Ухвала

від 24.09.2020 по справі 464/5099/20

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5099/20

пр.№ 1-кс/464/1565/20

У Х В А Л А

24 вересня 2020 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

у с т а н о в и в :

слідчий СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у зв`язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12020145070000083 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, а саме: господарську споруду під літ. Х-1 пл. 44,2кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5кв.м., заїзд площею 36кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9110м.п.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, від слідчого ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому вона просить розгляд клопотання проводити у її відсутності.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглянуто без виклику підозрюваного, іншого власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вказане клопотання подане у відповідності до вимог ст.171 КПК України.

СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 17 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020145070000083 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Так, 16.07.2020 до Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_6 , про те, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, шляхом використання підроблених документів здійснили реєстрацію права власності на господарську споруду за адресою: АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.07.2017 право власності на господарську споруду, під літ. Х-1 пл. 44,2кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стіна площею 194,5кв.м., заїзд площею 36кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9110м.п. визнано за ТзОВ «Агат-Комплекс» (ЄДРПОУ 31145181) на підставі довідки №6291 виданої 17.12.2013 обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

В подальшому, 20.07.2017 на підставі договору купівлі-продажу власником вищезазначеної споруди стає ТзОВ «Золочівський асфальтобетонний завод».

Цього ж дня, на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ТзОВ «Золочівський асфальтобетонний завод» та ТзОВ «Дукат ЛВ», останнє стає власником господарської споруди під літ. Х-1 пл. 44,2кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стіна площею 194,5кв.м., заїзд площею 36кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9110м.п.

15.08.2019 власником даної споруди на підставі акту прийняття-передачі нерухомого майна стає ОСОБА_7 , яка є власником ТзОВ «Дукат ЛВ».

Разом з тим, як вбачається з відповіді обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 15.08.2017, в матеріалах інвентаризаційних та реєстраційних справ інформація проданий об`єктвідсутня та відсутня інформація про видачу довідка №6291 від 17.12.2013.

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , який виконує обов`язки генерального директора ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», яке є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що за даною адресою ніколи не було жодного об`єкта нерухомого майна площею 44,2кв.м.

Постановою слідчого від 21.09.2020 господарську споруду під літ. Х-1 пл. 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , яка виготовлена з металевих листів та в якій зберігаються мішки з цементом, а також підпірну стінку, заїзд на територію, під`їзну колію №8, №9, визнано речовим доказом.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).

Виходячи з приписів ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.

Таким чином внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених у клопотанні, вбачається, що арешт вказаного майна, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідає критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.3 ст.358 КК України, оскільки наявні ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника та володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Тому з урахуванням наведеного та вимог ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна підлягає до задоволення шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна задоволити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: господарською спорудою під літ. Х-1 пл. 44,2кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5кв.м., заїзд площею 36кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9110м.п., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101.

У порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1