Рішення

від 13.04.2010 по справі 2-164

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                   

    РІШЕННЯ         № 2-164/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року                           Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

    головуючої – судді Запорощук А.В.,

    при секретарі Гусятинській Л.О.,

    розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ульяновка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 райдержадміністрація про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи це тим, що 20.02.2009 року помер її син ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі фермерське господарство «УЮТ» (як цілісний майновий комплекс), що підтверджується п. 1.2 статуту ФГ «УЮТ», згідно якого головою та засновником господарства є громадянин України ОСОБА_6. У зв'язку з тим, що її син, на випадок своєї смерті, не оформив заповіт, то позивач являється спадкоємцем майна померлого за законом першої черги, згідно ст. 1261 ЦК України. Інші спадкоємці за законом першої черги його рідні дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також його рідний син ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідачі по справі) не бажають приймати участь у діяльності фермерське господарство «УЮТ», про що неодноразово заявляли, що є наслідком невизнання і недотримання положень статуту фермерського господарства. Будь-яких інших спадкоємців на майно померлого за законом або за заповітом немає. У зв'язку з тим, що відповідачі по справі відмовились від господарства та подальшого ведення батькової справи та не претендують на фермерське господарство «УЮТ» (як цілісний майновий комплекс), враховуючи, що позивач, єдина хто не відмовляється, а навпаки бажає продовжувати справу свого сина, тобто займатися всіма справами, пов'язаними із статутною діяльністю господарства, то можна цілковито запевнити, що вона фактично уже вступила у володіння фермерським господарством «УЮТ» (як цілісним майновим комплексом). Після смерті ОСОБА_6, позивач та рідні діти померлого, прийняли частину спадщини на підставі закону. Проте залишилося не успадкованим фермерське господарство «УЮТ» (як цілісний майновий комплекс) створене на земельній ділянці площею 2 га наданої у постійне користування померлому, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 18.01.2001 року, про що в книзі записів державних актів на право постійного користування землею зроблено запис за № 89, оскільки відповідачі по справі не бажали прийняти це майно у спадщину та оформити його згідно чинного законодавства, заважаючи таким чином позивачу реалізувати це право на майно. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» та п. 12.1 статуту ФГ «УЮТ» діяльність фермерського господарства припиняється в тому числі у разі, якщо не залишилось жодного спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства. У зв'язку з цим вона звернулась до суду, оскільки бажає продовжувати справу свого сина, тобто займатися всіма справами, пов'язаними із статутною діяльністю господарства. Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Враховуючи, що померлий за життя не склав заповіту, враховуючи вищенаведені факти, то за таких обставин позивач вважає, що має право на спадкування за законом майна та майнових прав, що належали її синові, як засновнику, голові та власнику фермерського господарства «УЮТ» (як цілісного майнового комплексу). Відповідно до п. 1.3 статуту ФГ «УЮТ» члени сім'ї та родичі голови самостійно приймають рішення про участь в діяльності господарства, а у відповідності до п. 4.2 статуту, успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Позивач просить визнати за нею право власності на цілісний майновий комплекс - фермерське господарство «УЮТ» в порядку спадкування за законом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та попросила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Направив заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повній мірі, не заперечує проти їх задоволення та просить заслухати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась. Направила заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повній мірі, не заперечує проти їх задоволення та просить заслухати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась. Направила заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повній мірі, не заперечує проти їх задоволення та просить заслухати справу без її участі.

Представник ОСОБА_5 райдержадміністрації в судове засідання не з’явився. Направив заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повній мірі, не заперечує проти їх задоволення та просить заслухати справу без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги визнали в повному обсязі та погодились на їх задоволення.

    Суд приймає визнання сторонами позову, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

    Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, ст.ст. 1218, 1261, 1268 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 райдержадміністрація про визнання права власності в порядку спадкування за законом  задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що набула права власності на цілісний майновий комплекс – фермерське господарство «УЮТ», ідентифікаційний код юридичної особи № 31267048, юридична адреса місцезнаходження: 26411, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Синьки, що зареєстроване 19 січня 2001 року ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Кіровоградської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції (Ульяновський районний суд), шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Суддя: