Постанова

від 22.09.2020 по справі 629/1980/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 629/1980/19-ц

провадження 22ц/818/3636/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивач - Лозівська місцева прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, представниця позивача - Пєскова Ю.В.,

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2020 року в складі судді Ткаченко О.А.

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року Лозівська місцева прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220380001753 від 26 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 в порушення норм закону, які регулюють порядок надання у користування земельних ділянок комунальної форми власності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою самовільного зайняття для вирощування сільськогосподарських культур - соняшнику, земельної ділянки, віднесеної до земель житлової та громадської забудови, загальною площею 11,3155 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, у 2018 році не звернувся до Краснопавлівської селищної ради для відповідного укладення договору оренди землі.

Зазначив, що, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 з травня 2018 року по вересень 2018 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, самовільно зайняв та використав вказану вище земельну ділянку шляхом посіву сільськогосподарської культури насіння соняшнику, яку у подальшому вирощував, обробляв та 17 вересня 2018 року зібрав, уклавши з ПОСП Гарант договір № 26/9/2018 від 17 вересня 2018 року про надання послуг по збиранню соняшника на вказаній земельній ділянці.

Вказав, що Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 06 листопада 2018 року проведено розрахунок розміру шкоди, проведений в листі від 06 листопада 2018 року № 10-20-5-2170/90-18, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності площею 11,3155 га з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, який склав 216 783,74 грн.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2019 року у справі № 629/6247/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного злочину та призначено покарання за частиною 1 статті 197 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400,00 грн, який набрав законної сили 18 березня 2019 року.

Зазначив, що шкода в розмірі 216 783,74 грн, заподіяна державі самовільним зайняттям землі, ОСОБА_1 не відшкодована.

Посилався на те, що місцевою прокуратурою 20 березня 2019 року направлено лист до Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо з`ясування питання про направлення даним органом місцевого самоврядування позовної заяви до суду про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Як вбачається з відповіді селищної ради від 26 березня 2019 року у даного органу не має можливості звернутись із позовною заявою до суду у зв`язку із відсутністю фахівців в області права, які зможуть належним чином сформувати документи відповідно до норм чинного законодавства та належним чином представляти їх інтереси в суді.

Просив стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 216 783,74 грн на користь держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2020 року в задоволенні позовних вимог Лозівській місцевій прокуратурі Харківської області в інтересах держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову.

23 червня 2020 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав рішення суду законним, а апеляційну скаргу - необгрунтованою. При цьому посилався на те, що вирок суду не має преюдиціального значення і має бути скасований за нововиявленими обставинами за цим судовим рішенням. Зазначив, що сума шкоди, яка розрахована Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області дорівнює 16 313, 03 грн, а не 216 783, 74 грн, яка мала істотне значення для притягнення його до кримінальної відповідальності. Оскільки розмір шкоди є значно меншим ніж передбачено законодавством для притягнення його до кримінальної відповідальності, в його діях відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України.

17 вересня 2020 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначив, що суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам, що мають суттєве значення для справи. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області необхідно задовольнити, рішення суду - скасувати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено розмір шкоди в 216 783, 74 грн, завданої ОСОБА_1 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, тому позов не підлягає задоволенню.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2019 року у справі № 629/6247/18 визнано ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України та піддано його покаранню у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. Вирок набрав законної сили 18 березня 2019 року (а.с.12-14 том 1). ОСОБА_1 вирок не оскаржував.

Як вбачається із змісту вироку з травня 2018 року по вересень 2018 року ОСОБА_1 самовільно зайняв та використував без правової підстави земельну ділянку, віднесену до земель житлової та громадської забудови загальною площею 11,3155 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, чим завдав шкоди селищній раді, розмір якої становив 216 783,74 грн. Цивільний позов в рамках кримінального провадження не пред`явлено.

Матеріали цивільної справи свідчать про те, що розмір завданої селищній раді шкоди в розмірі 216 783, 74 грн розраховано на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (а.с.18-19 том 1).

Як вбачається з наданих довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Міськрайонного Управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, листів Міськрайонного Управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного Управління Держгеокадастру у Харківської області, Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, відповіді голови Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області площу земельної ділянки та розмір завданої шкоди не встановлено.

Так, із довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Міськрайонного Управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 745/184-19 від 12 червня 2019 року № 9-20-0.23,041-207/124-19 від 20 листопада 2019 року вбачається, що місце розташування земельної ділянки: Харківська область, Лозівський район, смт Краснопавлівка, в межах населеного пункту; правовий статус земельної ділянки:% землі запасу, комунальна власність; цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення, рілля; номер кадастрової зони та кадастрового кварталу: 6323955400:03:004; орієнтовна площа земельної ділянки 11,5000 га (а.с.39, 146 том 1).

