Рішення

від 28.09.2020 по справі 380/3999/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3999/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЯ ФАМІЛІЯ" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЯ ФАМІЛІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЛЯ ФАМІЛІЯ") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.04.2020 № ЛВ11347/2006/АВ/ФС.

Ухвалою від 01.06.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.06.2020 суддя відмовила у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЯ ФАМІЛІЯ" про забезпечення позову.

Ухвалою від 02.06.2020 суд задовольнив частково клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЯ ФАМІЛІЯ" про забезпечення позову; зупинив стягнення у виконавчому провадженні № 62296523 на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.04.2020 № ЛВ11347/2006/АВ/ФС, до набрання законної сили рішення суду у справі № 380/3999/20.

Ухвалою від 02.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.02.2020 інспекторами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "ЛЯ ФАМІЛІЯ", юридична адреса м. Львів, вул. Довженка, 2. Відповідач в акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України - фактичний допуск до роботи працівника ОСОБА_1 без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Звертає увагу, що директором ТОВ "ЛЯ ФАМІЛІЯ" повідомлено, що працівник ОСОБА_1 жодного відношення до ТОВ "ЛЯ ФАМІЛІЯ" не має і він працевлаштований іншим суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 . Позивач вважає, що оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Представник позивача подала заяву від 16.09.2020 (вх. № 46641) про розгляд справи у письмовому провадженні без участі позивача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 26.06.2020 (вх. № 32054) у якому зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування 26.02.2020 об 11:00 год. у ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ за місцем здійснення господарської діяльності - м. Львів, вул. Довженка, 2, за виконанням трудової функції кухаря виявлено особу ОСОБА_1 (що зафіксовано засобами відеотехніки). З усних пояснень, які надано ОСОБА_1 інспектору встановлено, що останній працює у ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ приблизно два тижні. Також, ОСОБА_1 повідомив, що при прийнятті на роботу не подавав трудової книжки та не підписував жодних договорів. Разом з тим, ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ стосовно ОСОБА_1 не надано жодних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ є, зокрема, Код КВЕД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Вважає, безпідставними посилання позивача на те, що у ході інспекційного відвідування інспектору праці надано договір суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2019, заяву ОСОБА_1 про прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_2 від 25.02.2020, повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу до ФОП ОСОБА_2 , оскільки такі не спростовують факт допуску ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ зазначеного працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Представник відповідача подав заяву від 16.09.2020 (вх. № 46642) про розгляд справи без участі представника відповідача.

16.09.2019 суд перейшов до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

На підставі наказу від 24.02.2020 № 0590-П та направлення від 24.02.2020 № 0590 інспекторами праці проведено інспекційне відвідування з 26.02.2020 11:00 год по 03.03.2020 15:00 год.

За результатами інспекційного відвідування ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 03.03.2019 № ЛВ11347/2006/АВ.

Перевіркою встановлено порушення ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України - фактичний допуск до роботи працівника ОСОБА_1 без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про працю контролюючим органом складений припис про усунення виявлених порушень від 03.03.2020 № ЛВ11347/2006/АВ/П.

22.04.2020 начальник Головного управління Держпраці у Львівській області на підставі акту інспекційного відвідування від 03.03.2019 № ЛВ11347/2006/АВ прийняв постанову № ЛВ11347/2006/АВ/ФС про накладення штрафу на ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ у розмірі 47 230 грн за порушення вимог вимоги частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів україни № 413.

Не погодившись із винесеною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84) Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

Згідно п.п. 1 п. 3 Положення № 84 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення № 84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП України).

Частиною 3 статті 265 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 265 КЗпП України).

Згідно з пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Підставою для винесення оскарженої постанови стали висновки, викладені в акті інспекційного відвідування від 03.03.2019 № ЛВ11347/2006/АВ про те, що трудові відносини позивача та ОСОБА_1 не були оформлені належним чином, тому позивачем порушено вимоги частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з акта інспекційного відвідування від 03.03.2019 № ЛВ11347/2006/АВ та спірної постанови про накладення штрафу, в ході перевірки інспекторами праці встановлено, що за адресою вул. Довженка, 2, м. Львів на робочому місці при виконанні трудових функцій кухаря (піцайоло) знаходився працівник ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивачем надано заперечення до акту інспекційного відвідування ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ № ЛВ11347/2006/АВ, у якому зазначено, що директором ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ , відразу після початку перевірки та пред`явлення направлення, інспектору праці повідомлено, що суб`єкт перевірки - ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ , господарської діяльності не провадить та надано підтверджуючі документи. Директором ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ також повідомлено, що працівник ОСОБА_1 жодного відношення до ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ не має і він працевлаштований іншим суб`єктом господарювання, а саме ФОП ОСОБА_2 . Зазначено, що ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ не здійснює господарської діяльності за основним Код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями, з грудня 2019 року. Іншої господарської діяльності, як-то роздрібна торгівля, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування Товариство не провадить. 20.12.2019 розпорядженням в.о начальника ГУ ДПС у Львівській області № 371-р, за заявою суб`єкта господарювання анульовано ліцензію на права роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та по повідомлено ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ в установленому порядку. 22.00.2019 припинено дію фіскального реєстратора, який знаходиться в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , знято дані фіскальним чеком. Нездійснення господарської діяльності підтверджено і податковою звітністю за грудень 2013 року, січень 2020 року.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: витяг з реєстру ЄДРЮО та ФОП щодо ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ ; витяг з ЄДРЮО та ФОП щодо ФОП ОСОБА_2 ; повідомлення ГУ ДПС у Львівській області від 20.12.2019 № 17563/10/32.3-07; розпорядження від 20.12.2019 № 371-р; витяг з додатку до розпорядження; ліцензія № 39462700; додаток до ліцензії № 13500308201901492; заява ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ від 04.11.2019 № 1/11 та фіскальні чеки; квитанція від 15.01.2020 № 2; декларація акцизного податку за грудень 2019 р. та розрахунок суми акцизного податку; квитанція № 2 від 16.12.2020; декларація акцизного податку за листопад 2019 р, та розрахунок суми акцизного податку; вимога про надання документів; договір суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2019; заява ОСОБА_1 від 25.02 2020 про прийняття на роботу; повідомлення про прийняття на роботу гра півника, від 20.02.2020; квитанція від 26.02.2020 № 2; наказ (розпорядження) № 3-0000000007 про прийняття на роботу; табель обліку використання робочого часу.

У той же час, відповідно укладеного між ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар) договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2019, орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з актом приймання-передачі від 05.10.2019 нежиле приміщення (розташоване за адресою АДРЕСА_2 ) передано орендарем у суборендару.

Отже, в даному випадку, матеріали справи свідчать, що на момент інспекційного відвідування ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ , приміщення за адресою: АДРЕСА_2 перебувало у користуванні ФОП ОСОБА_2 , що спростовує твердження відповідача про ведення позивачем за вказаною адресою господарської діяльності.

Крім того, копією наказу від 26.02.2020 № 3-0000000007 підтверджується наявність трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 (а.с. 53).

Так, суд зазначає, що відповідач, посилаючись на встановлення обставин порушення позивачем положень законодавства, не надав до суду належних доказів, які б підтверджували перебування вказаної особи у трудових відносинах (не оформлених належним чином) із позивачем, а доводи представника відповідача стосовно здійснення належного фіксування такого порушення у акті інспекційного відвідування не підтверджено належними та допустимими доказами.

Тому, висновки відповідача про порушення ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ законодавства про працю є безпідставними, необґрунтованими, зробленими без об`єктивного дослідження документів наданих позивачем в ході розгляду справи про накладення штрафу.

Водночас, суд також встановив, що постановою Сихівського районного суду міста Львова від 19.05.2020 у справі № 464/1370/20 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 41 КУпАП стосовно ОСОБА_3 (директор ТОВ ЛЯ ФАМІЛІЯ ) у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова Сихівського районного суду міста Львова від 19.05.2020 у справі № 464/1370/20 набрала законної сили 30.05.2020.

З огляду на все вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області, про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.04.2020 № ЛВ11347/2006/АВ/ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 22.04.2020 № ЛВ11347/2006/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЯ ФАМІЛІЯ" (вул. Довженка, 2, м. Львів, ЄДРПОУ 39427378) 2102,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 28.09.2020.

Суддя Кедик М.В.