Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/5179/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/5179/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В"

про визнання недійсними та скасування рішень

представники сторін:

від позивача: Васильєв В.А.

від відповідача: Гнатуш Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про визнання недійсними та скасування рішення №9 "Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території" та №10 "Затвердження переліку та розміру внесків" установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом №1 від 17.04.2019.

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог ч. 9 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ч.8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при скликанні та проведенні установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 28.05.2020.

06.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виправлення описок в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.05.2020 задовольнив заяву про виправлення описок в ухвалі про відкриття провадження у справі та виправив описки, допущені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 у справі №910/5179/20.

27.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

28.05.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.05.2020 суд розглянувши клопотання позивача про витребування доказів (з урахуванням доповнень), суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача в частині витребування доказів у відповідача. Оскільки позивачем заявлено про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів у Солом`янської РДА, суд залишив без розгляду клопотання у цій частині.

Протокольною ухвалою від 28.05.2020 суд відклав підготовче судове засідання на 18.06.2020.

11.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наступне: чинним законодавством не розмежовано компетенції установчих та загальних зборів; додавання листків письмового опитування до відповідного протоколу здійснюється при оформленні результатів зборів співвласників без створення юридичної особи у відповідності до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у випадку створення ОСББ, листки письмового опитування можуть бути прошиті і пронумеровані окремо від протоколу; додані до відзиву листки опитування підтверджують підрахунки голосів, відображені у протоколі №1 від 17.04.2019.

18.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про витребування у відповідача оригіналів листів письмового опитування, що проводилося з 02.04.2019 по 17.04.2019, що є додатком до протоколу №1 від 17.04.2019 та клопотання про витребування доказів щодо перетинів державного кордону України. Також позивачем подано до суду клопотання про неможливість участі Гнатуш Н.В. в якості представника відповідача.

У судовому засіданні 18.06.2020 представник позивача підтримав клопотання про неможливість участі Гнатуш Н.В. як представника відповідача, посилаючись на те, що відомості щодо вказаного адвоката відсутні у Єдиному реєстрі адвокатів.

Відповідно до частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст.58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката відповідача підтверджені довіреністю від 21.05.2020, а у судовому засіданні адвокатом Гнатуш Н.В. представлено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Гнатуш Н.В.

За таких обставин, суд залишає без задоволення клопотання позивача.

Протокольною ухвалою від 18.06.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування у відповідача оригіналів листів письмового опитування, оскільки відповідачем надано у матеріали справи копії таких документів, а огляд оригіналів доказів здійснюється під час розгляду справи по суті.

Також у судовому засіданні 18.06.2020 суд розглянув клопотання позивача про витребування доказів щодо перетинів державного кордону України.

Так, згідно із ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Однак, клопотання позивача не відповідає вимогам ст.81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не підтверджено неможливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки адвокатські запити до Державної прикордонної служби та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" направлені 18.06.2020, тобто у день подання відповідного клопотання. Крім того, клопотання про витребування доказів подане з порушенням строку встановленого ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, що також є підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання.

З урахуванням наведеного, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 18.06.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 09.07.2020.

09.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 08.07.2020 про зміну підстав позову.

Згідно з ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У судовому засіданні 09.07.2020 суд розглянувши заяву позивача від 08.07.2020 про зміну підстав позову, встановив, що вказана заява відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

Протокольною ухвалою від 09.07.2020 суд відклав підготовче засідання на 28.07.2020.

28.07.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову.

28.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 27.07.2020 про зміну підстав позову.

У судовому засіданні 28.07.2020 суд розглянувши клопотання позивача про витребування у відповідача довіреностей власників квартир, відмовив у його задоволенні, оскільки вказане клопотання подане з порушенням вимог ч.2 ст.80, п.4 ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.07.2020 суд розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову, встановив, що вказана заява відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

Протокольною ухвалою від 28.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020.

07.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо питання відсутності кількості голосів, необхідних для прийняття рішень на установчих зборах. У своїх письмових поясненнях позивач просив суд поновити строк на подання доказів по справі.

08.09.2020 через канцелярію суду відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 08.09.2020 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та долучив до матеріалів справи подані позивачем докази.

Також суд долучив до матеріалів справи подані відповідачем докази.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 17.09.2020.

16.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

17.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 17.09.2020 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2020 надав пояснення щодо заявлених позивачем вимог, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 17.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2019 було проведено установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" та письмові опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом №1 від 17.04.2019.

22.04.2019 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В".

Згідно із протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В": 115 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В": 9057,8 кв.м.; у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 85 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" загальною площею 6206,9 кв.м.

Відповідно до протоколу №1 від 17.04.2019 збори відбулися з порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря зборів, членів лічильної комісії;

2. Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - Об`єднання), розгляд та затвердження його назви.

3. Органи Управлінню Об`єднання.

4. Вибори членів Правління та Голови правління Об`єднання.

5. Вибори членів Ревізійної комісії Об`єднання.

6. Вибір форми управління будинком. Перехід до самостійного утримання будинку та прибудинкової території.

7. Надавання повноважень підпису акту-прийому передачі будинку.

8. Затвердження Правил проживання, користування та утримання житлового будинку і прибудинкової території.

9. Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території.

10. Затвердження переліку та розміру внеску.

11. Визначення розміру матеріального заохочення Голові Правління.

12. Прийняття рішення щодо користування спільним майном Співвласників сторонніми організаціями (провайдери, реклама, тощо).

13. Прийняття рішення щодо використання спільного майна співвласників для забезпечення діяльності Об`єднання.

14. Обрання однією з моделей організації договірних відносин з постачальником ЦО.

15. Обрання однією з моделей організації договірних відносин з постачальником ГВП.

16. Обрання однієї з моделей організації договірних відносин з постачальником ХВП та ВВ.

17. Обрання однієї з моделей організації договірних відносин з постачальником вивезення ТПВ.

18. Прийняття рішень про обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників згідно із Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

19. Затвердження Статуту Об`єднання.

20. Інше.

21. Надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів Об`єднання, Статуту Об`єднання та державної реєстрації Об`єднання.

По пункту 9 порядку денного співвласниками прийнято рішення про затвердження кошторису з примітками у редакції, запропонованій ініціативною групою. "За" проголосували 84 (вісімдесят чотири) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6129,1 кв.м. (що становить 67,665 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 1 (один) співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 77,8 кв.м. (що становить 0,8589% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

По пункту 10 порядку денного співвласниками прийнято рішення про встановлення з 01 червня 2019 року наступні щомісячні внески для здійснення витрат на управління будинком.

Для власників квартир/неж. приміщень:

внесок на утримання спільного майна будинку у розмірі 7,51 грн./І кв.м. загальної площі нерухомого майна;

внесок до ремонтного фонду 0,59 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна;

внесок до резервного фонду 1,5 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна;

внесок на охоронні заходи у розмірі 250 грн/1 житлове приміщення;

Встановлено строк сплати усіх внесків - до 20 числа поточного місяця.

"За" проголосували 84 (вісімдесят чотири) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6129,1 кв.м. (що становить 67,665 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 1 (один) співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 77,8 кв.м. (що становить 0,8589% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

Станом на 02.04.2019-17.04.2019 (дата спірних установчих зборів) ОСОБА_1 (позивач) був та на даний час є власником нежитлового приміщення загальною площею 783,9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (8,6546% від загальної площі), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №206282231 від 07.04.2020.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що рішення, оформлені протоколом № 1 (пункти 9, 10) установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2019, були прийняті із порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирного будинку", зокрема, порушено порядок скликання та проведення установчих зборів; рішення установчих зборів прийняті за відсутності необхідної кількості голосів (кворуму), а також із перевищенням повноважень, як установчих зборів.

Так, ОСОБА_1 (позивач) посилається на:

1) перевищення компетенції установчими зборами, визначеної статтею 6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" по питаннях 9 і 10 порядку денного;

2) невідповідність форми і порядку оформлення протоколу установчих зборів вимогам ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а саме протокол, поданий в Солом`янську РДА м. Києва, не містить листів письмового опитування співвласників і відомостей про осіб, які відбирали підписи, а отже не може вважатися протоколом, який підтверджує, що на установчих зборах за спірні питання проголосувала необхідна кількість співвласників, як це вимагається за законом;

3) відсутність кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань 9 і 10 порядку денного установчих зборів у зв`язку з тим, що підписи власників квартир НОМЕР_5 ОСОБА_3 , НОМЕР_4 ОСОБА_4 , НОМЕР_6 ОСОБА_5 є підробленими на листках опитування, а кількість голосів без вказаних осіб становить менше 2/3 голосів співвласників, що вимагається за законом;

4) представники власників квартир, що голосували на установчих зборах, не мали повноважень голосувати на установчих зборах ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.2001.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Враховуючи те, що позивач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі № 501/1471/16-ц.

Щодо посилань позивача на те, що рішення, викладені у 9 та 10 пунктах протоколу № 1 від 17.04.2019 прийняті неповноважним органом.

Згідно із ч.1-3 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Як встановлено судом, 02.04.2019 було проведено установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" та письмові опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом №1 від 17.04.2019.

Згідно із протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" на установчих зборах були прийняті зокрема рішення про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території (пункт 9) та затвердження переліку та розміру внеску (пункт 10).

Частиною 13 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що до повноважень установчих зборів співвласників будинку відноситься прийняття рішень з двох питань: 1) про створення об`єднання; 2) про затвердження статуту об`єднання.

Інших питань, які б відносились до компетенції установчих зборів, норми статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містять.

Водночас, частина 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту і визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників.

Тобто, розгляд питання щодо затвердження кошторису об`єднання та переліку і розміру внесків є виключною компетенцією загальних зборів співвласників і не могло бути делеговано установчим зборам співвласників будинку.

Отже, з урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що рішення, викладені у 9 та 10 пунктах протоколу № 1 від 17.04.2019 в частині затвердження кошторису та встановлення щомісячних внесків були прийняті неповноважним органом - установчими зборами співвласників будинку та із перевищенням цим органом своєї компетенції.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що рішення, оформлені протоколом № 1 від 17.04.2019, були прийняті правлінням ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" із перевищенням своїх повноважень, що є порушенням приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Окрім наведеного, слід зазначити, що частиною 14 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" відбулась 22.04.2019, тобто саме з цієї дати ОСББ є утвореним відповідно до норм вказаного Закону.

Щодо невідповідності форми і порядку оформлення протоколу установчих зборів вимогам ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

У відповідності до ч.10 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Згідно із ч.12 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Частиною 11 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Згідно із ч.9 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.

Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №109 затверджено Порядок зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами (надалі - Порядок).

Пунктами 4, 6 Порядку передбачено, що після складення протоколу уповноважений зборами співвласник або управитель надсилає до виконавчого комітету за місцем розташування відповідного багатоквартирного будинку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання, заяву за формою згідно з додатком 1 разом з протоколом.

Після надходження до виконавчого комітету заяви та протоколу відповідальний за зберігання протоколу перевіряє:

1) відповідність заяви формі, наведеній у додатку 1;

2) наявність в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

3) відповідність форми протоколу формі, затвердженій Мінрегіоном.

У разі невідповідності заяви формі, наведеній у додатку 1, відсутності в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та/або невідповідності форми протоколу формі, затвердженій Мінрегіоном, відповідальний за зберігання протоколу у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до виконавчого комітету, повертає їх заявнику із зазначенням конкретних підстав для повернення.

За змістом протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" серед додатків до протоколу (прошитих та пронумерованих) значаться листки письмового опитування у кількості 255 шт.

Позивач, посилаючись на невідповідність форми і порядку оформлення протоколу установчих зборів вимогам ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" посилається на те, що протокол, поданий в Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію не містить листків письмового опитування співвласників та відомостей про осіб, які відбирали підписи.

Згідно із листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вих.№105-5465 від 20.05.2020, у матеріалах реєстраційної справи ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" листки письмового опитування відсутні та зазначені листки письмового опитування приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., який проводив реєстраційну дію державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи не надсилались.

Разом з тим, відповідачем надано у матеріали справи листки письмового опитування до протоколу № 1 від 17.04.2019, у яких зазначені відомості згідно із приписів ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема інформація про співвласників; документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення; номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення; перелік питань; відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника; а також зазначено осіб, які проводили опитування, їх підписи.

Сам факт ненадання ( даному випадку нотаріусом) у матеріали реєстраційної справи листків письмового опитування до протоколу № 1 від 17.04.2019 за умови їх наявності у додатках до протоколу та відсутності у Законі №417-VIII та Порядку приписів щодо обов`язку направлення у матеріали справи листків опитування, не є достатньою підставою для встановлення невідповідності протоколу установчих зборів вимогам ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами.

З урахуванням наведеного, суд вважає недоведеними обставини невідповідності форми і порядку оформлення протоколу установчих зборів вимогам ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Щодо відсутності кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань 9 і 10 порядку денного установчих зборів ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" та відсутності повноважень у представників власників квартир голосувати на установчих зборах ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Згідно із ч.6 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч.7 ст.6 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ч.8 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (ч.9 ст.6 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Частиною 10 статті Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників , порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

У пункті 8.10. Статуту ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Позивач стверджує, що підписи власників квартир НОМЕР_5 ОСОБА_3 , № НОМЕР_1 ОСОБА_4 та НОМЕР_6 ОСОБА_5 не належать вказаним особам, у зв`язку із чим можна дійти висновку, що останні не голосували на установчих зборах та їхні голоси не можна враховувати при підрахунку кількості голосів.

Згідно із списку членів ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В", що розташований за адресою: АДРЕСА_3 складає 0,8556%; частка квартири АДРЕСА_4 складає 1,0599%; частка квартири НОМЕР_6 складає 1,0036%. Загальна частка вказаних квартир складає 2,9191%.

Оскільки як стверджує позивач у листах письмового опитування підписи власників власників квартир НОМЕР_5 ОСОБА_3 , № НОМЕР_1 ОСОБА_4 та НОМЕР_6 ОСОБА_5 не належать вказаним особам, то за підрахунками позивача за питання №9 і 10 проголосували власники квартир, площа яких становить 64,7474% (67,6665% - 2,9191%), що менше ніж 2/3 загальної кількості усіх співвласників (66,667%), у зв`язку із чим рішення №9 і 10 не можуть вважатися прийнятими.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано у матеріали справи висновок експерта №63/20 ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" за результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження за клопотанням ОСОБА_1 в особі заявника адвоката Іщенка Дениса Юрійовича, вих. №01/07/20-1 від 01.07.2020.

В зазначеному експертному висновку зазначено наступне:

підписи від імені ОСОБА_4 , зображення яких міститься у рядку "підпис співвласника (представника) " у верхній частині аркуша 1, у графі "підпис співвласника (представника)" у рядках 1-4, 6-11, 12.1, 12.2, 13-21 на аркушах 1-3 та у графі "Результат голосування ("за", "проти")" у рядку 5 на аркуші 2 у технічній копії листа для голосування на установчих зборах ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" щодо квартири АДРЕСА_4 , що розпочато 02 квітня 2019 року, оформленого на ім`я співвласника ОСОБА_4 - виконані не ОСОБА_4 ;

підписи від імені ОСОБА_3 , зображення яких міститься у рядку "підпис співвласника (представника) " у верхній частині аркуша 1, у графі "підпис співвласника (представника)" у рядках 1-11, 12.2, 13-21 на аркушах 1-3 у технічній копії листа для голосування на установчих зборах ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" щодо квартири АДРЕСА_5 , що розпочато 02 квітня 2019 року, оформленого на ім`я співвласника ОСОБА_3 - виконані не ОСОБА_3 .

Згідно із ч.1,7 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ч.3 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Згідно із ч.1, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до пп.1.1 п.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

При цьому, згідно пп.3.5 п.3 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Відповідно до пп.1.3 п.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Дослідивши складений судовим експертом висновок, суд приходить до висновку про відхилення висновку експерта №63/20, складеного експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Фраймович Л.В., оскільки експертне дослідження проведено без належного дослідження доказів, необхідних для встановлення дійсних обставин справи, зокрема зазначене дослідження проведено експертом виключно по технічній копії листів голосування, що ставить під сумнів дійсність та обґрунтованість висновків експерта. Крім того, експертне дослідження проводилося без умовно-вільних та експериментальних зразків почерку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на викладене судом відхиляється наданий позивачем висновок експерта №63/20 за результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження, складений експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Фраймович Л.В.

Водночас відповідачем у матеріали справи надано копію заяви від 21.07.2020 свідка ОСОБА_3 , у якій остання зазначила, що особисто приймала участь у голосуванні на установчих зборах, що відбулися 02.04.2019 шляхом заповнення листа письмового опитування.

Частиною 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч.2 ст.87 ГПК України).

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Заява свідка ОСОБА_3 відповідає наведеним вище вимогам процесуального закону та містить відомості щодо обставин, які мають значення для справи, а саме належності підпису від імені ОСОБА_3 в листках опитування установчих зборів проведених у період з 02.04.2019 по 17.04.2020 особисто ОСОБА_3 .

Щодо наданої позивачем у матеріали справи заяви свідка від 06.07.2020, ОСОБА_6 , в якій останнім зазначено про повідомлення батьком ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , що ОСОБА_7 у 2018 році виїхала з території України та на даний час проживає у Франції, а відтак, не могла брати участі в установчих зборах, то суд не приймає вказану заяву як належний доказ по справі, оскільки остання не відповідає вимогам ст.87, 88 ГПК України.

Суд також не приймає надану позивачем у матеріали справи відповідь Державної прикордонної служби України від 31.08.2020 №0.184-23032/0/15-20-Вих, щодо перетину державного кордону України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказана довідка не містить достатніх ідентифікаційних даних особи для встановлення обставин щодо ОСОБА_7 . Окрім того, представлена позивачем довідка одержана у межах іншої справи та не відповідає критерію допустимості доказів.

З урахуванням наведеного, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено неналежність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на листках опитування.

Водночас на підтвердження підписання листка опитування від імені ОСОБА_4 уповноваженою особою, відповідачем надано у матеріали справи копію договору доручення від 10.03.2019 та довіреності від 10.03.2019 згідно із якими ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_9 , зокрема, брати участь в установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та у письмовому опитуванні співвласників під час установчих зборів.

Разом з тим у листі опитування ОСОБА_4 не вказано, що голосування від її імені відбувалося представником за довіреністю. Однак, саме лише по собі не зазначення відомостей у листку опитування про представника власника квартири умови відсутності заперечень ОСОБА_4 щодо наданих представнику повноважень та підпису на листу опитування, не є достатнім доказом, що підтверджує не прийняття ОСОБА_4 у часті в установчих зборах.

З приводу доводів позивача про нотаріальне посвідчення довіреності від 10.03.2019, то суд зазначає, що згідно із приписів ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ч.1 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Згідно із ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Частиною 1 статті 245 Цивільного кодексу України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

З урахуванням наведених норм цивільного законодавства, оскільки обов`язкового нотаріального посвідчення договору доручення в законодавстві не передбачено, то довіреність, видана в межах такого договору, нотаріальному посвідченню не підлягає.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неприйняття ОСОБА_4 участі в установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Згідно із листками опитування та як зазначено сторонами, власники квартир АДРЕСА_6 ( ОСОБА_10 ), АДРЕСА_7 ( ОСОБА_11 ),НОМЕР_7 ( ОСОБА_12 ), НОМЕР_9 ( ОСОБА_13 ), НОМЕР_10 (ОСОБА_15.) брали участь у письмовому опитуванні через своїх представників. Відповідно до списку членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_8 складає 0,5334%; частка квартири АДРЕСА_7 складає 0,9892%; частка квартири НОМЕР_7 складає 1,0047%; частка співвласника квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_14 складає 0,36875%; частка квартири НОМЕР_10 складає 2,8043%. Загальна частка вказаних квартир складає 5,70035%.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач заперечує наявність повноважень у представників вказаних осіб брати участь у письмовому опитуванні.

Під час розгляду справи відповідачем надано у матеріали справи копії довіреностей, виданих власниками квартир АДРЕСА_6 ( ОСОБА_10 ), НОМЕР_7 ( ОСОБА_11 ), НОМЕР_7 (ОСОБА_12), НОМЕР_9 (ОСОБА_17), НОМЕР_10 (ОСОБА_15.).

Дослідивши зміст довіреностей, судом встановлено за змістом довіреності виданої 20.04.2018 ОСОБА_10 , довіреності виданої 10.04.2018 ОСОБА_16, довіреності виданої 06.09.2018 ОСОБА_17, довіреності виданої 01.03.2019 ОСОБА_18, довірителями не надано своїм представникам повноважень на прийняття участі в установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 з правом голосу, а також у письмовому опитуванні співвласників під час установчих зборів.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що у представників квартир АДРЕСА_6 ( ОСОБА_10 ), НОМЕР_7 (ОСОБА_16.), НОМЕР_9 (ОСОБА_17), НОМЕР_10 (ОСОБА_15.) під час проведення письмового опитування були відсутні повноваження на прийняття участі в установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 з правом голосу, що ставить під сумнів результати такого опитування та відповідно прийняття участі у зборах співвласників багатоквартирного будинку, частка яких становить 4,69565%.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що за питання №10 про затвердження переліку та розміру внеску для здійснення витрат на управління будинком проголосували менше 2/3, а саме: 61,971% від загальної кількості усіх співвласників (66,667%).

Водночас за змістом довіреності виданої 27.03.2019 ОСОБА_12 вбачається, що останнім надано своєму представнику повноваження на прийняття участі в установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 з правом голосу, у зв`язку із чим заперечення позивача щодо повноважень власників квартир у цій частині відхиляються.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Здійснивши оцінку доводів сторін з огляду на більшу вірогідність доказів, які подані сторонами, суд дійшов висновку про порушення вимог закону під час проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а саме відсутності достатньої кількості голосів для прийняття рішення з питання №10 порядку денного про затвердження переліку та розміру внесків для здійснення витрат на управління будинком та прийняття рішень, викладених у пунктах 9 та 10 протоколу № 1 від 17.04.2019 про затвердження кошторису та затвердження переліку та розміру внесків неповноважним органом - установчими зборами співвласників будинку та із перевищенням цим органом своєї компетенції.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом порушення вимог закону під час проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсними рішення №9 "Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території" та №10 "Затвердження переліку та розмірів внесків" установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом №1 від 17.04.2019.

Водночас суд не вбачає підстав для скасування рішень №9 та №10 установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлених протоколом №1 від 17.04.2019, оскільки у відповідності до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, а не про скасування таких рішень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними рішення №9 "Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території" та №10 "Затвердження переліку та розмірів внесків" установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" (03035, м. Київ, ВУЛИЦЯ М. ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 16-В, ідентифікаційний код 42967053), оформлені протоколом №1 від 17.04.2019.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" (03035, м. Київ, ВУЛИЦЯ М. ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 16-В, ідентифікаційний код 42967053) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.09.2020.

Суддя С. О. Турчин