Рішення

від 16.09.2020 по справі 383/1266/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1266/19

Номер провадження 2/383/57/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бурлаченка С.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Обґрунтовуючи позов, зазначив, що він є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Після її смерті успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,25 га, розташованої на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Вказана ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 002533, виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 29.03.2002 року.

05.07.2006 року за життя ОСОБА_3 уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_2 (на сьогодні фізична особа-підприємець). Відповідач на підставі договору зобов`язався щорічно сплачувати орендну плату у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки та вносити у строк до 31.01. поточного року. В порушення умов договору відповідач не сплачує вчасно орендну плату та допустив заборгованість, починаючи з 2012 року по 2018 рік, яка складає 9173 грн. 08 коп.

Посилаючись на порушення умов договору щодо вчасної сплати орендної плати за землю, просив розірвати договір оренди, який був укладений між відповідачем та ОСОБА_3 , стягнути заборгованість по орендній платі за період з 2012 року по 2018 рік, пеню за вказаний період 3438 грн.73 коп.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник відповідача 19.11.2019 року надав до суду відзив на позов, в якому заперечив позовні вимоги. Вважає, що відповідач не має перед позивачем заборгованості по орендній платі, оскільки позивачем в період з 2015 року по 2018 роки отримано 51000 грн. за оренду землі, про що написано власноручно розписки. Так, 31 жовтня 2015 року отримано 10000 грн., 14 вересня 2016 року - 14000 грн., 28 жовтня 2018 року здійснено переказ коштів на рахунок позивача в сумі 27000 грн. Крім того, заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення нарахованого боргу по орендній платі та пені.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позивач зазначив, що після прийняття спадщини повідомив орендаря про зміну власника та отримував орендну плату. Не заперечив проти отримання орендної за 2015 та 2016 роки, однак заперечив, що перераховані на рахунок кошти в розмірі 27000 грн. є платою за землю, оскільки вони перераховані не відповідачем, а її чоловіком - ОСОБА_4 . Ці кошти є платою за продаж добрив, зазначення у призначенні платежу - видача орендної плати вважає безпідставною, оскільки з ОСОБА_4 не мав орендних договірних відносин. Плату за землю за 2017, 2018 рік не отримував.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила позовні вимоги. Зазначила, що відразу після прийняття спадщини позивачем почала щороку виплачувати йому орендну плату за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати обраховувала за кожен рік, здійснювала виплату в кінці року. Наявні розписки про отримання позивачем плати за 2005 рік - 10000 грн., за 2016 рік - 14000 грн. Перераховані кошти в розмірі 27000 грн. є платою за оренду за 2018 рік, а перераховані вони позивачу її чоловіком, що не є порушенням. Розмір орендної плати вона збільшила, як і платежі за 2015, 2016 роки.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані сторонами докази, з`ясувавши обставини справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КР №002533, виданого 29.03.2002 року ОСОБА_3 була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,25 га., яка розташована на території Витязівської сільської ради Бобринецького району. (а.с.16).

05.07.2006 року ОСОБА_3 уклала з приватним підприємцем ОСОБА_2 договір оренди належної їй земельної ділянки строком на 20 років.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та складає 1310 грн. 44 коп. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 Договору). Орендна плата носиться до 31.01. поточного року (п.11 Договору).

28.09.2012 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та успадкував належну ОСОБА_3 земельну ділянку (а.с.17) та набув її у власність (а.с.17,18).

Відповідно до п.40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни або розірвання договору.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 набув права орендодавця щодо належної йому на праві спадкування земельної ділянки.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору оренди землі і є такими, що випливають з земельних правовідносин.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону).

Статтею 21 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст.21 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, за правилами ст.ст. 13,15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач стверджує, що в порушення зазначених приписів законодавства та умов договору відповідач не виконує умови договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати у визначеному договором розмірі за період з 2012 року по 2018 рік.

Разом з тим, відповідач, спростовуючи твердження позивача, надав до суду відповідні докази.

Згідно досліджених в судовому засіданні копій письмових доказів, які мають назву видатковий 2015 р та видатковий 2016 року , рукописним текстом зазначено про отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2015 рік в сумі десять тисяч гривень 31.10.2015 року та за 2016 рік чотирнадцять тисяч гривень 14.09.2016 року (а.с.49,50).

Написання вказаних розписок та отримання зазначених у них коштів позивачем не заперечується, відтак вказані докази судом визнаються як належні та такі, що підтверджують виплату орендної плати позивачу за 2015 та 2016 роки.

Разом з тим, судом не може бути взятий до уваги як належний доказ дублікат чека про здійснення грошового переказу на ім`я ОСОБА_1 від 28.10.2019 року на суму 27000 грн., оскільки вказаний переказ хоч і містить призначення платежу - видача орендної плати, проте не містить відомостей про об`єкт оренди та період оплати, щодо якого проводиться виплата, здійснений не відповідачем по справі, а іншою особою, яка не є стороною договірних відносин. Отримана сума позивачем не заперечена, однак вказано, що виплачені вони йому за продаж товару ОСОБА_4 .

Зазначені обставини викликають сумнів щодо належності зазначеного платежу саме по виплаті орендної плати відповідачем за спірним договором оренди, а відтак не може достеменно доводити виплату орендної плати за певний час.

Таким чином, на підставі досліджених доказів належного виконання відповідачем умов договору оренди в частині виплати орендної плати з 2012 по 2014 рік та з 2017 по 2018 роки не доведено.

Згідно п.38 спірного договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За встановлених обставин, суд вважає доведеними обставини щодо систематичної несвоєчасної сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

З приводу заявленої позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати судом відзначається наступне.

Суд вважає встановленим та доведеним факт недотримання відповідачем умов договору та не виплату орендної плати за 2012 рік, 2013, рік, 2014 рік, 2017 рік та 2018 рік. Відповідно позивач має право на пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В судовому засіданні встановлено, що умовами договору оренди розмір плати встановлений 1310 грн. 44 коп., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.9,10). Разом з тим, в судовому засіданні відповідачем зазначено, що нею збільшений розмір орендної плати, яка обраховувалася щороку окремо (2015 рік - 10000 грн., 2016 рік - 14000 грн., 2018 рік - 27000 грн.).

Суду не надані відповідні зміни до умов договору щодо збільшення орендної плати, а тому розрахунок заборгованості здійснюється судом з визначеної суми 1310 грн.44 коп., та загальний розмір складає 6 552 грн. 20 коп.

За змістом ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початком перебігу позовної давності згідно ст.261 ЦК України є день, коли особа коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України визначені наслідки спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У поданому відзиві представником позивача заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення орендної плати та пені за прострочене зобов`язання.

Так, позовна заява подана позивачем у жовтні 2019 року, відтак, вимоги про стягнення орендної плати за 2012, 2013 та 2014 роки заявлені поза межами строку позовної давності, заяв про поважність пропуску позовної давності позивач не подавав, а тому в силу ч.4 ст. 267 ЦК України у позовних вимогах про стягнення орендної плати за 2012, 2013, 2014 роки слід відмовити.

Задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за 2017, 2018 роки в сумі 2620 грн.88 коп.

Пунктом 14 договору визначений вид та умови забезпечення виконання зобов`язання, а саме пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення у разі невнесення орендної плати у строк, визначений договором.

За змістом ч.2 п.1 ст.258 УК України до вимоги про стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3438 грн. 73 коп. пені, яку він обрахував за прострочення зобов`язання з 2012 року, однак, враховуючи встановлені обставини, в тому числі часткову сплату орендної плати за 2015,2016 роки, заяву відповідача про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаної позовної вимоги в межах строку позовної давності, тобто за 2018 рік в розмірі 60 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру 768 грн. 40 коп.(а.с.1 ) та вимогу немайнового характеру 840 грн. 80 коп. (а.с.86 ). Зважаючи на повне задоволення вимоги про розірвання договору оренди землі, що є немайновою та часткового задоволення майнових вимог (частка складає 21,3%), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1004 грн.47 коп.

Представником відповідача - адвокатом Бем Ю.Ю. 01.06.2020 року подано до суду заяву про відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з правничою допомогою адвоката в сумі 10000 грн.

В силу задоволення позовних вимог позивача, підстави для відшкодування судових витрат відповідачу відсутні.

Керуючись ст.ст. ст.ст.13, 76, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 05.07.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,25 га., яка розташована на території Витязівської сілької ради Бобринецького району Кіровоградської області кадастровий номер 3520883200:02:000:0112.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2017-2018 рік в розмірі 2620 грн. 88 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за кожен день прострочення за 2018 рік в розмірі 60 грн. 54 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1004 грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце знаходження за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 25.09.2020 року.

Суддя О.В. Замша