Постанова

від 22.09.2020 по справі 520/5858/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р.Справа № 520/5858/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Зоркіна Ю.В., м. Харків) від 01.06.2020 року (повний текст рішення складено 09.06.2020 року) по справі № 520/5858/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНІ САДИ"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ПРИВАТНІ САДИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018175204 від 01.02.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 29.12.2019 р., однак відповідач протягом операційного дня не надав доказів скерування позивачу квитанції про прийняття чи неприйняття податкових накладних, а тому податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію. Вказане підтверджує те, що підстави для застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі №520/5858/2020 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами здійснення господарської діяльності позивачем складено податкові накладні від 02.12.2019 № 1, від 04.12.2019 №№ 2, 3, від 05.12.2019 №№ 4-8, від 09.12.2019 №№ 9-15, від 10.12.2019 №№ 16-18, від 11.12.2019 №№ 19-21, від 312.12.2019 №№ 22-27.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України, вказані податкові накладні надіслані ДФС України на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.12.2019 о 10:47 (а.с. 29). Вказані податкові накладні зареєстровані у ДФС 03.01.2020 р., про що підприємству надіслано відповідну квитанцію, вказана обставина сторонами не заперечується

Також судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2020 р. ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт № 21/20-40-52-04-19/39921574 (а.с. 23-26).

Перевіркою встановлено, що платником порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної реєстрації вказаних вище податкових накладних, а саме на 3 дні - дата реєстрації 03.01.2020, граничний строк реєстрації 31.12.2019 р.

У зв`язку із затримкою реєстрації податкових накладних, контролюючим органом розраховано штраф у сумі 16906,72 грн. (а.с. 14-15) та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 р. № 0018175204 (а.с. 13).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення, але рішенням податкового органу про результати розгляду скарги від 16.04.2020 р. податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 р. залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с. 18-20).

Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач 29.12.2019 р. вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо надсилання на реєстрацію податкових накладних через автоматизовану систему у строк визначений Податковим кодексом України, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що при задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що податкові накладні, перелік яких визначено в акті від 17.01.2020 р. № 21/20-40-52-04-19/39921574, були вчасно надіслані на реєстрацію, а саме 29.12.2019 року. Разом з тим вказує, що 27.12.2019 р. ДПС України через електронний кабінет повідомлено позивача, що робочий день з понеділка 31.12.2019 р. перенесено на суботу 28.12.2019 р., та 28.12.2019 р. є останнім робочім днем, протягом якого буде здійснюватися реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказав, що доказів щодо направлення на реєстрацію спірних податкових накладних 28.12.2019 р. матеріали справи не містять. Також зазначив, що 29.12.2019 р. - неділя, а отже в розумінні п. 3 Порядку № 1246 не є операційним днем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як передбачено п. 13-15 Порядку № 1246: за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, для податкових накладних, які складені в першій половині грудня 2019 року граничним днем для реєстрації ПН/РК за першу половину грудня буде 31.12.2019 р. В свою чергу, 29, 30 та 31 грудня 2019 року (з урахуванням перенесення робочого дня з понеділка 31.12.2019 р. на суботу - 28.12.2019 р.) були вихідними днями, але оскільки дата - 31.12.2019 р. була останньою в місяці, то згідно із п. 3 Порядку № 1246 цей день вважається операційним, а отже, на підтвердження реєстрації ПН/РК повинна надійти квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Посилання апелянта на повідомлення платника податку 27.12.2019 р. про те, що робочий день з понеділка 31.12.2019 р. перенесено на суботу 28.12.2019 р. (а тому 31.12.2019 р. не є операційним днем) є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 р. № 995 Про перенесення робочих днів у 2019 році 30 грудня 2019 року та 31 грудня 2019 року є вихідними днями.

Отже, враховуючи положення Порядку № 1246 30 грудня 2019 року та 31 грудня 2019 року незважаючи на те, що визначені вихідними днями вважаються операційними днями.

Державною податковою службою України 28.12.2019 р. визначено останній робочим днем протягом якого інформаційно-телекомунікаційні системи та електронні сервіси ДПС працюватимуть у штатному режимі, та протягом якого прийматиметься до обробки звітність, а також податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року Про перенесення робочих днів у 2019 році робочий день з вівторка 31 грудня 2019 року перенесено на суботу 28 грудня 2019 року, а 2 січня 2020 року в ІТС ДПС проводитимуться регламентні та технічні роботи.

Отже перенесення операційного дня з 31 грудня 2019 року на 28 грудня 2019 року було вчинено з урахуванням підзаконного нормативно - правового акту, що має рекомендаційний характер, з порушенням імперативної норми зазначеної в п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, яка, за будь-яких обставин забороняє перенесення операційних днів, на які припадають граничні строки реєстрації податкових накладних на інші дні, якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день і такий день, за будь яких обставин, вважається операційним днем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач 29.12.2019 р. вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо надсилання на реєстрацію податкових накладних через автоматизовану систему у строк визначений Податковим кодексом України, що виключає можливість застосування до платника податку штрафних санкцій, що визначені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/5858/2020 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі №520/5858/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 28.09.2020 року