Рішення

від 24.09.2020 по справі 906/366/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/366/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.

за участю :

прокурора: Слівінського О.О. (посвідчення №048138 від 04.10.17)

представника відповідача: Віцке К.О.(адвокат, ордер серії ЖТ №30625 від 14.07.20)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі 1)Зарубинецької сільскої ради, 2) Любиміської сільської ради

до Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"

про відшкодування збитків в розмірі 302010,13 грн

Прокурором пред`явлено позов про стягнення з відповідача збитків в розмірі 302010,13грн., завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що 12.01.18 було виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 31 одиниці, з яких 17 дерев на території Любимівської сільської ради, 14 дерев на території Зарубинецької сільської ради. Вказані земельні ділянки лісового фонду належать до полезахисних лісових смуг та перебувають у користуванні відповідача.

29.04.20 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.103), в якому відповідач позов не визнав з тих підстав, що вина відповідача у незаконній рубці дерев не встановлена; розмір шкоди визначений неналежним чином, висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей; польова перелікова відомість складена неналежним чином; у розрахунку не зазначено, на підставі якого нормативного акту обраховано шкоду; зазначив про безпідставність звернення прокурора з даним позовом; земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДП "Коростишівський лісгосп АПК" і де були вчинені незаконні рубки , перебувають у комунальній власності Житомирської обласної ради; прокурором невірно визначено позивача у справі.

27.05.20 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.145), в якій прокурор зазанчив, що нормами чинного законодавства на прокурора покладено обов`язок самостійно визначати в чому саме відбулося порушення матеріальних прав інтересів держави та зазначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; земельні ділянки, на теритрії яких здійснено самовільну порубку дерев, знаходяться в адміністративних межах Любимівської та Зарубинецької сільських рад; розмір шкоди встановлено у кримінальному провадженні №12018060100000016 від 12.01.18; саме на відповідача покладено обов`язки із забезпечення охорони лісу як на постійного лісокористувача; факт незаконної порубки дерев на підвідомчій території внаслідок чого лісу завдано шкоду в сумі 302010,47 підтверджується повідомленням помічника лісничого ОСОБА_1 про виявлений факт порубки дерев, інформацією ДП Коростишівуський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс Житомирської обласної ради від 24.01.2018 про самовільну порубку дерев та доданим розрахунком заподіяної шкоди, який проведено інженером з охорони і захисту лісу та головним лісничим підприємства; саме працівниками ДП Коростишівський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс Житомирської обласної ради, у зв`язку з послабленням контролю за охороною лісових насаджень допущено самовільну рубку; матеріалами справи повністю доведено вину відповідача щодо неналежної охорони лісу, внаслідок чого скоєно незаконну порубку лісу; не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення Відповідачем (постійним лісокористувачем) встановлених правил лісокористування.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Зарубинецька сільська рада свого представника в судове засідання не направила, надіслала клопотання від 18.09.20, в якому просить розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу , дослідивши матеріали справи

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" створене з метою діяльності на промисловій основі у сфері розвитку та організації лісового господарства, охорони і захисту лісів, одержання прибутку від господарської діяльності підприємства (п.2.1 Статуту,а.с.65).

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №154, у користування ДП "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради передано в постійне користування земельні ділянки на території Зарубинецької та Любимівської сільських рад (а.с.31,34).

Відповідно до ст. 16 та ст. 17 цього Кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Отже, відповідач ДП "Коростишівський лісгосп АПК" у відповідності до ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

12.01.2018 працівниками ДП "Коростишівський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 31 одиниці, з яких 17 дерев у кварталі 35 виділі 1, що на території Любимівської сільської ради, та у кварталі 33 виділі №6, що на території Зарубинецької сільської ради. Вказані земельні ділянки лісового фонду належать до полезахисних лісових смуг та перебувають в користуванні ДП "Коростишівський лісгосп АПК".

За вказаним фактом 12.01.2018 зареєстроване кримінальне провадження №12018060100000016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням кримінального провадження №12018060100000016 від 12.01.2018 особи, які вчинили незаконну порубку дерев, невстановлені.

Наказом директора підприємства №22/1 від 15.01.2018 лісничому Андрушівського лісництва ОСОБА_4, старшому майстру лісу ОСОБА_2 та майстру лісу ОСОБА_3 за послабленням контролю за охороною лісових насаджень та допущену самовільну порубку оголошено догани (а.с.27).

Працівниками Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" здійснено розрахунок розміру заподіяної шкоди самовільною рубкою(а.с.14-17), який було підтверджено Висновком експертного судового інженерно-екологічного дослідження, згідно яких, внаслідок незаконної рубки лісу навколишньому природному середовищу завдана матеріальна шкода в розмірі 302010,47 грн., а саме в кварталі 35 виділі 1 в розмірі 198723,34 грн. та у кварталі №33 виділі 6 на суму 103287,13 грн. (а.с.35,59).

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України основною метою надання лісів у постійне користування є ведення лісового господарства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.2.3.19 Статуту підприємства, основним напрямком діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень та інших порушень.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Факт виявлення незаконної рубки лісу з однієї сторони та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на викладене, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев в кількості 31 шт. (збитки), а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконного вирубування дерев, у зв`язку з чим обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 302010,13 грн. шкоди.

Оскільки законодавством та статутом на відповідача покладено обов`язок охорони лісів від самовільних рубок, повідомленням помічника лісничого ОСОБА_1 про виявлений факт порубки дерев, інформацією ДП Коростишівуський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс Житомирської обласної ради від 24.01.2018 про самовільну порубку дерев та доданим розрахунком заподіяної шкоди, який проведено інженером з охорони і захисту лісу та головним лісничим підприємства, - підтверджено факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених лісів на території кварталів №35 виділ 1 та №33 виділ 6 лісництв, що знаходяться на території Любимівської та Зарубинецької сільських рад, що призвело до незаконної порубки лісу та завдання шкоди на суму 302010,47грн. ; на виконання вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, - суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що розмір заподіяної шкоди є недоведеним, оскільки спеціальними нормами Постанови Кабінету Міністрів України затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства щодо охорони лісів, збереження лісових ресурсів і підвищення ефективності їх використання; розрахунок шкоди виконаний самим відповідачем та підтверджений висновком експерта у кримінальному провадженні №12018060100000016 від 12.01.18.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Любимівською та Зарубинецькою сільськими радами, які не вжили заходів щодо стягнення завданої шкоди у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля та завдає державі збитки, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом); надіславши повідомлення 19.03.20 прокурор повідомив сільські ради про звернення з позовом до суду про стягнення завданої шкоди.

З огляду на вищевикладене помилковим є твердження відповідача про ненаведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (12504, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Різдвяна, 80-а; код 32062890):

- 103287,13 грн. на відшкодування шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, на користь Зарубинецької сільської ради (13425, Житомирська область, Андрушівський район, с.Зарубинці, вул.Першотравнева,55; код 04346882), які перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Зарубинецької сільської ради на рахунок НОМЕР_1 (код 24062221).

- 198723,34 грн. на відшкодування шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, на користь Любимівської сільської ради (13426, Житомирська область, Андрушівський район, с.Любимівка, вул.Центральна,61-а; код 04346936), які перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Любимівської сільської ради на рахунок НОМЕР_2 (код 24062221).

- 4530,00 грн. судового збору на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950; UA 59820172 03431100010000 11049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3-позивачам (рек. з повідом.)

4,5- Житомирська обласна прокуратура, Бердичівська місцева прокуратура (рек. з повідом.)

6- відповідачу (12504, м.Коростишів, вул.Різдвяна,80-а)(рек. з повідом.)