Рішення

від 21.09.2020 по справі 131/618/20

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/618/20

Провадження № 2/131/446/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Балтака Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Гарантінвест" та Іллінецької міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про скасування рішень міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 до ТОВ „Гарантінвест" та Іллінецької міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про скасування рішень міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Після набуття права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна він дізнався, що земельна ділянка, на якій розміщений вищенаведений будинок перебуває у власності ТОВ „Гарантінвест" згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 178356 від 02 лютого 2012 р., який був виданий на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.12.2008 р.

В свою чергу укладенню даного договору передували рішення 8 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 04.04.2007 р. про надання дозволу на розробку проектів землеустрою; рішення 12 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 27.12.2007 р. про затвердження проекту землеустрою та рішення 16 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 31.07.2008 р. про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення.

У зв`язку із даними обставинами позивач зазначає, що він позбавлений можливості отримати у власність або користування земельну ділянку необхідну для обслуговування належного йому нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що і стало підставою для звернення останнього до суду першої інстанції із зазначеним позовом про скасування вищенаведених рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 р. було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

25 серпня 2020 р. Іллінецькою міською радою до суду був поданий відзив на позовну заяву, у змісті якого орган місцевого самоврядування зазначає, що позовні вимоги заявлені позивачем вже були предметом судового розгляду місцевого загального суду, а саме: рішення Липовецького

районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10.05.2016 р. провадження № 22-ц/772/1264/ 2016, яким у задоволені зазначених вимог було відмовлено, у зв`язку із чим відповідач вважає, що провадження у даній цивільній справі підлягає закриттю. Крім того, Відповідач на підставі частини 7 статті 279 ЦПК України подав клопотання про розгляд даної цивільної справи у порядку загального позовного провадження.

31 серпня 2020 р. на адресу суду від ТОВ „Гарантінвест", в порядку визначеному частиною 4 статті 277 ЦПК України, надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до якої долучено копію рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13. Поданням даної заяви відповідач заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, просить розглядати дану справу у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а також вважає за необхідне продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 31.08.2020 р. відмовлено у задоволені клопотання Іллінецької міської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, залишено без розгляду заяву представника ТОВ „Гарантінвест" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та продовжено даному відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.09.2020 р.

04 вересня 2020 р. Іллінецькою міською радою до суду була подана заява про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, зміст якої зводиться до того, що відповідач вважає, що позивач допустив порушення строку на звернення до суду, оскільки факт наявності та зміст оскаржуваних у судовому порядку рішень органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку були відомі останньому ще з матеріалів цивільної справи № 131/2308/13, яка перебувала у провадженні Липовецького районного суду Вінницької області.

15 вересня 2020 р. представником ТОВ „Гарантінвест" - адвокатом Гончаром О. І. до суду був поданий відзив на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач зазначає, що у задоволені позову слід відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, не відповідає змісту порушених прав, характеру їх порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і як наслідок такі способи не можуть забезпечити відновлення прав та інтересів останнього. Крім того, просить суд врахувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13, яким були встановлені відповідні обставини, що мають суттєве значення для розгляду даної справи та на думку представника відповідача є додатковою підставною для відмови у задоволені позову.

21 вересня 2020 р. позивачем по справі на адресу суду були скеровані відповіді на вищенаведені відзиви, зміст яких полягає у тому, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13 винесено з приводу спору, що виник між тими самими сторонами, про той же самий предмет, однак не з тих самих підстав, який є предметом розгляду даної справи, у зв`язку із чим у даному випадку не підлягає застосуванню пункт 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, в частині закриття провадження у справі. Додатково із посиланням на відповідну судову практику суду касаційної інстанції зазначив, що позовна давність ним не пропущена, оскільки допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому позов може бути пред`явлений протягом всього часу тривання відповідного правопорушення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1 та 2 статті 12 ЦПК). Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Так, 03 грудня 2011 р. відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 23.12.2011 року приватним нотаріусом Іллінецького районного нотаріального округу Нікітчук Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2770 позивач набув у власність 3/4 частки цілої двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала його батькові ОСОБА_3 на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 березня 2008 р. у справі № 2-203/2008. Державна реєстрація частки нерухомості проведена державним реєстратором комунального підприємства „Гайсинське міжрайонне БТІ" 12 січня 2012 р. за реєстраційним № 23718523.

Як вбачається із договору купівлі продажу частини квартири, укладеного 17 січня 2012 р., позивач набув у власність 1/4 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 03 лютого 2012 р., право спільної часткової власності на 1/4 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем.

У той же час, рішенням 8 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 04.04.2007 р. надано дозвіл ТОВ „Гарантінвест" на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу для обслуговування будівель площею 27,2402 га, в тому числі: 26,979 га по АДРЕСА_2 , під комплексом будівель та 0,25 га, по АДРЕСА_3 , бувший дитячий садок, 0,0112 га., по АДРЕСА_2 , на якій розташована насосна станція із земель житлової та громадської забудови.

Так, рішенням 12 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 27.12.2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення слідуючих земельних ділянок несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу загальною площею 25,4815 га. для промислової і виробничої діяльності за рахунок земель промисловості: земельної ділянки, площею 0,1773 га, розташованої в АДРЕСА_3 (колишній дитячий садок); земельної ділянки, площею 0,0786 га., яка знаходиться в АДРЕСА_2 ) насосна станція;земельної ділянки площею 25,2256 га, розміщена в АДРЕСА_2 (територія заводу).

Судом також було встановлено, що згідно договору купівлі - продажу укладеного 11 грудня 2008 р., Іллінецька міська рада Іллінецького району Вінницької області, на підставі рішення 16 сесії 5 скликання від 31 липня 2008 р. „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для промислової і виробничої діяльності ТОВ „Гарантінвест" продала, а ТОВ „Гарантінвест" купило у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 25,4815 га, що відноситься до земель промисловості, в межах згідно з планом.

Згідно договору місце розташування земельних ділянок: площею 25,2256 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0373, АДРЕСА_2 ; площею 0,1773 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0586, АДРЕСА_3 ; площею 0,0786 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0374, АДРЕСА_4 (насосна станція), згідно плану земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки для виробничої діяльності.

14 грудня 2009 р. та 17 лютого 2011 р. у вказаний вище договір купівлі - продажу було внесено зміни його сторонами у тому порядку, в якому був вчинений договір, в частині місця розташування та розмірів земельних ділянок. На підставі договору про внесення змін до договору купівлі - продажу земельної ділянки, реєстр № 291 від 17.02.2011 р., ВРЕ №744167, посвідченого

приватним нотаріусом Нікітчук Н.А., 02.02.2012 р. відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області, ТОВ „Гарантінвест" було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №178356, площа земельної ділянки 25,0997 га у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення для промислової і виробничої діяльності, кадастровий номер 0521210100:05:002:0373.

Встановлені судом обставини підтверджують факт, що товариство з обмеженою відповідальністю „Гарантінвест" набуло права власності у визначеному законодавством порядку на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки стосовно якої виник спір між сторонами за правочином у 2008 році, тобто на момент коли ОСОБА_1 ще не був власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка перейшла у власність позивача лише у 2012 році.

Зазначені обставини встановленні рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10.05.2016 р. у даній справі та в силу приписів частини 4 статті 81 ЦПК України доказуванню в рамках даної справи не підлягають.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому частина 1 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦПК України, а також іншими нормами чинного законодавства.

Разом з цим, позивач набув право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вже після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки і отримання ТОВ „Гарантінвест" державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі рішень Іллінецької міської ради, а тому їх посилання на порушення оспорюваними актами органу місцевого самоврядування та вчиненими правочинами їх прав та охоронюваних законом інтересів на момент їх прийняття (вчинення) не можуть бути прийняті до уваги.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішенням 8 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 04.04.2007 р. про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу, в частині надання ТОВ „Гарантінвест" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 26,979 га по АДРЕСА_2 , під комплексом будівель.

В свою чергу суд відхиляє заяву Іллінецької міської ради про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на наступне:

У відповідності до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 р. у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) та від 22.05.2018 р. у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 61-20952св19). Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки, у даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішенням 8 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 04 квітня 2007 р., в частині надання ТОВ „Гарантінвест" дозволу на розробку проекту землеустрою саме у зв`язку із необґрунтованістю даної вимоги, тому у даному випадку відсутні підстави для відмови у позові в цій частині через сплив позовної давності.

З приводу решти заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

В свою чергу, закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

При визначенні підстави позову, як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд зауважує, що зі змісту рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10.05.2016 р. вбачається, що позовні вимоги про скасування рішень Іллінецької міської ради 12 сесії 5 скликання від 27.12.2007 р. та 16 сесії 5 скликання від 31.07.2008 р. та вимоги про визнання недійсними договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.12.2008 р. та державного акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №178356 від 02.02.2012 р. вже були предметом судового розгляду та з даного приводу наявне зазначене рішення суду, яке набрала законної сили.

Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25.07.2002 р. в справі „Совтрансавто-Холдинг" проти України" та від 28.10.1999 р. в справі „Брумареску проти Румунії" зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Положеннями частини 4 статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній цивільній справі у цій частині на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки зазначені вимоги вже були предметом судового розгляду та з даного приводу наявне рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24.02.2016 р. у цивільній справі № 131/2308/13, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10.05.2016 р., яке станом на поточний момент набуло законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 81, 209, 255, 259, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішенням 8 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради Вінницької області від 04.04.2007 р. про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу, в частині надання ТОВ „Гарантінвест" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 26,979 га по АДРЕСА_2 , під комплексом будівель - відмовити.

Провадження у справі, в частині позовних вимог про скасування рішення 12 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 27 грудня 2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу ТОВ „Гарантінвест", рішення 16 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 31 липня 2008 р. „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для промислової і виробничої діяльності ТОВ „Гарантінвест" та про визнання недійсними договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.12.2008 р. та державного акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №178356 від 02.02.2012 р. - закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: