Ухвала

від 24.09.2020 по справі 991/7877/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7877/20

Провадження1-кс/991/8097/20

У ХВ АЛ А

24 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представник власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.09.2020 засобами поштового зв`язку до Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому детектив прохає накласти арешт на два мобільні телефони, твердотілий накопичував та чотири накопичувачі на жорстких магнітних дисках, які були вилучені під час проведення обшуку у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до матеріалів клопотання, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, Одеського окружного адміністративного суду, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по заниженню низкою юридичних осіб митних платежів, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, групою осіб за вищевказаний період часу зареєстровано у м. Одеса наступні юридичні особи: ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ», ТОВ «РЕЙНДЖ ОПТ», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «ВІЛЛОС», ТОВ «КРІССИСТЕМС», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», ТОВ «ІЛЬКАСАР», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ЛАНИСТЕР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД», ТОВ «ЕЛАРА ТРЕЙД», від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів в Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС.

Для зменшеннярозміру митнихплатежів вказанимипідприємствами декларуваласьзанижена вартістьтоварів,яка визначаласьза ціноюудаваних контрактівміж данимиюридичними особамита іноземнимикомпаніями-продавцямиBFTWORLDWIDELIMITED,DOCKFORDPROJECTS LIMITED, KRW COMPANY LIMITED, INFORT TRADE LTD, контрольованими ОСОБА_7 .

Службові особи вказаних митниць приймали рішення про коригування (збільшення) задекларованої митної вартості, однак умисно допускали процедурні порушення при прийнятті таких рішень. В подальшому, вказані підприємства оскаржували рішення про коригування митної вартості до Одеського окружного адміністративного суду, застосовуючи маніпуляцію з автоматизованим розподілом справ між суддями для їх розгляду суддями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З цією метою позивачами подавалися декілька позовів до одного й того самого відповідача з аналогічним предметом і з аналогічних підстав. Такі позови подавалися з недоліками, зокрема, без сплати судового збору, та залишалися без руху. Після розподілу одного з таких позовів на ОСОБА_8 або ОСОБА_9 , позивачем усувалися вказані недоліки, позови доповнювалися позовними вимогами з решти позовних заяв, які були розподілені на інших суддів, та задовольнялися.

Після отримання рішень суду про скасування рішень про коригування задекларованої митної вартості, службові особи вказаних митниць завершували митне оформлення товарів зазначених підприємств за заниженою вартістю, що спричиняло збитки у вигляді недонадходження митних платежів.

У ході досудового розслідування, 15.09.2020 у період часу з 09 год. 15 хв. по 21 год. 57 хв. детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук приміщення Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, за результатами якого вилучено: мобільний телефон Iphone, який перебував у користуванні голови суду ОСОБА_10 ; мобільний телефон Iphone, перебував у користуванні ОСОБА_11 (помічник судді ОСОБА_9 ); твердотілий накопичувач Goodram CX400, SN GUX013646 використовувався ОСОБА_12 (помічник судді ОСОБА_8 ); накопичувач на жорстких магнітних дисках Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS використовувався ОСОБА_11 ; накопичувач на жорстких магнітних дисках Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS використовувався суддею ОСОБА_9 ; накопичувач на жорстких магнітних дисках Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F перебував у користуванні судді ОСОБА_8 ; накопичувач на жорстких магнітних дисках TOSHIBA HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS користувався ОСОБА_13 (секретар судового засідання судді ОСОБА_8 ).

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 17.09.2020, вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

На підтвердження права власності та користування мобільними телефонами, твердотілим накопичувачем та жорсткими магнітними дисками, детективом надано копію протоколу обшуку від 15.09.2020, відповідно до якого і були вилучені вищезазначені носії інформації та мобільні термінали системи зв`язку (а.с. 13-20 Т-1).

Також у клопотанні детектив просить про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні з метою не розголошення таємниці, що охороняється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Крім того, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (ч. 1 ст. 222 КПК України).

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання у закритому судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково пояснив, що у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 за рядом статей кримінального кодексу України. Дотепер стороною обвинувачення продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, з метою збору додаткових доказів злочину та встановлення інших осіб, причетних до їх скоєння. Так, на мобільному ОСОБА_11 , який є помічником судді ОСОБА_9 , виявлена переписка з суддею ОСОБА_8 щодо розгляду останнім справ, де однією стороною є підконтрольні ОСОБА_7 товариства. Крім цього, на вилучених жорстких дисках виявлені проекти рішень, які були постановлені у справах за позовами вищезазначених товариств щодо коригування митної вартості товарів. У зв`язку з чим є необхідним проведення додаткової перевірки інформації, виявленої на вилучених носіях інформації та призначенням судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення дати створення відповідних документів до або після надходження позовів до суду. Повне та неупереджене проведення відповідних експертиз можливо лише при наданні до експертної установи оригіналу носія інформації, який буде предметом дослідження. З огляду на виявлення на усіх предметах, що були вилучені під час обшуку, інформації, яка може стосуватися безпосередньо предмету доказування у цьому кримінальному провадженні та в подальшому може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, їх було визнано речовим доказом. З огляду на зазначене та з метою забезпечення проведення неупередженої експертизи, просив клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

Одночасно з цим детектив повідомив, що у мобільному телефоні, який належить голові суду ОСОБА_10 , інформації яка б була предметом подальшого дослідження виявлено не було, з огляду на що мобільний телефон повернутий його власникові та необхідності накладення на нього арешту не має. У даній частині відмовився від підтримання клопотання.

Представник Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, що під час проведення обшуку детективами була скопійована уся інформація, що перебувала на вилучених жорстких дисках, а тому необхідності, як самого вилучення, так і подальшого перебування носіїв інформацію у володінні детективів НАБУ не вбачає. Таке вилучення частин комп`ютерної техніки, яка використовується співробітниками суду, зупинило роботу суду та унеможливлює подальше відправлення судочинства, оскільки суд позбавлений можливості на даний час закупити нове обладнання. На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні клопотання.

Представник власника майна ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_14 , до початку судового засідання подав письмові заперечення відповідно поданого клопотання, в яких зазначено, що арешт подано з порушенням встановлених КПК України строків та вилучений мобільний телефон, було придбано у січні 2020 року, що унеможливлює його використання власником у час, про який йдеться у клопотанні детектива та перебування на ньому будь-якої інформації за той час, а тому даний мобільний телефон не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні. З огляду на вказане просив відмовити у задоволенні клопотання щодо накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_10 .

Власник майна ОСОБА_11 до початку судового засідання подав письмові заперечення, відповідно до яких зазначається, що належний йому мобільний телефон Iphone, серійний номер НОМЕР_1 , який було вилучено під час проведення обшуку, придбано у 2018 році, що з огляду на дату подій, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні - 2016-2017 рока, виключає його з числа речових доказів, оскільки він не міг використовуватися під час вчинення злочину у зазначений період часу. Також у запереченнях зазначається, що вилучення мобільного телефону детективами було здійснено безпідставно, оскільки доступ до його вмісту надано безпосередньо під час проведення обшуку, а ухвала слідчого судді не містила відомостей про надання дозволу на вилучення саме мобільного телефону ОСОБА_11 , що відносить його до тимчасово вилучених речей. Крім цього, під час проведення обшуку детективами не було складено протоколу про тимчасове вилучення зазначеного телефону. На твердження ОСОБА_11 , стороною обвинувачення пропущено строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки його подано понад 48 годин, як того вимагає чинний кримінальний процесуальний кодекс України. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання.

Адвокат ОСОБА_4 представник ОСОБА_11 , у судовому засіданні підтримав письмові заперечення власника майна та додатково пояснив, що ОСОБА_11 не є фігурантом кримінального провадження, вилучений мобільний телефон придбано у 2018 році, у зв`язку з чим телефон не може містити інформації з приводу подій, які є предметом доказування у цьому провадженні. Також зазначив, що власником телефону під час проведення обшуку було надано вичерпних пояснень з приводу виявленого у телефоні листування з суддею, чим повністю виключено також його відношення до речових доказів. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників судового засідання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 3 ст. 132 КПК України зазначає, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні;

3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4)наслідки арештумайна дляпідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 26.09.2017, до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000636, за знаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Зокрема, під час досудового розслідування встановлюються факти ввезення низкою юридичних осіб на митну територію України товарів із декларуванням заниженої їх митної вартості, складанням службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС документів, щодо коригування (збільшення) такої вартості товарів та подальшим оскарженням товариствами рішень митниць до Одеського окружного адміністративного суду. Після отримання рішень суду на користь позивача товариств, службовими особами митниць завершувалося митне оформлення товарів за заниженою вартістю, що спричинило збитки у вигляді недонадходження митних платежів.

Так, товариствами, які використовувалися під час ввезення на територію України товарів за заниженою вартістю, за версією органу досудового розслідування, є: ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ», ТОВ «РЕЙНДЖ ОПТ», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «ВІЛЛОС», ТОВ «КРІССИСТЕМС», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», ТОВ «ІЛЬКАСАР», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ЛАНИСТЕР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД», ТОВ «ЕЛАРА ТРЕЙД».

Під час досудового розслідування, 15.09.2020 у період часу з 09 год. 15 хв. по 21 год. 57 хв. детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, проведено обшук приміщення Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, за результатами якого вилучено:

1) мобільний телефон Iphone, серійний номер НОМЕР_2 , перебував у користуванні голови Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_10 ;

2) мобільний телефон Iphone, серійний номер НОМЕР_3 , перебував у користуванні помічника судді ОСОБА_9 ОСОБА_11 ;

3) накопичувач на жорстких магнітних дисках Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS, перебував у користуванні ОСОБА_11 ;

4) твердотілий накопичувач Goodram CX400, SN GUX013646, перебував у користування помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_12 ;

5) накопичувач на жорстких магнітних дисках Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F, перебував у користуванні судді ОСОБА_8 ;

6) накопичувач на жорстких магнітних дисках TOSHIBA HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS, перебував у користуванні секретаря судового засідання судді ОСОБА_8 ОСОБА_13 ;

7) накопичувач на жорстких магнітних дисках Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS використовувався суддею ОСОБА_9 .

У зв`язку з наявністю на жорсткому магнітному диску Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS електронних документів, пов`язаних з розглядом судових справ за позовами ТОВ «ТК УКРПРОМ ТОРГ» та ТОВ «КРІССИСТЕМС»; на жорсткому магнітному диску Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS електронних документів, пов`язаних з розглядом судових справ за позовами ТОВ «ТК УКРПРОМ ТОРГ», ТОВ «КРІССИСТЕМС» та ТОВ «ЛАНИСТЕР»; на жорсткому диску Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F документів за позовом ТОВ «ЛАНИСТЕР»; на твердотілому накопичувачі Goodram CX400, SN GUX013646 файлів за позовом ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та ТОВ «АКСОН МАКСІМА ТРЕЙД»; жорсткому диску TOSHIBA HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS баз даних електронних поштових повідомлень програмного забезпечення «The Bat» та на мобільному телефоні Iphone G6TVV0EWJCL9 листування його власника ОСОБА_11 . з суддею ОСОБА_15 з приводу справ, які перебували у судді на розгляді за 2016-2017 роки по Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 17.09.2020, вилучені вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Вирішуючи питання про правову підставу для забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що вилучений мобільний телефон, твердотілий накопичувач та чотири накопичувачі на жорстких магнітних дисках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, враховуючи той факт, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК України), а досудове розслідування на даний момент триває, по вилученому мобільному терміналу системи зв`язку, твердотілому накопичувачі та жорстких дисках необхідне призначення судових комп`ютерно-технічних експертиз для встановлення дат створення віднайдених документів, відновлення видалених документів, а також можливе проведення додаткових оглядів та призначення інших судових експертиз, такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт, є доцільним та обґрунтованим на цій стадії кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того,зважаючи нарозумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження,слідчий суддявиходить зтого,що критеріїрозумності таспіврозмірності єоціночними поняттямита визначаютьсяна розсудслідчого судді.Відповідно достатті 1Протоколу 1Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,будь-якеобмеження прававласності повинноздійснюватися,зокрема,на умовах,передбачених законом.При цьому,обмеження прававласності маєпереслідувати законнумету задопомогою засобів,які єпропорційними меті(Beyelerпроти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить детектив. Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт шляхом заборони власникам майна вчинювати дії щодо його відчуження, розпорядження та користування.

Одночасно з цим, щодо заперечень власників майна з приводу пропущення стороною обвинувачення строків подачі клопотання про його арешт до слідчого судді у 48 годин з моменту вилучення майна, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначає наступне

Абзац 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлює, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч. 2 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.

Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти (ст. 116 КПК України).

Відповідно до наявних у суду матеріалів встановлено, що клопотання детектива про арешт майна, надійшло до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку 22.09.2020. Згідно трекінгу відстеження поштового відправлення, наявного на поштовому пакуванні, встановлено, що відповідне клопотання було здано на пошту 17.09.2020 о 19:11:00, в той час як обшук було закінчено 15.09.2020 о 21:57. З огляду на вищезазначене, слідчий суддя констатує, що строк звернення сторони обвинувачення до слідчого судді пропущено не було.

Одночасно з цим слідчим суддею береться до уваги пояснення детектива надані у судовому засіданні, щодо не підтримання клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone, серійний номер НОМЕР_2 .

Виходячи з приписів ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень. З огляду на вказане, оскільки особа, яка подала клопотання не підтримує його в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone, серійний номер НОМЕР_2 , слідчий суддя не вирішує питання в цій частині.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, приходжу до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а отже клопотання детектива підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 110, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони користування та розпорядження ним, яке було вилучено 15.09.2020 під час проведення обшуку у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, а саме:

- твердотілий накопичував Goodram CX400, SN GUX013646, накопичувачі на жорстких магнітних дисках: Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS; Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS; Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F; TOSHIBA HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS перебувають на балансі Одеського окружного адміністративного суду;

- мобільний телефон Iphone Х А1901, серійний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1