Ухвала

від 25.09.2020 по справі 756/11485/17

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/11485/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Морозовського М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Цирулевської М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Сєвєродонецьку клопотання представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, третя особа ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії

1.1. 29.08.2017 ОСОБА_3 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення боргу, третя особа - ОСОБА_2 . В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що, уклавши договір купівлі-продажу земельною ділянки, вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 498808,37 грн. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08.09.2015 вказаний договір був визнаний недійсним. 25.07.2017 відповідач земельну ділянку зареєструвала на себе, але отримані грошові кошти позивачу не повернула. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 650459,09 грн.

1.2. 19.10.2017 представник ОСОБА_3 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позовної заяви, зазначивши, що предметом позовних вимог є заборгованість в розмірі 650459,09 грн., яку позивач має намір стягнути з відповідача ОСОБА_4 . У власності відповідача перебувають дві земельні ділянки площею по 3,3840 га кадастровий номер 3223182000:05:004:0005 та 3223182000:05:004:0004, які знаходяться на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області. Іншого нерухомого майна у власності відповідача немає. Тому з метою забезпечення позову, позивач просила накласти арешт на земельну ділянку площею 3,3840 га кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, яка розташована на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2017 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12.2017 ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2017 скасовано, заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , що знаходиться у неї або в інших осіб, а саме: на земельну ділянку, площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства.

1.3. 07.03.2018 представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказано, що власником земельної ділянки, на яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2017 накладено арешт, є ОСОБА_2 . Належне ОСОБА_2 майно не має жодного відношення до правовідносин між сторонами по справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Вжиті судом заходи забезпечення позову жодним чином не гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та порушують її права. ОСОБА_2 вважає, що арешт накладено безпідставно, необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2017 по справі №756/11485/17.

15.09.2020 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову.

1.4. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2018 дану цивільну справу було надіслано за підсудністю до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

12.08.2020 цивільна справа №756/11485/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, третя особа - ОСОБА_2 надійшла до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10.09.2020 о 09 год. 00 хв.

1.5. В підготовчому засіданні 25.09.2020 представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаних клопотань про скасування заходів забезпечення позову та зазначив, що на його думку, відчуження земельної ділянки відбулося внаслідок невірного застосування судом першої інстанції в 2017 році норма права та відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Відчуження цієї земельної ділянки порушує права позивача.

Відповідач в підготовчому засіданні присутня не була, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення .

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12.2017 було скасовано ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2017 та задоволено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4 , що знаходиться у неї або в інших осіб, а саме: на земельну ділянку, площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства. В якості підстав для задоволення заяви про забезпечення позову Апеляційний суд міста Києва зазначив, що позивач просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 650459,09 грн., яку вона зазнала після укладання з відповідачем договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3223182000:05:004:0004), що належить ОСОБА_4 , який в подальшому судом було визнано недійсним. Саме цю земельну ділянку позивач просила заборонити відчужувати. Крім того, зазначено, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок з приводу неможливості обтяження земель сільськогосподарського призначення на підставі п.п. б п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 221488161 від 26.08.2020 власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, а також земельної ділянки, площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0004 є ОСОБА_2 . Право власності на земельну ділянку зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу №2980 від 14.11.2017.

Цільове призначення вищевказаної земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно із ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

3.2. У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 по справі № 183/5864/17-ц вказано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

3.3. Відповідно до ч. 1, 2, 4, 11 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

3.4. В статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. б п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною станом на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки №2980 від 14.11.2017 між відповідачем та третьою особою) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Зі змісту ч. 3 ст. 22, ч. 11, 12 ст. 93, ч. 6 ст. 118, ст. 121 вищевказаної редакції Земельного кодексу України вбачається, що у вказаному Кодексі розрізняються види земельних ділянок товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

3.5. Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

4. Оцінка фактичних обставин справи та аргументів сторін

4.1. Суд вважає, що скасування заходів забезпечення позову може відбуватися тоді, коли судом встановлено, що заходи забезпечення позову було накладено необґрунтовано, або коли в застосуванні таких заходів відпала потреба, тобто коли такі заходи не призведуть до реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Суд враховує, що предметом позову в цій справі є стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів.

При цьому, земельна ділянка, площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, та на яку було накладено арешт в порядку забезпечення вищевказаного позову, ще до застосування заходів забезпечення позову перейшла у власність ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 не є відповідачем у цій справі та до неї не заявлені жодні вимоги з боку позивача.

На думку суду, вищевказані обставини свідчать про те, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку протягом тривалого часу безпідставно порушують права її законного власника - ОСОБА_2 . Подальше вжиття вказаних заходів забезпечення позову жодним чином не забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 .

4.2. Суд вважає, що на договір купівлі-продажу земельної ділянки, за якою ОСОБА_2 отримала право власності на ділянку, не розповсюджуються правила недійсності (нікчемності), які встановлені у п.п. б п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Це пояснюється тим, що вказана ділянка має цільове призначення для ведення фермерського господарства, а такі різновиди земельних ділянок не вказані у п.п. б п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Крім того, станом на час розгляду цієї справи державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 є дійсною, а тому її право власності на цю ділянку вважається достовірно підтвердженим.

4.3. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що заява представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

В порядку виконання ч. 11 ст. 158 ЦПК України суд вважає за необхідне копію цієї ухвали надіслати на електронні адреси представників позивача та третьої особи, а також відповідачу та Обухівському міськрайонному відділу ДВС Центрального МУМЮ (м. Київ). При цьому, представники позивача та третьої особи в підготовчому засіданні 25.09.2020 висловили згоду на отримання копії ухвали саме в електронному вигляді.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158, 247, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову.

Скасувати захід забезпечення позову, який був застосований відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11.12.2017 по цивільній справі №756/11485/17 у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0004, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, та яка належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

В порядку ч. 11 ст. 158 ЦПК України копію цієї ухвали надіслати на електронні адреси представників позивача та третьої особи, а також відповідачу та Обухівському міськрайонному відділу ДВС Центрального МУМЮ (м. Київ).

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Д.Б. Баронін