Ухвала

від 24.09.2020 по справі 922/3302/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

24.09.2020 Справа № 922/3302/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Беккер Т.М.

за участю представників сторін :

від позивача - Замніус М.В., довіреність №948/0/45-19 від 20.12.2019;

від відповідача - адвокат Махонін О.С., ордер серія АЕ №1027150 від 07.06.2019;

від третьої особи - Замніус М.В., довіреність №08-21/4260/2-19 від 19.12.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс", м. Харків (вх. № 1600 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 (суддя Тацій О.В., ухвалене у м. Харкові об 11:28 год, повний текст складено 11.03.2019)

у справі №922/3302/18

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до відповідача Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків

про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернувся Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради до Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Нонакорд Бау" є замовником будівельних робіт з реконструкції частини складського приміщення №1-1 нежитлової будівлі літ. "А-1" з улаштуванням антресольного офісного приміщення за адресою вул. Морозова, 11, м. Харків. Враховуючи, що будівництво є завершеним, а реконструйований об`єкт є готовим до експлуатації, відповідач на підставі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинен взяти участь у розвитку інфраструктури м. Харкова шляхом укладення відповідного договору, чого ним зроблено не було. Зазначене свідчить про недотримання відповідачем вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів територіальної громади міста Харкова.

Визначаючи величину пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради застосовано п. 3.6 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (зі змінами внесеними Рішенням від 22.05.2013 №319) "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова", якою визнано, що у разі не надання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на рівні зокрема опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд та використано для розрахунку показники опосередкованої вартості визначені згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2017 №7/15-4511 "Про індекси зміни вартості будівельних робіт станом на 01 квітня 2017 року".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 у справі №922/3302/18 позовні вимоги задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Приватним підприємством "Торгкомплектаціяплюс" (61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 46, код ЄДРПОУ 37575746) та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) у редакції позивача.

Судом зазначено, що існує пряма вказівка Закону щодо обов`язковості прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, діями відповідача з ухилення від участі у розвитку інфраструктури м. Харкова порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання пайових внесків, чим завдається майнова шкода місцевому бюджету.

Обов`язковість укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури прямо передбачена Законом, відповідно до умов якого замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

При цьому, враховуючи збільшення розміру пайової участі на 10%, у зв`язку з не укладання відповідачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об`єкта в експлуатацію, місцевий суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в сумі 238541,82 грн, відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 25.06.2020 звернулось Приватне підприємство "Торгкомплектаціяплюс", в якій просило його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що норми закону не поширюють пайову участь у розвитку інфраструктури на усі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні ст. 2 Закону №3038-VI. Враховуючи, що відповідач фактично не здійснював забудову земельної ділянки, то у нього відсутній обов`язок пайової участі у розвитку інфраструктури.

Крім того, зазначає, що відповідач був позбавлений можливості ознайомитись із запропонованими позивачем умовами, оскільки відповідачем листи із пропозиціями укласти договір не отримувались, а також вказує, що у діях відповідача відсутній факт ухилення від укладання договору.

Також апелянт не погоджується з розміром пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, вважає його неправильним. Зокрема зазначає, що позивачем взято площу для розрахунку, яка не відповідає дійсності, а загальна кошторисна вартість будівництва складає 493000 грн, як зазначено в декларації, а не 2168562 грн, як визначено позивачем.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 поновлено Приватному підприємству "Торгкомплектаціяплюс" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 у справі №922/3302/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 у справі №922/3302/18. Встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання апелянту в порядку ст. 263 ГПК України до 31.08.2020. Призначено справу до розгляду на 03.09.2020 об 11:00 годині. Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 у справі №922/3302/18.

20.08.2020 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивачем у розрахунках розміру пайової участі у розвитку інфраструктури зазначено, що загальна кошторисна вартість будівництва складає 2168562,00 грн, хоча насправді відповідачем задекларовано у Декларації та фактично понесено витрат у розмірі 49,3 тис. грн. На підтвердження зазначених обставин надає зведений кошторисний розрахунок реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-1" станом на 01.04.2013.

01.09.2020 до апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що відповідач є замовником будівельних робіт з реконструкції частини складського приміщення з улаштуванням антресольного офісного приміщення нежитлової будівлі літ. А-1 по вул. Морозова, 11 у м. Харкові, а отже на відповідача поширюється дія закону "Про регулювання містобудівної діяльності". Вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено питання розміру пайової участі у розвитку інфраструктури та зазначено, що вона повинна розраховуватися із застосуванням опосередкованої вартості.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про надання додаткового часу для викладення своїх доводів та міркувань стосовно доданого до матеріалів справи відповідачем зведеного кошторисного розрахунку, з метою вивчення зазначеного документа Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

У зв`язку з лікарняним головуючого судді Шутенко І.А. на дату розгляду справу, на підставі ст. 32 ГПК України та за наявності строків розгляду апеляційної скарги автоматизований розподіл справи не призначався, судове засідання 03.09.2020 об 11 год. 00 хв. у справі №922/3302/18 не проводилося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 призначено справу № 922/3302/18 до розгляду на 24.09.2020 о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.09.2020 у зв`язку із відпусткою на дату розгляду справи судді Россолова В.В., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у наступному складі: Шутенко І.А. - головуючий суддя, суддя Хачатрян В.С., суддя Тихий П.В.

24.09.2020 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник відповідача (апелянта), який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.09.2020 представник позивача та третьої особи заперечувала проти задоволення апеляційної скарги вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, повідомила суд, що позивачем відмовлено у здійсненні перерахунку розміру пайової участі на підставі наданого відповідачем зведеного кошторису, вважає, що розрахунок розміру пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова повинен визначатися на підставі п. 3.6 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова".

