Постанова

від 22.09.2020 по справі 904/2964/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 м. Дніпро Справа № 904/2964/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю пердставника ТОВ Юридична компанія Енгросс - адвоката Петренко С.В., ордер серії АІ № 1038278 від 11.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Енгросс на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 по справі № 904/2964/20 (суддя Ніколенко М.О.) про забезпечення позову

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Орган з сертифікації Промстандарт , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Енгросс , м. Київ

про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017, -

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору , ОСОБА_1 , м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Орган з сертифікації Промстандарт , м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Енгросс , м. Київ

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича, м. Дніпро

про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017; визнання недійсним та скасування рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Орган з сертифікації Промстандарт від 19.05.2020 № 19/05-20; скасування реєстраційної дії №12241070022047634 від 22.05.2020, вчиненої державним реєстратором на підставі протоколу № 2/07/2017 від 06.06.2017 та рішення від 19.05.2020 № 19/05-20, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову і ухвали суду першої інстанції.

13.07.2020 від ОСОБА_1 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт .

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ненакладення арешту на майно та грошові кошти, на думку третьої особи, призведе до того, що станом на день винесення судового рішення у справі у ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт буде відсутнє майно та грошові кошти, що зумовить неможливість реального поновлення порушених прав третьої особи у разі задоволення її позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково.

Накладено арешт на майно, що належить ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт .

Заборонено ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт здійснювати видаткові операції з поточних рахунків ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт (крім витрат на оплату праці працівників, витрат на сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду ТОВ Юридична компанія Енгросс звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована постановленням ухвали з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, аргументація викладена в ухвалі не відповідає вимогам закону, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції в порушення статей 27-30 ГПК України ухвалою від 09.06.2020 відкрито провадження по даній справі з порушенням правил виключної підсудності, оскільки на момент прийняття Господарським судом Дніпропетровської області до провадження позовної заяви та заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , юридичними адресами ТОВ ЮК Енгросс та ТОВ ОС Промстандарт є: 03170, м. Київ, вул. М. Драй-Хмари 44, офіс 77. Відповідно, на думку апелянта, Господарський суд Дніпропетровської області не вправі був приймати до провадження позов та заяву про його забезпечення від ОСОБА_1 , оскільки такі мають розглядатися Господарським судом м. Києва за вказаною підсудністю, тобто за місцезнаходженням відповідачів.

В порушення ст. 136, 137, 140 ГПК України суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову щодо арешту майна та заборони розпоряджатися коштами з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не визначився з предметом спору та не врахував, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовуються порушенням корпоративних, а не майнових прав позивача. У даній справі не заявлялися майнові вимоги, що виключає підстави застосовувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони розпоряджатися коштами.

Судом не враховано, що заява ОСОБА_1 не містить доказів завдання їй майнової шкоди, обґрунтування її розміру, а також підстав покладення відповідальності щодо відшкодування шкоди на ТОВ ОС Промстандарт , виходячи з характеру правовідносин, які пов`язані з корпоративними, а не майновими правами.

Судом не враховано позиції Верховного Суду у постановах від 15.01.2019 № 915/870/18, від 13.01.2020 № 922/2163/17, від 05.09.2019 № 911/527/19, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Водночас, апелянт вважає, що в даній справі спір не стосується майна чи коштів, а ОСОБА_1 не обґрунтувала позов наявністю завданої їй майнової шкоди, не заявляла ніяких майнових вимог про стягнення коштів чи інших збитків.

Судом ніяк не мотивовано, яким чином визнання недійсним рішень загальних зборів може стосуватися контролю над активами підприємства, та яким чином невжиття застосованих в ухвалі заходів забезпечення позову перешкодить виконанню рішення у немайновому спорі про визнання недійсними рішень загальних зборів.

З огляду на те, що спір у даній справі є немайновим, а позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються стягнення коштів, визнання права на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів, апелянт вважає, що заходи забезпечення позову обрані не у відповідності до предмета спору, а відповідно вжиті судом заходи забезпечення позову є неадекватними, не співмірними, не спростовують принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

В порушення процесуальних норм суд першої інстанції не сповістив відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову чим позбавив відповідачів права надати свої заперечення проти заяви, що є грубим порушенням принципу рівності сторін на доступ до суду, на справедливий суд та вмотивованість судового рішення.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ ОС Промстандарт та ОСОБА_1 надали свої відзиви на неї.

ТОВ ОС Промстандарт погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ ЮК Енгросс , підтримує її у повному обсязі з тих же мотивів та просить її задовольнити.

ОСОБА_1 з доводами апеляційної скарги не погоджується, оскільки вважає їх необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ТОВ ЮК Енгросс ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову залишити без змін.

Так, ОСОБА_1 вважає, що доводи апелянта стосовно допущених судом першої інстанції правил визначення територіальної підсудності є безпідставними та необґрунтованими. З огляду на підстави, мету та суть забезпечення позову, а також визначений порядок подання заяви про забезпечення позову, відповідна ухвала, на думку ОСОБА_1 , не може бути оскаржена з підстав допущеного судом порушення правил юрисдикції окремо від рішення суду у даній справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті.

Застосовані заходи забезпечення позову не перешкоджають подальшому провадженню у справі та мають тимчасовий характер, а тому відсутні підстави для скасування ухвали про їх вжиття.

Також, ОСОБА_1 вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не пов`язаності предмета позову з застосуванням забезпечувальних заходів у вигляді арешту майна та заборони здійснення видаткових операцій з поточних рахунків (крім витрат на оплату праці, витрат на сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів), що належать ТОВ ОС Промстандарт .

ОСОБА_1 зазначає у відзиві про те, що апелянтом не враховано, що предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, щодо якого і вжиті заходи забезпечення, є не лише про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ ЮК Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017, але й визнання недійсним та скасування рішення учасника ТОВ ОС Промстандарт від 19.05.2020 № 19/05-20, скасування реєстраційної дії № 12241070022047634 від 22.05.2020, вчиненої державним реєстратором на підставі протоколу № 2/07/2017 від 06.06.2017 та рішення від 19.05.2020 № 19/05-20. Зазначені обставини в повній мірі досліджені місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали та відображені у її мотивувальній частині.

Крім того, ОСОБА_1 вважає безпідставними доводи апелянта про те, що учасники справи не були повідомлені про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, що призвело до неможливості подання ними своїх доводів та заперечень проти задоволення такої заяви та, як наслідок, порушення принципу змагальності в господарському процесі, оскільки метою забезпечення позову є забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Враховуючи мету забезпечення позову, недоцільним є повідомлення відповідача про призначення такої заяви до розгляду, адже таке повідомлення може лише спровокувати відповідача на якнайшвидше вчинення тих самих можливих недобросовісних дій, спрямованих на ускладнення реального й ефективного виконання судового рішення та відновлення порушених прав, запобігання яких і є метою забезпечення позову.

4. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

03.06.2020 ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Юридична компанія Енгросс про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017.

07.07.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до відповідача-1: ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт , відповідача-2: ТОВ Юридична компанія Енгросс про:

- визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017;

- визнання недійсним та скасування рішення учасника ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт від 19.05.2020 № 19/05-20;

- скасування реєстраційної дії № 12241070022047634 від 22.05.2020, вчиненої державним реєстратором на підставі протоколу № 2/07/2017 від 06.06.2017 та рішення від 19.05.2020 №19/05-20.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

Також ухвалою суду від 13.07.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича.

13.07.2020 ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт .

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що предметом позову третьої особи є визнання недійсним сфальсифікованого, на її думку, протоколу загальних зборів учасників ТОВ ЮК Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017 про надання ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ТОВ ЮК Енгросс на зборах учасників ТОВ ОС Промстандарт , а також дій, зокрема, про зміну директора ТОВ ОС Промстандарт , що були вчинені неповноважним представником на підставі цього протоколу.

ОСОБА_1 наполягає на тому, що особа, яка наразі займає посаду директора ТОВ ОС Промстандарт , призначена на таку посаду протиправно.

Ненакладення арешту на майно та грошові кошти, на думку ОСОБА_1 , призведе до того, що станом на день винесення судового рішення у справі у ТОВ ОС Промстандарт буде відсутнє майно та грошові кошти, що зумовить неможливість реального поновлення порушених прав третьої особи у разі задоволення її позовних вимог.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали місцевий господарський суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), норми Господарського процесуального кодексу України (статті 2, 11, 136, 137), рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 (абз. 5 п. 4 мотивувальної частини рішення), а також з посиланням на численну практику Верховного Суду, виходячи з системного тлумачення зазначених положень, дійшов висновку, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Підставою для застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , місцевий господарський суд визнав наступні обставини справи.

Після смерті одного з кінцевих бенефіціарних власників підприємства ( ОСОБА_3 ) між іншими кінцевими бенефіціарними власниками виник корпоративний спір з приводу управління ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт , а тому суд вважав очевидним, що метою такого спору є фактичний контроль над активами (майном та грошовими коштами) підприємства, а відповідно, корпоративний спір має ознаки спроб рейдерського захоплення підприємства.

До з`ясування обставин справи і вирішення спору по суті господарський суд вирішив, що доцільним буде застосувати заходи забезпечення позову з тим, щоб активи підприємства залишились незмінними (не зменшились, не погіршились та не вибули з володіння ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт ). При цьому, на думку суду першої інстанції, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі з високою імовірністю може призвести до того, що на день набранням законної сили будь-яким рішенням у цій справі у ТОВ Орган з сертифікації Промстандарт будуть відсутні або значно зменшені майно та грошові кошти. Це може призвести до неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (приведе до виникнення нових судових проваджень щодо спірного майна та грошових коштів) чи зробить взагалі неможливим реальне відновлення порушених прав.

Разом з тим, на думку господарського суду, заходи забезпечення не мають невиправдано перешкоджати господарській діяльності підприємства (сплаті податків, зборів, виплаті заробітній платі тощо).

З метою майбутнього забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, місцевий господарський суд вирішив заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ ОС Промстандарт та заборони останньому здійснювати видаткові операції з поточних рахунків товариства (крім витрат на оплату праці працівників, витрат на сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом першої інстанції прийнято до уваги, що обраний вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ ОС Промстандарт , оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним. Також часткове задоволення заяви про забезпечення позову має на меті недопущення фактичного блокування господарської діяльності ТОВ ОС Промстандарт .

Колегія суддів вважає такі висновки місцевого господарського суду помилковими з огляду на наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять всі зазначені в позові обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, інший предмет позову означає іншу вимогу, з якою позивач звернувся до відповідача, а інші підстави позову - це інші (різні) обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як зазначалося вище та відповідно до позовної заяви ТОВ ОС Промстандарт останній звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Юридична компанія Енгросс про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017.

07.07.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до відповідача-1: ТОВ ОС Промстандарт , відповідача-2: ТОВ ЮК Енгросс про:

1. визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ ЮК Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017;

2. визнання недійсним та скасування рішення учасника ТОВ ОС Промстандарт від 19.05.2020 № 19/05-20;

3. скасування реєстраційної дії № 12241070022047634 від 22.05.2020, вчиненої державним реєстратором на підставі протоколу № 2/07/2017 від 06.06.2017 та рішення від 19.05.2020 №19/05-20.

Таким чином предметом первісного позову та позову третьої особи є визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Юридична компанія Енгросс від 06.06.2017 № 2/07/2017.

Разом з тим, третя особа - ОСОБА_1 доповнила свій позов вимогами до ТОВ ОС Промстандарт (2 та 3 вимогами), які не заявлялися та не були предметом спору за первісним позовом ТОВ ОС Промстандарт , тобто не стосуються предмета спору за первісним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору , можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємно пов`язаний з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору за первісним позовом . При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Відтак, не всі вимоги третьої особи спрямовані на предмет спору між позивачем за первісним позовом та відповідачем, а тому не може бути визнані вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові поза рамками розгляду даної справи.

При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 , покладені в основу поданої неї заяви про забезпечення позову, обґрунтовані тим, що учасниками відповідача ТОВ ЮК Енгросс , а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , без повідомлення та участі інших учасників товариства, складено підробний протокол загальних зборів учасників товариства № 2/07/2017 від 06.06.2017 із внесенням до нього завідомо недостовірної інформації щодо проведення загальних зборів, змісту питання порядку денного та голосування учасників товариства з цих питань. В подальшому, на підставі підробного протоколу № 2/07/2017 ОСОБА_2 одноособово прийнято рішення № 19/05-20 від 19.05.2020 про зміну керівника ТОВ ОС Промстандарт та призначено новим керівником ОСОБА_4 , відповідно, зміни внесені до ЄДРПОУ.

Таким чином, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення її позову, місцевий господарський суд, в основу своєї ухвали поклав обставини, що викладені у позові ОСОБА_1 , які не стосуються предмета спору за первісним позовом ТОВ ОС Промстандарт , що на думку колегії суддів призвело до безпідставних висновків для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Таким чином, заходи щодо забезпечення позову вжиті по заяві третьої особи щодо вимог, які не є предметом позову, а саме накладено арешт на майно та грошові кошти щодо підприємства ТОВ ОС Промстандарт , який є позивачем у справі, що є неправомірним в рамках розгляду заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору.

Колегія суддів відхиляє доводи представників ОСОБА_1 про пов`язаність зазначених вимог, оскільки вони не є предметом позову.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ ОС Промстандарт та заборони останньому здійснювати видаткові операції з його поточних рахунків з огляду на наступне.

Згідно з п. 6.8. постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин зазначено, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору . Зокрема, не допускається винесення ухвал про накладення арешту на все майно підприємства . Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан юридичної особи або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд має право забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється .

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи Товариства, майно та грошові кошти, що належать ТОВ ОС Промстандарт , місцевим господарським судом наведеного не було враховано та як наслідок не перевірено і не конкретизовано яке майно є у власності товариства та на яке відповідно накладено арешт .

Отже, колегія суддів враховує, що накладення арешту на майно вжито судом першої інстанції без зазначення чіткого переліку майна та ознак, які його ідентифікують, а також без дотримання співмірності такого заходу із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не визначився з предметом спору та не врахував, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовуються порушенням корпоративних, а не майнових прав позивача. У даній справі не заявлялися майнові вимоги, що виключає підстави застосовувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони розпоряджатися коштами.

Крім того, суд першої інстанції не зазначив у своїй ухвалі, що такі заходи забезпечення позову є співмірними з предметом спору, який складають вимоги немайнового характеру.

Судом не враховано, що заява ОСОБА_1 не містить доказів завдання їй майнової шкоди, обґрунтування її розміру, а також підстав покладення відповідальності щодо відшкодування шкоди на ТОВ ОС Промстандарт , виходячи з характеру правовідносин, які пов`язані з корпоративними, а не майновими правами.

При цьому піддані арешту видаткові операції з поточних рахунків повинні обмежуватися розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 921/629/19, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Оскільки судом ніяк не мотивовано, яким чином визнання недійсним рішень загальних зборів може стосуватися контролю над активами підприємства, та яким чином невжиття застосованих в ухвалі заходів забезпечення позову перешкодить виконанню рішення у немайновому спорі про визнання недійсними рішень загальних зборів, а позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються стягнення коштів, визнання права на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що заходи забезпечення позову обрані не у відповідності до предмета спору, а відповідно вжиті судом заходи забезпечення позову не є адекватними, співмірними, не спростовують принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги щодо допущеного судом першої інстанції порушення статей 27-30 ГПК України, оскільки ухвалою від 09.06.2020 відкрито провадження по даній справі з порушенням правил виключної підсудності, колегія суддів відхиляє, оскільки підсудність справи не може бути предметом розгляду в рамках оскарження ухвали про забезпечення позову, а дане питання підлягає з`ясуванню в порядку вирішення справи по суті.

Доводи апелянта про допущене судом першої інстанції порушення процесуальних норм, яке полягає у не повідомленні відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, що позбавило відповідачів права надати свої заперечення проти заяви, що є грубим порушенням принципу рівності сторін на доступ до суду, на справедливий суд та вмотивованість судового рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140). В інших випадках, виклик сторін у судове засідання не є обов`язковим та є прерогативою суду, який розглядає відповідну заяву.

Вказані вище обставини свідчать про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка постановлена за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з допущеним порушенням та не правильним застосуванням норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - Лук`янова К.Е. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю його самоізоляції та недопущення розповсюдженню хвороби Covid-19, колегія суддів відхиляє, оскільки воно не містить кваліфікованого електронного підпису (ЕЦП), а тому не можливо ідентифікувати особу, яка звернулася з відповідним клопотанням.

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - Носкова О.В. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю його самоізоляції та недопущення розповсюдженню хвороби Covid-19, подане ним особисто до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо перед початком розгляду справи, жодним доказом в підтвердження обставин, на які він посилається не підтверджено.

Колегія суддів зауважує, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби Covid-19, учасники справи не позбавлені можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак таким правом участі у справі не скористалися.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги ТОВ ЮК Енгросс підлягає задоволенню. Оскаржуване у цій справі судове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, підлягає скасуванню повністю, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаної заяви у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 129, 344, 269, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Енгросс - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 по справі № 904/2964/20 - скасувати повністю і ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Енгросс (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. М.Драй-Хмари 44, офіс 77, ідентифікаційний код 34345652) 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28.09.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд