. 1.1 договору про зміни від 30.12.2014, п. 3.1 договору оренди в редакції договору про зміни від 30.12.2014).

Згідно поданого ТОВ фірмою «СТІВ» Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.01.2015 № 32804160, право оренди земельної ділянки за договором зареєстроване 27.01.2015 з номером запису про інше речове право: 8525411. Строк дії договору оренди землі встановлено до 25.10.2017, з правом пролонгації.

ТОВ фірма «СТІВ» 25.04.2018 через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до відповідача із заявою (реєстраційний № 000303) про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового кіоску; за твердженнями позивача, до заяви ТОВ фірма «СТІВ» додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди. Вказані обставини підтверджуються наданим позивачем до матеріалів справи листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.07.2020 № 3992/020201-40/14/20 з додатками.

Позивач зазначає, що указане звернення Миколаївською міською радою залишено без реагування, а поданий ТОВ фірмою «СТІВ» проект додаткової угоди не підписано.

У подальшому після закінчення строку дії договору оренди позивач повторно звернувся до Миколаївської міської ради з листом за вх. № 7569/18 від 09.07.2020, про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах; до заяви, згідно опису додатків до неї, позивачем додано відповідний проект додаткової угоди у двох примірниках.

Указану заяву Миколаївською міською радою також залишено без реагування, а запропонований ТОВ фірмою «СТІВ» проект додаткової угоди не підписано.

Позивач і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Указані обставини позивач вважає такими, що свідчать про «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» )

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України «Про оренду землі» .

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ч.ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін «подібні правовідносини» може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою (з пропущенням встановленого договором оренди строку звернення, проте до закінчення дії договору оренди); після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за «мовчазної згоди» орендодавця.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивач у встановлений договором строк не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк до 25.04.2017, тому підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , відсутні, судом не приймаються, оскільки зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми, з підстав якої позивачем заявлено позовну вимогу.

Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , вказує на неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною у зв`язку з відсутністю в даному випадку повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ? відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки, указана вище постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена, виходячи з інших обставин справи; так, зокрема, у справі № 594/376/17-ц позивач посилався на те, що діями орендодавця та третьої особи, між якими укладено новий договір оренди земельної ділянки, яку раніше орендував позивач, порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ТОВ фірма «СТІВ» звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) позивачем знову направлено відповідачу звернення зареєстроване за вх. № 7569/18 від 09.07.2020 про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, до котрого також додано відповідний проект додаткової угоди; 3) відповідачем з 25.04.2018, тобто, більше двох років, розглядається надіслана ТОВ фірмою «СТІВ» заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 4) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень про сплату орендної плати; 5) запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Враховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду, за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ТОВ фірми «СТІВ» підлягаючим задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 27.06.2014 № 10528 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «СТІВ» та Миколаївською міською радою та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.06.2014 № 10528, укладеною в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 27.06.2014 за № 10528

м. Миколаїв « ____»

---

20__ р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець , в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СТІВ» , ідентифікаційний код юридичної особи - 20863648, в особі директора Жарьонова Валерія Ігоровича, що надалі іменується Орендар , з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , п. 3.1 Договору оренди землі 27.06.2014 за № 10528 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору до 25 жовтня 2020 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Орендар МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДАТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «СТІВ» Ідентифікаційний код : 26565573Ідентифікаційний код: 20863648 Місцезнаходження : 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 тел. 0512 37-22-59Місцезнаходження: 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний,1, кв. 36 тел. 0512 55-01-72 Міський голова

---

О.Ф. Сєнкевич (підпис) М.П. » . Директор ТОВ фірма «СТІВ»

---

В.І. Жарьонов (підпис)

3. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020.

Суддя В.С. Адаховська