Рішення
від 23.09.2020 по справі 420/7880/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7880/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 та пункт 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31.

Ухвалами суду від 28.12.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 27.01.2020 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 16.03.2020 року: зупинено провадження у справі; від 24.06.2020 року: поновлено провадження у справі.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, призначеного на 18.08.2020 року. (т.1 а.с.257) 18.08.2020 року представником позивача до суду подано клопотання, в якому останній просить продовжити розгляд справи у письмовому провадженні за відсутності позивача. (т.2 а.с.7) Інших заяв з процесуальних питань, в тому числі щодо відкладення (перенесення) розгляду справи від учасників справи до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, позивач просить задовольнити позов із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідно до наказу відповідача від 08.11.2019 року в період з 18.11.2019 р. по 29.11.2019 р. Державна екологічна інспекція в Одеській області провела планову перевірку позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) було складено акт № 78/11 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У зв`язку з незгодою ТОВ ЦЕМЕНТ з Актом перевірки № 78/11 та відповідно до статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ТОВ ЦЕМЕНТ 04.12.2019 року надало відповідачу зауваження до Акта перевірки. У зауваженнях до Акта перевірки, позивач зазначив, що розгляд пояснень, зауважень та заперечень, викладених у зауваженнях до Акта перевірки, та прийняття відповідних рішень просить здійснити за обов`язкової участі представника ТОВ ЦЕМЕНТ . Про дату час та місце розгляду просимо повідомити завчасно у письмовій формі на адресу: 65055, Одеська область, місто Одеса, вул. Хуторська, 70. . 05.12.2019 року, відповідач без розгляду зауважень позивача до Акту перевірки виніс та вручив позивачу Припис від 05.12.2019 року № 31;

- листом, вих. № 200 від 12.12.2019 року, позивач повідомив відповідача про хід виконання Припису, в якому повідомив, що вимоги п. 1, 2, 5, 6 Припису виконано, а вимоги пунктів 3,4 Припису підлягають оскарженню в судовому порядку, зауваження позивача також викладені в у Запереченнях до Акту перевірки;

- відповідно до наказу № 466 від 29.06.2016 року з 01.07.2016 року по 15.07.2016 року Державна екологічна інспекція в Одеській області проводила перевірку ТОВ ЦЕМЕНТ , за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами, надалі Іменований Акт перевірки 2016 року. Відповідно до Акта перевірки 2016 року зазначено, що 1.1. Висновок державної екологічної експертизи отримано шляхом проставляння + у графі 3 таблиці Перелік питань, що підлягають перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. ;

- ні Актом перевірки № 78/11, ні Актом перевірки 2016 року не встановлено, що у період від 15.07.2016 року (дати попередньої перевірки проведеною Державною екологічною інспекцією в Одеській області) по 17.12.2017 року (дата втрати чинності законом України Про екологічну експертизу ) позивач мав об`єкти екологічної експертизи, по яким позивач не отримав висновки державної екологічної експертизи, згідно до вимог статті 7 Закону України Про екологічну експертизу № 45/95-ВР;

- встановлене на думку відповідача порушення Підприємство здійснює виробництво цементу. Підприємством не представлено висновок екологічної експертизи на об`єкт. Висновок Оцінки впливу на довкілля, отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017 - відсутній не відповідає фактичним обставинам перевірки, суперечить іншим встановленим фактам, вкладеним у Акті перевірки № 78/11 та попередньому Акту перевірки 2016 року. Винесений відповідачем Припис 05.12.2019 року № 31 в частині пункту 3 Припису не ґрунтується на виявлених відповідачем порушеннях законодавства позивачем. Позивачем виконано вимоги Закону України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017, однак відповідач помилково цього не визнає;

- у направленні на перевірку відповідача не визначено такого питання як перевірка виконання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , щодо якого відповідач фактично здійснював державний нагляд під час перевірки позивача. Закон України Про оцінку впливу на довкілля № 2059-VIII від 23.05.2017 року, що набрав чинності 18.12.2017 року, не зазначено у вичерпному переліку та не за назначено у направленні на перевірку;

- у вичерпному переліку нормативно-правових актів та нормативних документів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду уніфікованої форми акта (яка затверджена Наказом № 303 від 09.08.2017 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 р. за № 1289/31157) відсутнє посилання на Закон України Про оцінку впливу на довкілля № 2059-VIII від 23.05.2017 року та відсутні питання виконання вимог цього закону;

- оскаржуваний Припис в частині пункту 3 та пункту 4 винесено відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 року, Закону України Про охорону навколишнього природного середовища № 1264-ХІІ від 25.06.1991 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України Про оцінку впливу на довкілля № 2059-VIII від 23.05.2017 року;

- в Акті перевірки вказано, що На кар`єрі наявна вигрібна яма, в яку здійснює скид зворотних вод. Локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод - відсутні (пункт 3 розділу IV Акту перевірки № 78/11). Приписом відповідачу приписано Встановити локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод. (пункт 4 Припису);

- вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів (Державні санітарні нормами та правилами утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 березня 2011 року N 145);

- актом перевірки не встановлено, що відповідач експлуатує накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів. Позивач здійснює всі заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а саме: розроблено план поводження з відходами на території підприємства, який попереджає забруднення ґрунтів та підземних вод. Проведено обстеження вигрібної ями за участі представників ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ . Протікань вигрібної ями не виявлено. Відповідачем також здійснюється передача стоків на спеціалізовані підприємства;

- ані акт перевірки, ані оскаржуваний припис не містять будь-яких встановлених відповідачем фактичних обставин щодо здійснення позивачем діяльності не охопленої висновком державної екологічної експертизи, яка відповідно підлягає оцінці впливу на довкілля або обов`язковій екологічній експертизі;

- відповідачем не встановлене, що ТОВ ЦЕМЕНТ здійснює провадження планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планової діяльності . Обґрунтування правомірності п. 3 Припису, що наведені в приписі та акті перевірки не підкріплені будь-якими фактичними обставинами та ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача. З описової частини Акта перевірки не вбачається, які саме порушення Закону України Про оцінку впливу на довкілля встановлені відповідачем під час проведення перевірки позивача та взагалі не зазначено жодних порушень позивачем Закону України Про оцінку впливу на довкілля , зокрема, який вид планової діяльності позивачем здійснюється без оформлення оцінки впливу на довкілля чи за відсутності дозвільного документу;

- зазначення відповідачем у оскаржуваному Приписі в якості обґрунтування лише загального посилання на загальну норму права Закону без зазначення, в чому саме полягає порушення, є порушенням відповідачем принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Викладене свідчить про те, що відповідач діяв не на підставі та не у межах повноважень, що визначені природоохоронним законодавством, а тому відповідні пункти 3 та пункт 4 Припису слід визнати протиправними, а Припис в частині пункту 3 та 4 скасувати;

- відповідачем не наведено в акті перевірки та Приписі жодного доказу, що спростовують доводи позивача. Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних пункту 3 та пункту 4 Припису;

- враховуючи надання позивачем відповідачу під час перевірки всіх документів, визначених та необхідних згідно до чинного законодавства України, та відповідність таких документів вимогам чинного законодавства, позивач вважає, що у відповідача були наявні правові підстави та обов`язок зафіксувати в акті відсутність порушення позивачем чинного природоохоронного законодавства України, однак відповідач в порушення права позивача на законне, об`єктивне та обґрунтоване рішення відповідача, в порушення норм права та чинного законодавства України, в порушення встановленого порядку проведення перевірки, без розгляду та надання вмотивованої відповіді на Заперечення до Акту перевірки, Приписом зобов`язав позивача, вчинити дії, які не є обов`язком позивача та не вимагаються від позивача згідно до приписів чинного законодавства України;

- у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, планова діяльність ТОВ Цемент відноситься до ІІ категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля. . Відповідач не встановив в акті перевірки № 78/11 фактів здійснення позивачем будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтаж) об`єктів, або іншого втручання в природне середовище . Відповідач не наводить яких-небудь доказів на підтвердження факту здійснення позивачем планової діяльності в період з початку дії норм Закону № 2059-VIII. Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає лише перелік порушень, які, на думку відповідача, є встановленими актом перевірки № 78/11. Відповідач не заперечує проти доводів позивача, що позивач не здійснював планову діяльність в розумінні Закону № 2059-VIII. Посилання відповідача на те, що висновок з оцінки впливу на довкілля, отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля - відсутній не доводить факту здійснення позивачем планової діяльності без оцінки впливу на довкілля. Позивач не здійснює та не планує здійснювати найближчим часом планову діяльність в розумінні 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , а факт здійснення позивачем планової діяльності, відповідачем а ні у акті перевірки, а ні іншими доказами по справі не доведено та не встановлено;

- відповідач неправомірно змішує поняття господарської діяльності з поняттям планової діяльності в розумінні Закону № 2059-VIII. Поняття господарська діяльність ширше ніж поняття планова діяльність, та включає в себе поняття планова діяльність. Поняття господарська діяльність та планова діяльність співвідносяться як загальне і часткове. Здійснення позивачем господарської діяльності з виробництва цементу після дати вступу у юридичну силу Закону № 2059-VIII, яка не є плановою діяльністю, є правомірним та не потребує отримання додаткових дозвільних документів позивачем;

- в розумінні Закону № 2059-VIII планова діяльність, це діяльність, яка планується, а саме: будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідація об`єктів, тобто оцінка впливу на довкілля не проводиться щодо діяльності, яка вже реалізується. Висновок відповідача, що оскільки позивач не отримав висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля (18.12.2017 року), тому необхідно отримати оцінку впливу на довкілля не відповідає гіпотезі (юридичним фактам) норм права, які обумовлюють застосування до позивача обов`язку щодо отримання оцінки впливу на довкілля лише у випадку провадження планової діяльності. Відповідачем не наведено жодного доказу, а в акті перевірки № 78/11 відповідачем не встановлено юридичних фактів здійснення позивачем планової діяльності в розумінні Закону № 2059-VIII;

- позивач звертає увагу на неоднозначне та протилежне застосування норм права Державною екологічною інспекцію щодо визначення предмету оцінки впливу на довкілля. Доказом цього є Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 520/8633, на яку посилається відповідач у своєму відзиві, в якій зазначається, що Державна екологічна інспекція у Харківській області за результатами перевірки прийняла припис, яким зобов`язала підприємство провести оцінку впливу на довкілля окремих об`єктів підприємства, які здійснюють діяльність, таких як, цеху розливу, сублімації та упаковки препаратів, цеху препаратів крові відділу продуцентів і лабораторних тварин, спиртосховища, складу сировини та матеріалів, а не на господарську діяльність підприємства в цілому;

- Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року по справі № 826/17523/17 зазначає, що V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ… 40. Також зазначалося, що … не виконуються вимоги приписів, а саме не розроблено проект з розділом оцінка впливів на навколишнє середовище та не отримано висновок державної екологічної експертизи на монтаж лінії подачі деревинної тріски до термомасляної установки Конус Кесселя для нагрівання термомасла для календарного пресу та парафіну, що є частиною виробничого процесу. З цього вбачається, що Верховний Суд виходить з необхідності отримання позитивного висновку екологічної експертизи не на господарську діяльність (виробництво фанери), а на об`єкт експертизи (документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції);

- Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. (стаття 1 Закону України Про екологічну експертизу ). З наведеного визначення вбачається, що законотворець не розмежовує поняття господарської діяльності та об`єкту екологічної експертизи. Відповідно до статті 7 Закону, об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

- посилання відповідача на Постанову Верховного Суду від 19 лютого 2019 року по справі № 826/2278/17, з приводу, що суд визнав обов`язковість проведення екологічної експертизи господарської діяльності є невірним трактуванням з боку відповідача. Відповідна постанова не містить у собі відповідної правової позиції суду, Верховний Суд навпаки зазначає: З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку в частині неправомірності вимог припису щодо зобов`язання ПАТ Оболонь в строк до 15 лютого 2017 року отримати висновок екологічної експертизи на об`єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на автозаправну станцію, а тому судові рішення у вказаній частині підлягають скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у вказаній частині. Тобто, суд говорить про необхідність проведення екологічної експертизи об`єкту експертизи (документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції);

- відповідач ігнорує норми статті 14 Закону України Про екологічну експертизу , в якій чітко визначено перелік об`єктів державної екологічної експертизи. Аналізуючи ст. 14 цього Закону, можна зробити висновок, що об`єктами державної експертизи були лише законодавчі проекти, проекти планування територій, документація щодо впровадження нової техніки, технології, проекти на будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення. Закон не містив обов`язку та підстав для проведення державної екологічної експертизи господарської діяльності діючих підприємств, закон містив лише вимоги щодо проведення державної екологічної експертизи проектів та робочих проектів на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств тощо. По відношенню до ТОВ Цемент та його об`єктів не було прийнято рішення Кабінетом Міністрів України або місцевою радою чи її виконавчим комітетом щодо необхідності проведення державної екологічної експертизи, як діючого об`єкту чи комплексу, який має негативним вплив на стан навколишнього середовища;

- твердження відповідача про отримання висновків державної екологічної експертизи на об`єкти не позбавляє обов`язку отримати висновок на вид діяльності є безпідставним та таким, що не відповідає нормам законодавства, яке регулювало питання отримання висновку державної екологічної експертизи. Відповідач зловживає наданими йому законом правами, та упереджено намагається перешкоджати законній господарській діяльності позивача. Введення суду в оману є процесуальною позицією відповідача, якою він намагається прикрити свої протиправні дії. Відповідно до законодавства (на час отримання позитивних висновків екологічних експертиз, наданих позивачем) позивач мав та отримав висновки саме відносно об`єкту екологічної експертизи - документації по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції (стаття 7 Закону України Про екологічну експертизу ), а твердження відповідача, що отримання висновків державної екологічної експертизи на об`єкти не позбавляє обов`язку отримувати висновок на вид діяльності є спростованим;

- позивач здійснював переоснащення та модернізації окремих об`єктів свого виробництва до введення в дію Закону № 2059-VIII і на кожну планову діяльність отримав висновок державної екологічної експертизи відповідно до діючого законодавства на момент впровадження планової діяльності. Відповідач зловживає правами, та навмисно порушує основний принцип права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності;

- відповідач посилається на статтю 13 Закону України Про екологічну експертизу від 9 лютого 1995 року, який втратив чинність, в обґрунтування порушення, яке на думку відповідача, ним було виявлено: підприємством не представлено висновок екологічної експертизи на об`єкті, чим також порушує принцип, закріплений в ст. 58 Конституції України;

- позивач надав відповідачу всі запитані ним висновки державної екологічної експертизи на об`єкти, які він отримав відповідно до вимог Закону № 45/95-ВР, тим самим, позивач виконав всі вимоги діючого на той момент законодавства щодо проведення державної екологічної експертизи під час переоснащення існуючої пакувальної, модернізації обладнання помелу цементу, переоснащенні помольного відділення із становленням млинів № 4 та № 5, розробки Єлізаветівського родовища цементної сировини у Роздільнянському районі Одеської області, та забезпечення охорони навколишнього природного середовища та запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей;

- відповідач ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву не наводить жодного доказу здійснення позивачем іншої планової діяльності, окрім переліченої вище, без проведення державної екологічної експертизи та/або без оцінки впливу на довкілля, так само, як відповідач в акті перевірки не зазначив, який саме висновок державної екологічної експертизи на об`єкт не було надано позивачем. Інших порушень щодо відсутності висновків державної екологічної експертизи згідно до акту перевірки № 78/11 відповідачем не встановлено;

- винесення припису на виконання закону Про екологічну експертизу , який втратив чинність, є грубим втручанням відповідача у господарську діяльність позивача, що може нанести та наносить майнові втрати та шкодить діловій репутації позивача;

- відповідач, зловживаючи наданими йому правами, упереджено, переслідуючи ціль протиправного втручання в господарську діяльність позивача, зазначив у відзиві на позовну заяву: відсутня норма, яка встановлює обов`язок зазначення у направленні на перевірку переліку питань… Як вбачається, таке твердження відповідача суперечить наведеній нормі права пункту 2 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ;

- відповідач перекручує доводи та висновки Другого апеляційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 09.04.2019 року по справі № 520/8633/18. В Постанові від 09.04.2019 року по справі № 520/8633/18 зазначено: пунктом 11 оскаржуваного припису зауважено про те, що з метою запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу вжити заходи щодо організації скиду зливових стічних вод у відповідності до вимог Водного кодексу України……. За змістом вказаних обґрунтувань проммайданчик обслуговує система каналізації для виробничих та господарсько-побутових стоків, зливова каналізація відсутня. Зливові стічні води з території позивача стікають по рельєфу місцевості в ставок-відстійник , розташований біля підприємства, а далі - в один з рукавів Саржина Яра. В своїй апеляцій скарзі позивач вказує на те, що відповідно до протоколів результатів лабораторного аналізу проб води поверхневої № 35 від 21.03.2018 року та № 83 від 02.07.2018 року, проведених співробітниками ТОВ Енергоеколог у пруді-відстійнику, вбачається наявність наступних інгредієнтів: азоту амонійного, зважених речовин, водневого показника, заліза загального, нітратів, нітритів, сульфатів, фосфатів, ХСК та хлоридів в межах допустимих нормативів. Крім цього, в суді апеляційної інстанції представниками позивача зауважено на те, що листом Харківського регіонального управління водних ресурсів від 04.09.2018 року №16/529 та листом КП Комплекс з експлуатації водозниження та зливової каналізації від 06.09.2018 року № 586 не підтверджено знаходження водойми за вказаним місце розташуванням. Колегія суддів, вважає такі доводи необґрунтованими, та такими, що не відповідають обставинам справи. Так, на час здійснення перевірки дане порушення було зафіксоване, що свідчить про не вжиття заходів позивачем щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що водним законодавством міститься пряма заборона скидати стічні води, а вода, яка накопичується у пруді-відстійнику є стічною та має у складі забруднюючі речовини. . Як вбачається з викладеного вище, висновки та міркування колегії суддів по справі № 520/8633/18 зовсім не підтверджують позицію відповідача щодо необхідності організації локальних мереж спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод, з підстав наявності на кар`єрі вигрібної ями, та не мають прийматися судом до уваги;

- позивач зосереджує увагу на тому, що Закон України Про оцінку впливу на довкілля набув законної сили після отримання позивачем позитивних висновків держаної екологічної експертизи щодо провадження господарської діяльності та після введення в експлуатацію відповідного виробництва. Зазначене свідчить, що відповідна господарська діяльність здійснювалась та здійснюється позивачем до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля 23.05.2017 р. № 2059-VIII відповідно до чинного законодавства України та на підставі відповідних дозвільних документів, які були надані відповідачу: Висновок державної екологічної експертизи №1012/03-06-09 від 31.03.05 по робочому проекту технічного переоснащення існуючої пакувальної на ТОВ Цемент за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70; Висновок державної екологічної експертизи №1136/03-06-09 від 03.09.07 по робочому проекту модернізації обладнання помелу цементу на ТОВ Цемент за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 року; Висновок державної екологічної експертизи №4600/03-06-09 від 27.12.02 по ТОЕ інвестиції технічного переоснащення помольного відділення зі встановленням млинів №№4 і 5 на ТОВ Цемент за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70; Висновок державної екологічної експертизи №7361/03-06-09 від 19.12.2008 по робочому проекту розробки Єлізаветівського родовища цементної сировини (Північна ділянка) у Роздільнянському районі Одеської області;

- відповідач під час судового засідання зазначав, що позивач повинен був отримати висновок державної екологічної експертизи на виробництво цементу відповідно до діючого законодавства про державну екологічну експертизу. Проте, стосовно позивача не було прийнято рішення про доцільність та/або необхідність екологічної експертизи ані на момент початку діяльності, ані по сьогоднішній день;

- відповідно до діючого законодавства, яке регулювало питання отримання державної екологічної експертизи, позивач не мав підстав та не міг отримати висновок державної екологічної експертизи на виробництво цементу, оскільки законодавством не було визначено такий вид експертизи в переліку об`єктів експертизи (ст. 14 Закону України Про екологічну експертизу ) і не було визначено вид документації та вимоги до її складу для здійснення державної екологічної експертизи виду діяльності. Відповідно до ст. 39 Закону України Про екологічну експертизу зазначено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки . А об`єкти екологічної експертизи визначені в ст. 14 цього ж Закону і серед них відсутній такий об`єкт, як вид господарської діяльності ;

- Закон України Про державну екологічну експертизу був прийнятий значно пізніше ніж була розпочата діяльність з виробництва цементу на об`єкті позивача і зміна власника на об`єкт ніяким чином не впливає на обов`язок отримати висновок державної екологічної експертизи, оскільки це прямо не передбачено законодавством;

- відповідач пояснив в суді, що в 2016 році у позивача була проведена не комплексна планова перевірка Державною екологічною інспекцією в Одеській області, а лише по питанням дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженнями із відходами та небезпечними речовинами. Таке припущення відповідач зробив виходячи з назви акту перевірки - Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженнями із відходами та небезпечними речовинами, який був складений на підставі наказу від 29.06.2016 року № 446. Такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки в самому Акті на сторінці 2 зазначено, що Перевіряється ТОВ Цемент , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, 70, на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства України , тобто всього природоохоронного законодавства, а не окремих питань. Протягом періоду з 2012 року по 2017 рік (Наказ № 483 був скасований розпорядженням Кабінету Міністрів України лише 10.03.2017 року) Державна екологічної інспекція складала Акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженнями із відходами та небезпечними речовинами при проведені планових (комплексних) перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. В Акті перевірці за 2016 рік відповідачем не зафіксовано порушень позивачем вимог законодавства щодо відсутності будь-яких висновків державної екологічної експертизи відповідно до ст. 13 Закону України Про екологічну експертизу , так само як і в попередніх Актах перевірки;

- у приписі щодо усунення порушень природоохоронного законодавства має бути зазначено, які саме порушення допущено та строки їх усунення, а не вимога щодо надання документів або інформації;

- позивач не здійснював реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, зміни та оновлення діяльності, а також планову діяльність після вступу в силу Закону України Про оцінку впливу на довкілля . І це також було підтверджене відповідачем. Позивач не має на сьогодні підстав для отримання Висновку ОВД, отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля ;

- відповідач під час судового засідання посилався на судову практику Верховного суду України, відповідно до якої часткове виконання припису позбавляє права оскаржувати інші пункти цього ж припису. Відповідно до ст. 21 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). Пряма норма закону (ст. 5 КАС) передбачає право позивача оскаржувати окремі положення припису, оскільки припис - є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень (рішенням) (відповідно до п. 19) ч. 1 ст. 4 КАС). Така позиція підтверджується судовою практикою, зазначеною в Постанові КАС Верховного Суду від 24.06.2020 року по справі №804/4165/16;

- в Акті перевірки не зазначено та не встановлено відповідачем, скид чого відбувається у вигрібну яму. На питання відповідача в суді, що саме скидається у вигрібну яму, було надано пояснення, що без відповідних аналізів та/або експертизи не можливо встановити, що саме скидається та скидалось у вигрібну яму. Відповідачем не було здійснено аналізу речовин , які скидаються у вигрібну яму;

- вигрібна яма знаходиться на кар`єрі, де відсутнє виробництво і тому не можуть бути промислові відходи. Відповідно до діючої з 10.09.96 року Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравличного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого Державним комітетом України у справах Містобудування і архітектури наказом від 10.09.96 №165, пункт 1.9.1 викладено в такій редакції: 1.9.1. Хвостосховище (золосховище, шламосховище, шлакосховище, басейн для накопичення рідких відходів виробництва) - Штучна гідротехнічна споруда у природному ландшафті, що може бути замкненою або напівзамкненою (напівзамкненість виникає при створенні грунтової чи подібної до неї греблі, крізь яку частково фільтрується рідина), для зберігання рідких хвостів (золи, шламу, шлаку та інших видів відходів виробництва), що можуть бути токсичними та екологічно небезпечними, які переміщуються з місць їх утворення гідравлічним способом. . Як вбачається з норм законодавства є визначення хвостосховища, а не накопичувача промислових відходів. Відповідач не вірно оперує фактами та не вірно трактує норми законодавства;

- ані Актом перевірки, ані доводами відповідача не встановлено та не доведено, що позивач використовує накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, так само не встановлено та не доведено, що діяльність позивача може негативно впливати на стан підземних вод. Позивач надав копію дозволу на спеціальне водокористування, який підтверджує, що спеціальним нормативно-правовим актом чітко є розмежування між накопичувачем та вигрібом (вигрібною ямою);

- відповідач посилається на правові позиції, які сформовано відповідно до висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року справі №822/3345/17 та постанови Верховного Суду (колегія КАС) від 31.07.2019 року у справі №806/1456/16. Вказані позиції не можуть бути враховані під час розгляду справи. Правова позиція по справі № 822/3345/17 стосується лише оскарження визначення розміру збитків та розрахунків збитків, а не правомірності дій державного органу. Спір між позивачем та відповідачем не стосуються визначення розміру збитків. Верховний Суд (колегія КАС) у справі № 806/1456/16 підтримало правову позицію попередніх судів про те, що наявність в матеріалах справи відповідних документів, які свідчать про часткове виконання пунктів припису, не свідчить про протиправність припису та не може буди підставою для скасування припису.

Згідно з відзивом на позовну заяву, запереченнями на відповідь на відзив та додатковими поясненнями щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 18.11.2019 по 29.11.2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ЦЕМЕНТ ;

- за результатами складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 29.11.2019 року № 78/11 та видано директору ТОВ ЦЕМЕНТ припис від 05.12.2019 № 31;

- вимоги оскаржуваного припису є законними та обґрунтованими, відповідними фактичним зафіксованим правопорушенням. Перш за все, доказом виявлених правопорушень слугує акт перевірки № 78/10. Усталеною є судова практика визнання акту перевірки органу державного нагляду (контролю) як носія доказової інформації. У постанові КАС Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 826/4278/14 викладено правову позицію, згідно якої: У частинах 6 та 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Акт перевірки та акт обстеження засмічення не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки вони є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу . Аналогічну правову позицію викладено у постанові від 29 липня 2019 р. по справі № 440/4677/18, згідно якої Другий апеляційний адміністративний суд дійшов наступних висновків: Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення уповноваженими органами відповідної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства ;

- згідно акту перевірки № 78/11 встановлено наступні порушення: підприємством не представлено висновок екологічної експертизи на об`єкт; висновок з оцінки впливу на довкілля, отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля - відсутній; на кар`єрі наявна вигрібна яма, в яку здійснює скид зворотних вод; локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод - відсутні. Доводи позивача про відсутність зафіксованого факту порушень в акті перевірки № 78/11, спростовуються у цій частині;

- основним видом діяльності ТОВ ЦЕМЕНТ відповідно до коду КВЕД 23.51 є виробництво цементу (основний). За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, планова діяльність ТОВ ЦЕМЕНТ відноситься до ІІ категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;

- висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності, а саме виробництво цементу, який відповідачеві необхідно було отримати, до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля (до 18.12.2017) відсутній. Оскільки відповідач не отримав висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля (до 18.12.2017) то йому необхідно отримати оцінку впливу на довкілля. В порушення Закону України Про оцінку впливу на довкілля ТОВ ЦЕМЕНТ здійснює провадження планової діяльності, а саме виробництво цементу, при відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля;

- посилання позивача на надані висновки екологічної експертизи по окремим робочим проектам як підставу звільнення від обов`язку отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, є безпідставними та необґрунтованими. У постанові КАС Верховного Суду від 24.04.2019 по справі № 826/17523/17 викладено правову позицію, яка підлягає врахуванню при розгляді справи № 420/7880/19. КАС Верховного Суду викладено позицію, із якої вбачається розмежування отримання висновків державної екологічної експертизи для виду діяльності та окремо на об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Аналогічну правову позицію викладено у постанові КАС Верховного Суду від 19.02.2019 по справі № 826/2278/17: В той же час, проведення державної екологічної експертизи є обов`язковим в усіх випадках, які стосуються видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку ;

- згідно висновку по робочому проекту технічного переоснащення існуючої пакувальної по вул. Хуторська, 70 у м. Одеса ТОВ ЦЕМЕНТ , проектом передбачається реконструкція будівлі з розміщенням в неї сучасної високовиробничої пакувальної машини та прибудова до неї транспортних критих рамп для навантаження упакованого цементу у автомобільний транспорт та залізничні вагони. Даний висновок стосується технічного переоснащення існуючої пакувальної за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, 70. Згідно наданого позивачем висновку державної екологічної експертизи по ТЕО інвестицій технічного переоснащення помольного відділення зі встановленням сепаратору до цементних млинів №№ 4 і 5 ТОВ ЦЕМЕНТ по вул. Хуторська, 70 у м. Одесі, передбачено встановлення сепаратора до двох цементних млинів № 4 і №5, реконструкція млинів та переведення млинних агрегатів на роботу цементу у замкнутому циклі; впровадження запроектованого рішення дозволить підвищити потужність млинів (з 17 т/годину до 22 т/годину). Враховуючи реконструкції будівлі та млинів ТОВ ЦЕМЕНТ , факту підвищення потужності млинів, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року № 1010 Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля , підтверджується необхідність отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на виробництво ТОВ ЦЕМЕНТ (аналогічну позицію викладено у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 по справі № 520/8633/18);

- отримання висновків державної екологічної експертизи на об`єкти не позбавляє обов`язку отримувати висновок на вид діяльності. Надані позивачем висновки по робочим проектам не є документами дозвільного характеру;

- що стосується висновків попереднього заходу державного нагляду (контролю), відповідачем проводилась перевірка об`єктів при провадженні господарської діяльності ТОВ ЦЕМЕНТ , а висновки щодо порушення позивачем вимог законодавства за результатом заходу у період з 18.11.2019 по 29.11.2019 року сформовані внаслідок дослідження представлених матеріалів;

- стосовно здійснення державного нагляду (контролю) виключно в межах переліку питань, щодо яких буде здійснюватись державний нагляд (контроль), та зазначення їх у направленні на перевірку із посиланням на ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . У направленні на проведення планової перевірки ТОВ ЦЕМЕНТ від 08.11.2019 № 410 зазначено предмет перевірки - дотримання вимог природоохоронного законодавства. Згідно висновків Другого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 29 липня 2019 р. по справі № 440/4677/18, судом зазначено, що форма акту, який складається за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 № 303, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 за № 1289/31157. Суд встановив, що акт перевірки повністю відповідає вказаній формі;

- щодо оскарження пункту 4 припису № 31 від 05.12.2019, згідно якого підприємство зобов`язано встановити локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод. З приводу аналогічної вимоги Інспекції Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.04.2019 року по справі № 520/8633/18 дійшов наступних висновків: Пунктом 20 оскаржуваного припису зазначено про те, що позивач зобов`язаний обладнати локальну мережу спостережувальних свердловин для здійснення контролю за якісним станом підземних вод; Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що водним законодавством міститься пряма заборона скидати стічні води, а вода, яка накопичується у пруді-відстійнику є стічною та має у складі забруднюючі речовини ;

- відповідно до вимог ст. ст. 44, 70, 95, 105 Водного кодексу України зазначені в матеріалах перевірки факти свідчать про можливий негативний вплив промділянки та інших структурних підрозділів підприємства на стан вод, не вжиття достатніх заходів з охорони вод на підприємстві та не запроваджені достатніх заходів із запобігання забруднення водних об`єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з її території. Тому твердження позивача щодо нібито не здійснення скидання зливових вод не спростовують вимог щодо здійснення заходів з попередження забруднення підземних вод відповідно до ст. 105 Водного кодексу України;

- у результаті планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ ЦЕМЕНТ здійснює господарську діяльність у порушення ч. 3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 105 Водного кодексу України;

- висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності, а саме виробництво цементу, який відповідачеві необхідно було отримати, до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля (до 18.12.2017) відсутній. Оскільки відповідачем не надано висновок екологічної експертизи на виробництво цементу, тому правомірним висновком слугує вимога отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;

- доводи позивача, що слідували із аналізу ст. 1 ЗУ Про екологічну експертизу про не розмежування законотворцем понять господарської діяльності та об`єкту екологічної експертизи хибними, та не відповідними положенням екологічного законодавства. Оскільки постановою КМУ від 28.08.2013 № 808 було затверджено Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (діяв до 28.02.2019 року), та визначено пунктом 8, що виробництво будівельних матеріалів (цементу, асфальтобетону, скла, утеплювачів, у тому числі екструдованого пінополістиролу), як вид діяльності, становить підвищену екологічну небезпеку;

- неможливо погодитись із твердженням позивача, що відповідачем змішуються поняття господарська діяльність та планова діяльність у розумінні ЗУ Про оцінку впливу на довкілля . Інспекцією зроблено висновок стосовно обов`язку ТОВ Цемент отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, а саме на виробництво цементу, як виду діяльності. У відповідності до частини 1, 2 Господарського кодексу України, законодавчо визначено, вид господарської діяльності має місце у разі об`єднання ресурсів ( устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації. У правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління економікою мають враховуватися особливості здійснення суб`єктами господарювання окремих видів цієї діяльності. А відтак, предметом спору і виступає особливість виду господарської діяльності позивача у сфері дотримання екологічного законодавства;

- щодо правової позиції позивача про регулювання відносин ЗУ Про оцінку впливу на довкілля виключно планованої діяльності, то доводи позивача та власне самі положення закону не узгоджується, оскільки, окрім планованої діяльності, така оцінка впливу згідно закону включає також стратегічну екологічну оцінку, оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, оцінку поточної діяльності, що вже чинить вплив на довкілля. Підтвердженням цього слугує і наведене самим позивачем визначення екологічної експертизи згідно ст. 1 ЗУ Про екологічну експертизу , а саме Екологічна експертиза в Україні… спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої та здійснюваної діяльності . Із урахуванням дієприслівникової форми здійснюваної діяльності, у якості висновку слугує, що доводи позивача ґрунтуються на невірному власному трактуванні норм права, а не обґрунтованих запереченнях;

- згідно критеріїв визначення планової діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, затверджених постановою КМУ від 13.12.2017 № 1010, оцінці впливу на довкілля не підлягає планова діяльність, визначена п.п. 1-21 ч. 2 та п.п. 1-13 ч. 3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля у разі коли вона спрямована виключно забезпечення оборони держави, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, а також на переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування; капітальний ремонт інженерних мереж в межах існуючих мереж; капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж; розширення господарської діяльності або об`єктів, які не підлягали оцінці впливу на довкілля; розширення господарської діяльності або об`єктів, які підлягали оцінці впливу на довкілля та щодо яких було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля. Позивач під дані критерії не підпадає;

- стосовно правових позицій, наведених відповідачем, зазначаємо, що позивачем не спростовано висновків судів про розмежування отримання висновків державної екологічної експертизи для виду діяльності та окремо на об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

- відповідачем доведено правомочність проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині додержання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля відповідно до п. а ч. 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Mіністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 р. № 312;

- щодо оскарження пункту 4 припису № 31, то відповідно до вимог ст.ст. 44. 70, 95, 105 Водного кодексу України, зазначені в матеріалах перевірки вимоги спрямовані на здійснення заходів з попередження забруднення підземних вод відповідно до ст. 105 Водного кодексу України. Відповідно до ст. 1 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі є запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи. У відповідності до пункту в ст. 3 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. З огляду на наведене, позивач не спростував у відповіді на відзив доводи відповідача, викладені у відзиві, з урахуванням чого, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог;

- відповідно до статті 1 Закону України Про відходи відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Виробником відходів є фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

- відповідно до Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 № 145, зареєстрованому в Мінюсті 5 квітня 2011 р. за N 457/19195 вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів;

- згідно підпункту 1.9.1 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних cпоруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого Державним комітетом України у справах Miстобудування і архiтектури наказом від 10.09.96 №165, під промисловими накопичувачами розуміють штучні гідротехнічні споруди для зберігання відходів (золи, шламу, шлаку виробництва) та інших видів відходів виробництва), що можуть бути токсичними та екологічно небезпечними, які переміщуються з місць їх утворення гідравлічним способом. Таким чином, законотворцем розмежовуються поняття накопичувачів промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів;

- статтею 105 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод. Водним законодавством міститься пряма заборона скидати стічні (зворотні) води, а вода, яка накопичується у вигрібній ямі (вигрібі) є стічною та має у складі забруднюючі речовини, без обладнання локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод;

- об`єктами поводження з відходами є місця чи об`єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів. Представниками позивача під час судового засідання та і в наданих письмових поясненнях не заперечується, а навіть підтверджується факт експлуатації вигрібної ями для накопичення (зберігання) зворотних вод, з подальшим їх видаленням;

- оскільки позивачем фактично усуваються порушення згідно припису від 05.12.2019 № 31, тому такий припис безпосередньо не впливає на обов`язки позивача, і наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача у даному випадку не порушує права позивача, а також те, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин, а тому у суду відсутні підстави скасування оскаржуваного припису. При цьому, оскаржуваний припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання (позивача). Вказану позицію сформовано відповідно до висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 822/3345/17 та постанови Верховного Суду (колегія КАС) від 31 липня 2019 року у справі № 806/1456/16.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідачем 08.11.2019 року на підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 № 262, та відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652, прийнято наказ № 644 Про проведення планової перевірки (т.1 а.с.167), яким наказано, зокрема:

- провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем;

- термін: з 18.11.2019 по 29.11.2019.

У період з 18.11.2019 року по 29.11.2019 року на підставі розпорядчого документа від 08.11.2019 року № 644 та посвідчення (направлення) від 08.11.2019 року № 410пр (т.1 а.с.168), державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Галайтата Р.М. та Бондарчуком М.П., проведено плановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент , та складений акт за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів № 78/11. (т.1 а.с.15-24)

Згідно з п.п. 2, 3 розділу VІ Опис виявлених порушень вказаного акта перевірки, посадовими особами відповідача встановлено, зокрема, такі порушення:

- ч. 2 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , детальний опис виявленого порушення: підприємство здійснює виробництво цементу. Підприємством не представлено висновок екологічної експертизи на об`єкт. Висновок Оцінки впливу на довкілля отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017 - відсутній;

- ст. 105 Водного кодексу України, детальний опис виявленого порушення: на кар`єрі наявна вигрібна яма, в яку здійснює скид зворотних вод. Локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод - відсутні.

Відповідно до розділу VІІІ Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього Акта , в ньому зазначено, зокрема, що з висновками акту перевірки не згодні тощо.

05.12.2019 року відповідачем, відповідно до статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього середовища з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 18.11.2019 по 29.11.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Галайтатою Р.М. та Бондарчуком М.П., видано припис № 31 (т.1 а.с.11-12), яким приписано, зокрема:

- пункт 3:

- зміст припису: надати до Державної екологічної інспекції в Одеській області Висновок оцінки впливу на довкілля, отримання якого передбачене Законом України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017 року; термін виконання: до 26.12.2019 року; обґрунтування: ч. 2 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ;

- пункт 4:

- зміст припису: встановити локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод; термін виконання: до 26.12.2019 року; обґрунтування: ст. 105 Водного кодексу України.

Не погоджуючись із пунктом 3 та пунктом 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Судом також встановлено, що відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо позивача станом на 18.12.2019 року, основний вид економічної діяльності: 23.51 Виробництво цементу. (т.1 а.с.91-92)

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.25-90, 247-251):

- додатків 1, 2, 3, 4, 10 до Акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- зауважень позивача від 03.12.2019 року до Акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 78/11;

- акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами, складеного за результатами планової перевірки, проведеної з 01.07.2016 року по 15.07.2016 року, відповідно до якого, зокрема, Висновок державної екологічної експертизи, відповідно до ст. 39 ЗУ № 45, ст. 29 ЗУ № 1264-ХІІ, Переліку, затвердженого постановою КМУ № 554, - отримано;

- Висновку по робочому проекту технічного переоснащення існуючої пакувальної по вул. Хуторська, 70 у м. Одеса ТОВ Цемент , затвердженого заступником начальника управління екології та природних ресурсів в Одеській області 31.03.2005 року № 1012/03-06-09;

- Висновку державної екологічної експертизи по ТЕО інвестицій технічного переоснащення помольного відділення зі встановленням сепаратору до цементних млинів №№ 4 і 5 ТОВ Цемент по вул. Хуторська, 70 у м. Одесі, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області від 27.12.02 № 4600/03-06-09;

- Висновку по робочому проекту модернізації обладнання помелу цементу на ТОВ Цемент за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, 70, затвердженого начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області 03.04.2007 року № 1136/03-06-09;

- Висновку по робочому проекту розробки Єлізаветівського родовища цементної сировини (Північна ділянка) у Роздільнянському районі Одеської області (замовник - ТОВ Цемент ), затвердженого начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області 19.12.2008 року № 7361/03-06-09;

- листа позивача, вих. № 191 від 03.12.2019 року, отриманого відповідачем 04.12.2019 року, до якого додані зауваження до акта № 78/11, з додатками;

- листа позивача від 12.12.2019 року вих. № 200 щодо виконання припису від 05.12.19 р. № 31, отриманого відповідачем 12.12.2019 року, до якого також додано копії, зокрема, зауважень до акта № 78/11, тощо;

- плану організації роботи у сфері поводження з відходами на ТОВ Цемент , спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на 2019 рік, затвердженого генеральним директором підприємства позивача 01.12.2018 року;

- наказу позивача № 291 від 11.12.2019 року Про затвердження організаційно-технічних заходів щодо виконання та дотримання вимог природоохоронного законодавства на ТОВ ЦЕМЕНТ по усуненню можливих недоліків на виконання припису № 31 від 05.12.2019 року Державної екологічної інспекції в Одеській області ;

- додатка № 1 до наказу № 291 від 11.12.2019 року План організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків, щодо виконання та дотримання вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки ТОВ ЦЕМЕНТ з дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 18.11.2019 по 29.11.2019 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області (на виконання Припису № 31 від 05.12.2019 року Державної екологічної інспекції в Одеській області) ;

- наказу позивача № 271 від 02.12.2019 року про затвердження Плану організаційно-технічних заходів щодо виконання та дотримання вимог природоохоронного законодавства на ТОВ Цемент , відповідно до акту Державної екологічної інспекції в Одеській області № 78/11 від 29.11.2019 року;

- додатка № 1 до Наказу № 271 від 02.12.2019 року План організаційно-технічних заходів по виконанню вимог природоохоронного законодавства на ТОВ Цемент відповідно до Акту Державної екологічної інспекції в Одеській області № 78/11 від 29.11.2019 року ;

- акта обстеження та виконання робіт № 4 від 19.12.2019 року;

- Дозволу на спеціальне водокористування від 7 березня 2018 року № 273/ОД/49д-18, виданого позивачу Державним агентством водних ресурсів України, в якому зазначено, зокрема:

- інші характеристики спеціального водокористування (2-3 стор. Дозволу):

Показник м3/добу* тис. м3/рік

Скид зворотних (стічних) вод, усього, 0,5575 0,19975

у тому числі:

у поверхневий водний об`єкт - -

на поля фільтрації - -

у накопичувач - -

у вигріб 0,5575 0,19975

в інший приймач - -

передача іншому водокористувачу - -;

- інші характеристики спеціального водокористування (4 стор. Дозволу):

Показник м3/добу* тис. м3/рік

Скид зворотних (стічних) вод, усього, 343,9905 15,10171

у тому числі:

у поверхневий водний об`єкт - -

на поля фільтрації - -

у накопичувач - -

у вигріб - -

в інший приймач - -

передача іншому водокористувачу

(міська каналізація ТОВ Інфокс 343,9905 15,10171

філії Інфоксводоканал ).

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано, зокрема, копію повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.04.2019 року № 1159/11. (т.1 а.с.169)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин) : Водним кодексом України від 06.06.1995 року № 213/95-ВР (далі - ВК України), законами України Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII), Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII), Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 року № 145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 року за № 457/19195 (далі - Державні санітарні норми та правила).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 5 Закону № 877-V, зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 6, 7, 8 ст. 7 Закону № 877-V, зокрема, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до п.п. а, е ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля;

про використання та охорону земель;

про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

про охорону атмосферного повітря;

про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;

щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

про природно-заповідний фонд;

про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами;

про поводження з відходами;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону № 2059-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закон № 2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

1) нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження);

3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів, установки для захоронення радіоактивних відходів, зберігання (понад 10 років) чи переробки відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів поза межами місця їх утворення;

4) чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);

5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів: азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тисяч тонн на рік, фрикційних матеріалів - понад 50 тонн на рік готової продукції, інших виробів - понад 200 тонн на рік;

6) хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік;

7) будівництво:

аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою довжиною 2100 метрів і більше;

автомагістралей;

автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше;

автомобільних доріг першої категорії;

магістральних залізничних ліній загального користування;

гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю понад 1350 тонн;

глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю понад 1350 тонн;

8) поводження з відходами:

операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення);

операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше;

9) забір підземних вод або штучне поповнення підземних вод із щорічним забором води або щорічним об`ємом води, що поповнюється, 10 мільйонів кубічних метрів або більше;

10) міжбасейновий перерозподіл стоку річок, крім транспортування питної води трубопроводами;

11) греблі, водосховища та інші об`єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові об`єми затриманої води перевищують 10 мільйонів кубічних метрів;

12) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;

13) трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад

40 кілометрів;

14) виробництво та переробка целюлози, виробництво паперу та картону з будь-якої сировини виробничою продуктивністю, що перевищує в сухому вигляді 200 тонн на добу;

15) кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів;

16) потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тисяч тонн або більше;

17) установки для уловлювання вуглекислого газу з джерел, зазначених у цій частині, або з річною потужністю 1,5 мегатонни та більше, геологічні сховища вуглекислого газу;

18) установки для очищення стічних вод продуктивністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 тисяч осіб;

19) потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок);

20) будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт або більше і довжиною понад 15 кілометрів;

21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду;

22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 3 Закону № 2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: переробку мінеральної сировини: коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту; виробництво цементу або цементного клінкеру; виробництво вапна в обсязі, що перевищує 50 тонн на добу; виробництво скла, у тому числі виготовлення скляного волокна, в обсязі, що перевищує 20 тонн на добу; виплавка мінеральних речовин, у тому числі виробництво мінеральних волокон; виробництво керамічних продуктів шляхом випалювання, зокрема покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам`яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою продуктивністю понад 75 тонн за добу та/або випалювальних печей місткістю більш як 4 кубічні метри і щільністю затвердіння на піч понад 300 кілограмів на 1 метр кубічний.

Згідно з ст. 105 ВК України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

У разі розкриття водоносних горизонтів з підземною водою питної якості особи, які проводять бурові, гірничі та інші роботи, пов`язані з пошуками, розвідкою, експлуатацією родовищ корисних копалин, повинні повідомити про це у встановленому порядку обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, для вжиття заходів щодо охорони підземних вод від вичерпання і забруднення.

Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться.

У разі неможливості встановити власника покинутих свердловин і виробок їх ліквідація здійснюється за рішенням місцевих рад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Якщо експлуатація самовиливних свердловин є можливою, то вони оснащуються регулюючими пристроями.

У разі вичерпання запасів підземних вод, а також у разі забруднення підземних вод встановлюються причини, з яких це сталося, і за пропозиціями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за рахунок винних осіб здійснюються заходи щодо їх відтворення.

Відповідно до п. 1.1 Державних санітарних норм та правил у цих Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць (далі - Санітарні норми) терміни вживаються у такому значенні: вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

1. Щодо обґрунтування відповідачем правомірності пункту 3 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 3 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31:

- зміст припису: надати до Державної екологічної інспекції в Одеській області Висновок оцінки впливу на довкілля, отримання якого передбачене Законом України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017 року;

- термін виконання: до 26.12.2019 року;

- обґрунтування: ч. 2 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Також, відповідно до п. 2 розділу VІ Опис виявлених порушень акта перевірки № 78/11, на підставі якого видано оскаржений в певній частині припис, посадовими особами відповідача встановлено таке порушення:

- найменування нормативно-правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено, із зазначенням статті (частини, пункту , абзацу тощо ): ч. 2 ст. 3 Закон України Про оцінку впливу на довкілля ;

- детальний опис виявленого порушення: підприємство здійснює виробництво цементу . Підприємством не представлено висновок екологічної експертизи на об`єкт . Висновок Оцінки впливу на довкілля отримання якого передбачено Законом України Про оцінку впливу на довкілля від 18.12.2017 - відсутній.

При цьому, по-перше, з вищенаведеного змісту частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII, яка застосована відповідачем, вбачається, що вона містить 22 пункти, у яких перелічені види планованої діяльності першої категорії та об`єкти , які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля .

Проте, відповідачем ні в оскарженому пункті 3 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, ні в п. 2 розділу VІ Опис виявлених порушень акта перевірки № 78/11 щодо відповідного порушення, - не конкретизовано:

- який саме пункт ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII порушено позивачем та

- на який саме об`єкт позивачем не представлено висновок екологічної експертизи.

Встановлене не відповідає, в тому числі вимогам наказу Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 № 303 (втрата чинності від 28.12.2019, підстава - z1293-19), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 р. за № 1289/31157, яким затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що додається, та який був чинним на час складання акта перевірки № 78/11, зокрема в частині зазначення в описі виявлених порушень пункту нормативно-правового акта, вимоги якого порушено.

При цьому також, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості , як щодо акта перевірки № 78/11 у відповідній частині, так і до оскаржуваного пункту 3 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При здійсненні висновків щодо встановлених обставин суд врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах, зокрема, від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18) та від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо.

По-друге, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в акті перевірки № 78/11 замість виду діяльності - виробництво цементу, на який підприємством не представлено висновок екологічної експертизи, помилково зазначено об`єкт , на який підприємством не представлено висновок екологічної експертизи.

Проте, жодних доводів та доказів на їх підтвердження щодо виправлення допущеної помилки у законодавчо встановленому порядку відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до вищенаведеного змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII, до першої категорії видів планованої діяльності не включено - виробництво цементу .

При цьому, виробництво цементу передбачене п. 6 ч. 3 ст. 3 Закону № 2059-VIII , яким передбачена друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, а не фактично застосованою відповідачем ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII.

Отже, наведена позиція відповідача - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та не спростовує вищенаведені встановлені судом обставини та здійснені судом на їх підставі висновки.

2. Щодо обґрунтування відповідачем правомірності пункту 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31:

- зміст припису: встановити локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод;

- термін виконання: до 26.12.2019 року;

- обґрунтування: ст. 105 Водного кодексу України.

Також, відповідно до п. 3 розділу VІ Опис виявлених порушень акта перевірки № 78/11, на підставі якого видано оскаржений в певній частині припис, посадовими особами відповідача встановлено таке порушення:

- найменування нормативно-правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено, із зазначенням статті (частини , пункту, абзацу тощо ): ст. 105 Водного кодексу України;

- детальний опис виявленого порушення: на кар`єрі наявна вигрібна яма , в яку здійснює скид зворотних вод . Локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод - відсутні.

При цьому, по-перше, з вищенаведеного змісту ст. 105 ВК України, яка застосована відповідачем, вбачається, що вона містить 6 частин.

Проте, відповідачем ні в оскарженому пункті 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31, ні в п. 3 розділу VІ Опис виявлених порушень акта перевірки № 78/11 щодо відповідного порушення, - не конкретизовано, яку саме частину ст. 105 ВК України порушено позивачем.

Встановлені судом обставини також свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості , як щодо акта перевірки № 78/11 у відповідній частині, так і до оскаржуваного пункту 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31 з вищенаведених підстав, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

По-друге, у відзиві на позовну заяву відповідач фактично наводить зміст ч. 1 ст. 105 ВК України, відповідно до якої підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів , повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Проте, відповідно до п. 1.1 Державних санітарних норм та правил у цих Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць (далі - Санітарні норми) терміни вживаються у такому значенні: вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Також, судом встановлено, що відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування від 7 березня 2018 року № 273/ОД/49д-18, виданого позивачу Державним агентством водних ресурсів України, в якому зазначено, зокрема:

- інші характеристики спеціального водокористування (2-3 стор. Дозволу):

Показник м3/добу* тис. м3/рік

Скид зворотних (стічних) вод, усього, 0,5575 0,19975

у тому числі:

у поверхневий водний об`єкт - -

на поля фільтрації - -

у накопичувач - -

у вигріб 0,5575 0,19975

в інший приймач - -

передача іншому водокористувачу - -;

- інші характеристики спеціального водокористування (4 стор. Дозволу):

Показник м3/добу* тис. м3/рік

Скид зворотних (стічних) вод, усього, 343,9905 15,10171

у тому числі:

у поверхневий водний об`єкт - -

на поля фільтрації - -

у накопичувач - -

у вигріб - -

в інший приймач - -

передача іншому водокористувачу

(міська каналізація ТОВ Інфокс 343,9905 15,10171

філії Інфоксводоканал ).

З наведеного змісту п. 1.1 Державних санітарних норм та правил та Дозволу на спеціальне водокористування від 7 березня 2018 року № 273/ОД/49д-18 вбачається, що накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів та вигрібна яма (вигріб) - ні юридично, ні фактично не є тотожними.

Також, як вбачається з наведеного Дозволу, зокрема:

- скид зворотних(стічних) вод у накопичувач не здійснюється;

- скид зворотних(стічних) вод в повному обсязі, усього: 343,9905 (м3/добу*), 15,10171 (тис. м3/рік), передано іншому водокористувачу (міська каналізація ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал ).

Отже, наведена позиція відповідача - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу припису в оскарженій частині, до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності пунктів 3 та 4 Припису від 05.12.2019 року № 31, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- пункт 3 та пункт 4 Припису від 05.12.2019 року № 31 прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржене рішення у зазначеній частині, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень .

Отже, обраний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 3904 від 18 грудня 2019 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 3842,00 грн. (т.1 а.с.10)

Проте, по суті заявлених позивачем вимог, ним заявлена одна самостійна вимога немайнового характеру - визнання протиправним та скасування індивідуального акта в певній його частині.

Відповідно, стягненню з Державної екологічної інспекції в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент підлягає судовий збір в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент (місцезнаходження: вул. Хуторська, 70, м. Одеса, 65055; ідентифікаційний код юридичної особи: 31519010) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058; ідентифікаційний код юридичної особи: 38017120) про визнання протиправними та скасування пунктів припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.12.2019 року № 31.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цемент судовий збір в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.09.2020
Оприлюднено28.09.2020
Номер документу91749448
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/7880/19

Ухвала від 02.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 27.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 01.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 08.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 28.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 26.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 21.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 25.01.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 01.12.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Рішення від 23.09.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні