Рішення

від 25.01.2007 по справі 16/503

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

"25" січня 2007 р.                                                           

Справа №  16/503

Господарський суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В.,  за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача:                                                 

третя особа БТІ : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні  в м. Черкаси справу за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про визнання права

власності на майно, третя особа -- Комунальне підприємство "Черкаське

обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації

                        ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання права

власності за позивачем на пральню самообслуговування загальною площею 76,6

кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1  В

судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і пояснив, що

для здійснення підприємницької діяльності позивач придбав приміщення пральні у

ЗАТ "Фабрика хімчистки", але внаслідок технічної помилки дійсна площа

приміщення не відповідає даним з договору, що перешкоджає позивачу

зареєструвати свою власність в органах БТІ та розпоряджатися майном на власний

розсуд. Представник позивача просить позов задовольнити.

Третя особа направила суду клопотання про розгляд справи без участі

свого представника.

            Заслухавши доводи та пояснення

представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що

позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

              У відповідності до ст.. 328, 331

ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону чи незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

             У відповідності до ст.. 392 ЦК

України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

ним документа, який засвідчує його право власності.

         З наявних у справі документів

вбачається, що 04 травня 1996 року між Регіональним відділенням Фонду

державного майна України (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Фабрика

хімчистки" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівель, у

відповідності до умов якого продавець продав, а покупець купив приміщення

пральні самообслуговуванняНОМЕР_1, загальною площею 63 кв.м., яке знаходиться

за адресою АДРЕСА_1 У відповідності до п. 1.2. даного договору, право власності

на приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту

приймання-передачі.  Такий акт було

підписано сторонами 29.07.2006 року, копія якого знаходиться в матеріалах

справи.

             Продане покупцю приміщення було

зареєстроване за ЗАТ "Фабрика хімчистки" в органах БТІ, на нього

виготовлено технічний паспорт.

              В подальшому, на підставі

договору купівлі-продажу від 15.10.2004 року, позивач придбала у ЗАТ

"Фабрика хімчистки" приміщення пральні самообслуговуванняНОМЕР_1

площею 63 кв.м. по вул. АДРЕСА_1 у м. Черкаси за 22 100,00 грн. згідно

експертної оцінки.  Договір сторонами

посвідчено в нотаріальному порядку та зареєстровано у реєстрі.

               За умовами п. 1.5., 7.1.  договору, позивач набуває право власності на

об'єкт після повної сплати ціни продажу . 

Позивач надав суду копію платіжного доручення № НОМЕР_2 та квитанції до

прибуткових касових ордерів від 19.10.2004 року та від 20.10.2004 року, з яких

вбачається, що за пральню ним було сплачено 22 100,00 грн., що складає 100%

ціни продажу. 

                Доказів про визнання даного

договору недійсним у справі немає.

         За доводами представника позивача, при

виготовленні інвентарної справи на приміщення хімчистки та замірі площ було

встановлено, що дійсна площа приміщення пральні складає 76,6 кв.м.  При цьому зовнішні межі пральні не

змінювалися, що свідчить про технічну помилку при  первісному замірі площі даного

приміщення.                                    

              Суд вважає, що

придбавши приміщення пральні у ЗАТ "Фабрика хімчистки" площею 63

кв.м., позивач залишається її власником 

і у випадку з'ясування помилки при обрахунку площі, оскільки за змістом

обох договорів купівлі-продажу приміщення пральні, предметом купівлі-продажу

було все приміщення без оговорок, що існує ще одна частина приміщення, яка

продажу не підлягала.

        Суд погоджується з доводами

представника позивача про те, що неточність у визначенні площі придбаного

позивачем приміщення пояснюється виключно технічною помилкою в обрахунку площі,

оскільки з текстів обох досліджених судом договорів купівлі-продажу чітко видно

волевиявлення сторін продати і придбати все приміщення пральні

самообслуговуванняНОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 у м. Черкаси, а не його частину

площею 63 кв.м.                          

За таких обставин позов підлягає до повного задоволення.

Керуючись статтями 82-85 ГПК

України, суд, -

                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_2

право власності на пральню самообслуговування, загальною площею 76,6 кв.м. по

АДРЕСА_1

Накази

видати.

Рішення може бути оскаржено до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ                                                                                                     

Н.М. Спаських