Із листа Міськрайонного Управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-0.23,041-149/124-19 від 23 липня 2019 року вбачається, що проект землеустрою щодо встановлення меж смт Краснопавлівка Лозівського району Харківської області в управлінні відсутній (а.с.62 том 1).

Із листа Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області № 1066/02-24 від 2018 року вбачається, що відповідно до рішення Краснопавлівської селищної ради XX сесії V скликання від 18 жовтня 2007 року земельна ділянка розташована в межах населеного пункту смт Краснопавлівка загальною площею приблизно 10 га (відповідно до викопіювання з публічної кадастрової карти, долученого до запиту) надавалась для ведення ОСГ громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Дана земельна ділянка надавалась терміном на 10 років без права оформлення власності. З 2007 року по 2017 рік відповідно до вищевказаного рішення земельна ділянка оброблялася ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Якою культурою засаджувалась земельна ділянка селищній раді не відомо. Інформація, кому належить техніка на якій проводилися роботи з посіву та прибирання на вказаній земельній ділянці, селищній раді також не відомо. Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі у власність або в оренду вказаної земельної ділянки не надавалося. Податок за використання вказаної земельної ділянки сплачує користувач та звітує про сплату в Податкову інспекцію. По закінченню терміну дії рішення Краснопавлівської селищної ради XX сесії V скликання від 18 жовтня 2007 року було направлено попередження за вих. № 1289/02-24 від 06 листопада 2017 року до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки у зв`язку з втратою сили рішення Краснопавлівської селищної ради Про надання земельної ділянки для ведення ОСГ . Самозахват даної земельної ділянки було виявлено Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (а.с.83, 84 том 1).

З відповіді голови Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області № 641/02-24 від 11 червня 2018 року вбачається, що у 1992 році по смт Краснопавлівка було виділено із земель запасу 53,00 га під громадську житлову забудову. Із них - 43,0000 га зроблено поділ на земельні ділянки по 0,1500 га та надано громадянам під забудову. Залишок 10,0000 га залишився для подальшого розподілу за зверненнями мешканців смт Краснопавлівка. Правовстановлюючих документів на теперішній час не має (а.с.85, 181 том 1).

Із листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 9-20-5,7-2479/90-19 від 30 жовтня 2019 року вбачається, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, який розраховано відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963, за формулою: Шс=Пс*Нп*Кф*Кі, де: Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року №783. Уточнена площа становить 11,3155 га, шкода, заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки дорівнює 216 783,74 грн (а.с.126, 128-129 том 1).

Між тим, з повідомлення Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 0-20-5-160/00-20 від 31 січня 2020 року вбачається, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, який розраховано відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, за формулою: Шс=Пс*Нп*Кф*Кі, де: Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп- середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783. Шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 11,3155 га, комунальної форми власності, з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, яку має бути сплачено до бюджету територіальної громади, дорівнює 16313,03 грн (а.с.192, 193 том 1).

Із листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозовій Головного Управління Держгеокадастру у Харківської області № 51/124-20 від 17 березня 2020 року вбачається, що документація із землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) площею 11,3155 га на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району в управління не надходила (а.с.212, 223 том 1).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування збитків.

Відповідно до статтею 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відшкодування шкоди у зв`язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов`язок довести, що вона не є абстрактною, а дійсно завдана у результаті протиправних дій відповідача.

Відповідно до пунктів 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ суд надав роз`яснення, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 ЦК України, статей 156, 211, 212 ЗК України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 963 від 25 липня 2007 року.

Пунктом 4 Методики встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року №783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823);

для земель житлової та громадської забудови за такою формулою : Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі (2), де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1; Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5; Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, міст Києва та Севастополя, визначений у додатку 6; Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи свідчать про те, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у самовільному зайнятті земельної ділянки, та встановлено, що діями ОСОБА_1 заподіяно значну майнову шкоду державі в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області на загальну суму 216 783,74 грн. Вирок ОСОБА_1 не оскаржувався. В кримінальному провадженні цивільного позову не заявлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції фактично переглянув вирок, який набув чинності та, враховуючи, що розмір шкоди для притягнення особи до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 197-1 КК України є об`єктивною стороною злочину, змінив відповідальність ОСОБА_1 з кримінальної на адміністративну. Суперечності щодо розміру площі та шкоди повинні були вирішуватися під час розгляду кримінальної справи. Учасники кримінальної справи у разі незгоди з судовим рішенням мали право його оскаржити шляхом подачі апеляційної або касаційної скарги. Однак, вирок набрав чинності і він є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції наведене не врахував, не визначився з нормами матеріального права, неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову позивачу.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга та позов позивача - задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8129, 40 грн за подачу позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області -задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області 216 783, 74 грн шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 8129, 40 грн судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 25 вересня 2020 року.