Ухвала

від 09.09.2020 по справі 752/11819/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11819/20

Провадження № 1-кс/752/6896/20

У Х В А Л А

09 вересня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020100000000254 від 10.03.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ТОВ «Компанія розвитку будівництва» (ЄДРПОУ 32250868).

Клопотання обґрунтоване наступним.

В обгрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100000000254 від 10.03.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 4 ст.191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи АТ АКБ Аркада (СДРПОУ 19361386) та TOB НМТ Інвестментс (ЄДРПОУ 33234889) (професійний учасник ринку цінних паперів та здійснює свою діяльність з управління активами інституційних інвесторів) за попередньою змовою, створили злочину схему з метою заволодіння грошовими коштами Довірителів Фонду фінансування будівництва (ФФБ) та держави через неліквідні цінні папери, зокрема ТОВ НМТ-Інвестментс (ЄДРПОУ 33234889) та ТОВ КУА Капіталіст (ЄДРПОУ 35431967) в особливо великих розмірах.

Банк - АТ АКБ Аркада є Управителем ФФБ відповідно Закону України № 978-IV « Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та здійснює управління коштами на підставі банківської ліцензії з урахуванням вимог Закону України Про банки та банківську діяльність.

Банк за власною ініціативою створив ФФБ та затвердив правила ФФБ тобто систему норм, яка затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, яку мають дотримуватися всі суб`єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам Закону.

АТ АКБ Аркада створив наступні ФФБ:

-ФФБ виду А Патріотика за програмою ТОВ Будеволюція, затверджених рішенням Правління ПАТ АКБ Аркада від 29.05.2017 протокол № 45;

-ФФБ виду А Еврика за програмою ТОВ Аркада-Будівництво, затверджених рішенням Правління ПАТ АКБ Аркада від 06.07.2015 протокол № 42. г

У відповідності до Закону України № 978-IV, Правил ФФБ та Договорів про участь у ФФБ - кошти, отримані Банком від фізичних та юридичних осіб в довірчу власність, повинні бути використані Банком на фінансування будівництва об`єктів. Банк на праві довірчої власності здійснює управління ФФБ. Згідно Закону мета здійснення управління ФФБ є отримання Довірителями вигоди від здійснення управління майном, а саме - отримання у власність об`єктів інвестування. Управителем ФФБ та довірчим власником коштів, внесених Довірителями до ФФБ, є Банк. Вигодонабувачами від здійснення управління є Довірителі ФФБ. Довірителі за управління їхнім майном сплачують Банку винагороду. За Довірителем закріплюється об`єкт інвестування на підставі договору про участь у ФФБ, за яких у Довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування.

Фінансування будівництва - використання Управителем отриманих в управління коштів на проведення проектно-вишукувальних робіт та спорудження об`єктів будівництва за умовами договору між Управителем та Забудовником. Договір Управителя із Забудовником - договір, який регулює взаємовідносини Управителя із Забудовником щодо організації спорудження об`єктів будівництва з використанням отриманих в управління Управителем коштів та подальшої передачі Забудовником об`єктів інвестування Довірителю ФФБ, тобто фізичним та юридичним особам, що передали власні (кредитні) кошти Управителю АТ АКБ Аркада.

Забудовниками виступають:

- ФФБ виду А Патріотика - ТОВ Будеволюція (ЄДРПОУ 34284328), місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 315/2;

- ФФБ виду А Евріка ТОВ Аркада-Будівництво (ЄДРПОУ 34882504), місцезнаходження: м. Київ, вул. Ольгинська, 3.

Забудовники ТОВ Будеволюція та ТОВ Аркада-Будівництво є афілійованими до Управителя АТ АКБ Аркада та знаходяться під спільним контролем кінцевого бенефіціарного власника Банку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що спорудження об`єктів нерухомості Патріотика, Патріотика на озерах та Евріка зупинено у зв`язку із нецільовим використанням коштів Довірителів ФФБ, що призвело до нестачі коштів для закінчення будівництва та введення об`єктів у експлуатацію, і як наслідок, унеможливило передачу об`єктів інвестування вигодонабувачам.

Також, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що АТ АКБ Аркада отримує від Національного банку України кредити для рефінансування наявних кредитів. Однак отримані грошові кошти банком не використовуються за призначенням. Згідно інформації, державні кошти безпідставно перераховуються на рахунки ТОВ Фінансова Компанія Юг Капітал (ЄДРПОУ 38123932) з подальшим їх привласненням.

Слідством встановлено, що Правління банку штучно створили фінансову нестабільну ситуацію в АТ АКБ Аркада, шляхом виведення грошових коштів Довірителів ФФБ та держави за допомогою цінних паперів TOB НМТ Інвестментс, а також перерахунку їх на підконтрольні Товариства.

На теперішній час банк штучно підтримує фінансові показники з метою реалізації ліквідного рухомого та нерухомого майна до моменту здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації та ліквідації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Ліквідне рухоме та нерухоме майно банку реалізується через низку підконтрольних підприємств, зокрема через ТОВ Компанія розвитку будівництва (ЄДРПОУ 32250868), яка входить в структуру АТ АКБ Аркада.

Вказані дії, на думку слідчого, направлені на привласнення коштів та майна довірителів ФФБ та невиконання взятих на себе зобов`язань щодо організації спорудження суб`єктів нерухомості "Патріотика", "Патріотика на озерах" та "Евріка".

З метою збереження майна (майнових прав) довірителів ФФБ та відшкодування завданих збитків у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно, що належить ТОВ "Компанія розвитку будівництва".

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власників майна, керуючись вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши зміст клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак зазначених вимог закону слідчий, який звернувся з клопотанням про арешт майна не дотримався.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним уст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесенняпостанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно відповідає критеріям зазначеним в ч. 1ст. 98 КПК Українита наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Українидля його арешту, слідчий повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Слідчий в клопотанні вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020100000000254 від 10.03.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 4 ст.191КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1