Справа № 420/3791/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Тарасишиної О.М.,
Секретаря судового засідання: Сидорівського С.А.,
За участю сторін:
Представника позивача: Сатановського М.С.,
Представника відповідача: Капітанчук Н.М.,
Представника відповідача: Чеботарьової О.М.,
Представника відповідача: Ярошенко Г.Ю.
Представника 3 особи: Фоміна А.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської обласної Державної адміністрації, Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Одеської обласної ради, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Назари", ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської обласної Державної адміністрації, Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Одеської обласної ради, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Назари", ОСОБА_2 , в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№27183/20) просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність:
- Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
- Одеської обласної Державної адміністрації;
- Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області;
- Одеської обласної ради;
- Лиманської районної ради Одеської області;
- Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області,-
щодо відсутності контролю із вчинення протиправних дій фермерським господарством Назари відносно незаконного (самовільного) встановлення ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1 (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), що знаходиться в межах населеного пункту територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відсутності контролю у протиправній бездіяльності:
- Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
- Одеської обласної Державної адміністрації;
- Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області;
- Одеської обласної ради;
- Лиманської районної ради Одеської області;
- Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області,-
щодо відсутності контролю з протиправних дій фермерського господарства Назари відносно незаконного (самовільного) встановлення ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1 (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;
3. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари знести самовільно встановлені ваги автомобільні тензометричні ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1 (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту;
4. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5122782200:02:001:0274 від самовільно встановлених ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8), відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану та інших споруд пов`язаних з їх встановленням, за адресою: АДРЕСА_1, Лиманського району, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика );
5. Стягнути в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057155), Лиманської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24527249), Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379686) моральну шкоду на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі - 100 000 грн.
Ухвалою від 12.05.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 03.07.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Укртрансбезпеки про проведення засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою від 15.07.2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 25.09.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фермерським господарством Назари в особі його засновника ОСОБА_2 встановлено ваговий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на здійснення будівельних робіт; дозволу на будівництво об`єкта містобудування; проектної документації на будівництво, а також правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Позивач вважає, що самовільно встановлені ваги автомобільні тензометричні ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці загальною площею 4,2344 га., кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану та інших споруд пов`язаних з їх встановленням, за адресою: АДРЕСА_2 (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту порушують, як майнові права пайщиків КСП Кіровська птахофабрика , серед яких і ОСОБА_1 , так і права територіальної громади Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, до якої ОСОБА_1 також відноситься, а тому в ФГ Назари жодних правових підстав у розпорядженні майном належного пайщикам КСП Кіровська птахофабрика та громаді сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області - не існує.
22.05.2020 року (вх.№19791/20) від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що будь-яких рішень, дій чи бездіяльності Департаменту, внаслідок яких відбулося порушення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 відповідачем допущено не було. Тобто, взаємозв`язок між діяльністю відповідача та порушеними правами, свободами чи інтересами ОСОБА_1 - відсутній, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.
26.05.2020 року (вх.№ЕП/7708/20) та 28.05.2020 року (вх.№20504/20) від Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області надійшли ідентичні відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що позивач не обґрунтував підстави звернення до суду з даними позовними вимогами та порушення рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували порушення безпосередньо його прав, свободи та/або законні інтереси. У відзиві також зазначено, що позивач звертається з численними позовами з аналогічними вимогами, що, на думку відповідача, свідчить про подання завідомо необґрунтованих позовів та є зловживанням процесуальними правами. Щодо стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначено, що позивачем не доведено та необґрунтовано наявність моральної шкоди позивача. У зв`язку з наведеним у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
27.05.2020року (вх.№20299/20) від представника Фермерського господарства "Назари" надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких зазначено що майно, яке просить демонтувати позивач, відповідно до технічної документації, не належить до категорії нерухомого майна, це ваги автомобільні тензометричні, тобто устаткування та будь-які роботи із встановлення ваг не проводилися. Представник 3 особи зазначає, що ОСОБА_1 не надав будь-яких доказів, які б підтверджували порушення безпосередньо його прав, свобод та/або законних інтересів. Також в поясненнях містяться твердження про зловживання позивачем процесуальними права та недоведеність розміру моральної шкоди.
29.05.2020року (вх.№20581/20) від представника Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено що рішенням Одеської обласної ради від 22 вересня 2006 року №73-V про майно спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, серед яких відсутня земельна ділянка, яка знаходиться в межах села Трояндове на АДРЕСА_1 та зазначено що Одеська обласна рада не порушує та не порушувала будь-яких прав позивача, що також підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві. У зв`язку з чим, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної ради в повному обсязі.
01.06.2020року (вх.№20881/20) від представника Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено що адміністративний позов є необґрунтованим, оскільки у позовній заяві не зазначено якими саме діями чи бездіяльністю Лиманська районна Державна адміністрація порушила права позивача, а також не наведено суттєвих доказів, які підтверджували б будь-які порушення з боку відповідачів,а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
01.06.2020року (вх.№20786/20) від представника Лиманської районної ради Одеської області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому повідомляється про повне непогодження з викладеними позовними вимогами, не визнання позову в повному обсязі та наголошується увага на тому, що позивачем, в текстовій частині позову не наведено та не надано жодного суттєвого аргументу та доказу щодо дій Лиманської районної ради Одеської області, які можна кваліфікувати як протиправна бездіяльність . Представник відповідача зазначає про зловживання процесуальними правами. Щодо стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначено, що позивачем не доведено та необґрунтовано наявність моральної шкоди позивача, у зв`язку з чим Лиманська районна рада Одеської області просить позовні вимоги залишити без задоволення.
24.06.2020року (вх.№24247/20) від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено що між Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області та Фермерським господарством Назари 07.03.2019 року укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 4,2344 га., кадастровий номер 5122782200:02:001:0274 у тому числі 4,2344 га - сільськогосподарським комплексом з господарськими будівлями та спорудами. Представником відповідача зазначено, що на даній земельній ділянці розташовані: адмінбудівля, корівник, навіс, склади, пожежний резервуар, ваги, огорожа. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.03.2020 року №1783767451227 Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області. Також представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області зазначає, що на підставі рішення сесії XXIII Кіровської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області від 18.12.2001 №166-XXIII ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №056812 на земельну ділянку площею 2,12 га. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №86 від 25.02.2002 (т.2, а.с. 154-155). В зв`язку з заначеним, представник відповідача вважає що позивач своє право вже реалізував, а тому не зрозуміло, яким чином порушуються його права як пайщика колишнього КСП Кіровська птахофабрика . У зв`язку з викладеним, представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, зазначає що зі змісту позовної заяви не міститься обґрунтованих підстав звернення до суду та не надано належних доказів, які би підтверджували безпосередньо прав, свобод та інтересів позивача та просить відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у повному обсязі.
07.07.2020року (вх.№26062/20) від Одеської обласної Державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Одеська обласна Державна адміністрація з вимогами, викладеними у позовній заяві не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, такими що не відповідають нормам чинного законодавства та просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Одеської обласної Державної адміністрації.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи (т.1, а.с.10) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . (т.1, а.с.8-9).
Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-13 № 295 (а.с.11) ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП Кіровська птахофабрика . Частка позивача визначена в розмірі 0,09 відсотків.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.08.2016 року у справі №504/2367/16-ц позовну заяву ОСОБА_2 до майнової групи пайщиків КСП Кіровська птахофабрика - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 08.07.2013 року, укладений між ФГ НАЗАРИ в особі ОСОБА_2 та майновою групою пайщиків КСП Кіровська птахофабрика . Визнано за ФГ НАЗАРИ право власності на будівлю та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з літ. А адмінбудівля площею 254,2 кв.м., літ. Б корівник площею 1333,3 кв.м., літ. Б1 телятник площею 342,0 кв.м., літ. В навіс, літ. Г склад 1177,8 кв.м., літ. Д, Е заправка, №1-4 огорожа, І цистерна, ІІ пожежний резервуар.(т.3 а.с. 38-46)
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення набрало законної сили 18.08.2016 року. (т.3 а.с. 38)
Позивач вказує, що згідно Акту, затвердженого комісією Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 17.11.2017р., встановлено факт, що на земельній ділянці, яка знаходиться в межах села Трояндове, по АДРЕСА_1 , Фермерським господарством Назари розпочато самовільну забудову без дозволу та погодження сільської ради. (т.1, а.с.24)
Відповідно Акту, затвердженого комісією Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 26.02.2018р., засвідчено факт, що на земельній ділянці, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 , самовільно встановлено ваговий комплекс ФГ Назари без дозволу та погодження сільської ради. (т.1, а.с.25)
Листом Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 03.08.2018р. встановлено, що 22.06.2018р. ГУ Держгеокадастру в Одеській області відносно громадянина ОСОБА_2 , як керівника ФГ Назари , який на земельній ділянці площею 0,02 га., розташованій на території Трояндівської сільської ради, встановив ваги без правовстановлюючих документів, було складено постанову №254-ДК/0069По/08/01/-18, за п. Б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу та накладено стягнення у вигляді 850,0 грн., які було сплачено за платіжним дорученням №442 від 04.07.2018р. (т.1, а.с. 28)
В листі відділу у Лиманському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 16.08.2018р. зазначено, що земельна ділянка орієнтованою площею 4,0 га., що розташована за адресою с. Трояндове на території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, перебуває в землях запасу, які не надані у власність або користування, І складом угідь: під господарськими будівлями і дворами (14) та не входить в межі державного акту серії ОД 13-17, зареєстрованого за №1 від 24.10.1996р. на право колективної власності КСП Кіровська птахофабрика . (т.1, а.с. 30)
09.08.2018р. Трояндівською сільською радою було видано Розпорядження №27/2018-СР, яким було зобов`язано керівника ФГ Назари ОСОБА_2 в десятиденний строк демонтувати самовільно встановлений 09.02.2018р. габаритно-ваговий комплекс тоннажністю в 120 тон., на земельній ділянці площею 0,02 га., яка відноситься до земель запасу громади Трояндівської сільської ради Лиманського району, розташованої в межах населеного пункту. (т.1, а.с. 31)
Фермерське господарство Назари 07.08.2018р. (т.1, а.с. 32), 13.08.2018р. (т.1, а.с. 33-39), зверталось до Трояндівської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для обслуговування сільськогосподарського комплексу з господарськими будівлями та спорудами, що перебувають у власності ФГ Назари , орієнтованою площею 5,0 га. за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Трояндівської сільської ради від 20.08.2018р. було відмовлено голові ФГ Назари - ОСОБА_2 щодо розгляду заяв від 08.08.2018р. та 14.08.2018р. на черговій сесії Трояндівської сільської ради. (т.1, а.с. 40)
Позивач вказує, що самовільно встановлені ваги автомобільні тензометричні ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці загальною площею 4,2344 га., кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану та інших споруд пов`язаних з їх встановленням, за адресою: АДРЕСА_2 (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту порушують, як майнові права пайщиків КСП Кіровська птахофабрика , серед яких і ОСОБА_1 , так і права територіальної громади Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, до якої ОСОБА_1 також відноситься, а тому в ФГ Назари жодних правових підстав у розпорядженні майном належного пайщикам КСП Кіровська птахофабрика та громаді сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області - не існує.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 вважає, що відповідні дії відповідачів та третіх осіб щодо встановлення вагового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 є порушенням його права, що стало підставою для його звернення до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Відповідно до приписів частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі-Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку (п.6 Порядку № 553).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога посадової особи Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку № 553).
Зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.
Однак, дія Порядку № 553 зупинена до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 13.03.2020 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року № 218 Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України Державна будівельна інспекція перебуває у стані ліквідації.
Вищезазначене унеможливлює на момент звернення позивача з адміністративним позовом та на момент прийняття рішення суду здійснення Державною будівельною інспекцією заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Відповідно до абз.5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
Згідно з ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Згідно з пунктами 1, 2, 7, 8 частини першої статті 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.
Одночасно, суд акцентує увагу на тому, що за змістом наведених норм КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .
Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Отже, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.
Також, аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення, у постановах Верховного Суду України, зокрема від 01.12.2015 у справі № 800/134/15, від 15.12.2015 у справі № 800/206/15, в яких зазначено, окрім іншого, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення або вчинення дії чи бездіяльності.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає також законний інтерес.
Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Матеріали справи не містять доказів спричинення діями фермерського господарства Назари та відповідачами ОСОБА_1 шкоди його правам та законним інтересам.
Окрім того, згідно матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2004/18 за позовом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Фермерського господарства НАЗАРИ про зобов`язання фермерського господарства "Назари" (код ЄДРПОУ 19208246, 67500 проспект 40- річчя визволення, будинок №2-Б., смт. Доброслав, Лиманський район Одеська область, код ЄДРПОУ 19208246) демонтувати самовільно встановлений габаритно ваговий комплекс на земельній ділянці площею 0,02 га., який розташований на території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року в задоволенні позову Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Фермерського господарства НАЗАРИ про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю. (т.3, а.с. 83-94)
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 року по справі №916/2004/18 задоволено заяву Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області про відмову від позову та закрито провадження у справі №916/2004/18 та провадження за апеляційною скаргою Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80148231)
В судовому засіданні було з`ясовано що дану заяву подано до Південно-західного апеляційного господарського суду Головою Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьовою О.М., яка на теперішній час є чинним Головою Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області. Даний факт підтверджується рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/953/19 від 10.05.2020 року, що набрало законної сили 10.07.2019 року. (т.3, а.с. 48-68)
У позовній заяві позивач зазнає про розміщення ФГ Назари без погодження нерухомого майна - вагового комплексу. Проте, суд зазначає, що відповідно до технічної документації, наданої представником ФГ Назари , дане майно не належить до категорії нерухомого майна, це - ваги автомобільні тензометричні, тобто устаткування. (т.3, а.с.98-171)
Водночас, позивачем не наведено наявності жодної з підстав, визначених ст.5 та ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо позовних вимог про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; Одеської обласної Державної адміністрації; Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області; Одеської обласної ради; Лиманської районної ради Одеської області; Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відсутності контролю із вчинення протиправних дій фермерським господарством Назари відносно незаконного (самовільного) встановлення ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), що знаходиться в межах населеного пункту територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
2) визнання протиправною бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відсутності контролю у протиправній бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; Одеської обласної Державної адміністрації; Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області; Одеської обласної ради; Лиманської районної ради Одеської області; Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відсутності контролю з протиправних дій фермерського господарства Назари відносно незаконного (самовільного) встановлення ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Дані позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари знести самовільно встановлені ваги автомобільні тензометричні ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту та зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5122782200:02:001:0274 від самовільно встановлених ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8), відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану та інших споруд пов`язаних з їх встановленням, за адресою: АДРЕСА_1, Лиманського району, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), суд зазначає наступне.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимоги позивача про зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари знести самовільно встановлені ваги автомобільні тензометричні ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту та зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання фермерського господарства Назари звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5122782200:02:001:0274 від самовільно встановлених ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8), відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану та інших споруд пов`язаних з їх встановленням, за адресою: АДРЕСА_1, Лиманського району, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ) є похідними вимогами від вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відсутності контролю у протиправній бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; Одеської обласної Державної адміністрації; Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області; Одеської обласної ради; Лиманської районної ради Одеської області; Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відсутності контролю з протиправних дій фермерського господарства Назари відносно незаконного (самовільного) встановлення ваг автомобільних тензометричних ВБА-80-24-3(8) на земельній ділянці кадастровий номер 5122782200:02:001:0274, відображених в технічному паспорті за літерою ІІІ по плану на виробничий будинок АДРЕСА_1, Одеської області (навпроти КСП Кіровська птахофабрика ), яка знаходиться в межах населеного пункту територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, суд вважає, що вказані вимоги зобов`язального характеру також не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року була підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Законом України від 9 лютого 2006 року № 3436-IV до офіційного тексту та назви Конвенції були внесені зміни та застосований новий переклад. Згідно з пунктом 3 статті 59 Конвенції для тих держав, які підписали цю Конвенцію і які ратифікуватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня здачі на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи ратифікаційних грамот. У рішенні Європейського суду від 25 липня 2002 року по справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" 11 вересня 1997 року визначено як дату вступу Конвенції в законну силу щодо України.
Стаття 41 Конвенції проголошує: Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє законодавство відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткову сатисфакцію, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
При цьому за практикою Європейського суду з прав людини щодо моральної шкоди, Суд вважає, що саме визнання порушення пункту 1 статті 6 Конвенції становить достатню сатисфакцію (Справа "Бушемі проти Італії", рішення від 16.09.1999 р.).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003).
З урахуванням суб`єктного складу спірних правовідносин, до застосування підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1173 ЦК України.
Згідно з ст.ст. 22, 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За правилами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як вбачається зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з`ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідачів у даній справі, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської обласної Державної адміністрації, Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Одеської обласної ради, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Назари", ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2020 року.
Суддя О.М. Тарасишина
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2020 |
Оприлюднено | 30.09.2020 |
Номер документу | 91844260 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Тарасишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні