Постанова

від 28.09.2020 по справі 923/485/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/485/17 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державного підприємства Укрриба та Приватного підприємства Вікторія-Азов

на рішення Господарського суду Херсонської області від 07.07.2020

у справі за позовом Державного підприємства Укрриба

до Приватного підприємства Вікторія-Азов

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі

про стягнення 75 914,61 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства Вікторія-Азов

до Державного підприємства Укрриба

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі

про стягнення 127 000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2017 року Державне підприємство Укрриба (далі - ДП Укрриба ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства Вікторія-Азов (далі - ПП Вікторія-Азов ) про застосування наслідків недійсності додаткової угоди від 03.03.2016 до договору зберігання державного майна від 01.03.2016 № 5/16 та зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу кошти за фактичне користування державним нерухомим майном за цінами, які існують на момент відшкодування, у розмірі 75 914,61 грн.

Позов обґрунтовано тим, що названу додаткову угоду визнано удаваним правочином, вчиненим з метою приховання договору оренди. В результаті визнання її недійсною в судовому порядку наявні підстави для застосуванням наслідків недійсності правочину, встановлених статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), за фактичне користування державним нерухомим майном протягом 3-х місяців чинності недійсного правочину.

Ухвалою суду від 11.07.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - третя особа).

Справа слухалась судами неодноразово.

Постановою від 16.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ДП Укрриба , рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.05.2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПП Вікторія- Азов на користь ДП Укрриба 75 914,61 грн. вартості користування орендованим майном та 1 600,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року апеляційну скаргу ПП Вікторія-Азов задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 30.05.2018 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2019 року касаційну скаргу ДП Укрриба задоволено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року та рішення господарського суду Херсонської області від 30.05.2018 року скасовано, справу № 923/485/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

В березні 2019 року ПП Вікторія-Азов звернулось до Господарського суду Херсонської області із зустрічним позовом до ДП Укрриба про застосування наслідків недійсності укладеної сторонами додаткової угоди від 03.03.2016 до договору зберігання державного майна від 01.03.2016 № 5/16 та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 127 000,00 грн. понесених ним витрат на виконання вказаної додаткової угоди.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПП Вікторія-Азов посилається на положення ч. 1 ст. 216 ЦК України та здійснення ним витрат за визнаною судом недійсною додатковою угодою від 03.03.2016 до договору зберігання державного майна від 01.03.2016 № 5/16, у розмірі 127 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.07.2020 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що права позивачів за первісним та зустрічним позовом, за захистом яких вони звернулися до господарського суду не були порушені.

Не погоджуючись із вказаним рішенням , ДП Укрриба звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині, відмови у задоволенні первісного позову, ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги ДП Укрриба .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального права.

ДП Укрриба зазначає, що відповідач за первісним позовом володів та користувався майном, оскільки останнє було передано йому відповідно до акту приймання-передачі від 03.03.2016 року, а одержане полягало у користуванні державним майном, тому на думку апелянта підлягає застосуванню ст. 216 ЦК України.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням , ПП Вікторія-Азов звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП Вікторія-Азов .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у період з 03.03.2016 по 13.12.2016 доходу у відповідача за первісним позовом не було, а витратна частина за час чинності недійсної угоди досягла розміру 127 000,00 грн., що підтверджується первинними документами на ремонт і будівництво гідротехнічних споруд, внаслідок правовідносин за недійною Додатковою угодою, як-то: витрати на оплату ремонтних робіт гідротехнічних споруд загальнодержавного значення, на матеріали для здійснення ремонтних робіт, наймання техніки задля проведення ремонтних та будівельних робіт на ставках.

Ухвалою апеляційного суду від 10.08.2020 судова колегія відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП Укрриба та призначила її розгляд порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 17.08.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП Вікторія-Азов , об`єднано з апеляційною скаргою ДП Укрриба в одне апеляційне провадження та призначити до сумісного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду справи, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, учасникам справи судом було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, відповідач за первісним позовом скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

25.08.2020 до суду від ПП Вікторія-Азов надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП Укрриба , в якому останній вважає, що остання є безпідставною та такою, що не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи, а отже не підлягає задоволенню. Також, ПП Вікторія-Азов зазначає, що Додаткова угода, що визнана господарським судом недійсною, сторонами не виконувалась з моменту її укладення (підписання), а відтак не створила жодних юридичних наслідків.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 17.02.2006 № 39 та наказом Державного комітету рибного господарства України від 23.07.2007 № 150 з балансу державного підприємства Азовський центр ПівденНІРО на баланс ДП Укрриба на праві господарського відання передано державне нерухоме майно, а саме: гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні та пов`язані з ними робочі машини, що знаходяться у смт Новотроїцьке, с. Захарівка Новотроїцького району Херсонської області, с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області.

01.03.2016 між ДП Укрриба (поклажодавець) та ПП Вікторія-Азов (зберігач) укладено договір зберігання державного майна № 5/16, за яким на відповідальне зберігання передано державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставків, які обліковуються на балансі ДП. Об`єктом зберігання є гідротехнічні споруди рибницьких ставів - майно, що перебуває у державній власності та знаходиться за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, в межах Новотроїцької селищної ради за межами с. Захарівка (далі - Договір зберігання).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.5 Договору зберігання зберігач зобов`язаний: зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути його поклажодавцеві у такому стані, в якому воно було прийнято ним на зберігання, з урахуваннями змін його природних властивостей, передавати поклажодавцеві плоди та доходи, які були ним одержані від майна з моменту їх виявлення.

Згідно з пунктом 7.1 Договору зберігання він набуває чинності з дня підписання акта приймання-передачі згідно з пунктом 4.1 цього договору і діє до укладення договору оренди.

01.03.2016 за актом приймання-передачі поклажодавець передав зберігачу гідротехнічні споруди згідно з переліком, вартістю 3 345 001,00 грн.

03.03.2016 сторонами укладено додаткову угоду до Договору зберігання (далі - Додаткова угода), згідно з пунктом 2 якої сторони домовились про припинення обов`язку зберігача, встановленого в пункті 2.5 Договору зберігання.

Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання та діє до укладання договору оренди державного майна (пункт 14 Додаткової угоди).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 усправи № 923/704/16 названу Додаткову угоду визнано недійсною. Судом у межах розгляду цієї справи встановлено, що Додаткова угода є удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого правочину - договору оренди, без дотримання вимог пункту 1 частини першої статті 287 ГК України та статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Судом було встановлено, що сторонами не складався акт приймання-передачі державного майна в оренду від Орендодавця до Орендаря на підставі вказаної додаткової угоди, відсутні докази здійснення ПП Вікторія-Азов оплати за користування державним нерухомим майном під час дії Додаткової угоди, як і звітів про вилов риби, добування інших живих ресурсів за формою, встановленою наказом Держрибагентства України від 13.02.2012 № 84.

Отже, Додаткова угода від 03.03.2016 до Договору зберігання, сторонами фактично не виконувалась.

07.05.2018 сторонами укладена додаткова угода до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.16 про припинення дії останнього за згодою сторін та складено акт приймання-передачі державного майна від зберігача до поклажодавця.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні як первісних позовних вимог так і зустрічних, адже предмет як первісного (вартість користування державним майном) так і зустрічного позову (результати покращень державного майна) набуті сторонами за Договором зберігання державного майна від 01.03.2016 № 5/16, тому їх стягнення можливе лише на умовах останнього. А його розірвання за згодою сторін не звільняє останніх від виконання договірних зобов`язань. При цьому, звертаючись до суду з первісним та зустрічним позовами, сторони підставою позову зазначили Додаткову угоду від 03.03.2016, яка в подальшому в судовому порядку була визнана недійсною.

Стосовно доводів апеляційної скарги ДП Укрриба , що відповідач за первісним позовом володів та користувався майном, переданим йому відповідно до акту приймання-передачі від 03.03.2016 року, у зв`язку з чим, останній повинен відповідно до ст. 216 ЦК України сплатити позивачу за первісним позовом кошти за фактичне користування державним нерухомим майном протягом 3-х місяців чинності недійсного правочину, судова колегія зазначає наступне.

За умовами Додаткової угоди від 03.03.2016 до Договору зберігання, сторони узгодили, що відповідно до ст. 944 ЦК України поклажодавець надав згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної Додаткової угоди до договору зберігання . Зберігач здійснює використання майна відповідно до Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств , затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України № 6 від 13.01.2004 та "Виробничої програми", що розроблена зберігачем та погоджена із поклажодавцем і є невід`ємною частиною даної додаткової угоди до договору зберігання.

Однак, в матеріалах справи наявний лише акт приймання-передачі майна за основним Договором зберігання, за Додатковою угодою від 03.03.2016 сторони не укладали акт приймання-передачі майна, в матеріалах справи відсутні докази протилежного, а отже вказана додаткова угода фактично сторонами не виконувалась, у зв`язку з чим, у відповідача за первісним позовом не виникло обов`язку оплати за користування майном позивача за первісним позовом.

Щодо доводів апеляційної скарги ПП Вікторія-Азов про наявність обставин відшкодування позивачем за первісним позовом 127 000,00 грн. пов`язаних з поліпшенням майна для належного його використання за Додатковою угодою від 03.03.2016, судова колегія зазначає, що за умовами п. 4. Додаткової угоди від 03.03.2016 зберігачу надано право у разі необхідності за попереднім погодженням із поклажодавцем здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів майна, що ним використовується, без компенсації його вартості з боку поклажодавця.

Враховуючи п. 4 Додаткової угоди від 03.03.2016 судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПП Вікторія-Азов , адже умовами зазначеної додаткової угоди не передбачено відшкодування вартості поліпшень зазначеного у ній державного майна.

Отже, наведені скаржниками в апеляційних скаргах доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційні скарги не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржників по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державного підприємства Укрриба та Приватного підприємства Вікторія-Азов - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 07.07.2020 року - залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.