Крім того представник позивача зазначила, що на розгляді Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/3693/18, при вирішенні якої постали питання аналогічні тим, що виникли у даній справі.

Ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги, колегія суддів встановила, спір зі справи виник у зв`язку з вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Підприємством і Департаментом.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 зазначеної статті).

Частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради визначаючи величину пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова розрахував на підставі п. 3.6 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (зі змінами внесеними Рішенням від 22.05.2013 №319) "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова", якою визнано, що у разі не надання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на рівні зокрема опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд.

При цьому, як зазначено у розрахунку величини пайової участі при реконструкції частини складського приміщення №1-1 нежитлової будівлі літ. "А-1" з улаштуванням антресольного офісного приміщення за адресою вул. Морозова, 11, м. Харків позивачем використано для розрахунку показники опосередкованої вартості визначені згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2017 №7/15-4511 "Про індекси зміни вартості будівельних робіт станом на 01 квітня 2017 року".

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2020 справу №922/3693/18 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженої відповідальністю "Парковий-4" (третя особа - Харківська міська рада) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в редакції, викладеній у прохальній частині позову, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Колегією суддів у справі №922/3693/18 встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.10.2018 у справі № 922/4249/17, правовідносини у якій є подібними тим, що виникли у справі №922/3693/18, дійшов висновків, що: "відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є невід`ємною частиною договору про таку пайову участь (абзац шостий частини дев`ятої тієї ж статті).

Інших способів визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, окрім тих, що наведені в частині п`ятій статті 40 названого Закону, цим законодавчим актом не передбачено.

Попередніми судовими інстанціями не досліджено доказів, що підтверджували б правильність визначення Департаментом у договорі величини пайової участі Товариства у розвитку інфраструктури м. Харкова (3 840 грн. згідно з рішенням місцевого господарського суду і 397 251,27 грн. відповідно до постанови апеляційної інстанції), і не встановлено належним чином пов`язаних з цим обставин.

При цьому не можна вважати прийнятним посилання судових інстанцій на пункт 3.6 Порядку, за яким (як встановлено судами) у разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості спорудженого житла для Харківської області, розрахованих на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для жилих будинків. Як вже вказувалося, відповідна величина пайової участі визначається (згідно з наведеним у даній постанові положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") або з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Таким чином, зазначений Закон не передбачає визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на базі (основі) згаданих у пункті 3.6 Порядку показників, затверджених названим Міністерством. Згаданий Порядок, будучи локальним нормативно-правовим актом, не може змінювати (доповнювати) положення законодавчого акта, яким є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас величина пайової участі є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (п. 1 ч. 9 ст. 40 названого Закону). Тому з`ясування та оцінка доказів правильності визначення такого розміру були неодмінною складовою предмета судового розгляду в даній справі.

Аналогічних висновків дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі 922/4248/17.

В свою чергу, у постанові від 12.12.2019 у справі № 922/3627/18, яка є аналогічною справі № 922/3693/18, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що забудовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У зв`язку з цим для визначення розміру пайової участі позивачем було взято за основу не кошторисну вартість із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкту, а показник опосередкованої вартості 1 кв. м в розмірі 10 894,00 грн., взятий відповідно до п. 5.4 Порядку (Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319)), згідно з яким розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком, а у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Судом апеляційної інстанції перевірено виконаний позивачем розрахунок пайової участі та встановлено, що відповідачем не додано до матеріалів справи зведеного кошторисного розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції приміщень, відповідач до прийняття об`єкта в експлуатацію не звернувся до позивача про укладення договору про пайову участь, розрахунок розміру пайової участі здійснено позивачем із застосуванням опосередкованої вартості з урахуванням абз.2 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 5.4, 5.5 Порядку та він є арифметично правильним, у зв`язку з чим Верховний Суд залишив оскаржувані судові рішення у справі № 922/3693/18, якими задоволено позов і визнано укладеним з дня набрання чинності рішення суду договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ТОВ "Парковий-4" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній у рішенні суду, без змін.

Водночас колегія суддів Верховного Суду підтримує висновок судів попередніх інстанцій у справі № 922/3693/18 в частині відхилення доводів відповідача щодо необґрунтованості розміру ціни договору через відсутність доказів загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, або визначення її у встановленому порядку на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п.п. 2 п. "а" ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) було визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Таким чином, встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, у тому числі, відносяться виконавчі органи міських рад, а тому застосування положень Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319) в частині розрахунку розміру пайової участі саме на підставі вищенаведеної опосередкованої вартості, за умови ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об`єкту, не суперечить положенням законодавства.

Крім цього, постановою Верховного Суду у справі №922/3627/18 від 12.12.2019 по аналогічному спору між тими ж сторонами підтверджено законність та обґрунтованість розрахунку розміру пайової участі саме на підставі вищенаведеної опосередкованої вартості, за умови ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об`єкта.

Враховуючи викладене, колегія суддів у справі №922/3693/18 вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 922/4249/17.

Ухвалою Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2019 справу №922/3693/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.10.2020.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи, що у даній справі розмір пайової участі відповідача визначено на підставі затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд, правомірність застосування яких під час визначення розміру пайової участі замовника є предметом розгляду Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на предмет, підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, з метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, суд апеляційної інстанції відповідно до положень статті 228 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим зупинити провадження у справі №922/3302/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 до закінчення перегляду та складення Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту судового рішення у справі №922/3693/18 з власної ініціативи.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №922/3302/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгкомплектаціяплюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2019 до закінчення перегляду та складення Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту судового рішення у справі №922/3693/18.

Учасникам справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями; порядок і строки оскарження ухвали передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян