Ухвала

від 28.09.2020 по справі 904/4811/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

28.09.2020м. ДніпроСправа № 904/4811/20

Суддя Фещенко Ю.В. , розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця соборна, будинок 76; ідентифікаційний код 00178353)

до Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" (69032, м.Запоріжжя, Північне шосе, будинок 25; ідентифікаційний код 24908201)

про зміну умов договору № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці

у справі:

за позовом Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, будинок 25; ідентифікаційний код 24908201)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця соборна, будинок 76; ідентифікаційний код 00178353)

про стягнення заборгованості за договором № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці у загальному розмірі 473 561 грн. 64 коп.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) заборгованість у розмірі 473 561 грн. 64 коп., з яких:

- 457 230 грн. 00 коп. - основний борг;

- 6 153 грн. 43 коп. - 3 % річних;

- 10 178 грн. 21 коп. - інфляційні втрати;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.201 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних за період прострочення з 26.02.2020 по 30.07.2020 у розмірі 6 153 грн. 43 коп., а також інфляційні втрати за період прострочення з березня 2020 року по червень 2020 року у розмірі 10 178 грн. 21 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 103 грн. 43 коп.

Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклик сторін за наявними матеріалами.

Від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 4600/20 від 24.09.2020), в якій останній просить суд прийняти рішення, яким внести зміни до договору № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці, виклавши пункт 6.3. в наступній редакції:

"6.3. Замовник сплачує за надані послуги, зазначені в пункті 1.1. договору, виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з моменту підписання акт здавання-приймання наданих послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці за договором та отримання відповідного рахунку від виконавця. Як розрахунок за надані послуги, можливе отримання виконавцем від замовника, товарів (продукції), вартість, умови і терміни поставки яких, узгоджуються виконавцем і замовником шляхом укладення додаткових угод до договору. Датою оплати, при оплаті надійних послуг поставками товару (продукції), вважається дата отримання товару (продукції) виконавцем.".

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" посилається на наступне:

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" частково розрахувалося за отримані послуги від ДП "Запорізький ЕТЦ" в розмірі 106 086 грн. 77 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2020 № 1500048185 та платіжним дорученням від 28.08.2020 № 1500073117. Проте, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" оплатити надані послуги своєчасно в повному обсязі не змогло через настання істотних змін обставин;

- відповідно до положень частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- поняття "істотна зміна обставин" є оціночною категорією. Законодавець у пункті 2 частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" входить до складу холдингу ДТЕК ЕНЕРГО, який забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Основною ж діяльністю позивача ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" є видобуток вугілля;

- зі вступом в чинність Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII запрацював з 01.07.2019 новий енергоринок в Україні, що позитивно вплинуло на споживачів електроенергії, які отримали можливість укладення прямих договорів з постачальниками електроенергії, покупки її на різних видах ринків, а отже, можливість впливу на ціну;

- сукупність вищевказаних обставин призвели до виникнення дефіциту оборотних засобів, що ускладнюють управління зобов`язаннями компанії, що в свою чергу, впливає на своєчасну оплату за поставлену продукцію, виконані роботи, послуги, тощо;

- такі непродуманні дії з боку профільних державних чиновників призвели до того, що енергетична галузь втратила керованість і енергосистема України стала розбалансованою. В результаті чого з 01.04.2020 призупинило роботу вугільне підприємство ТОВ "ДТЕК Добропілля" та призупинило роботу ПрАТ "ДТЕК Павлгравугілля" з 20.04.2020.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частина 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до господарського суду із зустрічним позовом, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру - зміна умов договору № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 та підлягає сплаті судовий збір у сумі 2 102 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подану зустрічну позовну заяву у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Проте, позивач в зустрічній позовній заяві просить суд відстрочити сплати судового збору до прийняття рішення, посилаючись на економічну ситуацію в державі та на відсутність вільних обігових коштів на рахунках.

Заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому слід враховувати приписи пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" за змістом якого єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До того ж стаття 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачає розстрочення або відстрочення або звільнення від сплати судового збору, позивачам (позивачів) - юридичним особам (юридичних осіб) та предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору можливе за наявності належних та допустимих доказів з боку позивача на підтвердження його неналежного фінансового становища, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу на підтвердження відсутності коштів на рахунках підприємства.

Отже, наведене обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не є переконливим, оскільки позивач не виявив достатньої сумлінності, яка вимагається за законом і очікується судом від позивача у господарському судочинстві.

За статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відтак безпідставне надання переваг одній із сторін у судовому процесі є недопустимим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Суд зазначив, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю правовою природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 77, 164, 172, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" про зміну умов договору № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху , а саме подання до суду:

- доказів сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 28.09.2020 та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Фещенко